А. Б. ЕСИН

 

Як ми бачимо, кожна з вище поданих теорій йшла до розуміння цілей організації і управління по-різному:

1) за допомогою наукових методів і кількісного аналізу;

2) на основі організаційної теорії і теорії загальних систем;

3) використовуючи концепцію стратегічного управління;

4) на основі сучасних теорій поведінки людей (біхевіоризму).

Ця розмаїтість теорій і пов'язаних із ними підходів до вивчення менеджменту дістала з легкої руки американського дослідника Херолда Кунтца назву "джунглі менеджменту". Вперше це було зроблено на початку 60-х років, коли Кунтц виявив і описав шість різних підходів. Пізніше, у 1980 р., він знову звернув увагу на "джунглі менеджменту" і виявив, що вони розрослись із шести до 11 підходів. Проте, незважаючи на в цілому негативну оцінку "джунглів", це не зменшує, а, навпаки, збільшує можливість у перспективі звузити розрив між професійною практикою і теорією менеджменту.

Ще одна характерна риса менеджменту на межі XXI ст., що також випливає з розглянутих вище сучасних теорій і підходів, виявляється в таких трьох тенденціях.

По-перше, в деякому поверненні до минулого — усвідомленні значення матеріальної, технічної бази сучасного виробництва і послуг. Це викликано посиленням впливу технічного прогресу на досягнення цілей організації, зростанням ролі продуктивності праці і якості продукції для перемоги в конкурентній боротьбі.

По-друге, в посиленні уваги до організаційної культури, а також до різноманітних форм демократизації, участі рядових працівників у прибутках і в здійсненні управлінських функцій. Демократизація управління, участь в управлінні — це реальність, тобто демократичним формам управління належить майбутнє.

По-третє, в посиленні міжнародного характеру управління. У зв'язку з інтернаціоналізацією управління перед управлінською теорією і практикою виникає багато нових питань, що потребують з'ясування. Найважливіші з них такі:

Ø загальні ознаки і різниця в місцевому і міжнародному управлінні; закономірності, форми, методи управління, що є універсальними і діють у конкретних умовах різних країн;

Ø особливості національного стилю в управлінні тощо.

Зазначені тенденції свідчать про те, що на зламі XX— XXI ст. у теорії і практиці менеджменту відбулися істотні зміни. Сучасна управлінська думка уважно вивчає ці зміни, доповнюючи існуючі вчення менеджменту й удосконалюючи його практику. Для українських учених це завдання ускладнюється особливістю перехідного періоду і національною специфікою.

Отже, сьогодні менеджери стикаються з багатьма проблемами, забезпечуючи успіх своїх компаній.

Скорочення. Однією з головних проблем менеджменту, що дуже поширена сьогодні, є скорочення, яке трапляється, коли організація навмисно стає меншою, скорочуючи кількість робітників або цілі підрозділи чи закриваючи підприємства. Організації, які проходять через таке скорочення, змушені керувати ефектами цих скорочень не лише для тих, кого скоротили, а також для тих, хто залишився, хоча залишився із нижчим рівнем безпеки робочого місця.

Диверсифікація і нова робоча сила. Іншою важливою проблемою сьогодні є менеджмент диверсифікації. Диверсифікація пов'язана із відмінностями між людьми. Хоча вона може виявлятися у різних сферах, більшість менеджерів пов'язують її з віком, походженням, національністю і фізичними можливостями. Інтернаціоналізація бізнесу посилила диверсифікацію в багатьох організаціях, створюючи як додаткові проблеми, так і нові можливості. Мотивація працівників різних вікових категорій, від старших громадян до молодшої генерації, - проблема, пов'язана з диверсифікацією.

Інформаційна технологія. Нова технологія, особливо, якщо вона стосується інформації, також зумовлює значні труднощі в менеджменті. Internet і World Wide Web, місцеві та внутрішні мережі, а також використання систем електронної та голосової пошти - найважливіші технологічні зміни у цій галузі. До ключових проблем, пов'язаних з інформаційною технологією, належать конфіденційність у роботі працівників, якість ухвалення рішень та оптимізація інвестицій фірми у нові форми технології, як тільки вони з'являються. Зумовлена цим проблема, з якою стикаються менеджери, полягає у зростаючій здатності цієї технології забезпечувати людей робочими місцями лише в офісі.

Нові методи управління. Ще однією важливою проблемою в менеджменті сьогодні є цілий комплекс нових методів управління. Як зазначено вище, колись теоретики захищали "один найліпший метод" управління. Ці підходи головним чином спиралися на жорстко структуровану ієрархію з владою, яка контролювала зверху, і правилами, стратегією та методами, що керували більшістю видів діяльності. Однак тепер багато менеджерів спроможні гнучкіше і швидше реагувати на середовище. Тому організації сьогодні часто мають кілька рівнів менеджменту, широкі можливості та меншу кількість правил і регулювальних заходів. Із цим новим підходом до менеджменту поєднують щораз більше використання робочих бригад та груп.

Глобалізація. Глобалізація є ще однією із суттєвих проблем сучасного менеджменту. Керування в глобальній економіці пов'язане з багатьма різними проблемами можливостями. Наприклад, на макрорівні умови володіння власністю дуже відрізняються. Так само і з природними ресурсами та компонентами інфраструктури, а також роллю уряду в бізнесі. Іншою важливою проблемою є відмінності у поведінці в різних культурах. Наприклад, цінності, символи і переконання у різних культурах дуже відрізняються. Різні норми поведінки на робочому місці і роль, яку відіграє робота в житті особи, можуть впливати на моделі поведінки, пов'язаної з роботою, як і на ставлення до роботи. Вони також впливають на суть стосунків із керівництвом, стиль і процеси ухвалення рішень та структуру організації.

Етична і соціальна відповідальність. Інша проблема менеджменту, яка знову набула вагомості, – це етична і соціальна відповідальність. Скандали в таких організаціях, як Drexel Burnham Lambert Inc. (шахрайство на ринку акцій), Веесh-Nut (рекламування штучного дитячого яблучного соку як 100% натурального), японської фірми Recruit (хабарництво урядових осіб), були на шпальтах газет усього світу. З погляду соціальної відповідальності посилену увагу звертають на забруднення довкілля і зобов'язання бізнесу допомогти його очистити, внески бізнесу в соціальні програми тощо.

Керування якістю. Якість також стає сьогодні важливою з кількох причин. По-перше, щораз більше організацій використовують якість як основу конкуренції. По-друге, підвищення якості знижує витрати.

Економіка сфери послуг. Перехід до економіки сфери послуг теж створює проблеми. Традиційно більшість компаній були виробниками - вони використовували матеріальні ресурси, такі як природні, а також устаткування для виробництва реальних продуктів, таких як автомобілі та сталь. Однак останніми роками сфера послуг в економіці стала значно важливішою. Крім того, тепер на послуги припадає більше половини всього валового внутрішнього продукту Сполучених Штатів, і вони відіграють провідну роль у багатьох індустріальних державах. Процес надання послуг передбачає використання матеріальних (таких як устаткування) та нематеріальних (таких як інтелектуальна власність) ресурсів для створення нематеріальних послуг (таких як перукарські, страхування чи транспортування між двома містами). Хоча є багато подібного в керуванні виробничими фірмами та організаціями, які займаються послугами, тут також простежується і багато суттєвих відмінностей.

 

 

 

 

А. Б. ЕСИН