РОЗДІЛ IОсновними джерелами оксиду карбону ІV в природних водах є атмосферне повітря, дихання рослин і тварин, розкладання органічних решток тощо. При підвищенні температури води СО2 виділяється в атмосферу, при зниженні – поглинається і зв’язується водою катіонами кальцію в малодисоційовану карбонатну кислоту та малорозчинний карбонат кальцію. Відбирають у пробірку 100 мл досліджуваної води, не збовтуючи, для запобігання насичення її повітрям. Добавляємо в пробірку 10 крапель розчину індикатора. Поява рожевого забарвлення свідчить про відсутність у воді вільного вуглекислого газу. Якщо вода залишається безбарвною, її титрують розчином карбонату натрію до появи ледь помітного рожевого забарвлення (під час титрування пробірку не збовтують, а обережно обертають, щоб уникнути розчинення у воді вуглекислого газу повітря). Кількість СО2 у воді (мг/л) дорівнює об’єму розчину карбонату натрію, витраченого на титрування, помноженому на 10.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВПЛИВУ ОДИНОКОСТІ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ У СУСПІЛЬСТВІ
Виконала: Кондратюк Тетяна Валентинівна учениця 11-Б класу Красилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1
Науковий керівник: Розумна Оксана Андріївна, практичний психолог Красилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1
ЗМІСТ
ВСТУП Актуальність теми: за останнє десятиліття в усьому світі фіксується ріст кількості депресивних проявів, насильницьких дій, суїцидальних випадків та невротичних захворювань. Такі соціально небезпечні прояви, звичайно пов'язані з відчуттям одинокості, що виникає як із внутрішніх (особистісних), так із зовнішніх (соціальних) факторів, викликають серйозне занепокоєння у різних соціальних інституціях. На зростання кількості соціальних відчуттів одинокості серед людей впливають економічна нестабільність і емоційне напруження населення в країні. Повсякденністю стали численні конфлікти, які викликають стан напруженості, тривожності внаслідок чого людина прагне знайти спокій та усамітнитися. Діяльність ЗМІ, Інтернет мережі, реклами. Так потік друкованої продукції, заповнені лозунгами, які спонукають юнаків до розкутості, активної соціальної поведінки і будь-яке відходження від еталонів поведінки ведуть юнака до одинокості. Тенденція зростання проявів юнацької одинокості відображають одну з найважливіших соціальних проблем суспільства, витоки якої необхідно шукати в родині та у методах сімейного та шкільного виховання. Виникаюче у дітей відчуття відчуження від однолітків та батьків, позбавлення уваги та підтримки референтною групою, жорстока образа внутрішніх почуттів учасника групи, почуття заздрості та ненависті штовхає їх на здійснення актів самогубства. Вибір саме цієї тематики обумовлений наступними причинами: - переживання одинокості дуже часто є причиною звернень юнака щодо отримання психологічної допомоги, у зв'язку з чим виникає необхідність визначити і розробити адекватні способи роботи, а це можливо при врахуванні вікових особливостей розвитку (потреб, мотивів, соціальної ситуації розвитку, центрального новоутворення, ведучого виду діяльності); - одинокість відмічається самими юнаками як одна із серйозних проблем, яка заважає успішній соціалізації у суспільстві та яку яким-небудь чином їм необхідно вирішити (вона може виступати як особлива кризова ситуація, або як невіддільний аспект проблеми чи кризи); - крім того, в численних дослідженнях юнацького віку одинокість позначається, як новоутворення цього періоду, як явище, пов’язане із змінами, що відбуваються. Проте, лише невелика частина відомих нам робіт вважала «юнацьку одинокість» як спеціальний предмет дослідження. Отже, можна говорити про вагомий дефіцит досліджень, роблячи висновки із актуальності проблематики. Отже, виявлення особливостей виникнення та перебігу одинокості у юнацькому віці та її спектру впливів на соціалізацію у суспільстві можуть допомогти у роботі щодо запобігання виникненню депресивних станів, суїцидальної поведінки та соціальної відокремленості та частково прояснити складну ситуацію, яка складається у суспільстві. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити вплив юнацької одинокості на траєкторію соціального розвитку особистості у групі. У роботі поставлені наступні завдання: 1. Вивчити літературні джерела щодо даної проблематики. Провести порівняльний аналіз. 2. Теоретично проаналізувати, розглянути основні підходи щодо пояснення причин виникнення та особливостей переживання одинокості, його впливу на траєкторію соціального розвитку особистості та якісний рівень її соціалізації. 3. Діагностика рівня одинокості та соціального розвитку юнаків. 4. Виявити особливості соціального розвитку юнаків, які відчувають стан одинокості. Об'єкт дослідження:соціальний розвиток особистості юнака. Предмет дослідження: соціальні навички особистості юнака. Гіпотеза дослідження:переживання юнаком одинокості впливає на якісний рівень соціалізації особистості. Методи дослідження: 1. Теоретичні методи:методианалізу наукової літератури та навчально-методичної документації, передового педагогічного досвіду, організаційні методи (комплексний метод, порівняльний аналіз). 2. Емпіричні методи:експеримент (констатувальний та формувальний), спостереження, діагностичні методи (тести, опитувальники). Для діагностики психологічних особливостей особистості юнаків була використана методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д.Рассела та І.Фергюсона. Для діагностики рівня соціалізації була використана методика соціометрії та методика шкала самоповаги Л. Розенберга. 3. Методи обробки результатів дослідження:для кількісного аналізу одержаних даних використовувалися методи математичної статистики, зокрема коефіцієнт лінійної кореляції за Пірсоном. Теоретичною основою дослідження стали теоретичні положення А.С. Белкін, А.В. Мудрика, Б.Г. Ананьева., Б.Н. Алмазов, Л.А. Гріщенко, В.Т. Кондрашенко, О.Е.Лічко, Л.Пепло, Г.Саллівана, К.Роджерса, У.Адлера, В.Т. Кондрашенко, І.С. Кону, Н.С. Лейтеса, Т.М. Мальковської, Ю.М. Орлова, В.С. Собкіна, Д.І. Фельдштейна. Експериментальна база дослідження: дослідно-експерементальна робота здійснювалася на базі ЗОШ № 1 м. Красилова. Виборка досліджуваних: учні 10-11 класів, серед них 20 хлопців та 20 дівчат. Структура роботи містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. РОЗДІЛ I
|
