Студопедия — Употребление герундия и инфинитива
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Употребление герундия и инфинитива






Ефективність регламентованих перерв на відпочинок залежить не тільки від їх точного дотримання, а й від умов, у яких відпочивають працівники (в приміщеннях для відпочинку необхідно підтримувати оптимальну температуру й рівень освітлення, забезпечити їх вентиляцію та ізоляцію від генераторів шуму і вібрації; у виробничих приміщеннях – необхідно одночасно зупинити все обладнання і відкрити вікна. Крім того, в цехах повинні бути автомати з питною водою, крани з гарячою і холодною водою, елементи озеленення).

Ефективність відпочинку великою мірою залежить і від його змісту. За змістом відпочинок може бути пасивним і активним. Пасивний відпочинок в позі «сидячи» або «лежачи» застосовується при важких фізичних роботах, а також роботах, пов’язаних з постійними переміщеннями або позою «стоячи». Однак після пасивного відпочинку спостерігається дещо сповільнене включення в роботу. Активний відпочинок забезпечує більш швидке відновлення працездатності та є більш ефективним, так як навантаження з втомлених нервових центрів і органів переключається на бездіяльні або менш завантажені під час роботи органи у результаті зміни форми діяльності та впровадження виробничої гімнастики.

Зміна форм діяльності передбачає чергування:

· основних і допоміжних робіт;

· робіт різної складності і рівня монотонності;

· фізичної і розумової праці;

· більш інтенсивної роботи з менш інтенсивною;

· робіт, пов’язаних з навантаженнями на різні аналізатори і м’язові групи;

· робіт, які відрізняються характером робочої пози.

Періодичність зміни форм діяльності залежить від конкретного змісту праці (при виконанні дуже простих, короткотривалих операцій необхідно два рази протягом робочого дня змінювати операції – на третій і шостій годинах роботи; при виконанні робіт, які вимагають тривалого здійснення, заміна їх іншими видами праці здійснюється через тиждень або більш тривалі проміжки часу).

Велике значення має виробнича гімнастика, а особливо ефективні гімнастичні вправи при роботах, пов’язаних з обмеженою руховою активністю працівників (фізкультурна пауза проводиться протягом 5-10 хв. від одного до чотирьох разів за зміну в період розвитку втоми. Фізкультурні хвилинки проводяться з метою зняття втоми окремих органів. Суть у тому, що протягом 2-3 хв. працівник виконує 2-3 вправи. Особливо необхідні фізкультурні хвилинки для працівників розумової праці та працівників, для яких основною є робоча поза «сидячи»).

Раціоналізація внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку пов’язана також із застосуванням функціональної музики – це музика, що супроводжує процеси праці з метою підвищення або підтримання високого рівня працездатності. Вплив музики на життєдіяльність організму людини зумовлюється тим, що вона викликає позитивні емоції і стимулює ритм рухів. Призначення і характер музичних передач протягом робочої зміни обумовлюється динамікою працездатності. Загальна тривалість музичних передач за зміну становить 1-2,5 год. залежно від конкретних виробничо-технічних та організаційних умов і регулюється відповідними графіками. Особливо ефективна функціональна музика при виконанні монотонних робіт. Недоцільно застосовувати музику при виконанні робіт, що вимагають високої концентрації уваги працівника, значного навантаження розумовими діями, виконуються в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах та на нестаціонарних робочих місцях.

Примітка: перед початком роботи протягом 15-20 хв. доцільно вмикати зустрічну музику, щоб підняти тонус і настрій працівників; на початку зміни і після обіду протягом 10-15 хв. проводиться трансляція музичних програм для стимулювання робочого процесу; на початкових стадіях розвитку втоми в першій і другій половині робочого дня доцільно транслювати музику для запобігання втомі і зняття відчуття стомлення; в останню годину роботи транслюють так звану передфінальну музику, а по закінченні роботи – фінальну, яка також покликана зняти відчуття втоми.

 

Раціоналізація тижневих режимів праці та відпочинку значною мірою пов’язана з вирішенням питання змінності, організацією багатозмінної роботи і впровадженням відповідних графіків.

Особливі труднощі виникають при організації нічних змін, оскільки працівники, зайняті в нічний час, недосипають та страждають від безсоння. Тому основними завданнями при розробці графіків змінності є:

· скорочення кількості нічних змін;

· зменшення чисельності працівників, які зайняті в нічних змінах;

· обмеження загальної тривалості роботи в нічний час;

· створення умов для нормальної роботи та відпочинку в нічну зміну.

Важливим питанням є правильне чергування роботи в денні та нічні зміни. При його вирішенні необхідно виходити із закономірностей добового ритму фізіологічних процесів людини. Фізіологічні функції людини протягом доби змінюються (температура тіла, м'язова активність, лабільність зорового аналізатора, робота серця, діяльність нервової системи в денні години підвищуються, а в нічні – знижуються. З настанням темноти в корі головного мозку переважають гальмівні процеси, активізація діяльності вимагає значного напруження і збільшення затрат енергії).

Відповідно до фізіологічного ритму змінюється і працездатність людини, в нічні години вона опускається до мінімуму (вранці та вдень людина може виконати максимум роботи при мінімальних затратах енергії і мінімальній втомі, а робота у вечірні години починається при певному накопиченні втоми та на фоні зниження активності фізіологічних функцій, що зумовлює її меншу ефективність). Робота в нічні години, порушуючи біологічний ритм, вимагає від організму працівника перебудови добового стереотипу і викликає посилене напруження нервової системи. В нічну зміну наприкінці роботи у працівників спостерігаються більш інтенсивні функціональні зрушення: зниження температури тіла, частоти пульсу, кров’яного тиску, збудливості рухового аналізатора і центральної нервової системи порівняно з аналогічними зрушеннями під час роботи в денну і вечірню зміни.

Більш глибокі функціональні зрушення є причиною зниження опору організму до застуди та професійних захворювань і спричиняють розвиток патологічних станів.

Робота в нічну зміну характеризується меншою продуктивністю і більшими фізіологічними затратами на одиницю продукції. Після роботи в нічний час відмічається сповільнення процесів відновлення фізіологічних функцій до нормального рівня. Робота в нічну зміну особливо негативно впливає на організм жінок і підлітків. У зв’язку з цим тривалість нічних змін скорочена на 1 годину, а за роботу в нічну зміну нараховуються доплати до тарифної ставки. З фізіологічної і виробничої точок зору робота в нічний час є малоефективною, і там, де немає виробничої необхідності, вона недоцільна.

Обґрунтування вимагає порядок чергування робочих змін. Він повинен відповідати природному добовому ритму «ранок-вечір-ніч» (ритм «ранок-ніч-вечір» підвищується напруження організму через протиприродний хід ритму перебудови динамічного стереотипу). Перебудова на новий режим вимагає декількох тижнів, тому людині порівняно легше відпрацювати одну чи дві нічні зміни, ніж п’ять чи шість підряд. Разом з тим щоденний перехід зі зміни в зміну також є несприятливим, оскільки призводить до надто частого порушення добового ритму фізіологічних функцій.

 

Примітка – рекомендації щодо раціоналізації та обґрунтування режиму праці та відпочинку:

1) змінність роботи визначається виходячи з виробничих потреб та з урахуванням закономірностей добової працездатності (найбільш сприятливим для сну є нічний час, при цьому тривалість сну повинна складати 7-8 год. на добу). При одно- і двозмінному режимах роботу слід починати о 8-9 год., при тризмінному – о 6-7 год;

2) тривалість робочого тижня становить п’ять днів або шість днів підряд (останній є граничною, оскільки в наступні дні вона стає втомливою і малопродуктивною);

3) дводенний відпочинок сприяє кращому відновленню працездатності, але сповільнює процес входження в роботу в наступні дні (в перший день робочого тижня слід застосовувати комплекс заходів для скорочення тривалості цієї фази та максимально використовувати вівторок, середу, четвер, коли найвища продуктивність праці забезпечується при найменшій втомі);

4) при п’ятиденному робочому тижні, незалежно від режиму змінності, доцільно надавати два дні відпочинку підряд через рівномірну кількість робочих днів. У цьому випадку не порушується стійка працездатність, а відпочинок є більш ефективним;

5) при багатозмінній роботі застосовуються різні графіки змінності, які відрізняються кількістю днів роботи в 1 зміну, тривалістю відпочинку при переході зі зміни в зміну, порядком чергування змін;

6) графіки виходу на роботу встановлюються в залежності від характеру виробництва, кількості робочих змін, кількості бригад;

7) після п’яти днів роботи в першій зміні і одного вихідного дня працівник виходить в нічну зміну. Тривалість відпочинку становить 56 годин. При переході з нічної зміни у вечірню і з вечірньої в денну працівники мають по два вихідних дні підряд. Вихідні дні за цим графіком надаються в різні дні тижня. Існують й інші графіки змінності, використання яких залежить від конкретних умов.

 

Употребление герундия и инфинитива

 

Gerund (-ing) 1. После определенных глаголов avoid – избегать consider – рассматривать delay – задерживать deny – отрицать escape – избегать excuse – извинять enjoy - наслаждаться fancy – очень хотеть go on (continue) – продолжать finish – заканчивать spend (time) – проводить время, делая что-то include – включать involve – вовлекать, включать justify – подтверждать, оправдывать mind – возражать miss – скучать postpone – отложить practise – практиковаться recall / recollect – вспоминать resent – негодовать, обижаться risk - рисковать   2. После предлогов accuse of – обвинять в apologize for – извиняться за approve of – одобрять blame for – винить в forgive for – прощать congratulate on – поздравлять с count on – рассчитывать на depend on – зависеть от hear of – слышать о inform of – сообщать о insist on – настаивать на object to – возражать persist in – упорно продолжать prevent (stop) from – препятствовать succeed in – преуспеть в thank for – благодарить за think of – думать о can't stand – ненавидеть feel like – хотеть что-то делать be worth – стоит что-то делать be no use (be no point in) – нет смысла что-то делать 3. В качестве подлежащего Smoking is bad for you.
Infinitive (to) 1. После определенных глаголов decide to – решить help to – помочь hope to – надеяться learn to – научиться need to – нуждаться offer to – предложить plan to – планировать intend to – намереваться pretend to – притворяться promise to – обещать want to – хотеть would like to – хотелось бы   2. После прилагательных Nice to meet you. It isn't easy to find a job.   3. Обозначение цели («чтобы») I came to this school to learn English.- Я пришел в эту школу, чтобы изучить английский.

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 336. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия