Теоретичні відомості. Інфраструктура ринку – комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Інфраструктура ринку – комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

До основних елементів інфраструктури ринку належать товарні біржі, фондові біржі, валютні біржі, біржі праці, аукціони, банківські і небанківські інститути.

Біржа – організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), робочої сили (біржа праці).

Товарна біржа – це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості:

- торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

- регулярність торгів на основі певних правил;

- формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);

- стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок.

Фондова біржа – це установа, яка створена для забезпечення сприятливих умов вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та упорядкованій основі.

Валютна біржа – це ринок, на якому здійснюються певні операції з купівлі-продажу іноземних валют, зливків та виробів з благородних металів. Основним завданням валютної біржі є організація і проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; сприяння, регулювання і формування ринкового курсу гривні. Право на участь у торгах валютної біржі і право стати її членом мають лише зареєстровані банки і фінансові установи, які отримали офіційний дозвіл (ліцензію НБУ).

Біржа праці – це установа, яка здійснює посередницьку місію між найманими працівниками та роботодавцями у процесі купівлі-продажу товару “робоча сила”.

Основним місцем, де можна придбати дефіцитний товар, є аукціони, де проводиться публічний розпродаж товарів, які отримують ті покупці, що запропонували за даний товар найбільшу ціну.

Банки – це підприємства, що виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Перехід до ринкових відносин передбачає введення дворівневого порядку банківської системи, що юридично закріплено Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Згідно з цим законом функціонує Національний банк України і комерційні банки, у тому числі Зовнішньоекономічний банк України, Ощадний банк України та інші комерційні банки різних видів та форм власності.

Банківська система - сукупність фінансових установ грошового ринку (що займаються банківською діяльністю) у їх взаємозв'язку і взаємодії, діяльність яких законодавчо визначена.

Розрізняють такі види банківської системи:

1. Дворівневу банківську систему (складається з центрального банку і комерційних банків, така система існує в Україні).

2. Централізовану (складається з Державного банку, Будівельного банку і Зовнішньоторгового банку та сукупності ощадних банків, така система була в СРСР).

3. Децентралізовану (Федеральна резервна система СІЛА, яку очолюють 12 резервних банків, входять до неї приблизно 40% комерційних банків, а інші працюють на принципах вільної конкуренції).

Небанківські фінансово-кредитні установи здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи: цінні папери та кредити.

Небанківські установи (страхові компанії, пенсійні фонди) на відміну від банків можуть акумулювати грошові заощадження на довготривалі строки, а значить здійснювати довгострокові інвестиції.

Страхові компанії здійснюють страхування життя або майна. У нашій країні існує майнове і особисте страхування. Воно здійснюється у двох формах: обов'язковій і добровільній.

Пенсійні фонди створюються фірмами для виплати пенсій працівникам і службовцям. Кошти цих фондів утворюються за рахунок внесків робітників, службовців, підприємств, а також прибутків від інвестицій самих пенсійних фондів.

Рекомендована література

1. Базилевич, В.Д. та ін. Макроекономіка [Текст]: підручник / В. Д. Базилевич; За ред. В.Д. Базилевича; Авт. Базилевич В., Базилевич К., Баластрик Л. – 4-те вид. переробл. і доп. – К.: Знання, 2008. – 743 с.

2. Геєць, В. М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний сектор) [Текст] / В. М. Геєць // Фінанси України. – 2011. – №3. – С.3-19.

3. Гриценко, Л. Л. Банківська система України: Сучасний стан і напрямки розвитку [Текст] / Л. Л. Гриценко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №10. – С.111-117.

4. Круш, О. В. Грошовий ринок [Текст] / О. В. Круш // Гроші та кредит: навч. пос. / П.В. Круш, В.Б. Алексєєв. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.68-81.

5. Мочерний, С. В. Економічна теорія [Текст]: навч.пос / С. В. Мочерний. – 3-те вид. доп. і переробл. – К.: Академія, 2008. – 639 с. – (Альма Матер).

6. Тарасевич, Л.С. и др. Рынок труда [Текст] / Л.С. и др. Тарасевич // Макроэкономика: учебник / Л.С. и.д. Тарасевич; Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., А.И.Леусский. – М.: Высшее образование, 2006. – С.193-215.

7. Тарасевич, Н. В. Оптимизація фінансових результатів діяльності банківських установ України [Текст] / Н. В. Тарасевич // Аграрний вісник Причорномор'я: збірник наукових праць. – Одесса: ОДАУ, 2010. – Вип.53: Економічні науки. – С.313-318.