РОЗДІЛ 1

“Хто найчастіше обманює”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”

 

 

ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА ПРОЯВИ ОБМАНУ У

ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

 

 

Дипломна робота

магістрантки педагогічного факультету

денної форми навчання групи 61 ПП

ПРОЦЮК ІННИ ІГОРІВНИ

 

 

Науковий керівник:

ВАЩЕНКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА,

доктор психологічних наук, професор

 

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1	ДИТЯЧИЙ ОБМАН ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1	Психологічний аналіз брехні
1.2	Чинники, що сприяють появі обману у дітей дошкільного віку
1.3	Особливості дитячого обману
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2	ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТРИВОЖНОСТІ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
2.1	Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми тривожності
2.2	Ознаки тривожності в дошкільному віці
2.3	Психологічні особливості дошкільного віку
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3	ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ ТА ОБМАНУ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
3.1	Обґрунтування методичного інструментарію емпіричного дослідження
3.2	Аналіз результатів дослідження
3.3	Практичні рекомендації щодо корекції дитячого обману
Висновки до розділу 3
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

ВСТУП

Актуальність теми. Дошкільний вік – це період пізнання світу людських стосунків, початку становлення особистості, виникнення емоційного передбачення наслідків своєї поведінки, самооцінки, ускладнення та усвідомлення переживань, збагачення новими почуттями і мотивами емоційно-потребової сфери. Дошкільний вік як період, в якому вперше виникає система супідрядних мотивів, що утворюють єдність особистості, і саме тому його слід вважати періодом початкового, фактичного складу особистості. Оскільки дана вікова група через декілька років буде визначати моральне й духовне обличчя громадян всієї країни, і в найближчому майбутньому буде основним прошарком людей, від яких буде залежати розвиток країни, дослідження проблеми виникнення обману у дітей дошкільного віку є актуальним.

Аналіз стану теоретичної та емпіричної розробки досліджуваної проблеми дозволив з’ясувати, що проблемами дитячого обману займалися вітчизняні й зарубіжні вчені (І. Альошинцев, Б. Дубровський, П. Екман, О. Ємельянова, В. Знаков, Н. Івакіна, І. Ільїн, П. Каптерев, Л. Мелітан, М. Мей, А. Нечаєв, С. Преображенський, А. Секацький, А. Сосновський, А. Шеталова, В. Штерн, Ю. Щербатих та ін. Науковці досліджували мотивацію брехні й обману, класифікацію брехні, дитячий обман (його розвиток в онтогенезі), чинники, що зумовлюють дитячий обман.

У зарубіжній психології проблема обману інтенсивно розроблялася в основному в напрямку вивчення психологічних особливостей дітей схильних до обману, причин виникнення брехні, визначення способів профілактики і прийомів педагогічного впливу для усунення обману із спілкування, проблем розпізнавання брехні (А. Адам, Р. Бартон, К. Гартьєр, П. Кей, Л. Коулман, Х. Хартшорн та ін.).

У межах нашого дослідження ми будемо вивчати як тривожність впливає на появу дитячого обману. Варто зазначити, що різноманітні аспекти тривожності були предметом дослідження широкого загалу науковців (М. Базовиц, В. Білоус, Дж. Боулбі, Х. Дельгадо, І. Імедадзе, Р. Кеттелл, О. Мауер, Р. Мей, В. Мухіна, Г. Прихожан, Дж. Сарасон, Ч. Спілбергер та ін.). Втім, багатоплановість і семантична невизначеність поняття тривоги у психологічних дослідженнях є наслідком використання його в різних значеннях. Цей термін використовують як: гіпотетичну «проміжну змінну» (С. Хулл), позначення тимчасового психічного стану, який виникає під впливом стресових факторів (Б. Басселман, М. Базовиц, Х. Дельгадо, Р. Лазарус, О. Мауер, Р. Мей, Ю. Ханін), фрустрацію соціальних здібностей (І. Імедадзе, Дж. Лінгдрен, Р. Мей, Г. Саллівен та ін.), властивість особистості (Г. Айзенк, В. Білоус, В. Мерлін, Р. Кеттелл, Г. Прихожан та ін.).

У нашому дослідженні під тривогою розуміється психічний стан, що виникає в ситуаціях невизначеної небезпеки, функціональне попередження про можливу небезпеку і спонукання людини до дослідження оточуючої дійсності з метою виявлення загрозливих об’єктів (за В. Вікторовою).

Враховуючи обмаль наукових праць присвячених вивченню дитячого обману, суспільну та наукову потребу в її розв’язанні, а також обмежену кількість зазначених досліджень серед дошкільнят, тема дипломної роботи „Вплив тривожності на прояви обману у дошкільному віці” є актуальною.

Об’єкт дослідження – дитячий обман.

Предмет дослідження – особливості прояву обману залежно від рівня тривожності у дошкільному віці.

Мета дослідження – теоретико-емпіричне вивчення залежності між дитячим обманом і рівнем тривожності у дошкільному віці.

Гіпотеза дослідження:різний рівень особистісної тривожності дошкільника визначає різні форми прояву обману у стосунках.

Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких задач:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень щодо проблеми обману та розкрити сутність понять „брехня”, „обман”, „напівправда” та ін.

2. Розкрити ґенезу дитячої тривожності.

3. Виявити психологічні особливості обману дітей дошкільного віку.

4. Емпірично дослідити рівні тривожності дітей дошкільного віку та їх зв'язок із обманом.

5. На основі отриманих результатів сформулювати відповідні висновки.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали роботи, в яких висвітлено проблему дитячого обману (А. Адам, І. Альошинцев, К. Гартьєр, Б. Дубровський, П. Екман, В. Зеньковський, В. Знаков, І. Ільїн, П. Каптерєв, В. Кузнецов, Л. Мелітан, М. Мей, В. Мухіна, А. Нечаєв, С. Преображенський, А. Секацький, С. Симоненко, В. Свінцов, А. Сосновський, А.Н. Тарасов, Х. Хартшорн, О. Фрай, А. Шеталова, В. Штерн, Ю. Щербатих та ін.); теоретичні та експериментальні дослідження тривожності у дітей (Е. Брель, Р. Кисловська, Б. Кочубей, Л. Макшанцева, О. Новікова, Г. Прихожан, Т. Чіркова, Н. Шаніна та ін.); вчення про закономірності та рушійні сили психічного розвитку дитини (Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін та ін.); уявлення про психічні стани і їх роль у розвитку новоутворень особистості (В. Вілюнас, Г. Прихожан та ін.); основні положення в корекції емоційних розладів у дошкільнят (А. Захаров, Н. Лебєдєва, В. Лебединський та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були використані методи теоретичного й емпіричного дослідження.

Теоретичні методи (аналіз, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення) дали можливість науково-теоретичного обґрунтування отриманих нами даних.

Для побудови і проведення емпіричного дослідження застосовувалися такі методи: метод спостереження, тест «Тривожності» (Р. Теммпл, В. Амен, М. Доркі), опитувальник для виявлення тривожності у дитини (Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко), «Карта спостереження для вихователів» для вивчення особливостей тривожності у детей, які відвідують дитячий садочок, анкета для батьків (Л. Макшанцева) для визначення психофізіологічної характеристики прояву тривожності у дитини; контент-аналіз за проективними методиками «Малюнок людини», «Малюнок родини», «Дім. Дерево. Людина».

Обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми „IBM SPSS 21.0 for Windows”. Для зіставлення отриманих даних за середнім значенням досліджуваної ознаки використано t-критерій Стьюдента, для оцінки відмінностей між процентними долями вибірок – критерій кутового перетворення Фішера.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням надійних і валідних діагностичних методик, поєднанням якісного й кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки й застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Наукова новизна результатів дослідженняполягає в тому, що:

– конкретизовано особливості прояву обману в дошкільному віці;

– розширено уявлення про засоби дослідження дитячого обману шляхом створення діагностичного комплексу, а також про зв’язок між ступенем тривожності дошкільника і появою дитячого обману;

– розроблено практичні рекомендаціїдля вихователів і батьків, в яких враховано визначені причини появи дитячого обману у дошкільнят;

– набув подальшого розвитку аналіз ролі рівня тривожності в появі дитячого обману.

Теоретичне значення даного дослідження полягає в тому, що отримані результати є якісним доповненням існуючих наукових поглядів на проблему обману в дітей дошкільного віку. Зокрема, в аспекті як впливає рівень особистісної тривожності дошкільників на використання обману.

Практичне значення даної роботи полягає у можливості застосування отриманих результатів дослідження в діяльності психологів, вихователів дошкільних закладів. Також результати можуть бути використані батьками при вихованні дітей.

Структура та обсяг диплому. Диплом складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 141 найменування, з них 3 зарубіжних авторів, додатків. Основний зміст роботи викладено на 96 сторінках машинописного тексту. Диплом містить 4 таблиці, 4 рисунка і 7 додатків.

РОЗДІЛ 1