Методи захисту комп'ютера

Відомі як програмні, так і інструментальні засоби і методи захисту комп'ютера, які можуть зменшити і навіть компенсувати його вразливість. Ці засоби і методи полягають у наступному:
Установка оновлень програмного забезпечення, т. зв. «Латок» або патчів;
Використання програмних інструментів (див. засоби захисту інформації), які запобігають частина дистанційних атак.
Ці два методи мають масове поширення, але ефективність їх застосування у вищій мірі сумнівна через циркулювання в інтернеті більш ніж півтора мільйона експлойтів, число яких безперервно і лавиноподібно збільшується [2];
Ліквідація (пошкодженої) операційної системи комп'ютера після кожного або ж декількох відвідин зони ризику.
Цей трудомісткий метод широко відомий і досить ефективний, але не може запобігти розкраданню з комп'ютера конфіденційної інформації;
Використання системи з декількох комп'ютерів. Частина з них ніколи не має контакту із зоною ризику, наприклад, з інтернетом, і, тому, невразлива. Інша ж частина свідомо приноситься в жертву.
Цей дорогий метод застосовується для захисту особливо важливих комп'ютерних мереж, і, як правило, у військовій області [3] [4] [5]. Технічні деталі методу, зі зрозумілих причин, не розголошуються;
Використання одного комп'ютера, але з двома материнськими платами, які задіюються по черзі. Цей метод є більш дешевим і приватним випадком попереднього.

 

Зміст
1. Диспетчер завдань
2. Перевірка диска
3. Очищення диска
4. Дефрагментація диска
5. Архівація диска
6. Відновлення системи
7. Майстер планування завдань
8. Таблиця символів
Література
1. Диспетчер завдань
Крім розваг, серед стандартних утиліт Windows можна виявити програми для моніторингу та обслуговування комп'ютера. Майже всі вони доступні з пункту головного меню Усі програми -> Стандартні-> Службові.
Рис. 1 Загальний вигляд виклику меню стандартних службових програм

Диспетчер задач служить для відображення основних показників швидкодії комп'ютера. У ньому відображаються відомості про програми та процеси, які виконуються на комп'ютері. Для виконуваних програм можна переглянути їх стан і завершити програми, що перестали відповідати на запити. Крім того, якщо комп'ютер підключений до мережі, можна переглядати стан мережі та параметри її роботи.

Для того щоб запустити диспетчер завдань Windows, потрібно одночасне натискання трьох кнопок - Ctrl + Alt + Del. При цьому з'явиться вікно програми, відкрите на вкладці Додатки (рис. 2).

 

У верхній частині вікна, як зазвичай, розташовано головне меню, під ним можна побачити декілька закладок: Програми, Процеси, Швидкодія, Мережа (якщо встановлена) та Користувачі.

На вкладці Програми відображається стан виконуються на комп'ютері програм.На цій вкладці є можливість завершити завислу програму (кнопка Зняти завдання), а також перейти у вікно потрібної програми (Переключитися).

Вкладка Процеси дозволяє побачити не тільки запущені програми, представлені вікнами, а й усі системні завдання, або процеси. Роботу багатьох з них теж можна завершувати (кнопка Завершити процес), однак це загрожує різними непередбачуваними наслідками, аж до порушення працездатності операційної системи, так що краще такими засобами не користуватися.
Верхній ряд графіків показує завантаження процесора: зліва показаний відсоток завантаження в поточний момент, а праворуч - графік завантаження процесора (або двох процесорів, як на рис. 3) за часом. Нижче в аналогічній формі розташовуються відомості про файл підкачки, а під ними - інформація про доступну пам'яті і кількість задіяних ресурсів. Якщо індикатор файлу підкачки наближається до максимуму, то це говорить про те, що запущено занадто багато програм і пам'яті на всіх не вистачає.

Вкладка Мережа дозволяє переглядати відомості про продуктивність мережі у вигляді простого графіка. Ця вкладка відображається лише в комп'ютерів з мережним адаптером.

Нарешті, на вкладці Користувачі відображаються користувачі, що мають доступ до комп'ютера, а також стан сеансу і імена користувачів. У стовпці Ім'я клієнта відображається, якщо можливо, ім'я комп'ютера, який використовує цей сеанс.У стовпці Сеанс відображається ім'я, яке можна використовувати для відправлення повідомлення іншому користувачеві або підключення до його сеансу. Вкладка Користувачі доступна, лише якщо на комп'ютері включено швидке перемикання користувачів.

2. Перевірка диска
У процесі роботи ПК іноді можуть виникати збої в роботі як програмного забезпечення (включаючи операційну систему), так і апаратури (наприклад, при банальному відключенні електроживлення). У результаті можуть виникати помилки у файловій системі - це коли інформація про той чи інший файлі або каталозі перестає відповідати дійсності.
Для вирішення подібних проблем служить програма перевірки диска. Дістатися до неї можна, скориставшись контекстним меню диска з папки Мій комп'ютер, вибравши з меню пункт Властивості (рис. 4). Потім у вікні властивостей потрібно клацнути по вкладці Сервіс і натиснути на кнопку Виконати перевірку.
У вікні перевірки можна вказати дві опції - автоматичне виправлення системних помилок і відновлення пошкоджених секторів. Відзначивши опцію перевірки секторів, можна зайнятися своїми справами, поки програма буде працювати - процес зовсім не швидкий. А для перевірки диска на системні помилки програмі потрібно монопольний доступ до нього, так що якщо ви відкрили з нього будь-які файли, а тим більше, якщо це диск системний (і єдиний), то перевірку зробити відразу не вдасться - програма запросить перезавантаження і справить перевірку диска перед запуском графічного інтерфейсу Windows.

Внизу вікна перевірки розташовані індикатор, що відображає хід перевірки, і кнопки управління - Запуск і Скасувати. Для початку роботи програми слід натиснути на кнопку Запуск, при цьому кнопка Закрити перетвориться на Скасування.

По завершенні роботи буде видано інформаційне вікно з лаконічною заявою, що перевірка диска завершена.

Залишається лише визначитися з тим, як часто і яку перевірку слід проводити.Як правило, перевірку проводять раз на 2-3 тижні. Якщо ж помилки зустрічаються дуже рідко або ПК експлуатується нерегулярно, можна і рідше.

3. Очищення диска
Вільне місце має властивість скорочуватися навіть на найбільш ємних вінчестерах. Тому слід стежити за тим, щоб вільного місця завжди вистачало.Частково цю проблему вирішує програма Очищення диска (рис. 9.13), яка досить успішно справляється зі свідомо непотрібним вмістом вашого вінчестера.
Ряд програм, зокрема Microsoft Internet Explorer, витрачають багато місця на диску для зберігання різних тимчасових файлів. Тимчасові файли створюються і при установці нових програм, а також при роботі вже встановлених. Як правило, такі файли записуються в спеціально виділену для цього папку - TEMP, розташовану в каталозі Windows. Теоретично програма, поміщають туди файли, повинна їх видаляти, але практично це відбувається не завжди.

Викликати програму очищення диска можна з головного меню Windows (Усі програми-> Стандартні-> Службові), або, подібно перевірці, з контекстного меню диска. У першому випадку вам спочатку запропонують вибрати диск, очищення якого ви плануєте зробити. Потім відкриється власне вікно програми очищення (рис. 5).

Починайте видалення непотрібної інформації з програмою очищення диска.

У списку компонентів для видалення слід відзначити ті групи потенційно непотрібних файлів, від яких ви хочете позбутися. Серед них різні категорії тимчасових файлів і вміст Корзини. Дещо осібно стоїть такий пункт, як Стиснення старих файлів - при критичній нестачі місця можна змусити систему заархівувати ті файли, до яких ви не зверталися протягом тривалого часу.

Після того, як всі потрібні пункти будуть відзначені, можна приступати до самої процедури очищення, натиснувши кнопку ОК.

Примітка. Якщо перейти на вкладку Додатково, то можна отримати доступ до таких пунктів, як видалення непотрібних програм і компонентів операційної системи, а так само видалення контрольних точок відновлення. Мабуть, самим ефективним пунктом є видалення програм - видаливши кілька іграшок на зразок Quake III або Half-Life 2, можна звільнити не один гігабайт дискового простору.

Збільшення обсягу вільного простору на дисках, особливо коли вони заповнені мало не під зав'язку, істотно підвищує продуктивність комп'ютера в цілому.

4. Дефрагментація диска

Ще один спосіб підвищення продуктивності комп'ютера - це проведення дефрагментації диска. Оскільки файлова підсистема розбиває диск на кластери, в які укладаються файли, то цілком резонно припустити, що в міру зростання розміру файлу він буде займати все більше і більше кластерів. Добре, якщо поруч є вільне місце, але часто такого не виявляється. У результаті різні частини файлу виявляються розкиданими по всій поверхні диска. Такі файли називають фрагментованими. Нічого страшного в цьому, в принципі, немає, тому що система має інформацію про розташування всіх частин файлу, але часу, необхідного для прочитання фрагментованого файлу, потрібно істотно більше.

Для того щоб збирати файли в єдине ціле, і призначена програма дефрагментації (рис. 6). Якщо ви запустите її з головного меню, то спочатку вам доведеться вибрати зі списку диск для проведення дефрагментації. Якщо ж ви скористаєтеся контекстним меню диска і викличете програму дефрагментації з вкладки Сервіс, то диск буде вже вибраний. Потім можна відразу приступити до дефрагментації, або проаналізувати її необхідність за допомогою аналізу (він дозволяє з'ясувати ступінь фрагментації файлів).
Наскільки часто слід проводити дефрагментацію - залежить від того, наскільки часто ви встановлюєте і видаляєте різні програми (включаючи ігри), переміщаєте значні обсяги інформації (наприклад, файли відео або видавничі макети) по диску, між дисками і т. д.

Також слід враховувати, що чим менше вільного місця на диску, тим сильніше фрагментується його вміст і тим довше буде йти процедура дефрагментації.Тому перш ніж почати дефрагментацію, слід очистити диск від непотрібних файлів.

Примітка. Під час виконання дефрагментації робота з ПК небажана, оскільки кожне звернення до диска може привести до подальшої фрагментації. Тому на момент роботи програми дефрагментації, особливо якщо обслуговується системний диск, слід закрити всі запущені програми, включаючи постійно працюють антивіруси.

5. Архівація диска
Одним із способів захисту важливої ​​інформації від втрати є її регулярна архівація, або, як це найчастіше називають, резервне копіювання. Для цього в Windows передбачена спеціальна програма - Архівація даних. Як і дві попередні утиліти, її можна викликати з вкладки Сервіс властивостей диска або відшукати в головному меню серед службових програм.

Програма архівації в Windows зроблена у вигляді майстра. Після екрана привітання користувачеві буде запропоновано вибрати дію - архівацію або відновлення з архіву. Залишивши зазначеної архівацію, слід натиснути Далі для вибору об'єктів архівації. Оскільки копіювати весь вміст диска, як правило, не представляється доцільним, слід вибрати конкретні файли і каталоги для проведення цієї відповідальної процедури. Найчастіше основними кандидатами для резервного копіювання є папка Мої документи і, можливо, деякі інші, де користувач зберігає свою роботу. Саме такий варіант - архівації папки з документами, робочого столу і файлів, пов'язаних з роботою в Інтернеті, і пропонує майстер архівації (рис. 7).

Якщо ж потребують архівації дані зберігаються в іншому місці, слід вибрати останній пункт, після чого ретельно відзначити потрібні файли і папки.

Вибравши потребують архівації об'єкти, слід вказати, де саме слід зберегти їх копії. Спочатку пропонується диск A:, ємність якого, як відомо, становить всього 1,4 Мбайта, що при нинішніх обсягах файлів здається просто смішним. Крім того, дискети - набагато менш надійний носій інформації, ніж жорсткий диск. Ідеальним варіантом є використання пристроїв типу CD-RW, але якщо у вас такого немає, то можна спробувати створити копію на самому жорсткому диску. Це не застрахує користувача від втрати, якщо вінчестер повністю вийде з ладу, але в разі появи незначних збоїв або випадкового видалення потрібної інформації «мимо кошика» дані можуть бути відновлені.

6. Відновлення системи
Ще однією утилітою для відновлення втраченої інформації є служба відновлення системи. Її принципово відміну від архівації полягає в тому, що вона «береже» налаштування самої ОС, включаючи встановлені драйвера пристроїв, профілі устаткування і т.д. Для забезпечення такої функціональності Windows регулярно створює контрольні точки відновлення, починаючи з першого запуску системи після її установки на комп'ютер. Крім того, створити контрольну точку можна самостійно за допомогою того ж майстра відновлення.

Для відновлення попереднього стану комп'ютера, запустивши майстер відновлення, слід переконатися, що обраний потрібний пункт. Потім потрібно натиснути Далі. Після цього в календарі вибрати той день, на який система була повністю працездатною (дні, що мають точки відновлення, відзначені жирним шрифтом) та натиснути Далее. Тепер точка відновлення обрана, але сам процес відновлення ще не розпочався: перед початком відновлення необхідно закрити всі файли і програми! Переконавшись, що всі програми та файли закриті і обрана потрібна точка відновлення, натиснути кнопку Далі. Через деякий час комп'ютер буде перезавантажений з налаштуваннями, які існували на момент створення контрольної точки. При цьому всі створені користувачем документи, зрозуміло, залишаться на своєму місці.
7. Майстер планування завда
За допомогою планувальника завдань стає можливим доручити комп'ютеру самостійно виконувати цілий ряд регулярних завдань, встановивши розклад їх виконання. Серед таких завдань можуть бути очищення диска, архівація, дефрагментація і т.д. Планувальник має власну папку - Призначені завдання, яку можна знайти в Панелі керування або відкрити з головного меню, де посилання на неї є по сусідству з іншими системними утилітами (рис. 8).
Як додати завдання слід двічі клацнути по відповідного напису, після чого відкриється власне майстер планувальника, де можна вибрати програму для запуску, визначити періодичність і час спрацьовування. По завершенню роботи майстра новий пункт додається до списку завдань. Подвійний клацання по імені назви відкриє вікно Властивості, в якому можна задати додаткові параметри, якщо такі є, а також скорегувати час та періодичність виконання.

При всьому цьому можливості вбудованого планувальника Windows дуже обмежені, і якщо вам серйозно потрібна програма-планувальник, їй доведеться пошукати альтернативу. Втім, в Інтернеті можна без проблем знайти величезну кількість безкоштовних і умовно-безкоштовних програм, в тому числі планувальників, спеціальних утиліт для обслуговування жорстких дисків і т. д.

8. Таблиця символів
Іноді виникає потреба ввести в текстовий документ який-небудь відсутній на самій клавіатурі символ. У такому випадку стане в нагоді спеціальна програма - Таблиця символів (рис. 9). З її допомогою можна вибрати будь-який символ з наявних в шрифті. Для цього слід або вказати потрібний символ і натиснути Enter, або двічі клацнути по ньому мишкою. Якщо клацнути тільки один раз або переміщатися по таблиці за допомогою стрілок, то поточний вибраний символ буде відображатися збільшеним у власному віконці.
Відібрані символи поміщаються в рядок Копіювати символи. Користувач, натиснувши на кнопку Копіювати, заносить їх у буфер обміну, після чого може вставити в будь-який текстовий документ (звичайно, за умови, що програма дозволяє вставляти текст з буфера).

Утиліта Таблиця символів може бути корисна і для перегляду встановлених на ПК шрифтів - для цього слід вибрати потрібний шрифт зі списку Шрифт і поглянути на таблицю.

 

Системи опрацювання комп’ютерної графіки

 

-Засоби створення та редагування зображень (графічні редактори) – дозволяють створювати зображення безпосередньо за допомогою комп’ютера.

 

-Засоби обробки зображень – призначені для обробки зображень, утворених цифровою технікою (сканери, фотоапарати тощо).

 

-Засоби каталогізації графічних файлів – дають можливість централізувати графічні файли, що зберігаються на вінчестері в різних папках та забезпечують зручний їх пошук і перегляд. Adobe Photoshop

 

Призначення

 

Інтерфейс програми

 

Панель інструментів

 

Створення документа

 

- Файл/Новый (1)

 

- Масштаб (2) – можна користуватися роликом миші, або використовувати панель «Навигатор».

 

- Шари (Слой/Новый/Слой…). (3)

Шар, який у списку знаходиться першим, перекриває шар, що у списку стоїть наступними. Видимість шару на зображенні можна контролювати прапорцем із зображенням ока. КурсивІнструмент «Форма»

 

Панель параметрів форми

Інші інструменти -Кисть. -Заливка. -Ластик (Ластик/Ластик фона). -екст. Для тексту автоматично створюється окремий шар. У панелі параметрів тексту можна міняти його форматування і відображення.