Студопедия — II. Журналістика як форма творчої діяльності
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

II. Журналістика як форма творчої діяльності






1. Бараник З. П., Пономаренко І. В. Економетрія. — К.: Університет "Україна", 2007. — 190 с.

2. Єлейко В. І., Копич І. М., Боднар Р. Д., Демчишин М. Я. Економетрія. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2007. — 352 c.

3. Зароський Р. І. Практикум з курсу економетрії. — Миколаїв: НУК, 2007. — 120 с.

4. Княженко І. І., Павленко Л. В. Економетрія. — Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2006. — 187 с.

5. Огієнко А. Д., Іващенко Г. А. Економетрія. — Х.: Вид. ХНЕУ, 2007. — 79 с.

6. Пехота М. А., Грищенко О. Ю. Основи економетрії. — К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2007. — 180 с.

 

 

План

1. Вступ

2. Журналістика як форма творчої діяльності

3. Стрижень журналістського твору

4. Висновок

5. Використана література

 

 

I. Вступ

Журналі́стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи.

Соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями. Функціонування журналістики забезпечується в сучасному світі через її інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-управлінських, навчальних закладів та установ.

Під журналістикою розуміють також практику збору, інтерпретації інформації про події, теми і тенденції сучасного життя, її уявлення в різних жанрах і формах, і подальшого розповсюдження на масову аудиторію.

Журналістика інституційно є частиною полісистеми засобів масової інформації, тобто входить у багатофункціональні інститути суспільства, такі, як: преса, телебачення, радіо, інтернет та ін.

Журналістика як наука — система художніх, культурологічних, історичних, соціологічних та ін дисциплін, що охоплює повний цикл створення і управління практичною журналістикою в суспільстві, її впливу на зміни суспільних процесів.

 

II. Журналістика як форма творчої діяльності

Якою б важливою, цікавою та неординарною не була подія, яке значення вона не мала б для суспільства - левова частка її успішного сприймання і розуміння залежить все ж від того, як її подадуть потенційній аудиторії, які комунікативні канали підберуть для вдалої передачі даних, з якою метою та під чиїм керівництвом. Власне такі орієнтири і окреслює перед собою людина, яка володіє у даній сфері певними знаннями та навичками, має необхідний творчий хист та знає, як його задіяти на практиці: журналіст. Лише фахівець своєї справи відчуває як найкраще і найефективніше реалізувати намічені вище питання, при цьому покладаючись не лише на свій досвід і відповідну теоретичну базу без яких не можливе існування якісної, гідної пошани журналістики, а й на здатність помічати те, що не в змозі побачити більшість. Журналіст, перед усім, повинен вміти дивитися вглиб, в корінь проблеми, неабияк володіти можливостями аналізу та прогнозу, бути готовим працювати не лише вдень, а й в ночі, поринаючи з головою у професію подекуди нехтуючи власними інтересами та потребами. Журналіст ні в якому разі не повинен забувати, що на нього покладений значний тягар відповідальності, він має усвідомлювати, що його слово або ж вчинок можуть стати доленосними, спричинити значний резонанс. Відтак, це значною мірою є мистецтвом відчувати, що у твоїх руках сконцентрована влада, безпрецидентна сила бути лідером думок, вести за собою маси, виховувати їх, підказувати їм життєві орієнтири, бути наглядачем та критиком, не забуваючи при цьому, що ти лише людина і в силу своїх обов'язків не маєш права зловживати службовим становищем та довірою своєї аудиторії, окрім того, журналіст має лишатися чесним, покеровуючись при цьому лише правдою через призму своєї совісті та етичних переконань.

Журналістика безперечно є видом творчої діяльності, таким собі мистецтвом, адже "вона вимагає насамперед оперативності, максимальної зібраності, зосередженості, вміння шукати інформацію та її найрізноманітніші джерела, здатності налагоджувати контакти з людьми. Журналіст має бути всебічно обізнаною людиною, бути якоюсь мірою універсалом, бачити зв'язки між різними явищами. Він повинен вміти швидко схоплювати сутність подій і явищ. Бачити... ширше... Нарешті, журналістика вимагає від професіонала постійного фізичного та психологічного напруження, що пов'язане з поїздками, чергуваннями, надзвичайними ситуаціями, непередбачуваними подіями. Складність журналістської праці полягає також у необхідності власне поєднання літературно-творчої та організаторсько-редакційної, а іноді й комерційної роботи".

Творчою ця професія є тому, що вимагає великого потенціалу та інтелектуальних зусиль. Ні для кого не є секретом, що журналістом слід народитися. Істинному професіоналу своєї справи доводиться працювати понад норму, декілька разів переписувати та правити свій інформаційний продукт, намагатися якнайбільш точно та об'єктивно, різносторонньо і не заангажовано висвітлювати події, враховуючи при цьому актуальність, новизну, достовірність, доступність свого матеріалу, тощо. "Творчість у журналістиці - це нові оригінальні думки, погляди на явища, нові образи, втілені у відповідну досконалу форму, руйнування стереотипу. Журналіст просто не може обійтися без творчої уяви та інтуїції». "Сучасний журналіст - це людина зі смаком...".

"Кожен журналіст береться за перо в потребі творчості, у пошуку самовираження. Сучасна газета чи журнал, радіопрограма чи телепередача - продукт колективної творчості, але це не знімає проблему таланту, творчої індивідуальності в журналістській праці".

Журналістська творчість поєднує репродуктивні й продуктивні форми діяльності. Репродуктивна діяльність − це уявлення про вже існуючі об’єкти дійсності, створені попередниками. Творча діяльність абсолютних аналогів не має. Мета творчості не задається існуючими зразками, а створюється самим творцем, коли для автора наступає насиченість необхідною інформацією, яка є продуктом діяльності для переробки. Специфіка виникає як наслідок особливостей самого предмету (основи, на якій формується мета і яка є уявленням про видові й типові риси майбутнього твору). В теорії журналістики це має назву “породжуюча модель творчості”, яка безпосередньо впливає на формування способу творчості.

Рівень творчості визначає співвідношення “складових”, в яких і виявляється характер творчих здібностей, вмінь і навичок журналіста. Творчі пошуки вимагають повного використання в конкретній творчій ситуації напрацьованих прийомів, а також максимум включення особистісно-унікального компонента. При чому унікальні якості виникають на базі впевненого володіння накопиченим в кожній сфері творчості “технологічним” знанням в різних галузях журналістської діяльності.

На всіх рівнях журналістської роботи знаходять застосування репродуктивні − звичні, рутинні форми праці, збагачені оригінальними рішеннями, унікальними прийомами і результатами діяльності.

В журналістській діяльності особливе значення має стиль. Це поняття вживається в різних значеннях – в широкому і вузькому. В першому випадку йдеться про стиль визначеної епохи; в другому – це слово відображає особливості різних творчих методів і літературних напрямків, або особливостей творчості одного автора чи окремого твору.

Стиль нерозривно пов’язаний з тематичною й композиційною єдністю. В останній час у зв’язку з демократичними реформами відбувається індивідуалізація стилю; перегрупування жанрів, дифузія й виникнення нових авторських форм текстів.

Стиль і метод – різні поняття. Якщо в сучасній науці перше з двох понять належить до індивідуальної й неповторної авторської манери, то інше, навпаки, головним чином передбачає те загальне й спільне, що властиве матеріалам багатьох авторів.

Найважливіше творче завдання – пошук стиля. А це перш за все пошук індивідуальності. Найбільш суттєво стиль виявляється в мовних особливостях автора. Індивідуальність створюється певним набором виражальних засобів.

У своїй діяльності журналіст використовує методи соціальних наук і загальну методологію журналістського пізнання й осмислення дійсності. Є декілька рівнів узагальнення методів пізнання:

ü Філософський рівень, система цінностей конкретного журналіста, складова його світобачення, система цінностей того суспільства, в якому він живе і для якого пише (ці поняття в силу комерціалізації журналістики не завжди співпадають), орієнтація на психолого-філософський досвід минулого, принципи виховання і психологічні параметри становлення творчої особистості.

ü Загальнонаукові, логічні методи пізнання і творчості, що особливо активно використовувалися в журналістиці минулих років у зв’язку з її високим рівнем соціалізації, протягом минулого десятиліття трансформувалися до філософського рівня. До таких методів належать спостереження, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, аналогія, порівняння та ін.

Аналіз – сприяє мисленнєвому розчленуванню предмета дослідження на частини, що виявляє структуру, побудову, його окремі властивості і відносини між ними; аналіз як відтворення сприяє руху думки, є основою для синтезу, аргументації головної думки автора. Є кілька видів аналізу: структурний – мисленнєве розчленування цілого на частини, що виявляє побудову, структуру, відносини між частинами; якісний – ідентифікація окремих частин досліджуваного предмета і відносин між ними; кількісний – передбачає точне виявлення і характеристику змісту окремих частин досліджуваного предмета.

Аналогія – встановлення подібностей між різними фактами, подіями, явищами.

Дедукція – тлумачення загальних положень конкретними фактами.

Індукція – це перехід від одиничних фактів до загальних положень.

ü Соціально-психологічні, соціологічні, соціально-економічні, набули найбільшого розповсюдження за останні роки, що пов’язано з розвитком високих технологій і необхідності оперативного дослідження соціально-психологічної реакції споживача. До таких методів належать: соціологічні опитування, контент-аналіз, маркетингові дослідження ринку мас-медіа, консалтингові послуги.

ü Міждисциплінарні і міжгалузеві методи, синтез наукових праць і способів художнього відображення дійсності, поєднання психолого-творчих мислиннєвих операцій з досягненнями високих технологій (при створенні веб-сторінок).

Методи журналістської творчості озброюють журналіста засобами аналізу дійсності, засобами агітаційного та організаційного впливу на аудиторію, які забезпечують необхідний рівень ефективності журналістської діяльності.

Журналістика завжди балансує між творчістю й ремеслом. Вона ремесло тому, що має ужитковий характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов'язаного з формуванням громадської думки в певному напрямку, із службовим характером діяльності журналіста. Журналістика - це творчість тому, що пов'язана з народженням нових духовних сутностей, із створенням раніше неіснуючих, невідомих, суспільно-корисних цінностей.

Творчість – процес людської діяльності, створює якісно "нові матеріальні і духовні цінності чи підсумок створення суб'єктивно нового. Основний критерій, який відрізняє творчість від виготовлення (виробництва) – унікальність його результату. Результат творчості неможливо прямо вивести ринок із початкових умов. Ніхто, крім, можливо, автора, неспроможна отримати у точності той самий результат, якщо створити йому таку ж вихідну ситуацію. Отже, у творчості автор вкладає у матеріал якісь незвідні до трудовим операціям чи логічного висновку можливості, висловлює у результаті якісь аспекти своєї постаті. Саме це факт саме й надає продуктам творчості додаткову цінність тоді як продуктами виробництва.

Сьогодні завдання будь-кого з журналістів у сфері мас-медіа – підключати передусім мотиваційну сферу: етично просвіщати і програмувати поведінка особистості журналіста на істинно діяльність у будь-який фаховій і навіть життєвої ситуації.

 

 







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 2667. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.015 сек.) русская версия | украинская версия