Студопедия — Національно-політичний рух. «Кирило-Мефодіївське товариство» та роль у ньому Т. Шевченка
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Національно-політичний рух. «Кирило-Мефодіївське товариство» та роль у ньому Т. Шевченка






Наприкінці XVIII – початку XIX ст. в Україні розпочинається національно-культурне відродження. Суть цього процесу полягає у відновленні різних сфер (національної, культурної, мовної тощо) буття народу після їхнього занепаду. Відродження пов’язане із значним зростанням уваги до проблем, явищ та процесів, які є національно значимими, але у попередні часи свідомо чи несвідомо гальмувалися або замовчувалися. У добу відродження посилюється активність національної еліти, свідомих суспільних сил, які пожвавлюють свою діяльність у всіх сферах життя – від культури до політики. Характерною рисою відродження є те, що цей процес, як правило, спирається на здобутки, традиції та досвід попередніх поколінь. У зв’язку з цим закономірно, що наприкінці XVIII – початку XIX ст. помітно зріс інтерес до національної історії. Це виявилося в активному збиранні та публікації історичних джерел і пам’яток історичної думки, виданні журналів та альманахів, створенні історичних товариств, написанні узагальнюючих праць з історії України тощо.

Взагалі ж епоха імператора Миколи І (1825-1855 рр.) відзначалась ідеологічною доктриною, яку висував міністр освіти граф А. Уваров: "самодержавство, православ'я, народність";. Уся держава була перетворена у слухняний централізований адміністративний апарат, на чолі якого стояв абсолютний монарх. Цей загальний терор дуже відчувався в Україні, що переживала систематичну русифікацію у всіх сферах життя. Незважаючи ні на що, реакційне правління Миколи І не в змозі було зупинити революційні рухи, що посилювалися прагненнями відновити українську державність.

Найяскравішим проявом руху стало виникнення наприкінці 1845 року в Києві Кирило-Мефодіївського товариства. Засновниками його були: професор історії Київського університету М. Костомаров, чиновник канцелярії генерал-губернатора М. Гулак і вчитель Полтавського кадетського корпусу В.Бєлозерський. Незабаром до них приєднався П. Куліш, письменник і етнограф, а за ним і Т. Шевченко, на той час уже видатний поет, що прославився своїм "Кобзарем", надрукованим у Санкт-Петербурзі у 1840 році. Усього до Кирило-Мефодіївського братства увійшло 12 чоловік. В основному усі вони на той час були викладачами чи студентами у віці від 19 до 30 років. Більшість з них були вихідцями з дрібнопомісних дворян.

Товариство було не лише малочисельним, а й обмеженим у своїй діяльності. Протягом приблизно 14 місяців його існування члени товариства збиралися кілька разів на тривалі філософські й політичні дискусії та підготували ряд положень своєї програми.

Символом товариства організатори обрали перстень з написом "Св. Кирило і Мефодій"; на честь видатних слов'янських просвітителів. Програмні положення товариства викладено в "Книзібуття українського народу"; і в "Статуті Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія";. Сама форма організації була запозичена у церковних братств. Програма відстоювала загальнолюдські цінності - справедливість, волю, рівність і братерство. Найважливіші з цих положень, сформульованих М. Костомаровим, містились у творі під назвою "Закон Божий''. Написаний в дусі романтизму та ідеалізму того часу, пройнятий шануванням християнських цінностей і панслов'янськими елементами. Цей твір закликав до перебудови суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, бра­терства. Серед пропонованих у ньому конкретних заходів були скасування крі­пацтва, ліквідація юридичних відмінностей між станами, доступність освіти для мас. Національне питання, що з усією очевидністю привернуло найбільшу ува­гу товариства, ставилося в широкий контекст панславізму: "Всі слов'янські на­роди мають право вільно розвивати свою культуру і, що важливіше, вони пови­нні утворити слов'янську федерацію з демократичними інститутами, аналогіч­ними тим, що є у Сполучених Штатах";. Столицею федерації мав стати Київ.

Провідну роль національних ідей в організації захищав П. Куліш. Т. Шевченко разом з М. Гулаком відстоював необхідність повалення самодер­жавства, а християнські та загальнолюдські ідеї пропагував М.Костомаров. Але товариство не встигло здійснити свої наміри.

За доносом студента О. Петрова на початку 1847 року всі учасники това­риства без усякого суду були заслані. Суворіше за всіх був покараний Т. Шевченко - його віддали в солдати без права писати і малювати і заслали в Оренбург. І хоча планам кирило-мефодіївців не судилося здійснитися, але їхні ідеї не загинули дарма. Боротьба за скасування кріпосниц­тва стала гаслом української літератури.

Загалом, «братство здійснило спробу просунути розвиток політичної боротьби від культурницького етапу до поетичного. Однак, розправа з кирило-мифодієвським братством стала першим сигналом до антиукраїнського перевороту в політиці офіційних кіл і ознаменувала початок довгої і незупинної боротьби, що розгорнулась між українською інтелігенцією і імперською адміністрацією».

Кирило-Мефодіївське товариство врахувало уроки світового досвіду і ви­користало ідеї західноєвропейського вільнодумства у своїх національних умо­вах. Ним були сформовані основні постулати українського відродження, визна­чені форми і методи досягнення поставленої мети. Це була спроба нової національної еліти визначити місце і роль українського народу в суспільному історичному контексті.

Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе з кількох мірку­вань. Воно явило собою першу, хоч і невдалу, спробу інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку; воно привер­нуло увагу царського уряду до зростаючої національної свідомості українців; ліквідація товариства дала сиг­нал до наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безу­пинної боротьби української інтелігенції з російським царатом.

 

Шевченко Тарас Гигорович (1814 - 1861 рр.) - класик української літератури. Народився в сім'ї кріпосного селянина в селі Маринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоті навчився у місцевого дяка, у 14 років був узятий козачком до двору поміщика Енгельгарда, з яким переїхав до Вільнюса, потім у Петербург. У 1832 р. навчався у художника Ширяева. У 1838 р. завдяки клопотанням Брюллова і Жуковського його викупили з кріпацтва. У цьому ж році він вступив до Академії мистецтв у Петербурзі, яку закінчив у 1844 р. У лютому 1847 р. – учитель малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві зарештований і засланий у солдати до Оренбурзької губернії без права малювати. У 1857 р. завдяки друзям його звільнили із заслання. У 1857 р. він приїхав до Москви, а потім у Петербург. У 1859 р. приїхав в Україну, де знаходився під наглядом поліції, однак постійно мешкати в Україні йому було заборонено. Похований спочатку був у Петербурзі на Смоленському цвинтарі, а в травні 1861 р. перезаховали поблизу Канева (тепер Тарасова гора).  

4.4. Українські землі у складі Австро-Угорщини (наприкінці ХVIII- початку ХІХ стст.)

Українські землі зупинились під владою Австро-Угорщини внаслідок трьох поділів Польщі:

ü 1772 р. - Перший розподіл Польщі.

ü 1774 р. - Північна Буковина і Закарпаття відійшли до Австрії.

ü 1793 р. - Другий розподіл Польщі.

ü 1795 р. - Третій розподіл Польщі.

 

Особливістю Австрійської імперії було:

збереження етнічних особливостей населення імперії (мова, звичаї);

збереження традиційних форм управління на всіх територіях імперії;

відсутність сильної централізованої влади;

На території Австрійської імперії при владі знаходилася династія Габсбургів: Марія Терезія (1740 - 1780 рр.) і Йосип II (1780- 1790 рр.), співправитель матері з 1765 р.

"Золота пора імперії"






Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 508. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия