Типові слідчі дії, які проводяться у кримінальних провадженнях про умисні вбивства

Огляд місця події. Невідкладною слідчою дією в справах про вбивство є огляд місця події і трупа. Особливості огляду місця події по справах цієї категорії випливають із специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом, отруєння тощо). Важливими є також пошук і огляд слідів та речових доказів. Характер вбивства орієнтує слідчого на пошук слідів, характерних для застосування тих чи інших знарядь і засобів вчинення злочину. Так, слідами застосування вогнепальної зброї можуть бути гільзи, стріляні кулі, іноді пістолет, а також сліди крові, сліди опору (боротьби) і, що особливо важливо, мікро сліди й сліди-нашарування. Аналіз таких слідів дозволить дійти висновку про вид зброї, з якої було зроблено постріл; при дослідженні мікрослідів (крупинок, ниток) можна встановити групову належність тканини одягу злочинця.

У випадках, коли наявні ознаки отруєння, на місці події необхідно вилучити посуд із залишками харчів, лікарські препарати (порошки, пляшки з ліками), виділення потерпілого. При удавленні зашморгом чи повішенні особливу увагу слід зосередити на матеріалі зашморгу, його формі, способі в’язання, бо це часто пов’язано з фаховими навичками особи, яка вчинила злочин, і може вказати на певне коло осіб, які могли бути причетними до події.

Огляд місця події і трупа здійснюється за участю судово-медичного експерта, який виконує у цьому випадку функції спеціаліста. Він допомагає слідчому в здійсненні огляду, зосереджуючи свою увагу на огляді трупа. Огляд трупа здійснюється в певній послідовності. При огляді трупа в протоколі зазначаються:

а) загальні дані (зріст, вік, стать, поза, положення);

б) будова тіла, колір шкіри, особливі прикмети;

в) одяг (його стан, ознаки, наявність слідів впливу знаряддя вбивства);

г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розташування).

В процесі огляду місця події слідчий у ході моделювання картини злочину може виявити негативні обставини – такі, що суперечать даним про природний розвиток подій. Зокрема, це може бути посмертний характер странгуляційної борозни при заяві про самогубство потерпілого, відсутність крові при чималому числі ножових поранень тощо.

У ході огляду проводиться фото- або відеозйомка. Огляд місця події в справах про вбивства рекомендується, як правило, починати від трупа. Але це варто робити не завжди, оскільки нерідко розташування й поза трупа, характер і локалізація наявних на ньому слідів дозволять одержати найбільш загальне уявлення про всю подію або окремі його елементи без наближення до тіла потерпілого. Слідчий, порівнюючи інформацію, отриману шляхом особистого сприйняття обстановки місця події, і відомості, що надійшли від опитаних їм осіб, як правило, висуває декілька версій про характер і зміст досліджуваної події: вбивство, самогубство, нещасний випадок, ненасильницька смерть.

З метою запобігання втрати наявних слідів й утворення нових, труп перед транспортуванням рекомендується упаковувати до спеціального поліетиленового мішку.

Після детального огляду тіла й одягу потерпілого досліджується ложе трупа. Велике значення має огляд ложа трупа (тобто місця його виявлення). Тут можуть бути виявлені документи, предмети, загублені злочинцем, знаряддя вбивства та інші сліди, що мають значення для з’ясування характеру вчиненого злочину.

Фіксація в протоколі виявлених слідчим слідів й обставин повинна здійснюватися таким чином, щоб було зрозуміло, що являє собою місце події, як на ньому розташований труп стосовно виявлених слідів. Останні повинні бути описані з максимальним ступенем деталізації. Зокрема, сліди крові описуються з використанням їх криміналістичної класифікації на бризи, краплі, мазки, помарки, калюжі. Вказуються колір й фізичний стан крові (рідка, засохла).

Детально повинні описуватися ушкодження наявні на трупі: садна, синці, рани. У протоколі вказуються їх розміри, загальна форма (лінійна, прямокутна, веретеноподібна, трапецієподібна, неправильна). Описуються також форма й стан країв ушкоджень – гострі, тупі, підсохлі, вологі, м’які, колючі на дотик і т.д.

У протоколі обов’язково перераховуються всі речові докази, що вилучаються. Рекомендується упаковувати їх окремо й робити на упакуванні напис про час, місце вилучення, осіб, які його здійснюють і т.д. До протоколу додаються також схеми й плани місця події з позначенням його елементів, розташування трупа й виявлених слідів. Прилучаються також фотознімки, відео матеріали.

Допит свідків. Як свідки у справах про вбивства допитуються очевидці злочину, родичі, знайомі й товариші по службі потерпілого й підозрюваного, а також інші особи, які володіють інформацією, що цікавить слідство.

Основна мета допиту очевидців – одержання від них докладної інформації про обставини вчиненого вбивства й прикмети злочинця. У ході допиту з’ясовується, внаслідок яких причин очевидець виявився на місці події і що привернуло його увагу до того, що сталося; які були розвиток і послідовність подій на місці події, кількість і прикмети злочинців, їх імена або клички, якими вони себе називали, наявність зброї або інших предметів, що використовувалися в якості зброї, дії кожного з них. З’ясовується, у зв’язку з чим виникла сварка між потерпілим і злочинцем, як і чим наносилися тілесні ушкодження. Поведінка потерпілого, характер вчиненого ним опору, дії винних після вчинення злочину. Якщо в ході допиту свідок заявить, що потерпілий або винний, знайомі йому особи, у нього з’ясовується, де й при яких обставинах він із цими людьми зустрічався раніше.

При допиті осіб, які першими знайшли труп, з’ясовується, при яких обставинах ними був виявлений труп, хто перебував у той момент біля трупа або поблизу місця події. У якому напрямку зникла ця особа і які її прикмети, чи був потерпілий у свідомості на момент його виявлення, якщо так, то чи говорив що-небудь, яка була поза трупа й обстановка довкола нього. Чи наближався свідок до трупа, чи змінював його позу, чи відлучався з місця події до приїзду працівників міліції й хто в цей час залишався біля трупа.

Допити рідних і близьких потерпілого мають на меті з’ясувати його особистість, розпорядок дня, поведінку в період, що передував вбивству, обставини останнього дня життя, взаємини з родичами, знайомими, колегами по службі, компаньйонами або конкурентами, у тому числі й з підозрюваним, якщо раніше вони були знайомі, а також можливі мотиви вбивства.

В ході допитів встановлюється, які цінності знаходилися у потерпілого. При виявленні на місці події яких-небудь речей вони можуть бути пред’явлені для впізнання. Свідки цієї групи можуть допитуватися і про властивості особи потерпілого, а також про його зв’язки, знайомства і та ін.

При допиті родичів підозрюваного також з’ясовується його поведінка до й після здійснення вбивства, дії по прихованню слідів злочину. З’ясовується чи не зникли й чи не з’явилися в нього які-небудь речі, чи займався він у ці дні пранням, чищенням або лагодженням одягу й взуття. Таким свідкам можуть бути пред’явлені для впізнання частини або предмети одягу, взуття, особистого побуту, знаряддя злочину, виявлені на місці події.

Допит підозрюваного. Однією з найважливіших первинних слідчих (розшукових) дій є допит підозрюваного. До моменту першого допиту підозрюваного слідство в більшості випадків не має в своєму розпорядженні повної інформації про обставини вбивства і його учасників. У зв’язку з цим при допиті підозрюваних не слід поспішати з використанням цих даних. Слід з’ясувати у підозрюваного, як давно він знайомий з потерпілим, які між ними відносини, за яких обставин, в який час і де вони зустрілися в день вбивства, як проводили час, чи не виникло у них сварки, які її причини, які пошкодження і чим заподіювалися потерпілому, підозрюваному, в якій позі знаходився потерпілий у момент спричинення йому смертельного поранення, як по відношенню до нього розташовувався підозрюваний. Крім того, бажано отримати якомога докладніші свідчення про обстановку і обставини злочину, деталі, які можуть бути відомі тільки особі, яка вчинила вбивство.

Призначення судово-медичної експертизи. В справах про вбивства, важливе значення має призначення і проведення судово-медичної експертизи трупа, призначення якої є обов’язковим відповідно до кримінально-процесуального законодавства. На вирішення судово-медичної експертизи залежно від висунутих у справі слідчих версій можуть бути поставлені питання, спрямовані на з’ясування:

а) обставини злочину: причина й час настання смерті, чи є на трупі тілесні ушкодження, їх кількість, локалізація, характер і механізм утворення, які з ушкоджень є прижиттєвими і які отримані після смерті, послідовність заподіяння тілесних ушкоджень, у якому положенні перебував потерпілий у момент заподіяння, чи здатний був пересуватися після нанесення даних ушкоджень, робити цілеспрямовані дії, яке з декількох тілесних ушкоджень виявилося смертельним, з якою частотою наносилися удари, чи є на трупі ознаки, що свідчать про боротьбу або самооборону й т.п.;

б) обставин, що передували вбивству: чи є в крові потерпілого алкоголь й якому ступеню сп’яніння відповідає його концентрація, чи приймав потерпілий до вбивства їжу, чи задовго до настання смерті і яку саме, чи мала потерпіла перед смертю полові зносини;

в) знарядь вчинення вбивства: одним або декількома знаряддями заподіяні тілесні ушкодження потерпілому; вид, форма, розміри цього знаряддя; чи не могли ушкодження бути заподіяні представленим експерту знаряддям;

г) особистості потерпілого: чи не належать частини розчленованого трупа одній особі; її стать, вік, зріст; якими захворюваннями страждав потерпілий, які переніс операції; чи є в його організмі які-небудь патологічні зміни або аномалії внутрішніх органів, особливості будови зубного апарата; які група й тип крові потерпілого;

д) особистості підозрюваного: до якої групи належить кров особи, сперма якого виявлена в статевих органах потерпілої; чи володіє особа, яка проводила розчленовування трупа, знаннями в галузі анатомії або практичними навичками секційної техніки; чи не є особа, яка проводила розчленовування, шульгою;

е) мотивів і мети злочину: чи немає на тілі трупа слідів, характерних для насильницького статевого акту; чи не є ознак переривання вагітності; чи не носили заподіювані потерпілому тілесні ушкодження; характер катування; чи не супроводжувалися вони особливими знущаннями жертви;

ж) інсценування розслідуваної події: чи не змінювалася поза трупа; чи могли бути заподіяні наявні на трупі тілесні ушкодження рукою самого потерпілого; чи відповідають тілесні ушкодження, наявні на трупі, ушкодженням на його одязі; якщо ні, то чим це може бути пояснено; чи не накладена петля на шию потерпілого посмертно; чи є місце виявлення трупа місцем убивства й ін.