Общие сведения. 1. Людський фактор трудової діяльності.

1. Людський фактор трудової діяльності.

2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства.

3. Облік демографічних явищ.

4. Прогнози відтворення населення в Україні.

5. Стратегічні питання управління людськими ресурсами.

6. Шляхи досягнення збалансованості трудових ресурсів України.

7. Загальна характеристика системи управління трудовими ресурсами.

8. Державна система управління трудовими ресурсами.

9. Загальна характеристика діяльності державних служб зайнятості, її місце та роль у системі управління трудовими ресурсами.

10. Правове забезпечення рівних можливостей працевлаштування.

11. Фінансове забезпечення використання трудових ресурсів.

12. Макроекономічні аспекти механізму функціонування ринку праці в сучасних умовах.

13. Кон’юнктура ринку праці у фінансовій сфері.

14. Принципи планування трудових ресурсів в умовах становлення ринкової економіки в Україні.

15. Аналіз фактичних і прогнозних макроекономічних показників зайнятості трудових ресурсів.

16. Зарубіжний досвід реалізації державної політики зайнятості.

17. Концептуальні засади формування якісного рівня трудових ресурсів.

18. Роль доходів від трудової діяльності в системі розподільчих відносин у ринкових умовах.

19. Оплата за результатами праці та фінансові заохочення.

20. Принципи державного регулювання трудових доходів населення.

21. Соціальні параметри сучасного рівня життя населення.

22. Пільгові послуги як забезпечення соціального захисту трудових ресурсів.

23. Роль професійної орієнтації в формуванні трудових ресурсів підприємства.

24. Система професійної підготовки трудових ресурсів в Україні.

25. Система перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів в Україні.

26. Зарубіжний досвід формування професійного рівня трудових ресурсів.

27. Роль керівника у створенні морально-психологічного клімату у колективі як засіб запобігання виникнення трудових конфліктів.

28. Загальні міжнародні проблеми в управління трудовими ресурсами.
Міжнародна організація праці (МОП) як орган співробітництва в управлінні трудовими ресурсами.

29. Розробка ефективних заохочуваних програм у використанні трудових ресурсів.

30. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів.

31. Прогнозування зайнятості непрацездатного населення (підлітків та пенсіонерів).

ИЗУЧЕНИЕ ГЕОМЕТРИИ РЕЖУЩЕГО ИНСТРУМЕНТА

И ВЫБОР РЕЖИМА РЕЗАНИЯ

ПОСОБИЕ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ

САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ ПО ДИСЦИПЛИНЕ

«ТЕХНОЛОГИЯ КОНСТРУКЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ» ДЛЯ СТУДЕНТОВ НАПРАВЛЕНИЯ 150400 –

«ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ МАШИНЫ

И ОБОРУДОВАНИЕ»

Екатеринбург

200*

Работа. Расчет режимов обработки и основного технологического времени ПРИ ТОЧЕНИИ

Общие сведения.

При проектировании операций для сопоставления вариантов производительности необходимо знать норму времени. Время выполнения операции зависит от режимов резания, оборудования.

Элементы в режиме резания, обычно, устанавливают в порядке, лубина резания t, мм. При обработке цилиндрических поверхностей:

,

где D – диаметр заготовки до обработки (при наружном точении) или диаметр обработанной поверхности (при растачивании, рассверливании, зенкеровании и т.п.);

d – диаметр обработанной поверхности (наружное точение) или диаметр обрабатываемой поверхности (при растачивании, рассверливании, зенкеровании и т.п.) после одного рабочего хода инструмента.

Глубина резания t: при черновом точении и отсутствии ограничений по мощности оборудования, жесткости системы СПИД принимается равной припуску на обработку; при чистовом точении припуск срезается за два прохода и более. На каждом последующем проходе следует назначить меньшую глубину резания, чем на предшествующем. При параметре шероховатости обработанной поверхности = 3,2 мкм включительно

t = 0,5 ÷ 2,0 мм; ≥ 0,8 мкм, t = 0,1 ÷ 0,4 мм.

Число ходов i. Назначается больше одного, если величина припуска превышает допустимую глубину резания t.

Подача S: при черновом точении принимается максимально допустимой по мощности оборудования, жесткости системы СПИД, прочности режущей пластины и прочности державки. Рекомендуемые подачи при черновом наружном точении приведены в (табл.1.4), а при черновом растачивании в (табл.П1.2). Подачи при чистовом точении выбирают в зависимости от требуемых параметров шероховатости обработанной поверхности и радиуса при вершине резца (табл. 1.16).

При прорезании пазов и отрезании величина поперечной подачи зависит от свойств обрабатываемого материала, размеров паза и диаметра обработки (табл.П1.3).

 

Принимается подача ближайшая меньшая по паспортным данным станка.

Скорость резания V, м/мин. Рассчитывают по эмпирическим формулам, установленным для каждого способа обработки

V = V _тб ·K_v,

где V _тб – скорость резания, вычисленная по эмпирической формуле, с использованием табличных данных, или определяемая по таблице;

,

а при отрезании, прорезании и фасонном точении – по формуле

.

Среднее значении стойкости Т при одноинструментной обработке – 30 ÷ 60 мин.

Значения коэффициента C_v показателей степени х, у, z и m приведены в (табл.1.5 и табл.П1.7).

Коэффициент K_v является произведением коэффициентов, учитывающих влияние материала заготовки K _{м v} (см. табл.1.7), состояния поверхности K _{п v} (табл.1.9), материала инструмента K _{и v} (см. табл.1.8).

Частота вращения n, об /мин. Для токарной, сверлильной, фрезерной и круглошлифовальной обработок

n = 1000× V / (p× D),

где D – диаметр заготовки или инструмента, мм.

По паспортным данным станка принимают n _ф – фактическую частоту вращения, ближайшую меньшую к расчетной n при черновой обработке.

В справочниках по металлорежущим станкам указывают обычно частоту вращения шпинделя n _mах и n _min.

Из определения геометрической прогрессии следует, что

n _max = n _{min ·} j ^{m – 1},

где j – знаменатель прогрессии; m – общее число ступеней частоты

вращения соответствующего элемента станка.

Значения нормализованных знаменателей рядов j, возведенные в степень приведены в табл.1.2, пользуясь которой, можно определить значения j на основе заданных в технической характеристике станка n _max, n _min и m. Для этого вычисляют частное n _max / n _min и в строке, соответствующей степени m – 1, находим то числовое значение j ^{m – 1}, которое равно или близко к вычисленному, и по этому значению – величину j.

Затем делим расчетное значение числа оборотов, двойных ходов или подачи на их минимальное значение, получая таким образом расчетное значение j в какой-то степени х. В том же столбце для найденного ранее значения j находим ближайшее меньшее число, соответствующее вычисленному j ^х = n _p / n _min. Умножив затем найденное значение j ^х на n _min, получим расчетное число оборотов, двойных ходов или подачи.

Таблица 1.2