ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Коротко і лаконічно роблять узагальнення щодо особливостей прояву факторів ґрунтоутворення, зазначають тип ґрунтоутворюючого процесу, тип ґрунту, характерні властивості, бал бонітету, шляхи підвищення родючості і раціонального використання ґрунтів території обстеження.

 

Рекомендована література

 

1. Атлас почв Украинской ССР. Под ред. Н.К. Крупского. - Киев. -Урожай. - 1979. - 160 с.

2. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. − М., 1970

3. Вальков В.Ф. Почвенная экология сельскохозяйственных культур. − М., 1986

4. Вернандер Н.Б. Географія грунтів з основами грунтознавства. – К., 1966

5. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за ред. Д.Г. Тихоненка. − К.: Вища освіта, 2005. − 703 с

6. Крикунов В.Г, Кравченко Ю.С., Криворучко В.В., Крикунова О.В. Лабораторний практикум по ґрунтознавству, Біла Церква, 2003. 166 с.

7. Крикунов В.Г. Грунти і їх родючість: Підручник. − К.: Вища шк., 1993. - 287 с.

8. Лактіонов M.I. Агроґрунтознавство. − Харків, 2001.

9. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібник / Харк. держ. аграр. ун-т. ім. В.В. Докучаєва. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2001

10. Надточій П.П., Вольвач Ф.В., Гермашенко В.Г. Екологія ґрунту та його забруднення. – К.: Аграрна наука, 1998

11. Полевой определитель почв. − К., 1981. — 318 с

12. Почвоведение. Под ред. И.С. Кауричева. - М. - Агропромиздат. - 1989. - 719 с.

13. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т. I. Экология, режимы и процессы, классификация и генетикопроизводственные аспекты. Под ред. Н.И. Полупана. − Киев. - Урожай. - 1988. - 296 с.

14. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т. 2. Продуктивность почв, пути ее повышения, мелиорация, защита почв от эрозии и управление плодородием. Под ред. Б.С. Носко и др. − Киев. - Урожай. - 1988. - 176 с.

15. Практикум з грунтознавства: Навчальний посібник / За редакцією професора Д.Г. Тихоненка. – 6-е вид., перероб. І доп.. – Х.: Майдан, 2009. 435 с.

16. Ремезов Н.П. Ґрунти, їх властивості і поширення. − К., 1956.

17. Родючість грунтів. Моніторинг та управління / За ред. В.В.Медведева. – К.: Урожай, 1992.

18. Русский чернозем − 100 лет после Докучаева. − М., 1983. − 301 с.

19. Тихоненко Д.Г. Ґрунтознавство часткове. − Харків, 2001.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Змістом курсової роботи є дослідження проблеми, що розглядається, ступеня і стану її наукової розробки, значення для науки і практики. Проблема розглядається на основі всебічного наукового аналізу, формулювання практичних рекомендацій, теоретичного обґрунтування висновків і неодмінного відображення погляду автора.

У курсовій роботі студент повинен розкрити обрану тему на сучасному рівні розвитку економічної науки, використовуючи такі концептуальні підходи й наукові знання, що пояснюють різні наукові явища і причинно-наслідкові зв'язки у практиці господарювання з позицій сьогодення.

Студент повинен ознайомитися зі змістом наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів за обраною темою, проаналізувати та систематизувати різні думки і підходи, сформувати власний погляд на проблему, розробити висновки, рекомендації.

Робота повинна складатися зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків і пропозицій, списку використаних джерел, додатків за необхідності (таблиць, схем, діаграм, зразків нормативних документів тощо). У роботі не повинно бути граматичних і стилістичних помилок. Необхідно дотримуватися правил цитування, оформлення посилань, списку використаних джерел.

Курсова робота виконується державною мовою на одну із тем, затверджених кафедрою, призначеної науковим керівником. Курсова робота подається науковому керівникові в термін, передбачений навчальним планом.

Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, а також не містить фактичних матеріалів конкретного дослідження проблеми, до захисту не допускається і повертається виконавцю на доопрацювання. Студент, який не захистив курсову роботу, не має права складати іспит з навчальної дисципліни «Макроекономіка».

 

рекомендації щодо організації виконання курсової роботи

Підготовка курсової роботи охоплює декілька етапів.

 

Вибір теми курсової роботи

Тема курсової роботи призначається науковим керівником із тематики, розробленої та затвердженої кафедрою економічної теорії.

Теоретичною основою курсової роботи з дисципліни «Макроекономіка» є історія економіки і економічної думки, політична економія, мікроекономіка, макроекономіка, регіональна економіка і міжнародна економіка.

Затвердження тем курсових робіт та їх керівників здійснюється кафедрою економічної теорії.

 

Формулювання мети та основних завдань курсової роботи

Від зрозумілого і чіткого формулювання мети роботи залежить, наскільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

Приклади формулювання мети курсової роботи:

• «Мета роботи ‒ проаналізувати соціально-психологічні умови ефективного управління національною економікою».

• «Мета курсової роботи ‒ розглянути наявні типи підприємницьких структур і, зокрема, проаналізувати функціонування колективних підприємств».

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв'язати у процесі виконання курсової роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов'язано з назвами основних розділів.

 

Складання плану курсової роботи та опрацювання літературних джерел

Виконання курсової роботи починається з складання розгорнутого плану із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який необхідно узгодити з науковим керівником.

План курсової роботи відображає її структуру – порядок компонування й взаємозв'язок окремих її частин. Зразок плану курсової роботи наведено в додатку Б.

Згідно з розробленим планом студент глибоко вивчає літературні джерела, підібрані до теми курсової роботи. Вивчення цих матеріалів повинно допомогти студенту висловити свою думку згідно питань, визначених у плані.

Ознайомлення з матеріалами за темою курсової роботи необхідно починати з перегляду відповідних розділів підручників, власних конспектів лекцій. Далі студенту необхідно ознайомитися зі змістом наукових публікацій за обраною темою.

Працюючи над літературними джерелами (монографії, підручники, журнальні статті, публікації у пресі), доцільно робити виписки, що слугуватимуть опорою у процесі самостійного написання курсової роботи. Особливе значення мають правильне узагальнення зібраного фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз і обґрунтовуються висновки і пропозиції.

 

Викладення матеріалу курсової роботи

Відповідно до плану пишеться чорновий варіант курсової роботи.

Матеріал роботи студент повинен викладати послідовно, логічно взаємопов'язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, особистих вражень та узагальнень робляться необхідні висновки, висвітлюються досягнуті успіхи, зазначаються недоліки, а також даються пропозиції щодо подальшого удосконалення діяльності об'єкта дослідження.

Підготовлені розділи роботи подаються на розгляд науковому керівникові і відповідно до його зауважень робляться уточнення, доповнення, а в разі потреби доопрацьовуються.

На виконання курсової роботи відводиться два с половиною місяці від дня одержання завдання студентом. Протягом відведеного періоду студенти працюють над курсовою роботою самостійно, консультуючись з науковим керівником.

Щоб ефективніше розподілити час, який відводиться на курсову роботу, її виконання доцільно розподілити на такі етапи:

• вивчення літератури, збирання матеріалу і його аналітичний огляд ‒ 15 днів;

• написання курсової роботи ‒ 1 місяць;

• доробка після перевірки науковим керівником ‒ 15 днів;

• оформлення для подання на кафедру ‒ 14 днів;

• захист курсової роботи ‒ 1 день.

Дотримання цих етапів забезпечить системність у роботі студента, а також своєчасне її закінчення.

 

Подання курсової роботи науковому керівнику на рецензування

Не пізніше ніж за два тижні до захисту студент подає курсову роботу науковому керівнику, який перевіряє її та оцінює.

Під час перевірки науковий керівник дає їй стислу характеристику, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованих рекомендацій, переваги та недоліки, якість і відповідність оформлення роботи.

Досвід рецензування показує, що в курсових роботах зустрічаються такі недоліки:

• відхід від теми (тема курсової роботи передбачає розкриття одних питань, а фактично розкриваються інші);

• безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

• логічні помилки, невміння виокремити головне;

• невдале поєднання теорії з фактичним матеріалом;

• переписування матеріалу з друкованих видань;

• недотримання методичних рекомендацій щодо оформлення роботи.

У разі негативної оцінки курсова робота повертається студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подати науковому керівнику для повторної перевірки.

Якщо попередня оцінка позитивна, студент допускається та готується до захисту курсової роботи.

 

Наукове керівництво

Для керівництва курсовою роботою студента призначається науковий керівник із числа професорів, доцентів, викладачів кафедри. Науковий керівник допомагає студенту:

• визначити тему курсової роботи та правильно її сформулювати;

• визначити шляхи проведення дослідження;

• скласти план наукової роботи і графік виконання дослідження;

• оформити роботу відповідно до вимог щодо наукових досліджень.

Науковий керівник здійснює контроль за дотриманням графіка підготовки та написання студентом курсової роботи.

 

 

основні вимоги до оформлення курсової роботи

Загальні положення

Курсова робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінюванні.

При написанні курсової роботи студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичено матеріали або окремі результати.

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Курсову роботу подають у вигляді підготовленого друкованого тексту чи у вигляді акуратно виконаного рукопису.

 

Структура та технічне оформлення курсової роботи

Курсову роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.

Рекомендована структура курсової

1. Титульна сторінка, оформлення якої не потребує особливих пояснень, тому наводимо варіант її оформлення (див. додаток А).

2. Зміст курсової роботи ‒ вказуються відповідно до плану заголовки розділів (підрозділів) і сторінки, на яких вони розміщені.

3. Вступ ‒ розкриваються актуальність і практичне значення вибраної теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, структура курсової роботи, зазначаються джерела інформації.

Вступ пишеться після того як проведено дослідження. Обсяг вступу має бути 2 друковані сторінки.

4. Основна частина ‒ складається з трьох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов'язаними, мати приблизно однаковий обсяг.

В основній частині, яка є головною частиною курсової роботи, на основі вивчення наукової, навчальної та періодичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, нормативних та законодавчих актів, статистичних і звітних даних підприємств, організацій, установ досконало досліджуються питання, визначені як об'єкти дослідження. Наводяться думки різних вчених і фахівців з проблеми, що аналізується. Визначаються фактори та причини (як негативні, так і позитивні), котрі впливають або можуть вплинути на стан і розвиток досліджуваних у роботі питань. Обсяг аналітичної частини 34-36 сторінок.

5. Висновки ‒ робиться короткий підсумок проведеного дослідження (3 сторінки), наводяться пропозиції та рекомендації.

6. Список використаних джерел ‒;елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список літератури повинен складатися не менше, ніж з 15 джерел.

7. Додатки, до яких необхідно включати допоміжні матеріали (таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо).

Вимоги до технічного оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути написана (чи надрукована) чітко, розбірливо, без помилок і виправлень, з одного звороту білого аркушу паперу формату А4 (210х297). Загальний обсяг друкованого варіанту курсової роботи, без списку використаних літературних джерел і додатків, становить близько 40 сторінок, письмового варіанту ‒ 50 сторінок. Шрифт: Times New Roman. Розмір шрифту основного тексту ‒ 14, для назв розділів ‒ 16, стиль ‒ нормальний, вирівнювання по ширині) без пропусків і скорочень (крім загальновживаних). У тексті письмових робіт мають бути чітко виділені абзаци (15-17 мм від краю поля). У тексті друкованих робіт абзаци мають становити 12,5 мм. Відстань між заголовками і текстом 13-17 мм (три-чотири інтервали), підкреслювати їх непотрібно. Інтервал тексту курсової роботи ‒ 1,5.

Текстова частина (в рукописному варіанті) має бути одного кольору (чорного, синього, фіолетового), а титульна сторінка ‒ надрукована за допомогою комп'ютера за встановленим зразком.

Сторінка курсової роботи повинна мати поля: ліве ‒ 30 мм, верхнє ‒ 20, праве ‒ 10, нижнє ‒ 20 мм.

Вписувати у текст письмових робіт окремі слова, формули, умовні знаки, а також креслити таблиці допускається лише чорною пастою або тушшю. При побудові схем, графіків, діаграм можна використовувати інші кольорові пасти.

Роботу відкриває титульна сторінка за встановленою формою, далі дається зміст, що повинен відповідати заголовкам, зазначеним у тексті роботи.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої). Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають номера, тобто не нумерують лише їх заголовки ‒ не можна друкувати: «1 ВСТУП» або «Розділ 3. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу)

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад:

Продовж. табл. 1.2.

Формули. Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи необхідно посилатися на джерела, матеріали, результати з яких наводяться в роботі.

Слід звернути увагу на правильне оформлення посилань на літературні джерела. Це зручно робити в тексті курсової роботи у квадратних дужках. Наприклад: [14, с.48 ], де 14 ‒ порядковий номер джерела в списку літературних джерел, 48 ‒ сторінка з цього джерела.

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: рис. 1.2.

Посилання на формули в роботі вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на джерело або для аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Цитований текст необхідно точно відтворювати, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, не включений до останнього видання.

Загальні вимоги до цитування такі:

• якщо в роботі наводиться пряма цитата з праці іншого автора, її необхідно взяти в лапки, поставити в кінці цитати відповідне посилання.

• якщо в роботі наводиться думка іншого автора без прямого цитування, необхідно після цього (наприкінці речення або абзацу) поставити відповідне посилання.

Оформлення списку використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв.

Список використаних джерел оформлюється згідно з вимогами державного стандарту в алфавітному порядку (спочатку українською та російською мовами, потім ‒ іноземними) (див. додаток В).

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Додатки. Оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожний додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишеться слово «Додаток». Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо курсова робота міститься кілька додатків, їх слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 ‒ другий розділ додатка А; В.3.1 ‒ перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 ‒ другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) ‒ перша формула додатка А.

 

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Текст повинен бути старанно вивіреним автором після друку. Наприкінці роботи студент ставить свій підпис і дату її виконання.

Робота подається на кафедру зброшурованою, бажано, у твердій палітурці.

Курсова робота повинна бути здана на перевірку не менше ніж за 10 днів до можливого терміну захисту.

Після перевірки роботи керівником і усунення зауважень відбувається захист.

Захист курсової роботи проходить на засіданні комісії, яка створюється і затверджується завідувачем кафедри економічної теорії.

До захисту студент готує виступ на 3-5 хв., в якому обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, коротко подається зміст курсової роботи і використані в ній матеріали, наводяться результати проведеного дослідження і загальні висновки. На захисті текст виступу краще викладати усно своїми словами, що підвищує ступінь сприйняття матеріалу.

Готуючись до захисту курсової роботи, студент має повторити теоретичний матеріал, щоб бути готовим відповісти на поставлені йому запитання стосовно тематики не тільки курсової роботи, а й усього курсу.

Захист курсової роботи проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри, у тому числі керівника курсової роботи.

Під час виступу слід чітко, коротко і зрозуміло викласти власні думки. Після виступу студент відповідає на запитання членів комісії.

Робота оцінюється за національною чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та за системою ЕSTС (А, В, С, D, Е, FX, F). Оцінка залежить від ступеня розкриття теми курсової роботи, якості її оформлення і виступу, правильності відповідей на запитання членів комісії.

У процесі захисту оцінюється не лише власне курсова робота, а й уміння студента будувати виступ, формулювати відповіді, майстерність логічного мислення при обґрунтуванні власної точки зору, а також якість оформлення курсової роботи.

Студент, який не виконав курсову роботу у встановлені графіком терміни, або не захистив, не допускається до складання іспиту з дисципліни «Макроекономіка».