Робота командира взводу після отримання завданняКомандир взводу під час отримання завдання від старшого начальника з'ясовує: - місце встановлення мінного поля, його характеристику (протяжність, глибину, крок мінування, кількість і місця розташування мін, що встановлені в положення, що не допускає їхнє вилучення з місця встановлення); - порядок мінування, кількість і місця проходів, що залишаються; - час початку та закінчення мінування; - порядок постачання й отримання інженерних боєприпасів, місця їхнього складування та піднесення до ділянок мінування; - організацію взаємодії з підрозділом родів військ, що обороняється, і вогневого прикриття взводу під час встановлення мінного поля; - порядок передачі загороджень. Після з'ясування завдання командир взводу визначає заходи, які необхідно вжити негайно (отримання інженерних боєприпасів, підготовка пристосувань та інструменту для виконання завдання, перевірка технічного стану засобів мінування і т. п.), оцінює обстановку. З'ясувавши отримане завдання командир взводу віддає попередні розпорядження командирам відділень в яких орієнтує їх про завдання, що має бути виконане, час готовності до його виконання, надає вказівки щодо підготовки матеріальної частини (шанцевого інструменту, орієнтирних знаків) і підготовки інженерних боєприпасів. Під час оцінки обстановки командир взводу уточнює дані про противника, характер його дій, віддалення від місця здійснення мінування, встановлює зв'язок з командирами підрозділів родів військ, що діють на даному напрямку, вивчає місцевість і умови маскування, а також намічає шляхи висунення свого підрозділу і вивезення інженерних боєприпасів до наміченого рубежу мінування. Після постановки командирами відділень завдань на підготовку матеріальної частини особовий склад взводу під головуванням заступника командира взводу готує мінні шнури, споряджає міни зривниками, а командир взводу з командирами відділень висуваються на ділянку мінування для проведення рекогносцировки і розбивки мінного поля. Під час рекогносцировки, на основі з'ясування завдання й оцінки обстановки командир ухвалює рішення на виконання завдання. Він вказує командирам відділень: - орієнтири; - положення противника і його найближчих вогневих засобів; - передній край і положення підрозділів, що обороняються; - завдання взводу і сусідніх підрозділів, що здійснюють мінування; - завдання відділенням під час підготовки до мінування (хто і як здійснює розбивку мінного поля, порядок постачання мін), щодо безпосереднього мінування (ділянки мінування відділень, відстань між розрахунками і напрямок їхнього переміщення) і з фіксації мінного поля; - час початку і закінчення робіт; - місця складування мін; - сигнали виклику і припинення вогню; - своє місце під час роботи і порядок підтримки зв'язку. У випадку необхідності він уточнює у командира підрозділу, що обороняється, порядок вогневого прикриття, місця розташування вогневих засобів, сигнали для відкриття вогню і пропуску саперів на передній край і у зворотному напрямку. Під час розбивки ділянки мінування намічаються орієнтири, а при їхній відсутності азимути мінування, установлюються розбивочні знаки (репери) з номерами через 4 або 5,5 м на бруствері траншеї (на вихідній лінії). Після рекогносцировки і розбивки мінного поля командир взводу на місцевості віддає командирам відділень бойовий наказ на встановлення мінного поля. Під час постановки бойового завдання командирам відділень командир взводу вказує: - необхідні відомості про противника і положення своїх військ; - ділянки мінування, способи встановлення мінних полів і порядок їхньої фіксації; - місця складування інженерних боєприпасів і шляхи піднесення мін від польового складу; - терміни виконання завдань; - порядок дій у випадку нападу противника; - своє місцезнаходження; - сигнали сповіщення та керування. Після отримання бойового наказу командири відділень ставлять завдання особовому складу, призначають розрахунки для мінування, перевіряють готовність матеріальної частини. Командир взводу організує піднесення мін саперами з місця складування мін на ділянки мінування відділень, для чого може залучатися особовий склад загальновійськового підрозділу, що обороняється. Крім того, визначає порядок доставки мін і вибухових речовин, надання медичної допомоги і винесення поранених, час і місце подання донесень про виконання поставленого завдання. Під час влаштування мінно-вибухових загороджень інженерно-саперний взвод діє у повному складі, при цьому кожному відділенню може призначатися своє завдання. При незначній відстані до місця складування мін або при наданні допомоги в піднесенні мін особовим складом інших підрозділів встановлення мінного поля здійснюється трьома відділеннями. При значному віддаленні місця складування мін і при піднесенні мін тільки солдатами інженерно-саперного взводу мінування проводиться двома відділеннями, а третє відділення підносить міни. Командир взводу контролює правильність встановлення мінного поля і здійснює його фіксацію. У ході виконання завдання командир взводу знаходиться на одній з ділянок у відділенні, яке виконує найбільш важливе й трудомістке завдання. Він керує діями підрозділу, забезпечує безперебійне постачання мін на ділянки мінування, організовує безпосередню охорону й при необхідності через командира підрозділу, що обороняється, викликає вогонь для прикриття дій саперів. Після закінчення мінування командир взводу доповідає про виконання завдання командиру роти, здає на місцевості встановлені загородження загальновійськовому командиру (або здійснює їхнє утримання силами взводу), оформлює і подає безпосередньому начальнику донесення і формуляри на встановлені загородження.
«Дії взводу під час виконання завдання щодо встановлення ПТМП» При влаштуванні мінно-вибухових загороджень перед переднім краєм оборони інженерно-саперна рота діє «по-взводно». При цьому кожному взводу призначається своя ділянка мінування. Командир роти під час одержання завдання від командира батальйону або начальника інженерної служби усвідомлює місця встановлення мінних полів, порядок мінування, час початку і закінчення мінування, місця складування мін, вогневі засоби прикриття, порядок виклику вогню. Під час оцінки обстановки командир роти уточнює дані про противника, його вогневих засобах, установлює зв'язок з командирами підрозділів, що обороняються на ділянках мінування, вивчає місцевість і умови маскування, а також намічає шляхи висування саперів і піднесення мін до місця мінування. Потім командир інженерно-саперної роти разом з командирами взводів і командирами загальновійськових підрозділів, на ділянці оборони яких проводиться мінування, уточнює місця встановлення мінних полів, порядок прикриття вогневими засобами, при необхідності вирішує питання про виділення саперам на допомогу для піднесення мін солдатів від підрозділів, що обороняються, і ставить завдання командирам взводів. Під час постановки завдань взводам командир роти вказує: відомості про противника і положення своїх військ, ділянки мінування взводів, способи встановлення мінних полів і порядок їхньої фіксації, шляхи піднесення мін, строки виконання завдання, порядок дій у випадку нападу противника, своє місце, сигнали, а також місця складування мін і підходи до них. Крім того, визначає порядок доставки мін. порядок медичної допомоги і виносу поранених, час і місце подання донесень про виконання поставленого завдання. При безпосередньому зіткненні з противником мінування протитанковими, протипіхотними мінами здійснюється по мінному шнуру, що укладається перпендикулярно фронту. Перед початком встановлення протитанкового мінного поля відділення розбиваються на розрахунки по дві особи в кожному. Командири відділень керують діями своїх підлеглих і виставляють орієнтирні знаки, що вказують напрямки розгортання мінних шнурів. Відділення оснащується: піхотними лопатами на кожного солдата, мінними шнурами - по одному на кожен розрахунок і орієнтирними знаками - по одному на відділення. Перед початком мінування командир відділення на відведеній йому ділянці розставляє розрахунки в заздалегідь встановлених відміток. У призначений час за сигналом командира взводу першим із траншеї (вихідної лінії) висувається командир відділення і 1-й номер 1-го розрахунку. Командир відділення, маючи з собою орієнтирний знак, рухається на обраний орієнтир або по компасу, а 1-й номер, закріпивши кінець шнура зі шпилькою до поясного ременя і взявши дві міни, висувається за ним доти, поки повністю не розмотається мінний шнур; після чого командир відділення встановлює орієнтирний знак праворуч (ліворуч) на відстані 4 або 5.5 м; цей знак є орієнтиром і командою для початку висування 1-го номера 2-го розрахунку; 1-й номер закріплює в ґрунт шпилькою кінець мінного шнура і тут же встановлює першу міну; командир відділення після установки орієнтирного знака по шнурі 1-го розрахунку повертається в траншею; 2-й номер 1-го розрахунку, закріпивши котушку з мінним шнуром, починає висуватися по шнуру з двома мінами до бирки з трьома кільцями; 1-й номер 2-го розрахунку, орієнтуючись на встановлений командиром відділення орієнтирний знак, починає рух з двома мінами, розмотуючи за собою мінний шнур, і при повному розтяганні закріплює його кінець шпилькою і встановлює орієнтирний знак для 3-го розрахунку. При наступних заходах усі перші номери спочатку пересувають орієнтирний знак, а потім проводять встановлення мін. Перші номери всіх розрахунків після встановлення мін наприкінці шнуру повертаються з другою міною назад, тримаючись за мінний шнур лівою рукою, і, відчувши бирку з одним кільцем, установлюють міну ліворуч від неї на відстані 1-1,3 м. після чого повертаються в траншею, тримаючись лівою рукою за мінний шнур. Другі номери розрахунків, висунувшись до бирки з трьома кільцями, встановлюють міну праворуч від кілець на відстані 1-1,35 м. після чого пересуваються до бирки з чотирма кільцями і на відстані 2-2,7 м установлюють другу міну. Розрахунок, що закінчив установку мін, повертається у вихідне положення, змотує шнур і переходить до наступної відмітки в траншеї і, орієнтуючись по раніше виставленому орієнтирному знаку, приступає до чергового заходу. Командири відділень керують діями розрахунків, здійснюють контроль за правильністю встановлення мін і дотриманням мір маскування на мінному полі.
Встановлення мінних полів по мінному шнуру, що укладається перпендикулярно фронту: а - ПТМП: б - ППМГІ; 1 - мінний шнур; 2 - міни, що встановлюються 2-м номером розрахунку: 3 - міни, що встановлюються 1-м номером розрахунку; 4 - орієнтирний знак; 5 - кільця мінного шнуру; цифри в колах – номери розрахунків
Встановлення протипіхотних мінних полів із фугасних мін натискної дії по мінному шнуру, то укладається перпендикулярно фронту, організується у взводі і відділеннях так само, як і під час встановлення протитанкового мінного поля. Перші номери розрахунків, закріпивши кінці мінних шнурів до поясних ременів, беруть із собою по чотири міни і короткими перебіжками, переповзанням висуваються вперед на всю довжину шнура, тримаючи напрямок по орієнтирному знаку (командиру відділення). Закріпивши кінці шнурів до землі, вони, рухаючись в зворотному напрямку, приступають до встановлення мін у відповідних відміток і тільки праворуч від шнуру. Другі номери після закріплення шнура в траншеї (на вихідній лінії) висуваються по шнуру до його кіпця і приступають до встановлення мін ліворуч від шнуру у визначених відміток. Безпека мінування забезпечується тим, що кожен номер розрахунку пересувається тільки з одного боку від шнуру і встановлює міни на відстані не менш 0,5 м від нього. Командир взводу контролює правильність встановлення мінного поля і проводить його фіксацію. Командир роти (взводу) у ході мінування знаходиться на одній з ділянок, керує діями підрозділу, забезпечує безперебійну доставку мін на ділянки мінування, організує безпосередню охорону і при необхідності через командира підрозділу, що обороняється, викликає вогонь для прикриття дій саперів. По закінченні мінування командир роти (взводу) доповідає про виконання задачі командирові батальйону (роти), здає на місцевості встановлені загородження загальновійськовому командиру, оформлює й подає безпосередньому начальнику донесення й формуляри мінних полів.
Встановлення протитанкових мінних полів уручну стройовим розрахунком Встановлення ПТМП стройовим розрахунком здійснюється поза зіткнення з противником. При мінуванні остаточно спорядженими мінами командири відділень входять до складу розрахунків. При встановленні не остаточно споряджених мін командири відділень в розрахунки не включаються, а керують діями своїх відділень і видають підривники. Від польового складу до місця мінування залежно від віддалення складу і підготовленості особового складу кожний солдат переносить дві або чотири міни. Після виходу на вихідну лінію особовий склад шикується в одну шеренгу з інтервалами 4 кроки; при цьому проводиться розрахунок на перший і другий. За наявності у кожного солдата по дві міни встановлення мінного поля здійснюється у наступній послідовності. За командою командира взводу (роти) шеренга, дотримуючи інтервали, висувається на 10—15 кроків вперед, після чого перші номери кладуть ліворуч від себе на відстані одного кроку по одній міні. Потім шеренга просувається ще на 30—40 кроків; другі номери кладуть по одній міні ліворуч від себе. Після цього шеренга просувається ще на 30—40 кроків вперед; другі номери кладуть праворуч від себе другі міни і залишаються на місці; перші ж номери просуваються вперед ще на 30—40 кроків, кладуть другі міни праворуч від себе і також залишаються на місці. По команді «До встановлення—ПРИСТУПИТИ» перші і другі номери відривають лунки і встановлюють в них міни; командири відділень видають зривники і перевіряють правильність установки мін та їх маскування. При мінуванні остаточно спорядженими мінами після встановлення їх в лунки зривники переводяться в бойовий стан, а міни маскуються. Після встановлення перших мін по команді командира взводу шеренга переміщається у зворотному напрямку, спочатку перші, а потім другі номери (коли перші порівняються з ними) підходять до раніше укладених на ґрунт мін, відривають лунки, встановлюють в них міни і маскують їх. Після цього спочатку другі, а потім перші номери (після того, як другі порівняються з ними) виходять з мінного поля на вихідну лінію. Командир правофлангового (лівофлангового) відділення під час установки мін позначає межі замінованої ділянки віхами, які знімаються при подальшому заході взводу на мінування.
Встановлення чотирирядного мінного поля інженерно-саперним взводом стройовим розрахунком при піднесенні кожним солдатом двох мін: 1 — базисна лінія; 2 — напрямок руху номерів розрахунку; 3 — віха Час на встановлення мінного поля з 200 ТМ-62 (без піднесення мін) взводом у ґрунт з маскуванням — 1—2 год. Якщо не вистачає часу міни можуть встановлюватися безпосередньо на ґрунт і при нагоді маскуватися. Після виходу всіх номерів з мінного поля і по пред'явленні ними запобіжних чек командир взводу спрямовує їх на польовий склад ІБП за черговою партією мін і організовує наступний захід на мінування. Надалі мінування здійснюється в такому ж порядку, як при першому заході.
Встановлення чотирирядного мінного поля інженерно-саперним взводом стройовим розрахунком при піднесенні кожним солдатом чотирьох мін Час на встановлення мінного поля з 250 ТМ-62 (без піднесення мін) взводом в ґрунт з маскуванням 1 - 2 год. За певних умов при встановленні стройовим розрахунком в денний час чотирирядного (трирядного) протитанкового мінного поля установка мін може здійснюватись починаючи з четвертого ряду і закінчуватися першим рядом. Після закінчення встановлення мін першого ряду за командою командира підрозділу номери розрахунку у встановленому командиром порядку повертаються у вихідне положення за черговою партією мін і продовжують мінування на наступній ділянці мінного поля. Встановлення мінних полів з протиднищевих мін стройовим розрахунком проводиться в тій же послідовності, що і при встановленні протигусеничних мін. З метою дотримання мір безпеки під час мінування протиднищевими мінами кожний номер розрахунку за один захід встановлює лише одну міну. Зривники номерам розрахунку видаються тільки після встановлення мін в лунки; після остаточного встановлення мін номери розрахунку відходять від них убік на один-два кроки. При встановленні протитанкових мінних полів стройовим розрахунком в нічний час порядок дій взводу залишається попереднім, але кожний солдат несе з собою дві міни до першого (дальнього) ряду, де встановлює одну з них, а з іншою повертається до другого ряду і встановлює її. З метою дотримання мір безпеки межі мінованої ділянки позначаються односторонніми знаками, що світяться, які після закінчення мінування знімаються.
Встановлення трирядного ПТМП з протиднищевих мін стройовим розрахунком.
|
