Майстер просторових операцій

 

3.1 Мета роботи

Поглибити знання та навички використання майстра просторових операцій

 

3.2 Вихідні дані

Отримані в ході виконання лабораторної роботи № 1 результати векторизації

 

3.3 Виконання завдання

 

Просторові операції - спосіб створення нових даних шляхом виконання різних дій над векторними темами. Для виконання просторових операцій в ArcView необхідно підключити модуль «Пространственные операции» в меню «Файл - Модули...».

Майстер просторових операцій відкривається при виборі «Вид – Мастер пространственных операций» (мал. 3.1).

 

Малюнок 3.1 - Вікно майстра просторових операцій

За допомогою Майстра просторових операцій можна виконати наступні операції:

1) Слить объекты по общему атрибуту (мал.3.2). Ця операція виконує групування об'єктів в одній темі на підставі значення вибраного вами атрибуту. Технічно це аналогічно роботі з атрибутивною таблицею для теми при виборі опції Статистики для атрибута, за яким буде здійснюватися злиття об'єктів. Для цього необхідно вказати вхідну тему, над якою потрібно зробити операцію злиття, атрибут для злиття об'єктів (повинен містити значення, за якими буде проводитися злиття), задати результуючий файл (шлях та ім'я). Можна вибрати одне або кілька полів з атрибутивної таблиці, які будуть включені в результуючий файл.

 

Малюнок 3.2 - Злиття об'єктів теми Nas_punkt по полю Chisl_sot

 

2) Слить темы (мал.3.3). Ця операція створює одну тему, що містить об'єкти двох або більше тем. Нова тема буде містити поля однієї з вхідних тем. Якщо кожна з інших вхідних тем має точно такі ж поля, всі чарунки в атрибутивній таблиці нової теми будуть заповнені. Якщо яка-небудь з інших вхідних тем має додаткові поля, ці дані включені не будуть. Якщо в будь-якій з інших вхідних тем такі поля відсутні, для об'єктів цієї теми будуть додані значення відсутності даних (no data).

При цьому необхідно вказати теми для злиття (повинні бути одного геометричного типу), поля з якої таблиці будуть брати участь у злитті і результуючий файл (шлях та ім'я).

 

 

Малюнок 3.3 - Вихідні теми і результат виконання злиття тем

 

3) Вырезание (мал.3.4). Ця операція створює новий шейп-файл за допомогою накладення об'єктів двох тем. Одна з цих тем повинна бути полігональної (званої "темою накладення"), вона буде використовуватися для визначення області відсікання. Ця операція використовує її в якості форми для вирізування. У новому шейп-файлі зберігаються тільки ті об'єкти з іншої теми (званої "вхідний темою"), які потрапляють в ділянки для вирізання. Об'єктами вхідної теми можуть бути полігони, лінії або точки. Об'єкти в новому шейп-файлі будуть того ж типу, що й об'єкти вхідної теми. Об'єктна атрибутивна таблиця для нового шейп-файлу містить поля, ідентичні наявними в атрибутивній таблиці вхідної теми.

При цьому необхідно вказати вхідну тему (її об'єкти будуть відсічені, можна виконати операцію тільки по виділених об'єктів), полігональну відтинаючу тему (можна виконати операцію тільки по виділених об'єктів), результуючий файл (шлях та ім'я).

 

Малюнок 3.4 - Вихідні теми і результат виконання вирізування

 

4) Пересечение (мал.3.5). Ця операція обчислює геометричний перетин двох тем і додає його в Вид як нову тему. Темою накладення повинна бути полігональних тема. Її об'єкти здійснять розбивку вхідної теми. Будь-які об'єкти у вхідній темі, які не перекриваються об'єктами теми накладення, ігноруються. У результуючу тему включаються тільки ті області, які збігаються у вхідній темі і темі накладення. Об'єкти вхідної теми можуть бути полігонами або лініями. Об'єкти результуючого шейп-файла будуть одного типу з об'єктами вхідної теми. Атрибутивна таблиця результуючого шейп-файлу включає атрибути вхідної теми і теми накладення.

При цьому необхідно вказати вхідну тему (з об'єктами цієї теми буде виконана операція перетину, можна виконати операцію тільки по виділених об'єктах), тему для накладення (можна виконати операцію тільки по виділених об'єктах), результуючий файл (шлях та ім'я).

 

Малюнок 3.5 - Вихідні теми і результат перетину тем

 

5) Объединение (мал.3.6). Операція Объединение створює нову тему за допомогою накладення двох полігональних тем. Результуюча тема містить об'єднані полігони та атрибути обох тем. Полігони вхідної теми розбиваються по їх перетину з полігонами теми накладення. Атрибутивна таблиця об'єктів для результуючої теми містить атрибути з таблиць вхідної теми і теми накладення.

При цьому необхідно вказати вхідну тему (можна виконати операцію об'єднання тільки для виділених об'єктах), полігональну тему для об'єднання (можна використовувати операцію тільки для виділених об'єктах), результуючий файл (шлях та ім'я).

 

 

Малюнок 3.6 - Вихідні теми і результат об'єднання

 

6) Присвоение данных по местоположению – ця операція здійснить просторове сполучення між двома обраними темами. Просторове підключення аналогічно атрибутивному з'єднанню, проте воно базується на просторовому відношенні між об'єктами двох тем. Для кожного об'єкта, представленого в цільовій таблиці, ArcView визначає, чи є який-небудь вид просторових відносин по відношенню до якого-небудь об'єкту, представленому у вихідній таблиці.

При цьому необхідно вказати тему, в яку будуть додаватися атрибути (вихідна або результуюча таблиця), тему, з якої будуть братися атрибути (таблиця цієї теми називається вхідною).

Залежно від типу наявних даних можливе приєднання об'єктів трьох типів:

- Ближайший - приєднання даних однієї точкової теми до іншої точкової темі або даних точкової теми до лінійної теми. У атрибутивну результуючу таблицю автоматично додається поле Distance, що заповнюється значеннями відстаней до найближчих об'єктів приєднуваної теми;

- Внутренний - приєднання даних полігональної теми до точкової, лінійної або полігональної теми;

- Являющийся частью - приєднання даних однієї лінійної теми до іншої лінійної теми.

В ході виконання лабораторної роботи необхідно знайти перетин тем і визначити площі елементів (об'єктів) кожної теми. Результати звести в таблицю, в якій привести назви тем (перетину), розшифровку, загальну кількість об'єктів, отриманих в результаті перетину, максимальну і мінімальну площі по кожному з перетинів.

Лабораторна робота № 4