ТЕМИ ТА ПИТАННЯдля обговорення на семінарських заняттях з курсу «ПЕРСОНОЛОГІЯ» Семінарське заняття 1 Тема: Вступ до персонології План 1. Персонологія як наука про особистість. 2. Історія розвитку уявлень про особистість: — античність — середньовіччя — Відродження та Новий час 3. Історія вивчення особистості у психології 20 століття: а) біхевіоризм; б) психоаналіз; г) гуманістична психологія; д) когнітивізм; є) суспільно-історична сутність людини в радянській психології. ! Основні поняття:психологія,персонологія, особистість, уявлення про особистість, наукові погляди щодо особистості, наукові теорії особистості, біхевіоризм, психоаналіз, когнітивізм, поведінка, безсвідоме, цілісність, діяльнісний підхід, особистісний конструкт. & Методичні рекомендації G Розкриваючи перше питання,необхідно розпочати з визначення понять «персонологія», «психологія», «особистість». Пояснюючи сутність поняття «персонологія», студенту слід вказати на походження цього поняття, його зв'язок з поняттям «персона». Вказати на співвідношення галузей наукового знання персонологія та психологія. Охарактеризувати історичну ситуація в умовах якої виникла персонологія. Визначити внесок таких психологів як У.Штерн, Г.Мюррей, Б.Г.Ананьєв у розвиток знання про людини. Визначити специфіку розуміння ними мети та завдань персонології, розкриваючи її междисциплінарний характер. G Розкриття другого питання передбачає аналіз студентом основних етапів розвитку людської цивілізації в аспекті розуміння на них у межах розвитку людської культури та наукового знання явища «особистість». Важливим є показати своєрідність бачення цього явища на різних етапах розвитку людської цивілізації, обмежень та здобутків цих періодів, які є передтечею сучасного розуміння особистості. G Третє питання передбачає аналіз сучасних течій у психології в контексті тлумачення ними поняття особистість. Визначити багатоманітність цих течій через розуміння ними предмету персонології, охарактеризувати те, що розмежовує ці течії в такому контексті та що об’єднує. Зокрема, характеризуючи біхевіоризм, підкреслити важливість експериментальних досліджень, які вперше були реалізовані біхевіористами Джоном Уотсоном, Бересом Фредеріком Скіннером та їх колегами. Визначити поведінку, як основний предмет дослідження, яка розглядається як наслідок соціальних впливів. Розуміння виникнення проблем дезадаптації людини, що пов’язується в біхевіоризмі з неефективним попереднім навчання Можливостей перенавчання для вирішення проблем адаптації особистості та шляхів реалізації такого перенавчання через отримання нового досвіду. Охарактеризувати в аналогічний спосіб психоаналіз, гуманістичну психологію, діяльнісний підхід та когнітивізм як напрямки у вивченні особистості, які мають конкретний предмет і, у відповідності до нього пропонують інтерпретацію виникнення проблем, їх подолання, адаптації та особистісного розвитку.
1. Дайте визначення персонології як галузі наукового знання. 2. Визначте як співвідносяться між собою персонологія та психологія. 3. Назвіть основні етапи розвитку персонології. 4. Охарактеризуйте внесок Г.Мюррея у розвиток персонології. 5. Охарактеризуйте основні погляди У.Штерна на завдання персонології. 6. Розкрийте сучасні наукові погляди на внесок Г.Мюррея та У.Штерна на розвиток персонології. 7. Як розвивались уявлення про феномен особистості у період античності? 8. Який шлях пройшли у своєму розвитку погляди на особистість у середньовіччі? 9. В чому специфіка поглядів на феномен особистості у період Відродження та Нового Часу? 10. Розкрийте завдання сучасної персонології та її значення для рішення практичних завдань соціальної роботи? 11. Порівняйте розвиток уявлень про особистість у Античності та Середньовіччі. 12. Охарактеризуйте уявлення про особистість у біхевіоризмі. 13. Визначте специфіку розуміння особистості у біологічному пі дході. 14. Розкрийте розуміння особистісних конструктів та їх роль у сприйнятті людиною себе та інших людей. 15. Визначте специфіку бачення особистості з точки зору діяльнісного підходу 16. Порівняйте бачення особистості у психоаналітичному та біхевіористичному підході. ?Теми рефератів 1. Вплив зовнішніх факторів на поведінку людини в поглядах філософів античності та середньовіччя ” 2. Уявлення про душу людини в поглядах античних філософів 3. Когнітивний підхід до вивчення особистості. 4. Розуміння особистості в психоаналізі 5. Біхевіористичне розуміння закономірностей формування поведінки людини. 6. Поведінка як зовнішній прояв внутрішньої сутності особистості 7. Порівняльний аналіз наукових поглядів на особистість О.М.Леонтьєва та С.Л.Рубінштейна. 8. Гуманістичний підхід до вивчення особистості та його специфіка. 9. Сучасна персонологія: проблеми та перспективи розвитку.
¨ Основна література 1. Основи психології: Підручник /За аг. Ред.. О.В.Киричука, В.А.Роменця – К.: 2006. – 632 с. 2. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М., 2001. – 336 с. 3. Годфруа Ж. Что такое психология. – М., 1992. В 2-х т., Т.1 – 496 с. 4. Кон И.С. В поисках себя. – М.,1984. –335 с. 5. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История и теория психологии. – Ростов на Дону, 1996. – 416 с.. 6. Слободчиков В.И. Исаев Е.И. Психология человека. – М.,1995. – 384 с. 7. Соколова Е.Е. Тринадцать диалогов о психологи. – М.,1995. – 653 с. 8. Хьелл Л., Зиглер Д., Теории личности. СПб., 2000. – 519 с. Додаткова література
.
Семінарське заняття 2 Тема: Методи психологічного пізнання особистості План 1. Проблема цілісного та часткового опису особистості. 2. Методи пояснювальної(природничо-наукової) психології у вивченні особистості. 3. Методи описової (гуманістичної) психології у вивченні особистості 4. Методи практичної психології у вивченні особистості. & Методичні рекомендації G Розкриваючи перше питання,необхідно розпочати з аналізу умов, що сприяли виникненню двох парадигм у психологічному знанні, які на теперішній час визначають як природньонаукову та гуманітарну. Визначити співвідношення між нами, завдання кожної в аналізі, поясненні природи та визначенні закономірностей формування особистості. Охарактеризувати «розуміючу психологію» У.Дільтея та виявити переваги та обмеження у розумінні особистості науки та мистецтва з точки зору Г.Олпорта. G Відповідь на друге питання передбачає загальну характеристику методів пояснювальної (природничо-наукової) психології. Пояснюючи їх сутність важливо зауважити переваги саме цієї групи методів, а саме їх чіткість, конкретність, визначеність застосування та результатів. Охарактеризувати спостереження та його види: включене, невключене, систематизоване, вільне, тощо. Вказати на доцільність використання різних видів спостереження у практичній соціальній роботі. Дати загальну характеристику бесіді як методу збору фактів про особистість, специфіку його використання у практичній соціальній роботі. Визначити тестування як метод збору об’єктивної інформації про особистість. Вказати на переваги та обмеження у використанні цих методів у вивченні особистості. G Розкриваючи третє питання необхідно вказати на співвідношення методів природничо-наукової та гуманістичної психології, розкриваючи «розуміючу» сутність останньої. Визначити та охарактеризувати методи що належать до групи методів гуманістичної психології: включене спостереження, емпатичне слухання, рефлексія. Визначити їх відмінність від методів природничо-наукової психології. Особливу увагу приділити важливості комплексного використання методів природничо-наукової та гуманістичної психології у вивченні особистості. G У відповіді на четверте питання важливо охарактеризувати основні напрямки практичної психології, які дають змогу не тільки вивчити особистість або окремі її якості, а надають можливості для надання допомоги у вирішенні проблем та адаптації особистості. Тут насамперед слід охарактеризувати різні напрямки які дотепер склалися в практичній психології: психоаналіз та методи: вільних асоціацій, тлумачення снів, аналіз проявів без свідомого через помилкові дії, тощо; біхевіоризм, гештальтерапія, індивідуальне консультування та груповий тренінг.
1. Охарактеризуйте природничо-наукову парадигму у психології Охарактеризуйте гуманітарну парадигму в психології 2. Визначте обмеження часткового опису особистості в персонології 3. Визначте переваги цілісного опису особистості в персонології 4. Охарактеризуйте проблеми у досягненні цілісного опису особистості в персонології. 5. Визначте переваги мистецтва у вивченні особистості. 6. Охарактеризуйте переваги наукового вивчення особистості в персонології. 7. Назвіть методи вивчення особистості, що розроблені в межах природничо- наукової парадигми в персонології. 8. Охарактеризуйте основні методи природничо-наукової парадигми у вивченні особистості 9. Розкрийте розуміння пояснювальної психології 10. Розкрийте значення вимірювання характеристик особистості в практичній соціальній роботі 11. Розкрийте значення розуміючого підходу у вирішенні проблем особистості у соціальній роботі. ?Теми рефератів 1. Проблема цілісного вивчення особистості в персонології. 2. Гордон Олпорт про переваги науки і мистецтва у вивченні особистості. 3. У Дільтей та розуміюча психологія 4. Методи пояснювальної або природничо-наукової психології. 5. Розуміння та вимірювання у вивченні особистості. 6. Психоаналіз та його методи у вирішенні проблем та адаптації особистості. 7. Переваги та обмеження біхевіоризму у визначенні витоків проблем та адаптації особистості. 8. Гештельттерапія як практична психологія. 9. Значення тестування у вивченні особитості. 10. Бесіда та спостереження як базові методи збору інформації про особистість. 11. Методи розуміючої психології у вивченні особистості. 12. Наукова та життєва психологія про людину. 13. Використання пояснювального підходу до вивчення особистості у сучасній соціальній роботі. 14. Значення описового підходу до розуміння витоків та вирішення проблем особистості у сучасній соціальній роботі. ¨ Основна література 1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб., 2005 – 668 с. 2. Основи психології: Підручник /За заг. ред.. О.В.Киричука, В.А.Роменця – К.: 2006. – 632 с. 3. Дильтей В. Понимающая психология // Хрестоматия по истории психологии. Под ред. Гальперина П.Я., Ждан А.Н.– М. 1980. – С. 215 – 220. 4. Копець Л. Класичні експерименти в психології. – К.,2010 – 283 с. 5. Ломов В.Ф. Методологические и теоретические проблеми психологии. М., 1984. 6. Мейли Р. Факторний анализ личности// Психология индивидуальных различий. Тексты.– М., 1982. – С. 84 – 100. 7. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблеми социально-психологического тренинга. –М., 1982. 8. Слободчиков В.И. Исаев Е.И. Психология человека. – М.,1995. – 384 с. Додаткова література 1. Годфруа Жо. Что такое психология? В 2-х т. — Т.1 — М.: Мир, 1996.— 491 с. 2. Годфруа Жо. Что такое психология? В 2-х т. — Т.2 — М.: Мир, 1996. — 370 с 3. Рудестам К. Групповая психотерапия. — СПб.: ПитерКом, 1998. — 384 с. 4. Собчик Л.М. Введение в психодиагностику индивидуальности. — М.: ИПП—ИПС, 2000. — 512 с 5. Соколова Е.Т. Психотерапия. Теория и практика. — М., 2002. — 368 с 6. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і поза межами буденності. — К.: Либідь, 2003. — 375 с.
Семінарське заняття 3 Тема: Індивід. План:
! Основні поняття:індивід, особистість, індивідуальність, трансцендентність, рівні психічної організації людини, онтогенетичний розвиток, життєвий шлях особистості, уроджене, природне, набуте, соціальне, стать, фемінність, маскулінність, андрогінність, функціональний орган, домінанта
& Методичні рекомендації G Відповідаючи на перше питання слід розкрити основні положення теорії радянського психолога Б.Г.Ананьєва про класифікацію індивіду них властивостей людини. Необхідно відштовхнутися від розуміння основних рівней психічної організацій людини в його теорії, які мають ієрархічний зв'язок: індивід, особистість, індивідуальність, трансцендентність. Визначити рівень індивіду в цій ієрархії, як базовий. Розкрити закономірності формування та розвитку індивідних властивостей людини через розуміння первинних (соматичних, нейродинамічних, конституційних та статевих характеристик людини) та вторинних (сенсомотроная організація, темперамент, структура органічних потреб) індивідних властивостей людини. Розкрити як зв’язки між первинними індивід ними властивостями в процессі життя людини утворюють зв’язки і ведуть до виникнення вторинних індивідних властивостей.
G Відповідь на друге питання семінару повинна містити, в першу чергу, аналіз статі як біологічного, психологічного та соціального явища. Необхідно звернути увагу на співвідношення біологічної та психологічної статі. Визначити роль культурно-соціальних впливів на формування психологічної та соціальної статі. Відношення особистості до своєї статі: як байдуже, до винагороди або до покарання). Вплив такого відношення на підсилення або гальмування природних ознак поведінки людини. Розкрити співвідношення понять фемінності, маскулінності та андрогінності. Окрему увагу слід приділити науковим дослідженням рис та якостей, що притаманні чоловікам та жінкам аналізуючи теорії К.Макнемара, А.Гезелла, В.М.Русалова.
G Відповідь на т ретє питання семінару необхідно розпочинати з аналізу теорії російського фізіолога О.О.Ухтомського про функціональну організацію людини, як “тілесну суб’єктивність”. Охарактеризувати функціональний орган як всілякий тимчасовий збіг сил, спроможний здійснити певне досягнення. Розкрити приклад функціонального органу, який наводить О.О.Ухтомський, - домінанту, як тимчасовий функціональний орган. Далі необхідно розкрити розвиток ідей про функціональні органи, закладені О.О.Ухтомським, в працях радянських психологів О.М.Леонтьєва, В.П.Зінченко. Використання ними принципу формування функціональних органів для пояснення розвитку психічних функцій людини, розвитку здібностей, їх функціонування за рахунок утворення особливо міцних зв’язків між нервовими центрами людського організму.
G У четвертому питанні характеризуючи темперамент як індивідну властивість людини необхідно дати визначення темпераменту і коротко охарактеризувати основні донаукові та наукові теорії темпераменту. Основну увагу приділити теоріям розвитку темпераменту в радянській психології, що розробили І.П.Павлов, В.С.Мерлін та В.М.Русалов. Проаналізувати вплив темпераментуна формування характерологічних властивостей людини, формування індивідуального стилю діяльності, та визначення стилю спілкування.
Питання для самоконтролю
?Теми рефератів 1. Б.Г.Ананьєв та системний підхід до вивчення людини. 2. Теорія рівнів психічної організації людини. 3. Індивідні властивості людини та їх розвиток протягом життя. 4. Формування функціональних органів як принцип онтогенетичного розвитку. 5. Вчення О.О.Ухтомського про домінанту. 6. Розвиток вчення про функціональні органи в працях О.М.Леонтьєва. 7. Розвиток психічних функцій та здібностей людини та функціональні органи. 8. Психологічні відмінності між чоловіками та жінками: стереотипи та наукові факти. 9. Закономірності формування психологічної статі особистості. 10. Статева ідентичність та чинники її формування. 11. Проблеми у формуванні статевої ідентичності та їх прояви. 12. Темперамент як формально-динамічна складова поведінки людини. 13. Темперамент та спілкування. 14. Темперамент та діяльність. ¨ Основна література 1. Слободчиков В.И. Исаев Е.И. Психология человека. – М.,1995. – 384 с. 2. Велихов Е.П. Зинченко В.П., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного исследования // Вопросы философии, 1988.– N11. 3. Грановская Р.М.Элементы практической психологии. М., 1997 (см. Раздел «становление психических процессов» по.2 в,. Биологический фундамент личности по 1 в.) 4. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология. М.: Флинта, - 2003. – 280 с. 5. Леонтьев А.Н. Проблеми развития психики. – М., 1981 6. Нейропсихилогия // Тексты. Под ред. М.Хомской. – М., 1984. 7. Психология индивидуальных различий. Тексты. – М.,1982. 8. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. –М.1982. 9. Ухтомский А.А.Принцип доминанты. Собр.соч. в 10 т. – М., 1950. Т.1. Додаткова література
Семінарське заняття 4 Тема: Розвиток особистості протягом життєвого шляху людини План:
А) психосоціальний розвиток особистості Б) когнітивний розвиток особистості В) моральний розвиток особистості Г) професійний розвиток особистості Д) закономірності формування та розвитку психологічної статі особистості 4. Розвиток особистості в період дитинства. 5. Розвиток особистості в період підліткового віку та юнацтва. 6. Розвиток особистості в період дорослості.
! Основні поняття:життєвий шлях,життєві події.розвиток, прогрес, регрес, вікова криза, криза, спровокована життєвою подією, криза в системі відносин «людина – суспільство», сенситивний період, особистісне новоутворення, онтогенез, філогенез, депривація, комплекс Едіпа, комплекс Електри, реакція емансипації від батьків, реакція групування з однолітками, комплекс спустошеного гнізда.
& Методичні рекомендації G При розгляді першого питання охарактеризувати життєвий шлях як історію розвитку особистості. Розкрити розуміння життєвих подій як одиниці життєвого шляху особистості. Визначити безперервність розвитку особистості протягом життєвого шляху, охарактеризувати типи життєвих подій за концепцією Б.ГАнаньєва, К.С.Абульханової-Славської, Н.Логвінової. Виявити співвіднесеність двох типів розвитку прогресивного та регресивного в розвитку особистості. Охарактеризувати співвіднесеність кількісних і якісних змін, що відбуваються в особистості в процесі її розвитку. G Розкриваючи друге питання необхідно дати визначення кризи. Охарактеризувати різні види кризи та співвіднесеність між ними в житті людини: вікова криза, криза, спровокована життєвими подіями, криза в системі відносин людина-суспільство. Показати специфіку та наслідки переживання різних видів кризи у розвитку особистості. Виявити нормативність переживання та вирішення вікових криз, необхідність такого переживання для здійснення особистісного розвитку. G Розкриваючи питання 3 .а) необхідно насамперед зупинитись на різноманітності розуміння ключових аспектів розвитку особистості у різних школах та напрямках персонології. Після цього визначити специфіку розуміння психосоціального розвитку особистості за теорією Е.Еріксона та розуміння розвитку особистості в діяльнісному підході (радянська психологія). Розкрити розуміння стадіальності розвитку, принципи зміни стадій, роль назрівання та вирішення криз у переході до нової стадії розвитку. Охарактеризувати стадії вікового розвитку за Е.Еріксоном, та у відповідності із науковими теоріями радянських психологів Л.С.Виготського, Л.І.Божович, Д.Б.Ельконіна. G Питання 3 .б) присвячене аналізу теорій когнітивного розвитку особистості Тут необхідно висвітлити закономірності інтелектуального розвитку особистості через зміну стадій визначених Ж.Піаже: сенсомоторна (від о до 2 років), стадій конкретних операцій (від 2 до 5 років), зміну доопераційного мислення дошкільника на операційне мислення школяра, розвиток пізнавальних процесів у шкільному віці, юнацтві, періоді дорослості. G Розкриваючи у питанні 3.в) специфіку морального розвитку особистості розкрити тісний зв'язок між когнітивний та моральним розвитком, але відзначити неоднозначність такого зв’язку. Розкрити стадії морального розвитку особистості за Л.Кольбергом, охарактеризувати розуміння специфічності морального розвитку жінки за К. Гілліган G Питання 3.г) присвячене розгляду концепцій професійного розвитку особистості. Відповідь на нього має ґрунтуватися на розкритті важливості періоду дитинства та юнацтва, усвідомленні професійного досвіду батьків, значення цих чинників у ефективності професійної підготовки особистості. Мають бути охарактеризовані теорії професійного розвитку Г.Левінсона та Є.Клімова, виявлені основні детермінанти професійного розвитку, його мотивації, чинники здійснення кар’єри особистістю. G Відповідаючи на питання 3.д) необхідно проаналізувати наукові погляди на закономірності формування психологічної статі особистостіспираючись насамперед на психоаналітичні концепції. Насамперед, розкрити етапи психосексуального розвитку особистості за З.Фройдом, охарактеризувати специфіку розіитку особистості на кожному етапі, визначити комплекси які виникають та вирішуються в процесі такого розвитку – комплекс Едипа та Едектри, наслідки фіксації на кожній із визначних стадій. Виявити роль особистісного досвіду, що формується протягом життєвого шляху на прийняття власної статі. G При розгляді четверте питання комплексноохарактеризувати розвиток особистості в період дитинства, визначаючи в ньому конкретні періоди: раннє дитинство (період немовляти), дошкільне дитинство, молодший шкільний вік, середній шкільний вік. Розкрити чинники розвитку на цих етапах, взаємозв’язок психосоціального, когнітивного, морального, психосексуального розвитку, можливі проблеми та шляхи їх вирішення за допомогою соціальної роботи G Відповідь на п’яте питання передбачає аналіз розвитку особистості в період підліткового віку та юнацтва. Визначити вікові межу цього етапу розвитку за різними віковими періодизаціями. Виявити специфіку та відповідальність цього вікового періоду, що передбачає здійснення важливих виборів, від яких залежить подальший стиль життя. Виявити основні проблемні аспекти розвитку особистості та визначити можливості їх вирішення за допомогою соціальної роботи. G Розкриваючи шосте питання необхідно насамперед визначити основні закономірності розвитку особистості в період дорослості, спираючись на вікову періодизацію, що передбачає виділення періодів ранньої, середньої та пізньої дорослості. Охарактеризувати вікові кризи, що вирішуються протягом цієї частини життєвого шляху, визначити взаємозв’язок психосоціального, когнітивного, морального, психосексуального та професійного розвитку на цих етапах, характерні проблеми та можливості їх вирішення за допомогою соціальної роботи
?Теми рефератів 1. Теорія психосоціального розвитку Е.Еріксона 2. Моральний розвиток особистості за Л.Кольбергом та Д.Гіллігвн 3. Психосексуальний розвиток особистості за З.Фройдом 4. Професійний розвиток особистості за Левінсоном 5. Когнітивний розвиток особистості в теоріях Ж.Піаже та радянських психологів 6. Розвиток особистості в період юнацтва. 7. Закономірності формування психологічної статі особистості. 8. Психологічні умови здійснення кар’єри особистістю. 9. Розвиток особистості дорослої людини. 10. Професійни розвиток в період середньої дорослості. 11. Закономірності розвитку особистості в період пізньої дорослості. ¨ Основна література
3. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология человека.— М., 1995. – 384 с. 4. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2003. – 992 с. 5. Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб.: Питер, 2000. – 480 с. 6. Грановская Р.М.Элементы практической психологии. М., 1997
Додаткова література
Семінарське заняття 5 Тема: Свідомість та самосвідомість особистості План:
! Основні поняття:свідомість, самосвідомість, без свідоме, над свідоме, Я-концепція, образ «Я», самооцінка, рівень домагань, самовідношення, его, суперего, Ід
& Методичні рекомендації G Перше питання семінару передбачає розкриття сутності свідомості з точки зору радянської психології. Спираючись на теорію відображення, необхідно висвітлити специфіку розуміння свідомості як суб’єктивного відображення об’єктивного світу людиною. Визначити єдність свідомості та діяльності людини, взаємозв’язок між ними. G Висвітлення другого питання семінару повинно розпочатися з аналізу розуміння багатошаровості свідомості в традиційному психоаналізі, визначити специфіку та функції рівнів свідомості. Розкрити співвідношення між структурними складовими свідомості(свідоме, без свідоме, над свідоме) та особистості (Его, Супер-Его, Ід) G У відповіді на третє питання слід врахувати, що окремі види девіантної поведінки передбачають специфічні методи її корекції та терапії. Треба зупинитися на корекції делінквентної, адиктивної і її підвидів, суїцидальної поведінки. Аналізуючи методи корекції делінквентної поведінки вкажіть, чому важко досягти потрібних результатів. Слід вказати на послідовність етапів корекції цього виду поведінки, що відхиляється. Щодо адиктивної поведінки, то необхідно зупинитися на варіантах соціальних стратегій щодо впливу на неї і відповідних цим стратегіям методах її корекції. При розкритті методів впливу на суїцидальну поведінку варто зосередити основну увагу на методі кризової інтервенції. G Відповідь на четверте питання семінару передбачає висвітлення сутності поведінкової корекції девіантної поведінки, розкриття її принципів та груп методик всередині цієї форми. Слід описати відповідні цим формам методики, вказавши їх призначення, роль в подоланні девіантної поведінки, позитивні риси та обмеження. Обов’язково слід вказати на роль особистості консультанта в корекційному процесі.
Питання для самоконтролю
?Теми рефератів 1. Стосунки клієнта і консультанта в межах реалізації психологічної допомоги щодо подолання девіантної поведінки 2. Профілактичні заходи з подолання девіантної поведінки 3. Метод тренінгу в профілактиці девіантної поведінки серед молоді 4. Організація соціального середовища як форма профілактики девіантної поведінки 5. Психоаналіз у психологічному консультуванні осіб з девіантною поведінкою 6. Гуманістичний підхід у психологічному консультуванні осіб з девіантною поведінкою 7. Ресоціалізація осіб з адиктивною поведінкою 8. Реалізація програм зі зниження шкоди у допомозі наркозалежним особам 9. Кризова психологічна інтервенція у допомозі особам зі суїцидальною поведінкою 10. Методи саморегуляції в корекції девіантної поведінки 11. Проблема формування позитивної поведінки в корекції девіацій 12. Когнітивні методики корекції девіантної поведінки 13. Корекція емоційних станів особистості з девіантною поведінкою 14. Корекційна робота з підлітками з девіантною поведінкою 15. Психодіагностика в корекційній роботі з особами з девіантною поведінкою ¨ Основна література 1. Берн Э. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвященных. -Петербург, 1992. – 248 с. 2. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. –М., 2000. - 448 с. 3. Психология сознания / Сост. и общ. ред. Л.В.Куликова.- СПб., 2001.(разделы 1 – 3) 4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М: Политиздат. — 1977. — 304 с 5. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. –М., 1988. – 207 с. 6. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология чело
|
Питання для самоконтролю
Питання для самоконтролю
