Задача № 5. (тільки для студентів заочної форми навчання

(тільки для студентів заочної форми навчання. (студенти денної форми це завдання виконують в рамках відповідної лабораторної роботи)

Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень з розмірами, наведеними у табл. 5 а:

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 5а
Група варіативних параметрів а	Види приміщень	Розміри приміщень а х b х h, м	Примітка
Передостання цифра номеру залікової книжки		Читальний зал	15 х 8 х4,0	а – довжина, b – ширина, h – висота приміщення, м
	Спортивний зал	30 х 12 х 5,0
	Конструкторське бюро	10 х 8 х 4,0
	Машинописне бюро	8 х 6 х 3,5
	Навчальна аудиторія	15 х 8 х 4,5
	Зал засідань	12 х 10 х 5,0
	Столярна майстерня	16 х 10 х 5,0
	Актовий зал	20 х 12 х 5,0
	Котельня	12 х 8 х 6,0
	Торговий зал	15 х 8 х 4,5

 

Керуючись СНіП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількість ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1. Вибрати джерело світла і тип світильника;

2. Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3. Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4. Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

5. Розрахувати кількість світильників та кількість ламп в одному світильнику;

6. Вибрати схему розташування світильників (подати графічно).

Вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. 5б)

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 5б
Група варіативних параметрів б	Лампи	Тип ламп	Коефіцієнти відбиття:
стелі	стін	підлоги
Остання цифра номеру залікової книжки		розжарювання	В-20
	газорозрядні	ЛБ-40
	газорозрядні	ЛДС-40
	розжарювання	Г-40
	газорозрядні	ЛД-40
	газорозрядні	ЛБ-30
	газорозрядні	ЛД-80
	газорозрядні	ЛДС-80
	розжарювання	Г-150
	газорозрядні	ЛБ-20

 

Використовуючи додаток 4, визначають необхідний світловий потік однієї лампи Ф _л, що забезпечує нормовану освітленість.

За СНіП II-4-79 /табл.2/ визначають норму освітленості для заданого приміщення Е_н, лк залежно від його функціонального призначення).

Залежно від геометричних характеристик приміщення знаходять i – індекс приміщення:

i = S / [h(a+b)].

де S - площа приміщення,м²;

S = a · b,

a - довжина, b - ширина приміщення, м;

h - висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею (не плутати із загальною висотою приміщення), м.

Знаючи індекс приміщення i та сполучення коефіцієнтів відбиття ρ_стелі; ρ_стін; ρ_{підлоги}, за додатком 5 визначають так званий коефіцієнт використання світлового потоку: η;, %.

η = f(і; ρ_стелі; ρ_стін; ρ_{підлоги}),

де ρ_стелі; ρ_стін; ρ_{підлоги} - коефіцієнти відбиття відповідно стелі, стін та підлоги (табл. 5б).

Потім виконують остаточний розрахунок:

n = (Е_н · S · K₃ · Z) / (N · Ф_л · η),

де n - кількість світильників, шт. При розрахунку слід вважати, що n (та N) – неодмінно ціле число (неможливо зробити якусь дрібну частину лампи чи світильника);

N - кількість ламп в одному світильнику, шт. Світильники з лампами розжарювання можуть мати довільне число ламп. Люмінесцентне освітлення в приміщеннях з постійним перебуванням людей для боротьби з явищем пульсації світлового потоку вимагає число ламп в одному світильнику, кратне 2, тобто N=2, N=4, N=6 тощо. У приміщеннях з постійним перебуванням людей категорично забороняється застосовувати однолампові люмінесцентні світильники, які живляться від змінного струму і не мають спеціальних засобів боротьби з пульсацією;

Ф _л - світловий потік однієї лампи, лм (беруть з технічних характеристик ламп);

Е_н – нормована освітленість за СНіП II-4-79 /табл.2/ (див. вище), лк;

K₃ - коефіцієнт запасу, що враховує старіння, запилення світильників: (див. додаток 6);

Z - коефіцієнт рівномірності: для ламп розжарювання Z = 1,15, для люмінесцентних (газорозрядних) – Z = 1,1;

S - площа приміщення,м²;

η; – коефіцієнт використання визначають за таблицями. У вищезгадану формулу підставляють у частках одиниці (а не у відсотках).

Таким чином, на підставі розрахунку визначають необхідну кількість ламп (N); обирають місця розташування світильників і їхню кількість n, що показують на графічній схемі (де зображують розстановку світлових приладів на стелі).