Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
При розслідуванні цих злочинів насамперед з'ясовуються:
1) мета і форма зловживання владою або службовим становищем;
2) у чиїх інтересах здійснено це зловживання;
3) чи усвідомлювала службова особа, що перевищує межі своїх повноважень;
4) чи не пов'язане зловживання з порушенням службової, фінансової, технологічної дисципліни;
5) як реагували вищестоящі структури на факти зловживань, чи були сигнали про ці факти.
Найбільш типовими початковими слідчими діями є виїмка й огляд документів, зразків продукції, допит свідків, обшук і допит підозрюваних.
Огляд документів і допит свідків розраховані на одержання первинних даних про зловживання службовим становищем. Первинні документи співставляються з даними статистичної звітності, наказами про штатні перестановки, заохочення, офіційні обов'язки посадових осіб і фактично виконувану ними роботу, використання майна, транспортних засобів.
При розслідуванні зловживань, пов'язаних із порушенням технологічного процесу, випуском на товарний ринок або реалізацією недоброякісної продукції, необхідно провести огляд виробничого обороту, вилучити проби і зразки.
Розслідування злочинів про перевищення влади або службових повноважень, передбачених ч. 1 ст. 365 КК, необхідно починати з виїмки та огляду документів, допиту свідків, а злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 КК, — з допиту судово-медичної експертизи потерпілого, в разі застосування зброї — судово-балістичної експертизи, допиту підозрюваного та ін.
Подальше розслідування зловживань владою або службовим становищем (ст. 364 КК) полягає в уточненні мотивів зловживання, фіксації його обставин, визначенні розміру заподіяної шкоди.
Найчастіше мотивами зловживання владою або службовим становищем бувають корислива або інша особиста заінтересованість, кар'єризм, помилково витлумачені професійні або службові інтереси тощо. У зв'язку з цим допит свідків може бути спрямований на встановлення та уточнення мотивів зловживань. З цією метою допитуються колеги по службі, співробітники бухгалтерії, виробничих підрозділів, ревізори та інші працівники, у тому числі суміжних організацій, особи, що звернулися зі скаргою, відвідувачі установи та ін.
При допиті обвинуваченого необхідно одержати відомості про умови його роботи; мотиви, якими він керувався, здійснюючи певні дії; обставини, що викликали шкідливі наслідки; хто, на думку обвинуваченого, винний в настанні цих наслідків; службову кваліфікацію обвинуваченого і досвід роботи в даній галузі і на цій посаді; характер його стосунків із керівними особами, обґрунтованість і законність їх розпоряджень.
При розслідуванні службових зловживань можуть призначатися судові експертизи: судово-економічна — для перевірки фінансових і господарських операцій підприємства, організації або окремих посадових осіб; для перевірки промислового, товарного, фінансового планування, відповідності звіту установи дійсності; судово-товарознавча — встановлення якості готових промислових і продовольчих товарів, їхня сортність, вартість; судово-технічна — для з'ясування причин аварій, порушень технологічних процесів, термінів будівництва тощо; криміналістична — щодо дослідження документів (почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів).
Особливості розслідування службової недбалості
Такі злочини розглядаються як невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ст. 367 КК).
Злочинна службова недбалість є діянням, вчиненим з необережності, у більшості випадків у сфері службової діяльності, являє собою значну суспільну небезпеку. Іноді за службовою недбалістю криються навмисні злочини.
Невиконання службових обов'язків виявляється в бездіяльності особи в умовах, коли вона була зобов'язана і могла здійснити дії, що належать до кола її службових обов'язків.
Неналежне виконання службових обов'язків виявляється в діях службової особи, хоча і здійснюваних у рамках службових обов'язків, але виконаних не відповідно до інтересів служби.
При розслідуванні таких злочинів слід, крім загальних обставин розслідування службових злочинів, додатково встановити:
1) у чому полягає факт службової недбалості;
2) чи є такий факт поодиноким або має місце тривала бездіяльність;
3) чи належать до службових обов'язків дії, невиконання яких призвело до службової недбалості;
4) освіту, кваліфікацію і професійний досвід обвинуваченого, чи могла службова особа передбачати настання певних наслідків у результаті невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків;
5) підстави та обставини призначення на цю посаду даної особи;
6) види майна і характер заподіяних збитків;
7) норми природного убутку сировини, готової продукції, товарів;
8) умови їх збереження і відповідність технології збереження нормативним вимогам;
9) які наслідки службової недбалості, у чому виражається істотна шкода, заподіяна злочином;
10) кому конкретно заподіяний істотний збиток;
11) чи міг обвинувачений вжити необхідних заходів для усунення або запобігання шкоди.
У певних випадках розслідування службової недбалості може починатися з огляду матеріальних цінностей, яким заподіяний збиток, місця їхнього збереження з метою встановлення їхньої кількості, характеру, ступеня ушкодження, умов збереження тощо.
При розслідуванні злочину висуваються версії щодо характеру і розміру збитків, причин, що призвели до таких наслідків, причинних зв'язків між ними і допущеними порушеннями, ролі окремих службових осіб у вчиненні злочину. Перевіряється також версія про те, чи не була використана ситуація, що виникла в результаті допущеної службової недбалості, для вчинення іншого злочину або його приховування.
При розслідуванні цього злочину необхідно допитати свідків для з'ясування ставлення службової особи до своїх обов'язків, її особистих якостей, поведінки, що впливали на виконання службових обов'язків, реагування її на недоліки в діяльності установи, організації, на факти систематичного недбалого, несумлінного виконання нею службових обов'язків.
Допит обвинуваченого повинен бути спрямований на ретельну фіксацію пояснень службової особи з приводу кожного факту службової недбалості, а також по всіх обставинах із посиланнями на документи та інші джерела доказів. Необхідно перевірити посилання обвинуваченого на його не освіченість, необережність потерпілих, невідворотність шкідливих наслідків, неналежні з об'єктивних причин умови збереження матеріальних цінностей, про що раніше він повідомляв тощо.
У відповідних випадках розслідування службової недбалості вимагає проведення судових експертиз: судово-товарознавчої, судово-технологічної — для встановлення правильності збереження товарів та їхнього транспортування; судово-технічної — для розв'язання питань щодо причин псування устаткування, судово-економічної — для встановлення розмірів заподіяних збитків, криміналістичної — для дослідження документів тощо.
