Радіаційний і хімічний захист

1. Радіаційний і хімічний захист включає:

- виявлення осередків радіаційного і хімічного забруднення та проведення його оцінки;

- організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю;

- розробки і впровадження типових режимів радіаційного захисту;

- забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту;

- організацію та проведення спеціальної - і санітарної обробки;

2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення наступних заходів:

1 завчасне накопичення і підтримка в постійній готовності засобів радіаційного і хімічного захисту;

2. своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення і оцінки масштабів та наслідків аварій, руйнувань на радіаційно - і хімічно - небезпечних об'єктах;

3. створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

4. надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного і хімічного захисту;

5. розробка типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;

6 завчасне обладнання радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки;

7. розробка загальних критеріїв, методів і методик спостереження та оцінки радіаційної і хімічної обстановки.

3.9.1. Режими радіаційного захисту

Під режимом радіаційного захисту населення, робочих і службовців об'єкту та особового складу невоєнізованих формувань ЦО розуміється порядок роботи та застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, які виключають радіоактивне опромінювання людей вище за допустимі норми і скорочують до мінімуму вимушену зупинку виробництва

 

Режими роботи об'єкту розраховуються завчасно для конкретних умов (захисних властивостей житлових і виробничих будівель і використовуваних захисних споруд) і різних можливих рівнів радіації на території об'єкту.

 

В даний час розроблено і рекомендується 8 типових режимів захисту для різних категорій населення:

- 1-3-й режими — для населення, що не працює;

- 4-7-й — для робочих і службовців об'єкту господарювання;

- 8-й — для особового складу невоєнізованих формувань ЦО.

 

Основний режим захисту для населення в мирний час — евакуація із зон зараження, як, наприклад, це мало місце при аварії на Чорнобильській АЕС.

Кожний з перерахованих вище типових режимів радіаційного захисту ділиться на три етапи:

перший етап — час перебування в захисних спорудах;

другий етап — чергування часу перебування в захисних спорудах і будівлях;

третій етап — чергування часу перебування в будівлях з обмеженим знаходженням на відкритій радіоактивно забрудненій місцевості до 1—2 г в добу.

Тривалість кожного етапу залежить від ступеня ослаблення радіації захисними спорудами, житловими і виробничими будівлями, а також від рівня радіації на території об'єкту і спаду його в часі.

Режим № 1 — застосовується для населення, що проживає в сільській місцевості в дерев'яних будинках з Косл = 2 і що використовує ПРУ з Косл = 50 (перекриті щілини, підвали).

Режим № 2 передбачений для населення, що проживає в селищах в кам'яних одноповерхових будинках з Косл = 10 і що використовує ПРУ з Косл = 50.

Режим № 3 розроблений для міського населення, яке проживає в багатоповерхових кам'яних будинках з Косл = 20—30 й використовуює ПРУ з Косл = 200—400 (підвали багатоповерхових кам'яних будівель).

Режим № 4 застосовується для населення, що працює на об'єктах народного господарства, розміщених в дерев'яних будинках з Косл = 2, і забезпеченого ПРУ з Косл = 20—50.

Режим № 5 розроблений для населення, що працює на об'єктах, розміщених в кам'яних одноповерхових будинках з Косл = 10, і ПРУ з Косл = 50—100.

Режим № 6 —те ж, що і № 5, але ПРУ з Косл = 100—200.

Режим №7 — те ж, що і № 5, але захисні споруди з Косл = 1000 і більш.

 

Передбачається наступний порядок введення в дію режиму захисту:

- за сигналом оповіщення робочі і службовці об'єкту ховаються в захисних спорудах;

- після виникнення надзвичайної ситуації з'ясовується обстановка на об'єкті;

- якщо об'єкт опинився за межами осередку ураження і зон радіоактивного зараження, то поновлюється виробнича діяльність в звичайному режимі.

- Якщо ж об'єкт опинився в зоні радіоактивного зараження, а руйнувань на ньому немає, то залежно від рівня радіації на території об'єкту вводиться відповідний режим радіаційного захисту.

Крім того, передбачаються режими ведення рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах радіоактивного забруднення.

У таблиці 5.1, як приклад, приведений варіант ведення рятувальних робіт, що передбачає визначення часу початку робіт (t_П) залежно від встановленої дози випромінювання (Д) і рівня радіації (Р ₁) на 1годину після наземного вибуху, при тривалості роботи першої зміни 2 години (Т ₁═;2г),.

Таблиця 5.1 Варіант ведення рятувальних робіт.

Найменуванняя зон	Рівень радіації на 1г після ядерного вибуху Р /г	Час початку ведення робіт tПі потрібна кількість змін Nзмін на першу добу при встановленій дозі, години
Д═15 р	Д═25 р
tП	Рівні радіації на час введення, Р /г	Кількість змін Nзмін	tП	Рівні радіації на час введення, Р /г	Кількість змін Nзмін
А							2—3
	3,9	9,8		2,3		2-3
	6,2	9,0		3,8	16,1
Б		7,7	8,6		4,7	15,6
	10,5	8,3		6,5	14,8
	13,0	8,1		8,3	14,2
	17,0	8,0		10,7	14,0
В		21,4	8,0		13,2	13,6
	1,1 доби.	7,8		16,9	13,4
	1,3 доби	7,8		20,6	13,3
	1,6 доби.	7,7		1,1 доби	13,2
	1,9 доби	7,7		1.3 доби	13,0
Г		2,4 доби.	7,7		1,6 доби	12,9

 

Зведена таблиця режимів захисту робочих, і службовців та виробничої діяльності об'єкту дає можливість керівнику підприємства, при виникненні радіаційної обстановки в умовах надзвичайних ситуацій, швидко ухвалити обґрунтоване рішення щодо збереження працездатності персоналу і забезпечення безперервності випуску запланованої продукції.

 

 

3.9.2. Призначення і класифікація засобів індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для захисту людини від попадання всередину організму, на шкірні покрови і повсякденний одяг РР, ОР і БЗ.

В умовах виникнення надзвичайних ситуацій ніякі захисні заходи ЦО не виключають необхідності застосування ЗІЗ населенням країни; при необхідності вони можуть бути використані людьми навіть при знаходженні у сховищах і ПРУ

За своїм призначенням ЗІЗ поділяються на:

- засоби захисту органів дихання, очей і шкіри людини;

- засоби захисту шкіри.

За способом контакту людини із зовнішнім середовищем ЗІЗ діляться на ізолюючі та фільтруючі.

Окрім засобів індивідуального захисту, існують медичні засоби захисту.

Засоби захисту органів дихання

Фільтруючі протигази. Фільтруючий протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри людини від дії OР, PР, БЗ, СДОР, а також різних шкідливих домішок, які можуть бути присутні у повітрі.

В даний час є фільтруючі цивільні протигази різної модифікації і промислові протигази.

У системі ЦО країни для захисту населення використовуються наступні фільтруючі протигази:

- для дорослого цивільного населення—ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7В;

- для дітей:

- камера захисна дитяча (КЗД-4, КЗД-6) - для дітей до 1,5 року;

- ПДФ-Д, ПДФ-2Д – для дітей від 1.5 до 7 років;

- ПДФ-Ш ПДФ-2Ш – для дітей від 7 до 17 років

Промислові протигази. Існує декілька марок промислових фільтруючих протигазів, які є індивідуальним засобом захисту органів дихання і зору робочих різних галузей промисловості, сільського господарства від дії шкідливих речовин (газів, пари, пилу, диму і туману), присутніх в повітрі.

Промислові протигази комплектуються лицьовими частинами від цивільних протигазів. Залежно від складу шкідливих речовин протигазові коробки спеціалізовані за призначенням і можуть містити в собі один або декілька спеціальних поглиначів або поглинач і аерозольний фільтр. За зовнішнім виглядом коробки різного призначення відрізняються забарвленням і буквеними позначеннями (табл. 5.3).

При користуванні протигазом марки Г необхідно вести облік часу роботи кожної коробки. Після закінчення 100 і 80 ч відповідно для марок Г без ПАФ і Г з ПАФ вони вважаються відпрацьованими і повинні замінюватися новими.

Відпрацювання фільтруючих коробок марок М і СО визначається за збільшенням їх маси. При збільшенні маси коробок М на 35г і коробки СО на 50г в порівнянні з номінальною масою коробки (на корпусі ця маса вказана), вони вважаються відпрацьованими і замінюються новими.

Таблиця 5.3

Характеристика промислових протигазів

Марка коробки	Тип коробки. Пізнавальне забарвлення	Шкідливі речовини, від яких захищає коробка
А	Коричнева (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Пари органічних сполук (бензин, бензол, толуол, сірковуглець), фосфор, хлорорганічні отрутохімікати
В	Жовта (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Кислі гази і пари (сірчистий газ, хлор, сірководень, синильна кислота, фосген), фосфор, хлорорганічні отрутохімікати
Г	Чорна и жовта по вертикалі	Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати, суміш пари ртуті і хлору
Е	Чорна (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Миш'яковистий і фосфористий водень
КД	Сіра	Аміак, сірководень і їх суміші
М	Червона (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Оксид вуглецю у присутності органічної пари, кислих газів, аміаку, миш'яковистого і фосфористого водню
СО	Біла (без ПАФ)	Оксид вуглецю
БКФ	Зелена (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Кислі гази і пари, пари органічних речовин, миш'яковистого і фосфористого водню і різні аерозолі (пил, дим і туман)

Примітки:

ПАФ - Протиаерозольний фільтр

 

Ізолюючі протигази. Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей і шкіри особи від будь-яких шкідливих домішок, що знаходяться в повітрі, незалежно від їх властивостей і концентрацій. Вони використовуються також в тих випадках, коли неможливе застосування фільтруючих протигазів, наприклад за наявності в повітрі дуже високих концентрацій ОР або будь-якої шкідливої домішки, кисню менше 16%, а також при роботі під водою на невеликій глибині.

За принципом дії ізолюючі протигази діляться на дві групи:

- протигази на основі хімічно зв'язаного кисню (ІП-5);

- на основі стислого кисню або повітря (КІП-7, КІП-8).

Виходячи з принципу захисної дії, заснованої на повній ізоляції органів дихання від навколишнього середовища, час перебування в ізолюючому протигазі залежить не від фізико-хімічних властивостей OР, PР і БЗ, від їх концентрацій і т. д., а від запасу кисню і характеру виконуваної роботи.

Ізолюючими протигазами забезпечуються аварійно-рятувальні підрозділи ЦО.

Респіратори. Респіратори існують декількох типів. Вони застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. У системі ЦО для дорослого населення найбільше застосування знайшов респіратор Р-2 і ШБ-1 («Лепесток»).

3.9.3. Медичні засоби індивідуального захисту

До медичних засобів індивідуального захисту відносяться аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

Аптечка індивідуальна (АІ-2) призначена для надання самодопомоги при пораненнях, опіках (знеболення), профілактики або ослаблення поразки РР, БЗ і ОР нервово - паралітичної дії (мал. 5.).

Мал. 5. Аптечка індивідуальна АІ-2

 

1. Протибольовий засіб знаходиться в тюбику шприца (чарунка 1). Його використовують в цілях профілактики шоку у ураженого або при комі.

2. Засіб, який використовують при отруєнні або загрозі отруєння ОР, розміщується в чарунці 2.

Його приймають: одну пігулку при небезпеці хімічного ураження (одночасно надягають протигаз) і ще одну пігулку при наростанні ознак поразки.

3. Протибактериальний засіб № 2 розміщується в чарунці 3, його приймають після опромінювання, при виникненні шлунково-кишкових розладів по 7 пігулок в один прийом в першу добу і по 4 пігулки в подальші дві доби.

 

4 .Радіозахисний засіб № 1 (чарунка 4) приймають при загрозі опромінювання по 6 пігулок за один прийом; при новій загрозі опромінювання через 4—5 годин приймають ще по 6 пігулок.

 

5. Протибактеріальний засіб № 1 (чарунка 5) використовується при застосуванні БЗ і в цілях попередження інфекції при пораненнях і опіках; спочатку приймають 5 пігулок, через 6 годин ще 6 пігулок.

 

6. У чарунці 6 розміщується радіозахисний засіб № 2; його приймають після випадання радіоактивних осадів по одній пігулці щодня протягом десяти днів.

 

7. Противоблювотний засіб (чарунка 7) застосовується по одній пігулці на прийом при появі первинної реакції на опромінювання, а також при появі нудоти після удару голови.

 

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначений для знешкодження краплиннорідких ОР, на відкритих ділянках шкіри і одязі (манжети рукавів, комірці). У комплект ІПП-8 входять плоский скляний флакон місткістю 125-135 мл з дегазуючим розчином і чотири ватяно-марлеві тампони. Флакон і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену.

При користуванні ІПП-8 тампони змочують дегазуючим розчином з флакона і протирають ними заражені ділянки шкіри і одягу.

Пам'ятайте, що рідина ІПП-8 отруйна і небезпечна при попаданні в очі!

Тому шкіру навколо очей після обробки слід промивати чистою водою і обтирати сухим тампоном.

Пакет перев'язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках. Він складається з бинта, двох ватяно-марлевих подушечок, шпильки і чохла.

При необхідності пакет розкривають, виймають бинт і дві стерильні подушечки, не торкаючись руками до їх внутрішньої поверхні. На поранену поверхню (при крізному пораненні — на вхідний і вихідний отвори) подушечки накладають внутрішньою стороною. Закінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють шпилькою.

 

3.9.4. Забезпечення населення і формувань засобами ПР і ПХЗ

Штаб ЦО об'єкту спільно із службами організує накопичення, зберігання і підтримку в постійній технічній готовності засобів індивідуального захисту органів дихання, шкіри та медичних засобів.

Зберігання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) організується якомога ближче до робочих місць (у цехах, відділах, бюро). Якщо такої можливості немає, то ЗІЗ зберігають на складі (відокремлено на кожний цех чи відділ).

У мирний час це майно періодично піддається лабораторному контролю.

Забезпечуються ЗІЗ і медичними засобами в першу чергу особовий склад формувань ЦО, а також робочі і службовці, що продовжують роботу на об'єкті в умовах надзвичайних ситуацій. Особовий склад формувань, крім того, забезпечується респіраторами.

Все непрацююче населення, не дивлячись на те що воно забезпечується протигазами, повинне мати прості засоби захисту органів дихання — ватяно-марлеві пов'язки та проти пильні тканинні маски, що виготовляються самостійно або місцевою промисловістю. Табельними засобами захисту шкіри забезпечуються тільки формування ЦО для ведення робіт в умовах зараження OР, РР, БЗ та СДОР.

Діти забезпечуються засобами захисту органів дихання.

Видача ЗІЗ на об'єктах народного господарства проводиться по цехах і відділах при загрозі виникнення надзвичайної ситуації. Населення, не зайняте у виробництві, одержує кошти захисту за місцем проживання. Частина міського населення, можливо, одержуватиме кошти захисту на приймальних пунктах в заміській зоні. Одночасно з видачею протигазів проводиться підгонка і перевірка їх технічного стану.