Опис приладуПрилад ПРГ–1 призначений для отримання лабораторних даних швидкості і характеру розмокання ґрунтів з непорушеною структурою при природній вологості і з порушеною структурою. Корпус 1 (рис.12.1) приладу виготовлений із прозорого оргскла, на якому нанесена рівномірна шкала 10 з поділками від 0 до 25. На дві опори 2, над корпусом встановлюється вісь 3, що вільно гойдається. На осі за допомогою гайки 4 закріплені стрілки 5 і спеціальний скобоподібний важіль. Права частина важеля виконана у вигляді дуги кола, а ліва - у вигляді евольвенти, еволюта якої співпадає із центром осі його гойдання. Така конструкція важеля забезпечує автоматичне урівноваження системи і застосування рівномірної шкали. До другої частини важеля підвішена за допомогою гнучкого зв’язку 7 сітка 8 з квадратними отворами 10 х 10 мм, на яку встановлюється зразок ґрунту. Евольвентну частину важеля облягає гнучкий зв’язок, на кінці якого закріплена противага 9. Зі сторони задньої стінки корпусу приладу на осі з допомогою гайки може бути закріплений важіль з пером або олівцем для записування кривої розмокання на барабані самописця.
Рисунок 12.1 – Прилад ПРГ-1 1. Корпус приладу заповнюють водою на 10 мм нижче верхнього краю корпусу. Воду беруть дистильовану або близьку за складом до тієї, під впливом якої розмокає ґрунт в природних умовах. 2. Переконатись, що стрілка займає нульове положення, тоді виконати підготовку зразка: вирізати з моноліту ґрунту ґрунтоносом циліндри діаметром 30 мм і висотою 30 мм (або кубики 30 х 30 х 30 мм).Одночасно із цього ж моноліту відбирають пробу для визначення природної вологості ґрунту. 3. Слід припідняти сітку лівою рукою і поставити її на край стінки корпусу приладу, обережно встановити на неї зразок. Потім, притримуючи важіль, плавно опускати сітку із зразком ґрунту у воду і записати першу числову відмітку. Всі зміни, які відбуваються з ґрунтом (кількісні і якісні) записують в журнал. Числові відмітки фіксуються через певні проміжки часу (5, 10, 30, 60 хв. і т.д.) В процесі досліду необхідно стежити за характером розмокання: формою, розміром, і послідовністю розпаду структурних одиниць. Дослід вважається завершеним, коли ґрунт повністю провалиться скрізь сітку на дно корпусу і стрілка займе нульове положення. Якщо зразок не розмокне, дати детальний опис його стану у воді. За допомогою приладу можна отримати числову характеристику швидкості розпаду ґрунту під водою, а також криву залежності величини розпаду від часу. За даними числових відміток слід побудувати криву. По осі абсцис відкладається час, а по осі ординат числові дані. Процент розпаду визначається за формулою:
де П – процент розпаду ґрунту, % N1 – початкова числова відмітка шкали; N2 – відмітка шкали в процесі розмокання. При визначенні швидкості розмокання ґрунту з порушеною структурою висушений на повітрі ґрунт подрібнюють і просіюють через сито. Просіяний ґрунт заливають водою і готують "тісто" такої консистенції, при якій воно не прилипає до рук при розкочуванні. Відбирають пробу і виконують визначення так само, як і з ґрунтами непорушеної структури. Для проведення досліду з ґрунтами з порушеною структурою необхідно мати фарфорову ступку з пестиком, сито з отворами 0,5 мм і фарфорову чашку.
Оформлення звіту Результати визначень записують у таблиці 12.1 Таблиця 12.1
Контрольні запитання 1 Що називається розмоканням глинистих ґрунтів? 2 Від яких факторів залежить інтенсивність розмокання зразків глинистих порід? 3 Які породи мають здатність до розмокання і чому? 4 Які є показники розмокання і як вони визначаються? 5 Описати будову і роботу приладу ПРГ–1. 6 Як визначається процент розпаду зразка ґрунту? 7 З якою метою робиться визначення показників розмокання ґрунтів? 8 Як проводиться визначення швидкості розмокання ґрунту на зразках з порушеною структурою?
Література 1 Инструкция по экплуатации прибора для определения размокания грунтов ПРГ–1. Завод "Нефтеавтоматика", г. Октябрьский, Башкирская АССР – 1969.– 7 с. 2 Седенко М.В. Гидрогеология и инженерная геология. – М. "Недра". – 1971. – 272 с. 3 Чаповский Е.Г. Лабораторные работы по грунтоведению и механике грунтов. Изд.-во 4-е. М., "Недра" – 1975. – 304 с.
|
, (12.1)
