Структура боргового портфеля зовнішніх запозичень України.

Сучасний стан розвитку економічних систем країн характеризується використанням державних запозичень для покриття дефіциту державного бюджету. За дотримання державою основних показників боргової безпеки та оптимальної структури боргового портфеля зовнішні запозичення є вагомим інструментом економічної політики держави. Але поряд з позитивними наслідками таких процесів, є низка і недоліків, пов'язаних насамперед із чутливістю фінансової системи до ризиків динамічного зовнішнього середовища в умовах глобалізації та загрозами для фінансової безпеки держави.

Проблема масштабного збільшення обсягу зовнішніх боргів – одна з найактуальніших в умовах розвитку міжнародних фінансів. Найбільшим боржником у світі є США, яким належить майже четверта частина всіх зовнішніх позикових коштів світу, або 15.3 трлн доларів. США (станом на03.02.2012 р.). Відношення державного боргу до ВВП у США на 2011 р. становило 90,2 % [ 14 ]. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки [ 8 ].

Державний зовнішній борг складається з позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу; позик на підтримку національної валюти; позик на фінансування інвестиційних та інституційних проектів; гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань; державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України [ 14 ].

Формування зовнішнього державного боргу України розпочалося після здобуття незалежності. На момент розпаду СРСР Україна не мала зовнішніх зобов'язань щодо союзних боргів, оскільки Росія взяла на себе відповідальність за всі борги радянської держави. Зважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію в державі в перші роки її незалежності, відбулося динамічне зростання зовнішнього державного боргу [ 11 ].

У 2005 р. державний прямий зовнішній борг зменшився на 2,77 млрдгрн (5,9 %), або на 103,5 млн дол. США (1,2 %). Зменшення державного прямого зовнішнього боргу за 2005 р. спричинене зниженням курсів євро та долара США відносно гривні. Державний прямий зовнішній борг становив43,9 млрд грн (56,2 %), або 8,7 млрд дол. США [ 40 ]. Станом на 31.12.2006 р.,державний прямий зовнішній борг становив 49,5 млрд грн або 9,8 млрд дол.США, Гарантований зовнішній борг становив 14,43 млрд грн або 2,85 млрд дол. США; державний прямий зовнішнійборг збільшився на 5,54 млрд грн (12,62 %), або на 1,09 млрд дол. США.Збільшення державного прямого зовнішнього боргу за 2006 р. пов'язано в основному з випуском ОЗДП 2006 р. для фінансування державного бюджету [ 45 ]. Упродовж 2007 р. державний зовнішній борг збільшився на 3,98 млрд грн(8,04 %), або на 788,47 млн дол. США, що пов'язано з випуском ОЗДП2007 р. для фінансування державного бюджету [39].

2008 р. внаслідок негативного впливу світової фінансової кризи державний зовнішній борг збільшився на 32,5 млрд грн (60,82 %) внаслідок зростання курсів іноземних валют до гривні. Гарантований державою борг збільшився на 41,27 млрд грн (236,50 %), що пов'язано зі змінами курсів валют (насуму 7,2 млрд грн або 17,3 %) та з отриманням першого траншу позики МВФ(на суму 33,2 млрд грн або 80,2 %). Для фінансування дефіциту державногобюджету у 2008 р. також залучено 0,8 млрд дол. США від Світового банку[40].

За даними Міністерства фінансів України, станом на 31.12.2009 р. державний зовнішній борг становив 135,9 млрд грн. Протягом року він збільшився на 49,9 млрд грн (58,01 %) переважно за рахунок отримання другого траншу позики МВФ (на суму 36,9 млрд грн), зростання курсів іноземних валют до гривні (на суму 3,0 млрд грн) та віднесення на державний борг України коштів МВФ, отриманих Україною внаслідок спеціального розподілу СПЗ (на суму близько 15,7 млрд грн) [ 41 ].

Станом на 31.12.2010 р., державний та гарантований державою борг України становив 323,4 млрд грн або 40,6 млрд дол. США, зокрема: державний та гарантований державою зовнішній борг – 181,8 млрд грн (42,06% відзагальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 22,8 млрддол. США.

На 31.12.2011 р., державний та гарантований державою боргУкраїни становив 324,5 млрд грн або 40,8 млрд дол. США, зокрема: державний та гарантований державою зовнішній борг – 183,5 млрд грн (42,31% відзагальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 23,1 млрддол. США.

Станом на 29.02.2012 р., державний та гарантований державою боргУкраїни становив 360,3 млрд грн або 45,1 млрд дол. США, зокрема: державний та гарантований державою зовнішній борг – 197,0 млрд грн (41,66% відзагальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 24,6 млрддол. США.

 

Валютну структуру державного боргу станом на 29.02.2012. наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Державний та гарантований державою борг України станом на 31.01.2011 (в розрізі валют погашення, тис. одиниць) [11]

тис. одиниць

	Дол. США	Грн.	%
Загальна сума державного та гарантованого боргу	59 211 115,07	472 901 412,66	100,00
Долар США	19 683 635,09	157 207 288,40	33,24
ЄВРО	2 154 481,37	17 207 196,35	3,64
СПЗ	15 847 228,32	126 567 058,41	26,76
Українська гривня	21 275 050,76	169 917 447,87	35,93
Японська єна	250 719,53	2 002 421,63	0,42

 

Складено за матеріалами Національного банку України www.nbu.gov.ua.

Дана таблиця 2.1. показує державний та гарантований борг в розрізі валют погашення, найбільший відсоток має українська гривня потім долар США. Найменший відсоток у розрізі валют погашення має японська єна.

Відношення державного та гарантованого державного боргу України до валового внутрішнього продукту можна робачити на діаграмі (рис. 2.1.) Рис. 2.1.Відношення державного та гарантованого державного боргу України до валового внутрішнього продукту за 2002-2011рр. [45]

На діаграмі (рис. 2.1.) проведено аналіз динаміки зовнішнього державного та гарантованого боргу за 2002-2011 рр. у відношенні до валового внутрішнього продукту відповідного року.

Аналізуючи наведені показники на рис. 2.1., можна сказати, що до початку 2008 року відношення рівня зовнішнього державного боргу до ВВП зменшувалось, це пояснюється тим, що до кризи збільшувались обсяги ВВП. Як було сказано вище, зростання зовнішнього державного боргу до початку 2008 року було незначним, але все-таки було, тому за таких умов можна спостерігати зниження цього відношення. Починаючи з 2009 року відношення зовнішнього держаного боргу до ВВП починає стрімко зростати майже в два рази порівняно з попередніми роками, хоча на початок 2011 року зростання відношення зовнішнього державного боргу до ВВП в порівнянні з 2010 роком є незначним. Це пояснюється тим, що за 2010 рік ВВП становив 1095 млрд. грн., що на 20% більше ніж за 2009 рік. [41]

Проаналізувавши загальний державний борг України, перейдемо до аналізу такої основної складової загального боргу як зовнішній державний борг. Для цього побудуємо діаграму, в яких відображено динаміку зовнішнього державного боргу на протязі 2007-2011 років. результат бачимо на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Динаміка зростання зовнішнього державного боргу 2007-2011рр. [49] Складена автором роботи.

Щодо наведених дані на рис. 2.2. можна сказати, що на протязі 2007-2008 років, тобто до фінансової кризи зростання зовнішнього державного боргу було не значним, а вже на початок 2009 року зовнішній державний борг становив 142,7 млрд. грн., що більш ніж в два рази перевищує показник на початок 2008 року. З початку 2009 року і до сьогодні зовнішній державний борг зростав та продовжує зростати стрімкими темпами, наведений показник зовнішнього державного боргу на 1 березня 2011 року підтверджує це зростання.

Таким чином, проаналізувавши наведені дані, можна сказати, що зовнішній державний борг України зростав та продовжує зростати. Державний і гарантований державою зовнішній борг на початок 2011 становив 276,8 млрд. грн., що складає 64% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу та є досить значним тягарем для населення нашої країни та економіки в цілому.

Зміцнення боргового суверенітету України, підвищення її кредитного рейтингу і міжнародної репутації можна досягнути шляхом активізації менеджменту боргового процесу як обов'язкового атрибуту державних фінансів,покликаного забезпечити: розроблення довго-термінової боргової стратегії, постійний моніторинг кон'юнктури на ринках капіталів, оцінку боргових та ринкових ризиків, ретельний облік усіх пасивів держави, створення відповідних інформаційних баз даних [ 12 ]

До основних чинників, що активізували зовнішні запозичення в Україні, належать незбалансованість державних фінансів і хронічний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у період 1992-1999 рр.; нестабільністьгрошової одиниці; відсутність ефективної енерго-ощадної політики і надмірна імпортна енергетична залежність; істотна потреба в інвестиціях на фоні тотального зниження інвестиційної активності; неможливість залучення коштів населення у банківський сектор; значний відтік капіталу за межі України і брак коштів для реалізації соціально-економічних перетворень [ 11 ].

Протягом 2008-2009 рр. до переліку таких причин можна також віднести різкі коливання курсу гривні відносно долара США та євро, проблеми,пов'язані з ліквідністю банківської системи, різке скорочення обсягу експорту, а також погіршення макроекономічної ситуації в державі внаслідок впливусвітової фінансової кризи. Важливим фактором, що впливає на обсяги зовнішнього державного боргу, є національні заощадження, низький рівень яких,зазвичай, означає високий рівень споживання і низький рівень національного інвестування. За нестачі національних інвестицій країна змушена вдаватисядо залучення іноземних позик. Підвищення рівня національних заощаджень в Україні можливе внаслідок проведення стримуючої фіскальної політики та стимулятивної податкової політики у сфері заощаджень [15].

Управління борговим портфелем повинне своїми заходами та інструментами забезпечити постійну спроможність держави у повному обсязі ісвоєчасно обслуговувати та погашати державний борг. Таким чином держава отримує додаткові можливості та переваги, формує свій позитивний "імідж"у світовому співтоваристві, оскільки вона зарекомендувала себе перед кредиторами як сумлінний і надійний позичальник, що дотримується платіжної дисципліни відповідно до умов отримання кредиту [ 16 ].