МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. 1. Детская ревматология: Руководство для врачей/Под ред

1. Детская ревматология: Руководство для врачей/Под ред. А.А.Баранова, Л.К.Баженовой.-М.:Медицина, 2002 –С.31-64.

2. Неотложная кардиология / под ред. А.Л.Сыркина. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 520с.

3. Кардиология. Клинические рекомендации / под ред Ю.Н.Беленкова, Р.Г.Оганова. – М.: «Гэотар-Медиа», 2007. – 640с.

4. Ю.М.Белозеров. Детская кардиология. – М.: «Медпресс-информ», 2004. – 600с.

5. Медицина неотложных состояний / под ред. В.В.Никонова, А.Э.Феськова, Б.С.Федака. – Донецк: ИД «Заславский», 2007. – 408 с.

8. Цыбулькин Э.К. Неотложная педиатрия. – М.: «Гэотар Медиа», 2012. – 160с.

9. Кардиология. Национальное руководство / под ред. Ю.Н.Беленкова. – М.: «Гэотар Медиа», 2007. – 1232 с.

10. Детская кардиология и ревматология / под ред. Л.М.Беояевой.- М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2011.- 584 с.

11. ЭКГ у детей и подростков / Херман Гутхайль, Ангеоика Линдигер. – М.: «ГЭОТАР Медиа», 2012. – 256 с.

12.Руковожство по детской ревматологии / под ред. Н.А.Геппе, Н.С.Подчерняевой, Г.А.Лыскиной. – М.: «Гэотар Медиа», 2011. – 720 с.

13. Пропедевтична педіатрія / под ред. В.Г.Майданника. – Вінниця: «Нова книга», 2012. – 880 с.

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Запорізький державний медичний університет

"Рекомендовано";

на методичній нараді

кафедра факультетської педіатрії

______________________________

зав.кафедрою професор Недельська С.М.

"___" ___________ 2008р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ

ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна	Факультетська педіатрія
Модуль №1	Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей
Змістовний модуль №4	Кардіоревматологія дитячого віку
Тема заняття13	Гостра ревматична лихоманка у дітей
Курс
Факультет	медичний
Склав(ла)	Доцент Мазур В.І., переглянуто 2012р. ас. Ярцева Д.О.

 

Запоріжжя 2008

1. Актуальність теми:

Захворювання серця та судин посідають одне з провідних місць у патології дорослого населення світу. А витоки багатьох з них починаються у дитинстві. Тому рівень знань лікарів загальної, педіатричної практики визначає ранню діагностику, достатній обсяг обстеження та правильну лікувальну тактику з метою первинної профілактики, зменшення ускладнень та інвалідизації.

2. Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні фактори та геодинаміку при гострій ревматичній лихоманці.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину гострій ревматичній лихоманці.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу гострої ревматичної лихоманки: загальноклінічний, біохімічний аналізи крові, коагулограма, дослідження синовіальної рідини, імунологічні дослідження, ЕКГ, рентгенологічне дослідження, ехокардіографія.

4.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики при гострій ревматичній лихоманці.

5.Ставити діагноз і надавати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатності, задишково-ціанотичному нападі у дітей.

6.Проводити диференціальну діагностику гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, неревматичного кардиту у дітей.

7.Здійснювати прогноз при гострій ревматичній лихоманці.

8.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в кардіоревматології дитячого віку.

 

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

 

 

ДИСЦИПЛІНА	Отримані навики
Анатомія, Фізіологія	Знати анатомо-фізіологічні особливості ССС у дітей
Пат.анатомія, Пат.фізіологія	Визначати реакцію ССС на перевантаження тиском, об'ємом, порушень серцевої гемодинаміки
Пропедевтика дитячих хвороб	Володіти методикою дослідження і семіотикою за­хворювань органів ССС, проведенням клінічного аналізу крові, ЕКГ, ФКГ Визначати симптоми ВВС і НВС, СН, кардиту, класифікувати СН, трактувати дані аналізу крові, ЕКГ, ФКГ. Малювати схему кровообігу у дитини в нормі.
Променева діагностика	Володіти ЕхоКГ і рентгенологічними методами діагностики серця і судин Призначити і оцінити результа­ти ЕхоКГ, рентгенологічних методів обстеження.
Фармакологія	Виписувати препарати: глікозиди, адреноблокатори, сечогінні, вазодилятатори, препарати калію, магнію, вітаміни, антибіотики (біцилін-5, пеніцилінова група) Визначити покази, призначити і виписати рецепти з відповід­ними препаратами

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Записати в зошиті:

- етіологію та патогенез ГРЛ та неревматичних кардитів;

- критерії діагностики ГРЛ, неревматичних кардитів, їх класифікацію та номеннклатуру;

- клініку ревмокардиту, ревматичного артриту,малої хореї, інших проявів;

- особливості перебігу ГРЛ та неревматичних кардитів у дітей різних вікових груп;

- основні принципи терапії на різних етапах захворювання ГРЛ і прогноз;

- основні принципи лікування неревматичних кардитів, залежно від етіології та віку;

- первинну та вторинну профілактику ГРЛ;

- клініку, діагностику і лікування набутих вад серця та профілактику ускладнень;

- клініку, класифікації серцевої недостатності та принципи лікування;

- особливості перебігу неревматичних кардитів (природжених та у дітей раннього віку);

- діагностику неревматичних кардитів;

- дифдіагноз неревматичних кардитів із ГРЛ;

- основні принципи лікування неревматичних кардитів

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

 

 

Термін

Визначення

1. Гостра ревматична лихоманка     2. Кардит     3. Ревматична хорея

системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою інфекцією ß-гемолітичним стрептококом групи А в схильних до нього осіб   ураження серця по типу вальвуліта (переважно мітрального, рідше – аортального клапанів), яке проявляється органічним серцевим шумом; можливе поєднання з міоперикардитом   ураження нервової системи, яке характеризується пентадою синдромів: - хореїчні гіперкінези - м‘язева гіпотонія - розлади статики і координації - судинна дистонія - психо-емоційні порушення

4.2. Теоретичні питання до заняття:

- етіологія та патогенез ГРЛ та неревматичних кардитів;

- критерії діагностики ГРЛ, неревматичних кардитів, їх класифікацію та номеннклатуру;

- клініка ревмокардиту, ревматичного артриту,малої хореї, інших проявів;

- особливості перебігу ГРЛ та неревматичних кардитів у дітей різних вікових груп;

- основні принципи терапії на різних етапах захворювання ГРЛ і прогноз;

- основні принципи лікування неревматичних кардитів, залежно від етіології та віку;

- первинна та вторинна профілактику ГРЛ;

- клініка, діагностика і лікування набутих вад серця та профілактику ускладнень;

- клініка, класифікація серцевої недостатності та принципи лікування;

- особливості перебігу неревматичних кардитів (природжених та у дітей раннього віку);

- діагностика неревматичних кардитів;

- дифдіагноз неревматичних кардитів із ГРЛ;

- основні принципи лікування неревматичних кардщитів

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

- зібрати анамнез і провести обстеження дитини із підозрою на ураження серця;

- виявити основні симптоми та згрупувати їх у синдроми

- призначити план додаткового лабораторно-інструментального обстеження з метою підтвердження попереднього діагнозу;

- провести диференціальну діагностику ГРЛ з неревматичними кардитами, ювенільним ревматоїдним артритом, доброякісним серозним та інфекційним артритом, декомпенсованим хронічним тонзилітом, інфекційними захворюваннями (бруцельозом, туберкульозом), тиреотоксикозом, хореєподібним гіперкінезом;

- оцінити результати лабораторно-інструментальних досліджень (загальний аналіз

крові, бактеріологічні, гострофазові, імунологічні показники; ЕКГ, ФКГ,

ЕхоКГ, рентгенографії);

- встановити та сформулювати клінічний діагноз ГРЛ та неревматичних кардитів згідно з класифікацією;

- призначити режим, дієтотерапію, план лікування дитини залежно від характеру перебігу захворювання;

- призначити первинну та вторинну специфічну та неспецифічну профілактику ГРЛ;

- виявити та встановити діагноз набутої вади серця, призначити план обстеження, лікування та профілактики ускладнень;

- встановити ступінь серцевої недостатності, призначити план обстеження і лікування.

 

Зміст теми:

Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ), або ревматична лихоманка (РЛ) впродовж багатьох десятиліть залишається актуальною проблемою. Керівні вчені світу (Е.Карlan, M.Marcowitz) вважають її унікальним захворюванням серцево-судинної системи, яке хвилює клініцистів, вчених та межує із багатьма спеціальностями.

ГРЛ (ревматизм, хвороба Соколовського-Буйо) - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою інфекцією ß-гемолітичним стрептококом групи А в схильних до нього осіб, головним чином дітйе та підлітків у віці 7-15 років. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) ГРЛ представлена у IX класі (хвороби системи кровообігу) під шифрами:

I00 - Ревматична лихоманка без згадування про залучення серця;

I01 - Ревматична лихоманка із залученням серця;

I02 - Ревматична хорея.

Епідеміологія. ГРЛ реєструється у свіх кліматогеографічних зонах. Поширеність ГРЛ на Україні складає 0,5 на 1000 дитячого населення, хронічної ревматичної хвороби серця 0,9 на 1000. Захворюваність у дитячому віці в 2 рази, у підлітковому – у 4 рази вища, ніж у дорослих. Повторні спалахи можна пояснити постулатом Rott’a: ревматична лихоманка не зникне, поки циркулює стрептокок групи А.

Роль спадковості:асоціація із HLA-антигенами А11, В35,DR2, DR4, DR5, DR7, наявність алоантигену В-лімфоцитів, з яким пов‘язують гіперімунну відповідь організму.

Етіологічним фактором є b-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes), про що свідчать:

- хронологічний зв‘язок розвитку захворювання та його повторних атак з гострими А-стрептококовими інфекціями носоглотки;

- стійке підвищення титрів антитіл до токсинів стрептокока у сиворотці крові пацієнтів;

- висока превентивна ефективність етіотропної антибактерійної терапії А-стрептококових тонзилітів, фарингітів.

У патогенезі ГРЛ визначна роль належить його ревматогенним штамам А-стрептокока, а саме структурному антигену М-протеїну:

до 1980р – серотипи М – 2, 4, 12, 22, 49

після 1980р – серотипи М – 1, 3, 5, 6, 18, 24, 28.

Особливості ревматогенних штамів стрептокока:

ü наявність суперантигенів (екзотоксин F, стрептококовий суперантиген SSA, Spe X, Spe G, Spe H, Spe I, Spe Z, Sme Z-2), які обумовлюють викид цитокінів (ФНП, ІФ-l та ін);

ü наявність кардіотропних ферментів (антигени-АГ): стрептолізини О, S, стрептокіназа, гіалуронідаза, протеїназа. дезоксирибонуклеаза В та ін.;

ü імунна відповідь на антигени стрептокока з утворенням антитіл, які перехресно реагують з антигенами тканин, що пошкоджуються (феномен молекулярної «антигенної» мімікрії);

ü наявність на молекулі стрептококового М-протеїну епітопів класу 1, які перехресно реагують із міозином, синовієм, мозковою тканиною; М-протеїн стрептокока індукує ефект аутоімунітету (епітоп класу 2 має неревматогенний штам стрептококу).