Косарки-плющилки

Косарки-плющилки плющать зрізану масу і вкладають її у покоси або валки.

Косарка-плющилка самохідна КПС-5Г (рис. 3) призначена для скошування сіяних бобових трав (конюшини, люцерни та ін) з одночасним плющенням стебел скошених рослин та укладанням їх на стерні у валок або покіс.

Косарку-плющилку можна використовувати і без плющильних вальців. Вона складається із самохідної частини (1), жатки (2) для скошування трав і візка для перевезення жатки. На жатці розміщений брус (7), різальний апарат (8), кулачкове мотовило (6) та шнек (5).

Плющильний апарат (4) складається з двох ребристих вальців, що обертаються назустріч один одному. Валкоутворювальний пристрій (3) – це лотік з листового прокату та двох бокових вальців, розміщених вертикально.

Рис. 3. Схема роботи самохідної косарки-плющилки КПС-5Г:

1 – самохідна частина; 2 – жатка; 3 – валкоутворювальний пристрій; 4 – плющильний апарат; 5 – шнек; 6 – мотовило; 7 – заламувальний брус; 8 – різальний апарат.

Під час руху машини рослинна маса нахиляється брусом (7) жатки. Мотовило (6) підводить рослини до різального апарата і подає зрізану масу під шнек (5), що звужує її до ширини плющильних вальців. Вальці (4) розплющують і підламують стебла, після чого вони надходять у валкоутворювальний пристрій (3) та вкладаються на поверхню ґрунту у валок. Ширину валка регулюють у межах 1200 – 1800 мм зміною нахилу бокових.

Ширина захвату косарки становить 5 м, робоча швидкість – до 10 км/год, продуктивність – 5 га/год.

4. Граблі

Граблі призначені для згрібання прив’яленої і свіжоскошеної трави у валки, ворушіння її в покосах та обертання валків сіна.

Граблі поділяють на поперечні, колісно-пальцьові і роторні. Валки, утворені поперечними граблями, розміщуються впоперек напрямку руху агрегату. Колісно-пальцьові і роторні граблі згрібають сіно у повздовжні валки. Тракторні граблі бувають причіпні та напівначіпні. Сіно бобових трав (конюшини, люцерни) згрібають колісно-пальцьовими або роторними граблями, що значно менше обламують листочки й суцвіття трав, ніж поперечні. У даний час у сільському господарстві найбільш поширені поперечні граблі ГП-1-14, колісно-пальцьові ГВК-6 та роторні ГВР-6,0.

Граблі поперечні причіпні ГП-1-14 призначені для згрібання у валки свіжоскошеної трави, а також сухого сіна. Вони складаються з трьох шарнірно з’єднаних секцій – середньої шириною захвату 5,8 м і двох крайніх шириною захвату по 4,1 м. Загальна ширина захвату грабель – 14 м.

Завдяки шарнірному з’єднанню секцій граблі добре копіюють нерівності поверхні поля. Для роботи на малих ділянках використовують тільки середню секцію, що спирається на два колеса (4) (рис. 4) з пневматичними шинами. Крайні секції спираються на колеса (9). До рами середньої секції прикріплена сниця (7) із причіпним пристроєм (8).

Основним робочим органом є грабельний апарат (2). Зуби (10) зігнуті за логарифмічною спіраллю і жорстко утримуються на брусках зуботримачами. На поперечних трубах кожної секції встановлені очисні дротики (11), з’єднані між собою поперечними дротиками.

Піднімають грабельний апарат при викиданні валка, а також переводять граблі в транспортне положення двома автоматами, що приводяться в дію від коліс середньої секції.

Рис. 4. Граблі поперечні ГП-1-14:

1 – рама; 2 – грабельний апарат; 3 – механізм підйому грабельного апарата; 4 – ходове колесо; 5 – автомат підйому; 6 – важіль увімкнення автомата; 7 – сниця; 8 – причіпний пристрій; 9 – самоустановне колесо; 10 – зуб; 11 – очисний дротик.

Граблі працюють наступним чином. Під час руху зуби ковзають по поверхні поля.

Для переведення грабель у транспортне положення крайні секції повертають навколо передніх шарнірів рами і прикріплюють до сниці. Агрегатують граблі з тракторами класу 0,9.

Граблі-валкоутворювачі колісно-пальцьові ГВК-6 призначені для згрібання сіна природних і сіяних трав з покосів у валки, ворушіння прив'яленої трави в покосах та перевертання валків. Агрегатують їх з тракторами класу 0,9 і 1,4.

Граблі складаються з двох однакових за будовою лівої і правої секцій, рами (4) причіпного пристрою з двома центральними робочими пальцьовими колесами (5) (рис. 5).

Кожна секція може працювати окремо і складається з рами (14), опорної труби (11), переднього (12) і заднього (10) брусів, трьох опорних коліс (2) із пневматичними шинами, шести пальцьових коліс (3) із пружинами (7), механізму підйому з трубою (13) і рукояткою (8).

Пальцьові колеса обертаються завдяки зчепленню зі стернею. Над ними для очищення від сіна встановлені прогумовані планки – чистики.

Рис. 5. Граблі ГВК-6:

а – схема встановлення двох секцій грабель; б – схема встановлення правої секції для згрібання сіна і перевертання валків:

1 – ліва секція; 2 – опорне колесо; 3 – робочі пальцьові колеса; 4 – рама причіпного пристрою; 5 – центральні робочі пальцьові колеса; 6 – права секція; 7 – пружина робочого колеса; 8 – рукоятка механізму підйому; 9 – сінознімач; 10 – задній брус; 11 – опорна труба; 12 – передній брус; 13 – труба механізму підйому робочих коліс; 14 – рама грабель.

При використанні грабель для згрібання сіна у валки секції з’єднують зчіпним пристроєм так, щоб вони утворили кут, направлений розхилом уперед (рис. 5, а), а пальцьові колеса розмістились під кутом 45° до напрямку руху агрегату. Тоді пальці коліс, обертаючись, будуть переміщувати сіно в напрямку осі симетрії агрегату і утворювати валок шириною 80 – 90 см. Якщо останні пальцьові колеса не пропускають валок, секції слід розвести розсувними трубами та розтяжками зчіпного пристрою. Найбільша ширина валка може бути до 1,7 м.

Перевертати валки можна лише однією секцією – правою чи лівою, залежно від обраного напрямку перевертання і напрямку вітру.

Граблі ГВК-6 добре копіюють поверхню поля робочими колесами, що значно зменшує втрати сіна під час згрібання, оббивання листочків і суцвіть.

Граблі-ворушилка-розпушувач причіпні роторні ГВР-6,0 призначені для згрібання пров'ялених або свіжоскошених сіяних трав, а також високоврожайних трав природних сінокосів з покосу у валки, ворушіння трав у покосах, обертання і розкидання валків.

Граблі складаються з лівого та правого роторів (6) (рис. 6) з граблинами (5), змонтованих на рамі двоколісних опорних візків, поперечини (3), сниці (1) і валкоформуючих щитків (2 і 4). На сниці змонтована передача для привода роторів від ВВП трактора.

Рис. 6. Роторні граблі ГВР-6,0:

1 – сниця; 2 і 4 – валкоформуючі щитки; 3 – поперечина; 5 – граблина; 6 – ротор; 7 – пальці.

Ротор складається з корпусу, зубчастої передачі, напрямних профільованих доріжок і граблин (5), що мають пружинні пальці (7).

Під час роботи ротори обертаються в горизонтальній площині назустріч один одному, граблини обертаються разом з ротором і одночасно копіювальним механізмом повертаються навколо своєї осі. Тому пальці граблин у зонах А і Б опускаються на поверхню поля та згрібають траву до центру, а в зонах В і Г піднімаються вгору та виходять із валка. Щитки (2 і 4) запобігають розкиданню і втратам сіна. Ширина захвату грабель – 6 м, робоча швидкість – до 12 км/год, продуктивність згрібання – 7 га/год, ворушіння – 5 га/год.

5. Волокуші

Волокуші призначені для підбирання сіна або соломи з валків, утворення копиць і транспортування їх до місця зберігання. Всі сучасні начіпні волокуші за будовою та роботою подібні.

Основними складальними одиницями волокуші є грабельний апарат, механізм начіплювання, бруси, штовхачі і механізм піднімання.

Волокуша начіпна ВНШ-3 обладнана грабельним апаратом та амортизаційним пристроєм із двох пружин. Грабельний апарат із шириною захвату 3 м піднімається і опускається гідросистемою шасі. На шасі Т-16 і Т-16М волокушу начіплюють спереду. Продуктивність – 2 га/год., вантажопідйомність – 0,3 т.

6. Підбирачі-копнувачі

Підбирач-копнувач ПК-1,6А призначений для підбирання валків прив'яленої трави і сіна вологістю до 30 % та формування копиць циліндричної форми. Це причіпна машина, яку агрегатують з тракторами класу 0,9 і 1,4. Привод робочих органів від ВВП (з частотою обертання 540 об/хв) і гідросистеми трактора.

Основними складальними одиницями є підбирач (3) (рис. 7), похилий транспортер (4), циліндричний копнувач, проміжний нагромаджувач (7), дно (17), що обертається, рама, що опирається на два пневматичні колеса (15), сигналізація та гідросистема.

Під час руху агрегату вздовж валка підбирач захоплює пружинними зубами масу і подає її на транспортер (4), що скидає масу в копнувач. Завдяки обертанню дна сіно в копнувачі вкладається рівномірно.

З обох боків копнувача є вертикальні вальці (12) з циліндричною поверхнею, що дещо виступає всередину. При обертанні вони зменшують тертя сіна по стінках. Як тільки копиця досягає певної висоти, вона натискує на важіль (5), що повертається навколо осі разом з копіювальним кулачком (6). Кулачок замикає контакти кінцевого вимикача, а в кабіні чути звуковий сигнал. Тракторист-машиніст вмикає гідросистему на вивантажування сформованої копиці. При цьому дно копнувача гідроциліндром нахиляється назад, рухома стінка відкривається і копиця сповзає на землю.

Увесь процес відбувається за 4 – 9 с під час руху агрегату вздовж валка. При вивантажуванні копиці маса з транспортера (4) уловлюється проміжним нагромаджувачем (7), що працює синхронно з рухомою стіною копнувача. При закриванні рухомої стінки нагромаджувач піднімається над копнувачем і скидає в нього зібрану масу.

Рис. 7. Підбирач-копнувач ПК-1,6А:

1 – карданна передача; 2 – редуктор; 3 – підбирач; 4 – транспортер; 5 – важіль механізму увімкнення; 6 – копіювальний кулачок; 7 – проміжний нагромаджувач; 8 – вісь повороту; 9 – кронштейн; 10 – тяга; 11 – задня стінка копнувача; 12 – валець; 13 – ролик; 14 – рамка днища; 15 – ходове колесо; 16 – полозок; 17 – дно.

Після вивантаження копиці, дно, рухома стінка і нагромаджувач повертаються в початкове положення гідроциліндром. Подача сигналу припиняється до моменту вивантажування наступної копиці.

При відкритті рухомої стінки (11) упор відходить від кнопки вимикача, контакти його замикаються і тракторист-машиніст одержує звуковий сигнал про відкриття рухомої стінки.

Проміжний нагромаджувач встановлений на двох опорах і складається з двох бокових стінок, П-подібних планок та дротяного каркаса. Копнувач – це стальний циліндр із трьох нерухомих, однієї рухомої стінок і дна, що обертається. Дно опирається на три ролики, змонтовані на рамці дна, що шарнірно з'єднана з основною рамою машини.

Ширина захвату підбирача і транспортера становить 1,6 м, місткість копнувача – 13 м³, діаметр копиці – 2,6 м, маса – не менше 400 кг. Продуктивність – до 9 т/год.

7. Підбирачі-скиртоукладачі

Підбирач-скиртоукладач СПТ-60 призначений для підбирання валків сіна або соломи та укладання скирт. Складається з рами (12) (рис. 8), підбирача (11), вентилятора (1), камери (10), преса (3), каретки з важелями, механізму вивантажування, шасі пневматичної і гідравлічної систем.

Під час руху агрегату підбирач піднімає валок і подає у вентилятор-кидалку. Повітропроводом маса спрямовується в камеру та рівномірно розподіляється в ній за рахунок повороту козирка дефлектора. Коли камера частково заповниться масою, агрегат зупиняють і вмикають прес. При цьому за рахунок гідроциліндра (7), каретки (4) та штанги (5) прес рухається, ущільнюючи масу в камері. Для повного формування скирти пресування періодично (3 – 6 разів) повторюють. Потім агрегат зупиняють, нахиляють платформу гідроциліндрами та за допомогою виштовхувального механізму піднімають задню стінку і вивантажують готову скирту на землю.

Місткість камери становить 60 м³. Щільність скирти – 45 – 90 кг/м³. Машину агрегатують із тракторами Т-150К. Продуктивність до 18 т/год.

Рис. 8. Підбирач-скиртоукладач СПТ-60:

1 – вентилятор; 2 – повітропровід; 3 – прес; 4 – каретка; 5 – штанга; 6 – задня стінка; 7 – гідроциліндр; 8 – шасі; 9 – виштовхувальна рамка; 10 – камера; 11 – підбирач; 12 – рама; 13 – стояк.

8. Прес-підбирачі

Підбирання валків із пресуванням значно скорочує затрати праці, підвищує якість сіна, зменшує витрати на перевезення. Крім цього, скорочується тривалість збирання, оскільки можна підбирати сіно вологістю 25 – 26 %.

Прес-підбирач ПС-1,6 з боковим подаванням, шириною захвату 1,6 м, призначений для підбирання з валків сіна або соломи, пресування їх в тюки прямокутного перерізу з одночасним автоматичним обв’язуванням дротом або шпагатом.

Прес-підбирач ПС-1,6 складається з підбирача (9) (рис. 9), механізму його піднімання (2), механізму пакувальників (1), пресувальної камери (20) з поршнем і кривошипно-шатунним механізмом, двох в'язальних апаратів (13), ходової частини (21), сниці (6), карданної передачі (5), механізму передачі, запобіжних пристроїв та системи сигналізації. Рух усім механізмам підбирача надається від ВВП трактора.

Рис. 9. Прес-підбирач ПС-1,6:

а – вигляд спереду; б – вигляд ззаду;

1 – механізм пакувальників; 2 – механізм підйому підбирача; 3 – капот; 4 – підставка; 5 – карданна передача; 6 – сниця; 7 – редуктор головної передачі; 8 – поршень з шатуном; 9 – підбирач; 10 – щиток; 11 – копіювальне колесо; 12 – приймальна камера; 13 – в'язальний апарат; 14 – регулятор щільності тюка; 15 – брус регулятора щільності; 16 – рамка; 17 – лотік; 18 – мірне колесо; 19 – голка; 20 – пресувальна камера; 21 – ходове колесо.

Під час руху агрегату вздовж валка пальці підбирача (9) захоплюють валок сіна і подають його у приймальну камеру (12) пакувальників, що перехоплюють масу та підпресовуючи, закидають у пресувальну камеру (20) в момент холостого ходу поршня. Поршень пресує масу, ножем обрізає охвістя і відокремлює одну порцію від іншої. Спресована порція проштовхується поршнем за зуби тюкотримачів. Сіно підпресовується до одного боку тюка, який формується і затримується у пресувальній камері завдяки тому, що вона звужується в напрямку виходу. Щільність тюка залежить від ступеня звужування камери. Одночасно з пресуванням на поверхні тюка формуються пази для вкладання обв’язувального матеріалу. Тюк формується за кілька ходів поршня. Спресована маса, рухаючись у пресувальній камері, провертає мірне колесо (18), що при кожному повному оберті включає в роботу в’язальний апарат. Дріт (шпагат) обв’язує тюк у два обхвати. Зв’язані тюки проштовхуються до виходу з пресувальної камери, потрапляють на потік (17) і по ньому опускаються на землю.

На прес-підбирач і встановлюють в’язальні апарати двох типів – з обв’язкою тюків термічно обробленим дротом або спеціальним шпагатом для сінних пресів.

9. Кормозбиральні комбайни

Комбайн самохідний кормозбиральний КСК-100 призначений для скошування зелених і підбирання валків пров'ялених трав, скошування кукурудзи та інших високостеблових культур з одночасним подрібненням і навантаженням у транспортні засоби для приготування силосу, сінажу, брикетованих та гранульованих кормів, трав’яного борошна, зелених кормів і для безпосереднього згодовування тваринам.

Залежно від культур, що підлягають збиранню, комбайн КСК-100 укомплектовують змінними робочими органами: жатками для збирання трав та високостеблових культур, підбирачем і подрібнювальним апаратом з кидалкою (рис. 10).

Жатка для збирання трав складається з рами, що опирається на копіювальні башмаки (12), чотирилопатевого грабельного мотовила (2), різального апарата (1), шнека (3) і механізмів передачі. З лівого боку кожної граблини встановлений ролик, що при обертанні мотовила рухається по напрямній доріжці і надає пружинним зубам певного положення, завдяки чому рослини підводяться до різального апарата, підтримуються при різанні та подаються до шнека.

Різальний апарат нормального різання має два ножі (правий і лівий), кожному з яких надає руху хитна шайба. Шнек розміщується в опорах, приєднаних до бокової рами жатки. Подавальні лопатки в середній частині шнека знімні. Ширина захвату жатки становить 4,2 м.

Під час роботи комбайна рослинна маса забирається пружинними зубами мотовила (2) і підводиться до різального апарата (1). Зрізана маса мотовилом подається до шнека (3), що звужує потік рослин і спрямовує його в горловину живильного апарата. Рослини забираються вальцями (4, 5, 6) та потрапляють у подрібнювальний апарат, де барабаном (8) подрібнюються і по силосопроводу (9) подаються у транспортний засіб.

Жатка для збирання кукурудзи має раму, два активних подільники із сегментним різальним апаратом, різальний апарат, мотовило, два ланцюгово-планчастих транспортери, шнек і механізм передач.

Жатка – це платформа, обмежена з обох боків боковинами, у передній частині яких встановлені подільники. Активні подільники можуть переобладнуватись у пасивні шляхом встановлення нижнього чи верхнього кожухів або обох одночасно. Різальний апарат складається з бруса, здвоєних пальців, ножа, пластинок тертя і притискних лапок. Крок різальної частини становить 90 мм. Над різальним апаратом жатки розміщене п'ятилопатеве мотовило. Повертання рами мотовила гідроциліндрами і підвісок у шарнірах надає мотовилу потрібного положення щодо його висоти та виносу.

Рис. 10. Схема технологічного процесу комбайна КСК-100:

а – скошування трав; б – використання змінного подрібнювального апарата з кидалкою;

1 – різальний апарат;. 2 – мотовило; 3 – шнек; 4 – передні вальці; 5 – підпрасовуючий валець; 6 – гладенький валець; 7 – протирізальний брус; 8 – подрібнювальний барабан; 9 – силосопровід; 10 – козирок; 11 – кидалка; 12 – копіювальні башмаки.

Ланцюгово-планчастий транспортер складається з трьох роликових ланцюгів і поперечних планок. Шнек подібний за будовою до шнека-підбирача. Захват жатки становить 3,4 м.

Підбирач включає раму, підбиральний барабан, шнек і притискний пристрій. Підбиральний барабан – вал з дисками, в яких закріплені п'ять граблин із пружинними зубами. На лівих цапфах граблин змонтовані кривошипи з роликами, що перекочуються в напрямній доріжці. Шнек встановлюється у підпружинених опорах і залежно від шару маси переміщується по напрямних. Ширина захвату підбирача становить 2,2 м.

Подрібнювач складається з рами, встановленої на передньому напрямному та задньому ведучому мостах. На передній частині рами розміщені живильно-подрібнювальний апарат (8) із силосопроводом (9) і редуктори привода; на передній верхній – кабіна з площадкою керування; на середній частині рами – моторна установка, гідростатичний привод ведучих коліс, привод гідросистеми рульового керування і силових циліндрів, а на задній – масляний та паливний баки.

Двигун СМД-72 – чотиритактний, шестициліндровий, V-подібний, з турбонаддувом потужністю 147 кВт встановлюють на комбайні паралельно до осі напрямку руху машини.

Живильно-подрібнювальний апарат складається з рами, п’яти живильних вальців (два верхніх рухомих і три нижніх нерухомих), редуктора, механізму підпресування та подрібнювального апарата. До останнього входить барабан (8), протирізальний брус (7) і рама. Барабан (8) виконаний у вигляді трубчастого вала з привареними до нього дисками, до яких прикріплені опори ножів. Зверху камери барабана встановлений заточувальний пристрій.

Коли використовують змінний подрібнювальний апарат з кидалкою, то маса за кидалкою (11) (рис. 10, б) по силосопроводу (9) подається у транспортний засіб.

Робочі органи подрібнювана приводяться в дію двигуном через контрпривод, карданний вал, конічно-циліндричний редуктор та коробку передач привода живильного апарата.

Гідростатичний привод ведучих коліс включає насос змінної продуктивності, гідромотор постійного робочого об’єму, масляний бак. Насос приводиться в дію основним двигуном через карданний вал. Рульове керування таке саме, як на комбайні «Нива».

Система електрообладнання однопровідна, постійного струму, напругою 12 В. Джерелами електроенергії є генератор й акумуляторна батарея.

ЗВІТ

1. Стислий зміст роботи.

2. Косарки.

3. Порційні косарки.

4. Косарки-плющилки.

5. Граблі.

6. Волокуші.

7. Підбирачі-копнувачі.

8. Підбирачі-скиртоукладачі.

9. Прес-підбирачі.

10. Кормозбиральні комбайни.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які культури вирощують для одержання силосу?

2. За якої вологості скиртують сіно?

3. За якими ознаками класифікуються косарки?

4. Від чого залежить відстань між копицями при роботі порційних косарок?

5. Чи можливе використання косарок-плющилок без плющильних вальців?

6. Які типи грабель Ви знаєте? Назвіть їх призначення?

7. З якою метою використовуються волокуші?

8. Яка продуктивність підбирача-копнувача ПК-1,6А?

9. Від чого залежить щільність тюка при роботі прес-підбирача ПС-1,6?

10. За яких умов кормозбиральний комбайн КСК-100 укомплектовують змінними робочими органами?