Формирование концепции

1. Зайти на веб-сайт ВРУ. Перейти на вкладку «Законодавча база».

2. Розробити шаблони для пошуку необхідних документів, комбінуючи дату, слова в назві, слова в тексті, вид, орган, що ухвалив номер законодавчого документа.

3. За розробленими шаблонами в пошуковій системі веб-сайту відшукати необхідні документи та скопіювати їх у файл.

4. Відшукані документи проаналізувати за наступними ознаками: вид, назва, дата прийняття, автор, перелік термінів, завдання та мета, стислий зміст прийнятого документа. Результати оформити у вигляді таблиці.

5. Оформити звіт з практичної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

Вид	Назва	Дата прий-няття	Автор	Перелік термінів	Завдання та мета	Стислий зміст
Закон	Про електронні документи та електро-нний документо-обіг	22.05.	ВРУ	Адресат, Дані,Посередник,обов'язковий реквізит електронного документа,автор електронного документа,суб'єкти електронного документообігу, Електронний документ, Електронний документообіг.	Закон має на меті встановити основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів. Дія його поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.Завдання: унормувати нормативно- правову базу та на законодавчому рівні дати офіційне визначення понять.Є доповненням до програми розвитку «Електронний уряд». Закон унормував і допоміг впровадженню електронних документів в діловодство установ, організацій. Дав поштовх до прийняття інших законодавчих і нормативних актів. Постало безліч проблем щодо створення і функціонування електронних архівів. Допомогло, з однієї сторони, прискорити процес діловодства та зменшити кількість документів на традиційному носієві. А з іншого боку, виникло потреба в реструктуризації та перекваліфікації кадрового потенціалу.	Структурно складається з 5 розділів та 18 ст. Подано принципи державного регулювання електронного документообігу, конкретизовано склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів, визначено правовий статус електронного документа та його копії. А також детально описано всі процеси життєвого циклу електронного документа. Визначено правовий статус суб’єктів електронного документообігу та відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.У контексті Закону електронний документ розглядається як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, а електронний документообіг (обіг електронних документів) як сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та вилучення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Державне регулювання у сфері електронного документообігу спрямовано на реалізацію єдиної державної політики; забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів електронного документообігу; нормативно-правове забезпечення технологій оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.Закон регламентує правові відносини у питаннях: електронного підпису; електронного цифрового підпису; оригіналу електронного документа; правового статусу електронного документа та його копії; відправлення та передавання електронних документів; одержання електронних документів;перевірки цілісності електронного документа; зберігання електронних документів та про архіви електронних документів; організації електронного документообігу; обігу електронних документів, що містять інформацію з обмеженим доступом; права та обов'язки суб'єктів електронного документообігу; вирішення спорів між суб'єктами електронного документообігу; відповідальності за порушення законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Закон	Про електронний цифровий підпис	22.05. 2003	ВРУ	електронний підпис, електронний цифровий підпис, засіб електронного цифрового підпису,особистий ключ, відкритий ключ,засвідчення чинності відкритого ключа,сертифікат відкритого ключа, посилений сертифікат відкритого ключа, акредитація, компрометація особистого ключа, блокування сертифіката ключа, підписував, послуги електронного цифрового підпису, надійний засіб електронного цифрового підпису.	Метою Закону є визначення правовий статус електронного цифрового підпису та відноси, що виникають при використанні електронного цифрового підпису. Завдання: врегулювати електронний цифровий підпис на законодавчому рівні та надати йому роль основного реквізиту електронного документа. Прийняття Закону остаточно поставило крапку в протиріччях щодо визначення документів на традиційних та нетрадиційних носіях. Так як електронний документ юридично не існуватиме без електронного цифрового підпису. Проте ще багато неточностей в розмежуванні повноважень центрів сертифікації ключів.	Структурно складається з 18 ст. Визначаються суб’єкти правових відносин в сфері використання ЕЦП, вимоги до особливостей і призначення. Описано вимоги до сертифіката ключа і визначено права та обов’язки підписувачів.Унормовано вимоги до діяльності акредитованого, засвідчувального центру ключів та відповідальність за порушення законодавства про ЕЦП. визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають під час використання електронного цифрового підпису. У Законі визначено терміни: електронний підпис – дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, що здійснюється з використанням електронних документів. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Суб'єктами правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису є: підписував, користувач, центр сертифікації ключів,акредитований центр сертифікації, центральний засвідчувальний орган, засвідчувальний центр органу виконавчої влади або іншого державного органу, контролюючий орган. Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Він призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Центром сертифікації ключів може бути юридична особа незалежно від форми власності або фізична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, що надає послуги електронного цифрового підпису та засвідчила свій відкритий ключ у центральному засвідчувальному органі або центрі. Закон також визначає: особливості застосування електронного цифрового підпису; суб'єкти правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису; права та обов'язки підписувача; центр сертифікації ключів; відповідальність за порушення законодавства про електронний цифровий підпис; визнання іноземних сертифікатів, ключів тощо.
Порядок	Надсилання електрон-ною поштою службових документів	17.07. 2009	КМУ		Порядок визначає механізм надсилання та одержання електронною поштою електронних копій службових документів, підготовлених у паперовому вигляді, для їх використання у роботі міністерств, ін. центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севасто-польської міських держ- адміністрацій та Секретаріату КМУ.Порядок допомагає покращити обмін документами між установами та на законодавчому рівні унормовує різні аспекти цього процесу. Це насамперед стосується органів виконавчої тощо.	Структурно складається з 16 статтей. Законодавчо обґрунтовано прискорення надсилання та одержання службових документів електронною поштою, серед яких: попереднє погодження проектів нормативно-правових актів; доведення інформації про порядок денний засідань КМУ, урядових комітетів і нарад та відповідних матеріалів; оперативне доведення інформації; обмін інформацією між органами виконавчої влади та Секретаріатом КМУ, яка стосується роботи з документами тощо. Для здійснення електронного обміну службовими документами створюються електронні поштові скриньки в органах виконавчої влади; у кожному структурному підрозділі Секретаріату КМУ. В органах виконавчої влади визначаються особи, що відповідають за здійснення електронного обміну службовими документами - по 2 працівники у службах, що забезпечують діяльність керівників органів виконавчої влади, і у структурних підрозділах з питань інформаційних технологій апаратів органів виконавчої влади. У Секретаріаті КМУ визначаються по 1 відповідальній особі в кожному структурному підрозділі та 2 відповідальні особи в структурному підрозділі з питань інформаційних технологій. Зазначено, що Секретаріат КМУ формує загальний перелік відповідальних осіб органів виконавчої влади із зазначенням адрес електронної пошти зазначених органів. Електронною поштою надсилаються службові документи, що скановані і збережені у форматі PDF. У разі необхідності допускається використання інших форматів. Тексти документів, підготовлених у паперовому вигляді, скануються разом з підписом посадової особи та/або штрих-кодом. Електронний обмін службовими документами, які містять службову інформацію, здійснюється з використанням спеціальної ІТС органів виконавчої влади. Здійснення обміну документами, які містять секретну інформацію, забороняється.
Поло-ження	Про центральний засвідчував-льний орган	28.10. 2004	КМУ		Метою положення є регламентувати діяльність центрального засвідчувального органу як одного із найвпливовіших у сфері електронного документообігу. Завдання: узаконити права та повноваження цього органу. Це, свого роду, доповнення до ЗУ «Про електронний цифровий підпис»	Структурно складається з 7 статтей. Унормовано діяльність центрального засвідчу вального органу, його права та повноваження. Адже саме він забезпечує в межах своїх повноважень створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або ін. державних органів та центрів сертифікації ключів. Регламент роботи органу є обов’язковим для роботи суб’єктів правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису під час обслуговування та проведення реєстрації, акредитації центрів. До основних завдань центрального засвідчу вального органу відносять: генерування пари ключів та формування сертифіката власних відкритих ключів; формування і видання центрам сертифікати ключів; реєстрація засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або ін..; акредитація центрів, видача, переоформлення та анулювання відповідних свідоцтв; блокування, скасування та поновлення сертифіката ключа тощо. Серед прав цього органу законодавство виокремлює такі: одержувати від центрів інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; залучати фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, що належать до його компетенції; вносити пропозиції щодо удосконалення законодавства у відповідній сфері; брати участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів; проводити в межах повноважень переговори з іноземними організаціями. Щодо перевірки діяльності органу, то її в основному здійснює контролюючий орган. А вже технічне і технологічне забезпечення виконання функцій здійснюється в певному порядку державним підприємством, установою чи організацією.

 

 

Формирование концепции

Тип предприятия зависит от условий его расположения. На первом этапе необходимо создать оптимальную модель объекта на конкретном земельном участке.

В ходе разработки концепции выполняют следующие виды работ:

§ определение уровня комфорта ЗРХ (люкс- первый);

§ определение архитектурно-пространственной организации здания с учетом композиционных приемов (централизованного, блочного, павильонного);

§ определение функционального типа заведения на основе архитектурно-композиционного типа:

- здания предприятий современных архитектурных форм, которые учитывают особенности естественного ландшафта с применением современных материалов и конструкций на основе индивидуального или типичного проектирования;

- новые здания предприятий с использованием основных принципов и архитектурных форм этнографической или региональной архитектуры; синтез современных и традиционных форм;

- старые здания, которые имеют историческое или этнографическое значение, приспособленные под гостиничное предприятие;

- новые здания, которые полностью повторяют формы и приемы региональной архитектуры с сохранением традиционных материалов и конструкций;

- новые здания, которые повторяют архитектуру народного быта;

- старое здание, реконструированное под ЗРХ в музейно-ресторанном комплексе;

- здания и сооружения рекреационного назначения, формы которых имеют аттрактивний характер и т.п.;

§ рекомендации относительно позиционирования предприятия (целевая аудитория, качество и ассортименты услуг, оценка рисков);

§ рекомендации относительно основных характеристик объекта (дизайнерские и стилевые решения, зонирования площадей):

- национальный колорит - одна из основных особенностей, характерных для архитектуры заведений, предназначенных для отдыха. Использование в архитектурной внешности традиционных для данной местности приемов, деталей и материалов позволяет гармонично вписать здание в окружающую среду и оптимально приспособиться к природно-климатическим условиям. Кроме этого, национальный колорит, присутствующий как в архитектурной внешности, так и в оформлении интерьера, является важным эмоционально-эстетичным фактором, который влияет на формирование положительного имиджа отелей;

- фирменный стиль обеспечивает ему ряд преимуществ, а именно: помогает клиентам ориентироваться в потоке информации и быстро находить необходимое заведение; повышает эффективность рекламы; снижает затраты на формирование коммуникаций; обеспечивает достижение необходимого единства всей рекламы и других средств маркетинговых коммуникаций отеля; содействует повышению корпоративного духа, сплачивает персонал, вызывает чувство гордости за; положительно влияет на эстетичные чувства клиентов и персонала и общий эстетичный уровень отеля.

§ гастроконцепция заведения ресторанного хозяйства (авторская, креативная, «ф'южн» и т.п.); специфическая (сезонная, вегетарианская, кошерная и т.п.); этническая (французская, немецкая, итальянская и т.п.); региональная (полесская, закарпатская, таврийская, средиземноморская, среднеевропейская и т.п.);

§ формат заведения ресторанного хозяйства (полносервисный, фаст-фуд, кейтеринг и т.п.);

§ формат производства кулинарной продукции (с полным производственным циклом, на полуфабрикатах разной степени готовности, готовая кулинарная и кондитерская продукция, блюда охлажденные, замороженные и т.п.);

§ контингент потенциальных гостей;

§ профильные группы заболеваний потребителей (для заведений лечебно-профилактического и оздоровительного питания);

§ особенности обслуживания потребителей (выбрать вид, метод и форму обслуживания, образа подачи блюд и напитков и т.п.);

§ режим работы;

§ номенклатура услуг;

§ другие факторы.

Избранные признаки концепции заведения необходимо представить в виде таблицы. Примеры характеристик отдельных признаков концепции приведены в табл. 1.

Таблица 1

Концепция предприятия

Вид предприятия	Характеристика признаков
Вид предприятия
Класс (уровень комфорта)
Местонахождения
Количество мест
Режим работы
Архитектурно-пространственный тип
Функциональный тип предприятия
Целевой сегмент
Формат заведения
Формат производства
Дизайнерский стиль