Згущення

 

[1]Ч.2 ст.63

[2]П.6 ч.3 ст.129

[3]Ч.1 ст. 43 ¹ КПК.

[4]П. 4 ч.3 ст.129 КУ.

[5]Ст. 21КПК.

[6]Частина друга статті 59 Конституції України.

[7]Частина перша статті 36 Конституції України

[8]Ч.1 ст.44 КПК.

[9]Ч.1 ст.47 КПК.

[10]У віці від 11 до 14 років.

[11]Ч.1 ст.59

[12]Ч.1. ст.59.

[13] Ч.3 ст.49 КПК

 

[14]Ст.88 КПК

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

Національний авіаційний університет

 

 

Проектування та розрахунок полігонометрії згущення

 

Методичні вказівки до виконання курсовох робіт з курсу “Геодезія”(частина 1) для спеціальностей 6.070900 “Землевпорядкування та кадастр”,6.070908 “Геоіформаційні ситстеми і ткхнології”

 

 

Київ 2003

 

УДК 524

ББК

Г

 

Укладачі: А.Ф. Данкевич, А.І. Закревський, С.Д. Крячок

Рецензент:

 

Затверджено на засіданні секції факультету інформаційних технологій

редради НАУ

 

Проектування та розрахунок полігонометрії згущення: Методичні Г 36 вказівки / Уклад.:: А.Ф. Данкевич, А.І. Закревський, С.Д. Крячок – К.:

НАУ, 2003.- с.

 

 

В методичних вказівках подано завдання та пояснення до виконання курсової роботи для проектування та розрахунку полігонометрії згущення 4 класу у відповідності до навчальних програм дисципліни “Геодезія”

Призначений для студентів спеціальностей 6.070900 “Землевпорядкування та кадастр”, 7.070908 “Геоінформаційні системи і технології”.

 

Мета курсової роботи – поглиблення та закріплення знань одержаних у процесі вивчення курсу, набуття навичок проектування та розрахунку полігонометрії 4 класу, а також засвоєння методів закріплення пунктів.

Курсова робота має наступні позиції:

1. Характеристика полігонометрії згущення.

2. Характеристика ходів полігонометрії, прокладених паралельно.

3. Можливі схеми побудови полігонометрії та елементи ходу.

4. Умови проектування полігонометричних ходів.

5. Проект полігонометрії 4 класу.

6. Визначення форми ходів.

7. Визначення центра ваги окремого ходу полігонометрії графічним та аналітичним способами.

8. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії.

9. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії.

10. Розрахунок точності системи полігонометричних ходів з вузловими точками.

11. Типи центрів пунктів полігонометрії.

12. Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками.

13. Картка закладки геодезичного пункту.

 

Методичні вказівки

Вихідні дані: основою для складання проекту полігонометрії є топографічна карта масштабу 1:2 5000, на якій нанесені 3 вихідні пункти тріангуляції 1 – 3 класів та назва міста, яку кожен студент отримує за своїм варіантом із додатку.

В курсовому проекті необхідно висвітлити наступне:

1. Вивчити основні характеристики полігонометрії згущення і заповнити табл.1.

2. Дати характеристику ходів, прокладених паралельно, накреслити їх схеми. Для кожного розряду полігонометрії привести умови прокладання перемичок.

 

3. Накреслити можливі схеми побудови полігонометрії (окремий хід, системи ходів із вузловими точками, системи полігонів). Показати всі елементи ходу: виміряні кути і сторони, пункти,

 

Таблиця 1. Основні характеристики полігонометрії

згущення

 

ПАРАМЕТРИ	4 кл.	1 р.	2 р.
Довжина ходу, км
а) окремого
б) між вихідною й вузловою точками
в) між вузловими точками
Граничний периметр полігону, км
Довжина сторін ходу, км:
максимальна
оптимальна
мінімальна
Гранична відносна похибка ходу 1:Т
Максимальна кількість сторін у ході, n
Середня квадратична похибка вимірювання кутів, (кут. сек.)
Кутова нев’язка, (кут. сек.), де nТ – кількість кутів у ході
Середня квадратична похибка вимірювання довжини сторони, см: до 500м від 500м до 1000м понад1000м
Максимальна відстань між паралельними ходами, км

 

 

4. Навести умови проектування полігонометричних ходів.

4.1. Привести характеристики найсприятливіших умов прокладання полігонометричних ходів і закладки пунктів у забудованій і незабудованій місцевостях.

4.2. Підібрати матеріал для проектування полігонометрії.

4.2.1. За назвою міста на карті мілкого масштабу визначити його географічні координати.

4.2.2. Визначити номенклатуру трапеції масштабу 1:25 000 та географічні і прямокутні координати кутів вказаної трапеції.

Для цього за географічними координатами міста необхідно визначити номери колони та пояса і таким чином знайти номенклатуру трапеції масштабу 1:1 000 000 та географічні координати її кутів, користуючись зразком розграфлення й номенклатури карти масштабу 1:1 000 000, наведеному, наприклад, у [8]. На схемі трапеції масштабу 1:1 000 000 дати розграфлення на аркуші масштабу 1:100 000. Далі складають окремо схему трапеції масштабу 1:100 000 та вказують на ній трапеції масштабу 1:25 000 та їх номенклатуру.

За номенклатурою аркуша карти масштабу 1:25 000 визначити географічні координати кутів рамки трапеції й номер шестиградусної зони. Цей номер менший від номера колони аркуша карти масштабу 1:1 000 000 на число 30. Довготу осьового меридіана зони визначають за формулою:

λ₀=6^ºQ-183^º,

 

де Q – номер колони карти масштабу 1:1 000 000.

З таблиць [5] за аргументами і кутів рамки трапеції вибрати значення абсцис х_і і ординати y_i вершин кутів трапеції. Значення у_і збільшити на 500000 м та попереду отриманих ординат поставити номер зони. З цих же таблиць за аргументом у_і вибрати розміри сторін рамки трапеції та її діагональ. Дати схему трапеції, вказати на ній розміри а, b, c, d, та поряд дати значення прямокутних координат кутів її рамки.

 

 

Рис.1. Схема трапеції

 

4.3. Дати характеристику району робіт

4.3.1 Навести фізико-географічну характеристику району робіт.

Вона надається за планом: населені пункти даного обласного центру; шляхи сполучення; характеристику рельєфу (рівний, горбистий, пересічений, гірський, наявність ярів та балок); гідрографію (річки, озера, болота, канали); рослинність (чагарники, ліси, луки їх характеристика); кліматичні умови з характеристиками пір року та глибину промерзання ґрунтів.

4.3.2 Дати характеристику наявній геодезичній основі району проектування полігонометричних ходів (для карти масштабу 1:25000, яка є безпосередньою топоосновою для проектування).

5. Запроектувати ходи полігонометрії 4 класу між вихідними пунктами тріангуляції.

Параметри ходів повинні відповідати вимогам інструкції, пункти ходів повинні розміщатись в місцях довготривалого зберігання із забезпеченням взаємної видимості між пунктами (з урахуванням рельєфу). У випадку неможливості забезпечення інструктивних вимог до окремих ходів, запроектувати одну чи кілька вузлових точок. Проектування виконується на карті олівцем, тонкими лініями. Проект переносять на кальку тушшю, нумерують всі пункти полігонометричних ходів. Вихідним пунктам тріангуляції надають власні назви. Курсову роботу оформлюють на аркушах формату А4. Пункти полігонометрії позначають квадратом згідно умовних знаків 3×3 мм із точкою в центрі.

6. Визначити центр ваги окремого ходу.

У випадку проектування полігонометрії 4 класу у вигляді окремих ходів необхідно для розрахунку точності вибрати хід, який знаходиться в найнесприятливіших умовах (найбільша довжина, найбільша кількість сторін, найбільш зігнутий). Не можна брати для розрахунку частину системи ходів, тобто хід від вихідної точки до вузлової. Такі ходи розраховуються по-іншому [3].

Розрахунок проводять графічним та аналітичним методами.