Додатки.

Орієнтовний варіант плану курсових робіт наведено в дод. Д.

5. Написання тексту курсової роботи

Зібраний, опрацьований та систематизований матеріал студент розподіляє по окремих питаннях, послідовність викладення яких встановлено планом курсової роботи. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 35-40 сторінок друкованого тексту на папері стандартного формату, включаючи бібліографію. До загального обсягу не входять додатки.

Матеріали курсової роботи розміщують у такій послідовності:

Ø Титульна сторінка (додаток Б).

Ø Бланк завдання (заповнений та підписаний) (додаток А).

Ø Зміст (план та сторінки) (додаток Д).

Ø Анотація на 3-х мовах (українська, російська, англійська) і

ключові слова. Мета анотації полягає в ознайомленні із завданням і результатами розробки (максимальний обсяг – 600 символів).

Ø Вступ (обсягом 2-3 сторінки), в якому обґрунтовується актуальність і практичне значення теми, особливості вирішення проблемних питань у діяльності підприємств готельної індустрії на сучасному етапі; зазначається мета й завдання роботи (спираючись на план); наводиться коротка характеристика об’єкта і предмета дослідження; зазна­чаються використовувані методи та інформаційні джерела дослід­ження.

Ø У розділі 1 (теоретичному) розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням літературних джерел, можливим є порівняння різних точок зору, використання опубліко­ваних статистичних даних із посиланням на джерела. Які оформлюються в кінці кожного абзацу у квадратних дужках, в яких зазначається порядковий номер зі списку літера­тури, наведеного в кінці роботи.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, кваліфікаційні харак­теристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, мето­дичні підходи викладаються якомога просто і стисло. Бажано ілюст­рувати текст графічними матеріалами - схемами, графіками, діагра­мами тощо. Розділ обсягом не більше за 10 сторінок розбивається на окремі параграфи, які відповідно нумеруються 1.1., 1.2. і т.д.

Ø У розділі 2 (аналітичному - 10-12 сторінок) надається опис, характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на об'єкті дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань та певного методологічного інструментарію.

Текст слід ілюструвати документами, копії яких подаються в додатках, та обов’язково супроводжувати стислим описом (дод. Г).

Усі аналітичні розрахунки, моделі, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватися висновками, котрі дають змогу з’ясувати сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їхні особливості й тенденції розвитку, поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.

Ø У розділі З (рекомендаційному - 10-12 сторінок) повинні бути пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації у відповід­ності до напряму дослідження: кожна з детальним обґрунтуванням і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у розділі 2, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків.

Ø Висновки та пропозиції (обсягом 3-4 сторінки) містять стислі вис­новки з роботи і тезово – перелік пропозицій, наведених у розділі 3.

Ø Список використаних джерел наводиться наприкінці роботи і містить в абетковому порядку перелік літературних джерел, які були використані у курсовій роботі. Послідовність наведених мате­ріалів - наступна: законодавчі акти; нормативні відомчі документи; монографії, підручники, навчальні посібники; журнали і газети; іноземні (іншомовні) джерела (книги, рукописи тощо); сайти Інтернет.

Ø Додатки не входять до нумерації сторінок, містять нумерацію літерами у правому верхньому куту курсивом; на кожен додаток має бути посилання в тексті.

Курсова робота подається у встановлений термін (не пізніше як за три дні до терміну, зазначеного у плані навчання) керівнику від вищого навчального закладу для перевірки, рецензування і допуску до захисту. Письмова рецензія керівника курсової роботи від кафедри заноситься до спеціального бланка, який прикріплюється до роботи.

Розділи і окремі питання курсової роботи повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки повинні бути змістовні і оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі.

 

 

6. Рекомендації щодо оформлення і процедури захисту

 

Курсова робота складається з пояснювальної записки. Пояснювальна записка може бути надрукована (комп’ютерний варіант), або рукописною. Обсяг рукописного тексту складає 30 – 40 сторінок, друкованого (через 1,5 інтервали, розмір шрифту Times New Roman, кігель 14) 30 – 35 стор. Записка включає наступні елементи у такій послідовності:

- титульний аркуш;

- завдання;

- зміст;

- текст (див. 2.1.);

- перелік використаних джерел;

- додатки.

Титульний аркуш оформлюється згідно з додатком Б.

Зміст є переліком розділів записки. Назви заголовків у змісті перераховуються у тій же послідовності і формулюванні, що і в тексті записки. Напроти кожного заголовка вказують тільки порядковий номер сторінки, на якій розміщений початок розділу. Номера сторінок повинні бути написані так, щоб розряди чисел були розташовані один над іншим. Слово “сторінка” або його скорочення не пишуть. Між закінченням тексту і номерам сторінки рекомендуються ставити багатокрапки.

Текст пояснювальної записки має бути написаним на одній стороні стандартного білого аркуша (формату 210х297 мм) з дотриманням таких розмірів поля: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 15 мм (до номеру сторінки), нижнє - не менше 20 мм. Не допускається виділення поля будь - якими рамками. Текст роботи, заголовки, таблиці, малюнки, додатки мають бути написані чорнилом одного кольору. Окремі слова, формули, знаки, які вписуються в текст, мають бути того ж кольору і за насиченістю мінімально відрізнятися від основного тексту.

Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати загальноприйнятим в літературі. Слід уникати слів "я", "мною", краще використовувати знеособлені форми -"доцільно", "спостерігається", "в роботі пропонується", в окремих випадках можна вживати "нами одержано", "на наш погляд". В роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

При посиланні на літературні джерела вказують порядковий номер за списком використаної літератури в квадратних дужках, наприклад, [5].

Допускаються тільки загальноприйняті скорочення: рр. – роки; та ін. - та інші; і т.д. - і так далі, тис., млн., - тисяча, мільйон, тощо. Допускається використовувати абревіатури занадто довгих словосполучень, попередньо привівши їх повне значення, наприклад, “готельно - ресторанний комплекс (ГРК)”.

Структурні елементи “Зміст”, “Вступ”, "Список використаних джерел" не нумерують, їх назви і служать заголовками структурних елементів. Розділи нумеруються арабськими цифрами. Після номера розділу ставиться крапка, після назви розділу крапка не ставиться. Параграфи (підрозділи) нумеруються в межах кожного розділу, номер параграфа складається із номера розділу і номера самого параграфа, розділених крапкою. За необхідністю параграфи також можуть бути розбиті на пункти. В такому разі номер пункту означається додатковою цифрою, наприклад, 2.1.1, 2.1.2.

Заголовки розділів розміщуються симетрично до тексту, не підкреслюються і пишуться без крапки в кінці. Переноси слів в заголовках не допускаються. Виділення заголовка забезпечується відступом від основного тексту. Кожний розділ, в тому числі, вступ, висновки, список літератури, додатки, рекомендується починати з нової сторінки. Новий параграф розпочинається на тій же сторінці, на якій закінчено попередній. Не допускається розміщувати назву параграфа або пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї поміщається лише один рядок тексту.

Всі сторінки мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому куті. Титульний аркуш входить до загальної нумерації і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Нумерації підлягають не лише сторінки основного тексту, але й списку літератури і додатків.

Таблиці, розміщені в тексті роботи, нумеруються арабськими цифрами в межах розділу і обов’язково мають назву. Над правим верхнім кутом таблиці перед заголовком розміщують надпис “ Таблиця ” курсивом і вказують номер, що складається з номеру глави та порядкового номеру таблиці. Таблиці наводяться безпосередньо після тексту, де про них згадується вперше, або на наступній сторінці; на таблицю має бути посилання в тексті. Громіздкі таблиці краще розмістити в додатках.

Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути короткими, точними і вказуються зразу після надпису таблиці жирним шрифтом, наприклад: Класифікація готелів. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини. Якщо одиниці виміру єдині для всіх даних, вміщених у таблиці, то вони вказуються над її правим верхнім кутом між назвою і самою таблицею. Якщо одиниці виміру різні, то вони вказуються в заголовках граф або рядків.

При переносі таблиці на наступну сторінку не повторюють повністю її макет, а замінюють назви граф цифрами. Над іншими частинами таблиці вказується “ Продовж. табл. 2.1 " без повторення її повної назви. Розподілення таблиці для перенесення здійснюють таким чином, щоб хоча б один значущий рядок після макету таблиці був на попередній сторінці.

Заголовки граф таблиць пишуть з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони утворюють одне речення з заголовком. В кінці заголовків граф крапку не ставлять. Графу "№ п./п" в таблицю не включають; при необхідності нумерацію рядків здійснюють з лівої сторони таблиці перед їх назвою.

Цифри в таблицях розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Числові величини в одній графі мають мати однакове число десяткових знаків.

Закінченого вигляду таблиці набувають за допомогою підсумків, які можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними. Підсумок з певної частини сукупності означають слово “разом”, підсумок за сукупністю в цілому – словом “всього”.

Таблиця 1.1

Основні показники функціонування підприємств готельного господарства України за 2004-2007 роки

Показник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Кількість готелів
–у % до попереднього року	100,0	113,7	83,1	145,3
Разом	……	…….	…….	…….
Всього	……	…….	…....	…….

 

Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) розміщують безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці; на всі ілюстрації мають бути посилання. Назву розміщують під ілюстрацією; нумерацію здійснюють арабськими цифрами в межах розділу (наприклад, “Рисунок 3.3…” означає третю ілюстрацію в третьому розділі). Якщо ілюстрація одна на всю роботу, то вона не нумерується.

Графіки, схеми мають бути виконані акуратно і технічно грамотно. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим же, що і основний текст. До назви графіка відносяться ті ж вимоги, що і до заголовка таблиці.

Рис. 1.1. Динаміка туристичних потоків в Україні за 2004-2007 роки:

1–кількість іноземних громадян, які відвідали Україну;2–внутрішні туристи

Формули розміщують посередині рядка, слова, які зв’язують їх з текстом (“де”, ”отже”, ”звідси”, ”знаходимо”) - на початку рядка. Відстань між рядками формул, а також між формулами та текстом має бути не менше одного вільного рядка. Лінія між чисельником і знаменником має бути тієї ж довжини, що і найдовший вираз, причому чисельник і знаменник мають бути центровані відносно цієї лінії. Символи, що використовуються в формулах, мають бути єдиними для одних і тих показників протягом всієї роботи.

Формули і рівняння нумеруються в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках. Номер формули вказується на її рівні в крайньому правому положенні на рядку. Формула наводиться в тексті тільки один раз, в інших випадках дається посилання на її номер. Формули, що слідують одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, розміщують по тексту рядка і не нумерують.

Бібліографічний список – це ключ до джерел, якими користувався автор при написанні роботи. Крім того, такий список в певній мірі віддзеркалює наукову етику автора. Саме зі списку літературних джерел можна судити і про ступінь обізнаності студента з літературою з вивченої наукової проблеми.

В список літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. Традиційно не включаються в списки літературних джерел енциклопедії, довідники, словники.

При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Дані про використані літературні джерела мають наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. - Замінює ГОСТ 7. 1-84.[введ.01-07-2007].-К.:Держспоживстандарт України, 2007. - 47с. Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, якою студент користувався при виконанні роботи; при групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі джерела, де використано латинський алфавіт.

Приклад оформлення літератури наведено у додатку К.

Додатки оформлюються як продовження основного тексту і розміщуються в тому ж порядку, у якому вони згадуються в тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої заглавної друкують слово “Додаток”. Додатки позначаються послідовно прописними буквами алфавіту за винятком літер Г, Є, З,І,Ї, Й,О,Ч,Ь (наприклад, ” Додаток А ”, ” Додаток Б ” і т.д.).

6. Порядок рецензування та захисту курсової роботи

Виконану та оформлену відповідно до вимог стандартів курсову роботу студент в установлений графіком строк здає керівникові, який у триденний термін перевіряє якість роботи і відповідність її змісту, вказаному у завданні. Під час перевірки пояснювальна записка та графічна частина попередньо оцінюється викладачем, повертаються студенту для ознайомлення з зауваженнями, які відмічаються у рецензії. Завершується рецензія висновком про допущення курсової роботи до захисту.

Під час підготовки до захисту студент повинен підготувати стислу доповідь на 7 – 10 хв., у якій визначається актуальність теми, викладається зміст роботи за наступною схемою: сучасний стан (недоліки, які виявлені в ході досліджень та аналізу), заходи, що пропонуються для усунення недоліків, основні результати досліджень, рекомендації. Під час доповіді треба використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, схеми), пояснюючи її зміст. Після доповіді студент відповідає на запитання членів комісії.

Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком, затвердженим зав. кафедрою на початку курсового проектування. До складу комісії входять 2 – 4 викладачі, у тому числі і керівник роботи. Після захисту комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента проводити наукові дослідження, аналізувати і доповідати про них, пов’язувати теоретичні знання з практикою роботи підприємств готельного господарства, якість відповідей на запитання членів комісії, своєчасність виконання роботи. Загальну оцінку комісія виставляє у залікову книжку студента, у спеціальну відомість і на титульному аркуші пояснювальної записки.

Студентам, які при захисті курсової роботи отримали незадовільну оцінку, комісією встановлюється термін доопрацювання теми і повторного захисту.

Захищені курсові роботи зберігаються у лаборантській випускової кафедри до закінчення навчання студентами. При необхідності (на дипломну роботу, для підготовки доповіді на конференцію) студент може отримати курсову роботу на визначений термін під читацький квиток. Для цього він пише заяву на ім’я зав. кафедри, візує її у керівника.

8. Приблизна тематика робіт

Розділ не має за мету надати повний перелік тематичних напрямків та конкретних тем, що підлягають виконанню. Наведені нижче напрямки можуть бути суттєво розширені за рахунок індивідуальних наукових розробок, патентних пошуків, творчих зв'язків з підприємствами господарства, тематикою науково-дослідних робіт випускової і профілюючих кафедр.

Основні тематичні напрямки, що визначають конкретні (індивідуальні) теми курсових робіт, складено відповідно до кваліфікаційних характеристик бакалавра за напрямом “ 6.140101 „Готельно-ресторанна справа”:

1. Виникнення та розвиток готельного господарства.

2. Готельне господарство як сфера обслуговування.

3.Організаційно – управлінська структура світового готельного комплексу.

4.Організаційна структура готельних підприємств.

5. Поняття «послуга», види готельних послуг та їх особливості.

6. Класифікація засобів розміщення та їх типізація.

7. Система управління готельним господарством.

8. Психологія обслуговування в індустрії гостинності.

9. Санітарно-гігєнічні вимоги для утримання приміщень готелів.

10. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні та шляхи їх вирішення.

11. Удосконалення системи управління підприємствами готельного господарства.

12. Особливості системи класифікації готелів в Україні.

13. Організація приміщень на підприємстві готельного господарства

14. Інтер’єр у готельному господарстві.

15. Технологія прибиральних робіт у готельному господарстві.

16. Основи організації підприємств ресторанного господарства при готелях.

17. Закордонний досвід типізації готелів.

18. Закордонний досвід типізації готелів.

19. Особливості організації ділових готельних господарств.

20. Основні умови і порядок атестації готельних господарств в Україні.

21. Складське господарство і його функціональне призначення в готелях.

22. Організація служби обслуговування в п’яти- і чотиризіркових готелях.

23. Організація надання безкоштовних основних послуг у готельному господарстві.

24. Автоматизація процесу прийому і розміщення в готелях.

25. Основні вимоги до організації номерного фонду готельних господарств різної категорійності.

26. Особливості організації харчування туристів у різних типах готельних господарств.

27. Шляхи підвищення ефективності використання транспортних засобів.

28. Організація праці диспетчерських служб у готельному господарстві.

29. Особливості організації праці в готельному господарстві.

30. Організація праці з нормування і раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

31. Контроль якості й утримання номерного фонду готельного господарства.

32. Норми праці в готельному господарстві.

33. Порядок проведення фотографії робочого часу і її аналіз в підприємствах готельного господарства.

34. Характеристика транспортних засобів, що використовуються в готельному господарстві та шляхи підвищення ефективності їх використання.

35. Договірні взаємовідносини між готельним господарством і автотранспортним підприємством з обслуговування туристів.

36. Особливості укладання господарчих зв’язків у готельному господарстві різних форм власності.

37. Творча активність персоналу і її вплив на результати праці в підприємствах готельного господарства.

38. Закордонний досвід бронювання і резервування місць у готелях (на прикладах готелів).

39. Організація зон відпочинку для мешканців готельного господарства.

40. Особливості організації туристично-спортивних готельних господарств.

41. Особливості організації сімейних готельних господарств.

42. Організація приміщення складської групи готельного господарства великої місткості.

43. Приміщення і підприємства побутового обслуговування мешканців готельного господарства.

44. Строк перебування як фактор впливу на тип готелю.

45. Готельне господарство світових регіонів (Африка, Америка, Східна Азія, район Тихого океану, Європа, Близький Схід).

46. Стандартизація та система управління якістю в готельному господарстві.

47. Персонал як ключовий фактор управління готельним бізнесом.

48. Система мотивації персоналу в готельному бізнесі.

49. Функціональні обов’язки працівників готелю.

50. Система оцінки задоволення клієнта. Аудит якості обслуговування.

51. Підбір та підготовка персоналу підприємств готельного господарства.