Вимоги до уроку іноземної мови

 

Кожний урок слід будувати з урахуванням усіх принципів навчан­ня іноземної мови, як загальнодидактичних, так і методичних. Як згадувалось, одним з найважливіших методичних принципів є комуні­кативна спрямованість усього навчального процесу. Звідси перша важ­лива вимога до уроку - комунікативна спрямо­ваність усіх його етапів. Це виявляється не лише в тому, що засвоєний мовний матеріал отримує “вихід” у мовну комунікацію. Усе навчання, починаючи із пояснення матеріалу вчителем, повинно бути комунікативно спрямованим. Учні повинні усвідомити місце кожного мовного знаку (слова, граматичної структури, інтонаційної моделі) в процесі мовного спілкування. Учитель повинен прагнути того, щоб план навчання був для учнів менш помітним, менш усвідомлюваним, аніж план спілкування іноземною мовою.

У природному спілкуванні співрозмовники звичайно дивляться один на одного. Так повинно бути і в навчальному спілкуванні. Ба­жано, щоб при виконанні умовно-комунікативних і власно комуніка­тивних вправ учні сиділи колом або один напроти іншого.

Із декількох навчальних задач уроку одна завжди повинна бути основною, а решта - супутніми. Увесь урок потрібно будувати в такий спосіб, щоб кожний його етап сприяв вирішенню основної на­вчальної задачі. Отже, наступна вимога до уроку - це його цілеспрямованість, підпорядкованість основній задачі. Наприклад, якщо основною задачею уроку є формування вміння будувати діалогічні висловлювання обсягом 6-8 реплік за структур­ною схемою “повідомлення - повідомлення + запитання - повідомлення” то вирішенню цієї задачі слід підпорядкувати і мовленнєву заряд­ку, і обговорення прочитаного на уроці тексту, і тренувальні вправи з новою граматичною структурою, із лексикою, введеною на попередніх уроках.

Як згадувалось, предмет “іноземна мова” має значні виховні можливості. Звідси інша важлива вимога до уроку - його вихов­на спрямованість.

Зміст текстів, характер ситуативних вправ повинні сприяти ви­хованню в учнів працелюбства, товариськості, доброти та інших мо­ральних якостей. Виховну спрямованість повинен мати весь урок, а не його окремі моменти. Кожний урок, проведений на належному педагогічному й методичному рівні, - це й урок виховання. Якщо учні відчувають, що вчитель працює творчо, з піднесенням, то це бажання наполегливо працювати передається також їм. Особистість учителя стає для них значним виховним фактором.

Комунікативна спрямованість уроку, його виховний вплив на уч­нів не можуть бути досягненні без належної мовленнєвої та розумової активності учнів протягом усього уроку. А відтак наступною важли­вою вимогою до уроку є висока активність усіх учнів. Учитель повинен вміти організувати урок в такий спосіб, щоб на всіх його етапах індивідуальна робота з окремими учнями поєднувалась з фронтальною роботою з усім класом. Потрібно ре­тельно продумувати, які завдання буде виконувати весь клас під час індивідуальної роботи з окремими учнями (парами учнів), як надати цим завданням комунікативної спрямованості, визначити ці­каві форми контролю цих завдань.

Як відомо, будь-яка діяльність відбувається успішно, якщо вона вмотивована, тобто заснована на внутрішньому спонуканні, на усвідомленні її доцільності. Тому наступна важлива вимога до уро­ку - це є мотивованість навчально-комунікативної діяльності учнів. Учитель може забезпечити мотивацію учнів на уроці за рахунок: а) цікавого матеріалу, який відповідає смакам і уподобанням учнів; б) прийомів роботи з навчальним матеріалом; в) створення життєвих комунікативних ситуацій, формулювання проблемних завдань. Матеріалом уроку повинні слугувати не лише навчальні тексти з підручника, але й вміло підібрані аутентичні тексти з лінгвокраїнознавчим змістом, тексти пісень, віршів, гумористичних оповідань. Перевага надається колективним формам роботи, навчальним та рольовим іграм.

Відомо, наскільки важливим для успішного навчання є сприят­ливий емоційний стан класу. Відтак існує ще одна вимога до уроку - його емоційність. Цьому повинні сприяти всі аспекти уроку, як педагогічний, психологічний (хороший, оптимістичний на­стрій, доброзичливість, артистичність учителя), так і методичний (цікаві види роботи, їхня новизна, доступність для учнів, добро­зичлива атмосфера спілкування).

Урок треба будувати так, щоб кожний вид роботи, навіть якщо він досить цікавий для учнів, не був занадто тривалим. Це допо­може позбавити урок нудьги, монотонності. Звідси - ще одна вимо­га до уроку - його динамічність, часта зміна видів і режимів роботи. Звичайно, цю вимогу не слід розуміти як самоціль. Вона повинна бути підпорядкована виконанню інших вимог (комунікативності, активності, цілеспрямованості і т.і.). Особливо важли­во дотримуватись цієї вимоги на початковому і середньому етапах навчання, оскільки учні цього віку прагнуть постійної зміни виду діяльності. В старших класах динамічність виражається в ускладнен­ні розумових задач, пов’язаних з якою-небудь темою або текстом, Як відомо, мовленнєві вміння базуються на лексико-граматичних навичках. Стійки та гнучкі навички можна сформувати, якщо весь клас інтенсивно виконує різноманітні вправи. Якщо учні тренувати­муться по черзі, 45 хвилин уроку на всіх не вистачить. Звідси на­ступна вимога до уроку - інтенсивність навчальних дій усіх учнів класу. Кожна хвилина уроку повинна бути використа­на кожним учнем із максимальною користю. Учитель повинен вдаватись до різних способів ущільнення навчально-мовленнєвої діяльності уч­нів.

Ще однією важливою вимогою до уроку є його іншомовний режим. На будь-якому етапі шкільного курсу учитель повинен проводити його тільки іноземною мовою. Він повинен корис­туватись строго відібраним мовним матеріалом. Повторюючись на кож­ному уроці, цей матеріал стає зрозумілим учням, навіть якщо вони його ще не вивчали. Учитель може допомагати учням розуміти себе за допомогою наочності, жестів, або інколи скористуватись “пере­кладачем”, яким може бути один із найбільш здібних учнів класу. Потрібно і від учнів вимагати користуватись іноземною мовою як засобом спілкування не лише при виконанні вправ, а і в природних ситуаціях (пояснити причину відсутності якого-небудь учня, запіз­нення на урок і т.і). Наполегливість учителя в дотриманні цієї вимоги сприяє розвиткові в учнів навичок та вмінь аудіювання, пра­вильному відношенню до уроку іноземної мови як години природного спілкування цією мовою.

 

Планування уроку

 

Ефективність уроку залежить в першу чергу від його планування. Учитель повинен логічно вписати даний урок у комплекс уроків того чи іншого циклу, ретельно відібрати мовний, текстовий, тематичний матеріал, продумати всі етапи уроку і способи переходу від одно­го етапу до іншого, передбачити методичні прийоми, режими роботи, підібрати допоміжний матеріал. Якщо вчитель працює не перший рік, йому потрібно подивитись минулорічний план такого ж уроку, аби врахувати вже набутий досвід. Крім того, вчитель повинен враховувати також нові досягнення методики, позитивний досвід своїх колег. Після проведення такої підготовчої роботи вчитель складає план-конспект уроку. В ньому потрібно передбачити такі пункти:

1. Цілі уроку. Тут формулюється навчальна ціль - формувати або удосконалювати певні навички, вміння, також розвиваю­ча й виховна цілі - дати учням нову інформацію, розвивати логіч­не мислення, навички самостійної роботи, комунікативні вміння; ви­ховувати товариськість, любов до рідної школи тощо.

2. Мовний матеріал, який потрібно ввести або тренувати на уроці.

3. Види мовленнєвої діяльності, на­вички та вміння яких будуть формуватись або удосконалюватись на уроці.

4. Методичні прийоми, вправи, режи­ми роботи, які плануються для досягнення зазначених ці­лей.

Після визначення цілей уроку, мовного матеріалу, видів наоч­ності, устаткування в плані-конспекті йде детальний виклад ходу уроку. Тут позначається кожний етап і підетап, вказуєть­ся не лише номер вправи та текст, який використає вчитель, і в який спосіб він це буде робити, які режими роботи використає, в якій послідовності. Якщо це індивідуально-групова робота, то вчитель передбачає, що буде робити один учень (два, три учні), що в цей час робитимуть інші учні, і як цю роботу буде проконтрольовано.

Таким чином, у плані-конспекті уроку міститься докладний “сце­нарій” уроку з усіма інструкціями та поясненнями іноземною мовою. Таке детальне планування кожного уроку особливо важливо для моло­дого вчителя. Це хороший спосіб набуття досвіду педагогічної діяль­ності. При складанні плану-конспекту потрібно чітко й конкретно визначити практичні цілі. Тут слід надавати перевагу таким форму­люванням як “навчити”, “формувати навички”(вміння) перед форму­люваннями “ввести”, “повторити”, “закріпити”. Наприклад: “Навчити будувати діалогічну єдність “повідомлення - повідомлення” із діє­словами в Present Indefinite Tense; “Навчити складати висловлю­вання з опорою на малюнок (5-6 речень) з новими словами з теми “Місто”, “Удосконалювати вміння читання без словника тексту, який містить 2-3 незнайомих слова; навчити самостійно розуміти ці слова”.

Якщо на уроці планується введення та первинні тренувальні вправи з якогось мовного явища, то й в цьому випадку у формулюванні цілі слід вживати слово “навчити”. Наприклад: “Навчити будувати висловлювання про робочий день приятеля із дієсловами в Present Indefinite Tense на рівні одного речення”. На наступному уроці задача подальшого закріплення цієї структури може бути сформульо­вана таким чином: “Навчити будувати висловлювання про робо­чий день брата (сестри, приятеля) обсягом п’ять речень”, “Навчи­ти будувати діалогічні висловлювання, що складаються з трьох реплік: “повідомлення - запитання - повідомлення”.

Якщо на уроці треба повторити який-небудь мовний матеріал, то в плані-конспекті слід написати: “удосконалювати вміння гово­рити (читати, аудіювати)” із вживанням цього матеріалу.

Таке формулювання задач уроку відбиває комунікативну спрямо­ваність кожного його етапу. Воно показує, що вправа проводиться не для того, щоб просто вивчати чи повторювати мовний матеріал, а для того, щоб розвивати мовлення учнів, формувати й удоскона­лювати вміння спілкуватись іноземною мовою.

При плануванні уроку вчителеві потрібно особливо ретельно продумати його початковий етап. Від того, наскільки яскраво, не­шаблонно він почне урок, наскільки невимушено введе учнів в ат­мосферу іншомовного спілкування, залежить успіх усього уроку і психологічний настрій класу. На жаль, учителі часто вживають сте­реотипну схему початку уроку: розмова з черговим про дату, про відсутність учнів, бесіда про погоду. Така розмова на кожному уроці стає настільки заавтоматизованою і нудною, що відбиває ба­жання учнів іти на урок іноземної мови. В методичній літературі пропонуються варіанти організації початкового етапу уроку[33], які допоможуть учителеві зрозуміти способи проведення цього етапу. Своїми діями й висловлюваннями він повинен заінтригувати учнів, викликати в них інтерес до того, що відбуватиметься на уроці. Урок можна почати з розповіді короткого гумористичного оповідання, з обговорення важливої події в житті класу, з бесіди про улюблено­го письменника, в ході якої вживатиметься лексика або граматична структура, що зараз вивчається і т.і. Мовленнєві вправи початко­вого етапу уроку можна сполучати із фонетичними вправами. Іншим разом фонетичні вправи можна виділити в окремий етап.

При плануванні уроку вчителю слід приблизно визначити час, який в нього відводитися на кожний вид діяльності на уроці. Більше часу треба відвести на умовно-комунікативні та комунікативні вправи, В межах кожного етапу уроку потрібно передбачити перехід від еле­ментарних висловлювань до більш складних, які б наближались до ре­ального мовного спілкування. Важливо також, щоб переходи від ета­пу до етапу були комунікативно спрямованими.

Наведемо зразки планів-конспектів уроків, які взято з практики роботи кращих учителів.

 

План-конспект уроку англійської мови для 5 кл.

Тема уроку: День учня

Цілі уроку:

Практична:

1. Активізувати в мовленні учнів дієслова з теми “День учня”.

2. Ввести модальне дієслово can і навчитись вживати його в різних типах речень.

3. Навчити учнів розповідати про їх дії протягом робочого дня та розпитувати своїх однокласників про їх робочий день.е5

Виховна:

1. Виховувати повагу до товариша, вміння його уважно слухати.

2. Виховувати необхідність виконання фізичних вправ та активного проведення часу.

Освітня: Розширювати філологічний кругозір учня, прилучати учнів до культури мови.

Обладнання уроку: Набір предметів шкільного вжитку, картки для інтерв’ю, граматична таблиця (“Дієслово can”), знаки транскрипції.

Схематичний план уроку

1. Організаційний момент (1 хв.).

2. Мовленнєво-фонетична розминка (3 хв.).

3. Опрацювання дієслів з теми “Дії учня”. Тренування у вживанні дієслів в Present Indefinite Tense (12 хв.).

4. Фізпауза.

5. Введення дієслова can (7 хв.).

6. Опрацювання дієслова can в різних типах речень (7 хв.).

7. Практичне застосування can у мовленні (“Інтерв’ю”) (10 хв.).

8. Підведення підсумків уроку. Оцінки. Домашнє завдання (4 хв.).