Тема: «Організація оплати праці на підприємстві».

 

Методичні рекомендації для вирішення задач:

В галузях промисловості використовуються дві форми оплати праці: відрядна і поча­сова.

Суть відрядної форми оплати праці полягає в тому, що заро­біток працівника (за певний календарний проміжок часу — день, тиждень, місяць) залежить від кількості виробів, виготовлених працівником за певний проміжок часу.

При почасовій формі оплати праці заробіток працівника за певний (календарний) проміжок часу зумовлений відпрацьованим часом.

Відрядна форма заробітної платні має такі системи: пряма відрядна, непряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-про­гресивна, бригадна відрядна, акордна.

Пряма відрядна система заробітної платні. Суть її полягає в тому, що заробіток працівника за певний проміжок часу (Звідр.пр) прямо пропорційний кількості виробів, виготовлених працівником за цей проміжок часу:

(21)

де Рв — розцінка за одиницю виробу, грн/од.; п — кількість ви­робів, виготовлених за певний проміжок часу, од./проміжок часу

 

Рв = скільки робітник повинен одержати за одиницю часу скільки (22)

робітник повинен зробити за одиницю часу

 

Заробіток за одиницю часу (наприклад, за 1 год.) визначається тарифною системою (тарифною сіткою), обсяг роботи — нормою виробітку

тобто

С_{год і} = С_год1 ^. Кі. (23)

 

Звідси

= (24)

Тоді

(25)

Таким чином

(26)

 

Ця система заробітної платні є найпростішою з відрядних, в чистому вигляді застосовується рідко, але вона лежить в основі всіх інших систем відрядної форми заробітної платні.

Непряма відрядна система заробітної платні. Застосовується для оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують основ­них робітників. При цьому заробіток робітників, які перебувають на непрямій системі оплати праці, залежить від результатів ро­боти робітників-відрядників, яких вони обслуговують. Ця система спонукає допоміжних робітників збільшувати обслуговування верстатів, агрегатів, автоматичних ліній, з метою безперебійної і ритмічної їх роботи. За непрямою відрядною системою в промис­ловості оплачуються слюсарі-ремонтники, електрики, наладники устаткування, транспортні робітники та ін.

Заробіток робітника за такою системою визначається форму­лою, аналогічною формулі

З_{відр.непр} = Р_в.пепр ^. п, (27)

де Р_в.пепр — непряма відрядна розцінка за одиницю виробу, грн/вир.; п - кількість виробів, виготовлених за певний проміжок-часу (за який визначається заробіток) основними робітниками, од./проміжок часу.

 

Непряма відрядна розцінка визначається як

Р_в.пепр= (28)

де С_ден.в - денна тарифна ставка допоміжного робітника, який оплачується по непрямій відрядній системі, грн/день; Н_Об - кіль­кість робочих місць, які обслуговуються за встановленими норма­тивами, од.; В_п - планова норма виробітку виробів у день, вста­новлена для кожного робочого місця, яке обслуговується, вироб./ день-од.

Відрядно-преміальна система заробітної платні. Це найбільш поширена з усіх систем відрядної форми заробітної платні. Заробіток робітника (З_{відр.прем}) у цьому випадку складається з двох частин: заробітку, розрахованого за прямими відрядними розцінками, і премії за досягнення певних якісних показників (якість робо­ти) згідно зі спеціальним положенням про преміювання робітників-відрядників, тобто

З_{відр.прем} = . (29)

Відрядно-прогресивна система заробітної платні. За цією системою оплати праці виробіток робітників в межах вихідної бази оплачується по прямих відрядних розцінках, а ви­робіток понад вихідну базу - по підвищених розцінках, причо­му розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, випущеної понад вихідну базу, тобто

З_{відр. прогр} = Рв^’п’+Рв’’п’’, (30)

де З_{відр. прогр} - заробіток працівника за певний проміжок часу (певну роботу); Р_в' - пряма відрядна розцінка, грн/од.; п' - кількість виробів, виготовлених за цей проміжок часу в межах вихідної бази; Р_в" - підвищена відрядна розцінка, визначена з урахуванням надбавки, грн/од., причому

Рв’’= Рв’(), (31)

де П_надб - коефіцієнт надбавки за шкалою надбавок, %; п" - кількість виробів, виготовлених понад вихідну базу за цей про­міжок часу.

Бригадна (колективна) система оплати праці із застосуванням бригадних форм її організації набуває значного поширення. Суть її полягає в тому, що заробіток усієї бригади визначається так само, як і за прямою відрядною системою оплати праці, а потім розподіляється між членами бригади. І в розра­хунку заробітку всієї бригади, і в його розподілі є деякі особли­вості. Так, заробіток бригади за певний проміжок часу може бути визначений як

З_{відр.бр} = Р_в.бр ^. п, (32)

де Р_в.бриг - бригадна розцінка виробу, грн./од.; п - кількість виробів, виготовлених бригадою за певний проміжок часу, причому

 

(33)

де К_j - тарифний коефіцієнт j-го робітника; Т’_р.н. - норма часу (нормована трудомісткість) на виготовлення одиниці виробу j -м членом бригади, хв./од.; N — кількість членів бригади, осіб.

 

Акордна система заробітної платні застосовується для окремих груп робітників. Її суть полягає в тому, що відрядна розцінка встановлюється не на окрему виробничу операцію, а на увесь комплекс робіт, виходячи з діючих норм часу і розцінок. Порів­няно з прямою відрядною оплатою праці при акордній наперед визначаються обсяги робіт і строк їх виконання, встановлюється сума заробітної платні за нарядом залежно від виконаного зав­дання. Ця система спонукає робітників скорочувати строки робо­ти порівняно зі встановленими. Акордна система найбільше сприяє зв'язку оплати праці з кінцевим результатом, тому сьогодні, в умовах ринку, її треба розвивати.

До почасової оплати праці вдаються тоді, коли неможливо застосовувати відрядну форму, а також на роботах з чітко регла­ментованим процесом — там, де недоцільно застосовувати від­рядну форму: ремонтникам, наладчикам, електромонтерам, контролерам, на роботах з великою питомою вагою машинного часу або на пото­ковому виробництві. Почасова оплата праці застосовується як проста почасова і почасово-преміальна оплата.

Проста почасова оплата праці передбачає визначення заробіт­ку робітника в прямій пропорційній залежності від кількості від­працьованого часу:

З_{поч.прост} =С_годі^.. Т_відпр=С_годі ^. Кі ^. Т_відпр, (34)

де З_{поч.прост} - заробітна платня робітника за певний календар­ний проміжок часу; С_годі - тарифна ставка робітника 1-го роз­ряду, грн/год.; С_год1 - тарифна ставка робітника І розряду (при почасовій формі оплати праці, грн/год.; К_і - тарифний коефіцієнт робітника і-го розряду; Т_відпр - відпрацьо­ваний час за певний календарний проміжок часу.

 

Більш розповсюджена почасово-преміальна оплата праці, при якій, крім заробітку по тарифній ставці за фактично відпрацьо­ваний час, робітникам виплачується премія П_поч за виконання і перевиконання певних показників роботи — показників премію­вання (нормованих завдань, виробничих планів, поліпшення якості, зниження браку тощо).

З_{поч. прем} ⁼ С_{год і} ^. Т_відпр+ П_поч. (35)

Доплата за професійну майстерність встановлюється в розмірі 4 -12% від тарифу за умови якісного виконання робіт і залежно від рівня освоєння суміжних операцій.

Доплата за умовами праці обчислюється у відсотках від сум тарифної оплати і доплат за професійну майстерність. Доплата за умови праці здійснюється для III - VI категорій, і розмір її становить 4-27%.

Доплата за виконання нормованих завдань нараховується у відсотках від почасової частини заробітку за встановлений для робітника (бригади) обсяг робіт. Вона здійснюється при рівні виконання нормованого від 81 до 100%. При нижньому рівні (81%) доплата становить 4%, а при верхньому 40%.

Преміювання за зростання продуктивності праці встановлю­ється залежно від співвідношення фактичної і проектної трудо­місткості. Премія становить 20% щодо тарифу при досягненні проектного рівня зниження трудомісткості і збільшується на 1% при зниженні фактичної трудомісткості на 1 % понад проектний рівень (максимальний розмір премії 25%).

Погодинною формою оплати праці охоплені нині понад 40% усіх робітників промисловості, а враховуючи тенденцію до зро­стання механізації та автоматизації виробництва, поширення по­токових методів виробництва, коли відрядна форма оплати праці недоцільна, майбутнє — за почасовою формою оплати праці.

 

Задачі для вирішення.