По оказанию психолого-педагогической помощи детям младшего школьного возраста по преодолению агрессивных тенденций в условиях социально одобряемых форм поведения.

Як вже відзначалося, кількісні і якісні дослідження поведінки споживачів є взаємодоповнюючими і вирішують багато в чому ідентичні завдання, хоча і на різних рівнях.

Якісні дослідження мають пояснювальну спрямованість, харак­теризуються глибоким опрацюванням досліджуваних аспектів поведінки споживачів, дають уявлення про приховані мотиви і базові нужди споживачів і передбачають використання широкого кола специфічних дослідницьких методів і інструментів.

До якісних методів досліджень поведінки споживачів зазвичай відносять: групові (фокус-групи) й індивідуальні глибинні інтерв’ю, спостереження, експерименти, аналіз протоколів, фізіологічні виміри.

Фокус-групою називається інтерв’ю, проведене спеціально навченим інтерв’юєром-модератором у формі природної і нефор­мальної бесіди з групою людей, що відповідають заданим на підставі цілей дослідження критеріям.

Основними напрямками застосування цього методу у вивченні поведінки споживачів є:

1) генерація ідей;

2) вивчення розмовного словника споживачів;

3) ознайомлення із запитами споживачів, їхнім сприйняттям, мотивами і з їхнім ставленням до досліджуваного продукту, його марки, методів його просування тощо;

4) пояснення й уточнення даних, зібраних під час проведення кількісних досліджень;

5) вивчення емоційної і поведінкової реакцій.

Глибинне інтерв’ю полягає в послідовній постановці кваліфікованим інтерв’юєром респондентові групи зондувальних питань, з метою з’ясування, чому він поводиться певним чином або що він думає про певну проблему. Цей метод допомагає краще розібратися в поведінці споживачів, в емоційних і особистісних аспектах життя споживачів, у прийнятті рішень на індивідуальному рівні, одержати дані про використання певних продуктів.

Існує досить велика кількість модифікацій індивідуальних інтерв’ю, що можуть варіювати від структурованих до інтерв’ю у вигляді вільної бесіди з респондентом, що нагадує бесіду з психоаналітиком.

Використання глибинних інтерв’ю є практично безальтернативним у ситуаціях, коли необхідно:

· обговорити зі споживачами конфіденційні теми;

· вивчити аспекти споживчої поведінки, жорстко регламентовані суспільними нормами;

· проаналізувати виняткову споживчу поведінку;

· деталізувати розуміння складної поведінки споживачів;

· одержати думки/оцінки експертів;

· вивчити поведінку споживачів, яких складно зібрати в групи або доступ до яких ускладнений.

Спостереження — це метод збору первинної маркетингової інформації про досліджуваний об’єкт через спостереження за обраними групами людей, діями і ситуаціями. При цьому дослідник безпосередньо сприймає і реєструє усі чинники, що стосуються досліджуваного об’єкта і значимі з погляду цілей дослідження.

Експериментом називається дослідницьке маніпулювання незалежними змінними поведінкових актів з метою визначення ступеня їх впливу на залежні змінні при збереженні контролю за впливом інших, недосліджуваних параметрів. Незалежні змінні можуть змінюватися на розсуд експериментатора (ціни, витрати на рекламу тощо), тоді як залежні змінні практично не перебувають у сфері його безпосереднього керування (обсяг продажів). Їх не можна змінювати таким самим прямим способом, як залежні змінні. Залежні змінні змінюються через маніпулювання незалеж­ними змінними.

Аналіз протоколу — це метод, зміст якого полягає в залученні респондента у певну ситуацію, яка вимагає прийняття рішення. Респондент повинен словесно описати усі фактори й аргументи, якими він керувався, приймаючи рішення. Складений у такий спосіб протокол надалі аналізується фахівцями в галузі психології і маркетингу.

Найчастіше метод аналізу протоколу використовується при дослідженнях рішень, прийняття яких тривале за часом, наприклад, рішення про купівлю будинку, або рішень, процес прийняття яких дуже короткий. У першому випадку дослідник збирає в єдине ціле окремі рішення, прийняті на окремих етапах; у другому — метод аналізу протоколу ніби сповільнює швидкість ухвалення рішення.

Фізіологічні виміри сприяють вивченню мимовільних реакцій респондентів на маркетингові стимули.

Основу широких пояснювальних можливостей якісних методів досліджень складають техніки, що ґрунтуються на проективних і асоціативних методиках, тестуванні, символічному аналізі тощо. Їх застосування в дослідницьких алгоритмах з використанням якісних методів максимально ефективне.

Проективні методики дають змогу «обдурити» свідомість людини й обійти психологічний захист, завдяки чому дослідник може довідатися про реальне ставлення споживачів до досліджуваного предмета. Проективні методики поділяються на п’ять груп:

1. Асоціативні.

2. На завершення завдання.

3. Методики, що конструюють.

4. Експресивні.

5. Ранжирування.

Процедура асоціативних методик полягає в тому, що респондентів просять сказати, написати або обрати із запропонованого те, що, на її думку, асоціюється з досліджуваним предметом. Існують різні варіанти асоціативних методик:

· словесні асоціації (значеннєві асоціації слів, текстів і т. п.);

· персоніфікація (асоціації, пов’язані з конкретною особистістю або типажем людини);

· картинки і слова (асоціації на візуальні стимули) і т. п.

Методики, спрямовані на завершення завдання, полягають у тому, що респондентів просять закінчити незавершені стимули:

· незакінчені речення;

· незавершені малюнки;

· інше.

Методики, що конструюють, змушують респондентів створити (вербально або невербально) будь-що. Це може бути колаж на визначену тему або будь-яку ситуацію. Серед методик цієї групи виокремимо:

· модифікований ТАТ (Тематичний Апперцепційний Тест Мюррея);

· колаж;

· проективні питання та ін.

Під час проведення модифікованого ТАТ респондентам показують картинки, на яких зображена будь-яка ситуація (наприклад, ситуація купівлі), і просять розповісти про те, що думають і відчувають герої цієї картинки, а також що трапилося з ними до ситуації, зображеної на картинці, і згодом.

Колаж допомагає дослідникові з’ясувати особливості сприйняття споживачами досліджуваної марки, продукту або компанії, а також може бути корисним в процесі підбору візуальних символів для створення реклами.

Проективні питання допомагають респондентам у завуальованій формі пояснити свою поведінку. Питання починається з певного твердження, нібито висловленого іншими респондентами. Далі респондентів просять пояснити (письмово або усно) причини, що змусили лжереспондента висловити таку точку зору, і висловити свою думку.

Акцентом уваги експресивних методик є емоційне сприйняття споживачами досліджуваної марки, продукту, категорії продукту тощо. Дані, отримані за допомогою цих методик, дають змогу зрозуміти не тільки ставлення споживачів, а й образи, що у їхній свідомості асоціюються з цією маркою, продуктом або категорією продукту. Ці методики особливо ефективні під час дослідження таких продуктів, результат дії яких багато в чому уявляється споживачами (наприклад, шампунь, парфуми, анальге­тики), тому що респондентам важко описати цей результат з раціонального погляду. До експресивних методик відносять:

· психорисунки;

· рольові ігри.

Процедура методик з використанням психорисунків полягає в тому, що респондентів просять намалювати будь-яку добре відому марку так, щоб відобразити графічні елементи, які асоціюються в них з цією маркою.

Існують різні варіанти рольових ігор. Однак основною метою кожної з них є визначення алгоритмів поведінки людей, сценаріїв їх взаємодії в процесах споживання, а також «обігрування» образів певних товарів (марок).

Методики ранжирування передбачають здійснення споживачами ранжирування характеристик товарів (марок), окремих елементів комплексу маркетингу за будь-якою ознакою (наприклад, за ступенем значимості).

Проективні методики, у всій своїй різноманітності, складають основу таких методів якісних досліджень, як фокус-групи і глибинні інтерв’ю. Серед інших методик і технік проведення групових та індивідуальних глибинних інтерв’ю можна виділити так звані «сходи» (laddering), техніки виявлення прихованих змістів і символічний аналіз.

У першій техніці питання формулюються таким чином, щоб вибудувати ланцюжок від характеристик продукту до характеристик споживача. Респондента запитують, що він думає з приводу якоїсь особливості продукту і чому це для нього важливо. Питання «Чому це важливо?» і «Що це значить особисто для Вас?» ставляться до кожної нової відповіді доти, доки бесіда не вийде на рівень особистісної значущості.

Інтерв’ю з виявлення прихованого змісту націлено на одержання інформації не стільки про прийняту в суспільстві систему цінностей, скільки про те, що глибоко хвилює людей, що близьке і значуще особисто для них. Респондентів просять пофантазувати, яким життям вони хотіли б жити, чим їм було б цікаво займатися, що саме їх захоплює.

У символічному аналізі здійснюється пошук символічних значень об’єктів через їх порівняння з протилежними об’єктами (явищами).

Аналогічно проективним методикам в інтерв’ю, у процедурах спостережень і експериментів широко використовуються методики тестування.

Тестування передбачає іспит, пробу, перевірку, апробування і т. п. Основне завдання процедури тестування — виявити всі переваги, що дає продукт споживачеві, його основні пріоритети порівняно з іншими аналогічними продуктами.

Тести можуть бути індивідуальними і груповими, вербальними і дієвими. Вони дають можливість одержання порівняльних даних щодо великих масивів випробувань, забезпечують результати і вимагають умов, ідентичних іншим методикам (технікам) якісних досліджень.

Тестування дає змогу оцінити зміни переваг споживачів, оцінити конкурентне середовище, виділити лідируючу марку на рин­ку, провести порівняння між продуктами.

Тестування нових елементів комплексу маркетингу дає змогу мінімізувати ймовірність виникнення масштабних втрат, максимізувати величину прибутку від їх реалізації на ринку.

 

 

по оказанию психолого-педагогической помощи детям младшего школьного возраста по преодолению агрессивных тенденций в условиях социально одобряемых форм поведения.

 

Цикл включает 21 занятие, в процессе которых классный руководитель, социальный педагог и педагог-психолог должны решать ряд важных задач:

- раскрывать сущность полярных понятий – «добро» и «зло» и эмоций, которые им соответствуют;

- знакомить детей с характеристикой эмоциональных состояний, присущих человеку;

- развивать умение видеть эмоциональное состояние другого и собственный эмоциональный образ, соотнося его с конкретной ситуацией;

- развивать эмоциональную произвольность;

- формировать конструктивные способы управления собственным поведением (снимать напряжение, избавляться от злости, раздражительности, разрешать конфликтные ситуации и др.)

В соответствии с поставленными задачами занятия строятся в интересной, занимательной для детей форме. В содержании занятий использованы игры, упражнения, разработки таких отечественных и зарубежных авторов, как: М.И.Чистякова, С.И.Семенака, Т.П.Смирнова, К.Фопель.

В качестве основных методов и приёмов используются:

- имитационные игры;

- социально-поведенческий тренинг;

- психогимнастика;

- чтение (слушание аудиокниг) и обсуждение художественных произведений;

- просмотр и анализ фрагментов мультипликационных фильмов с последующим моделированием новых версий;

- дискуссия;

- диагностика эмоционального состояния, отношения ребёнка к обсуждаемой проблеме;

- обыгрывание конфликтных ситуаций и моделирование выхода из них;

- выражение своего эмоционального состояния в рисунке, музыке.

Продолжительность занятий – по 30 минут два раза в неделю в течение двух с половиной месяцев.

Каждое занятие строится на уважении, доверии, взаимопонимании, взаимопомощи. Для самовыражения ребёнка каждое занятие предусматривает использование рисуночных методик, в основе которых лежит моделирование ситуации успеха и ощущения удовольствия. Решению этой задачи способствует использование доступных каждому ребёнку приёмов: например, дорисовывание пиктограмм, рисование по контуру. «кляксография» и др. Каждое занятие заканчивается слушанием приятной музыки, исполнением весёлых детских песен, что, в свою очередь, способствует фиксации положительных эмоций и поддержанию интереса к занятиям.

Тематика и содержание занятий расширяются и дополняются в зависимости от проблем конкретных детей.

Тематическое планирование занятий

№ занятия тема	Дата	Цель занятия	Содержание (Игры и упражнения)	Ответствен- ные
1. Мы начинаем!		попытаться раскрыть сущность полярных понятий «добро» и «зло», показать, каким эмоциональным состояниям они соответствуют; развивать умение дифференцировать эмоциональный мир человека по мимике, жестам, пантомимике	- «Музыкальное настроение» - «Знакомство со сказочными персонажами, игровая ситуация» - «Беседа о добрых и злых людях» (фрагмент м/ф «Приключения кота Леопольда») - «Тренинг эмоций» - Рисование на тему «Добрый и злой» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
2. Наше настроение		познакомить детей с понятием «настроение» и его проявлением у добрых и злых людей; показать в доступной форме изменчивость настроения; развивать умение понимать настроение другого человека; познакомить со способами управления и регуляции настроения; диагностировать эмоциональное состояние детей	«Выставка картин» - «Оценка настроению» - «Волшебный мешочек» - «Расскажи о своём настроении» - Слушание рассказа «Потерялась…», беседа с детьми - «Жмурки» - «Рисую своё настроение» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
3.Хорошо ли быть злым?		продолжить знакомство с полярными понятиями «добро» - «зло»; закреплять умение определять эмоциональное состояние близких людей, знакомых, побуждать к оказанию помощи; учить детей конструктивным способам снятия напряжения, связанного с чувством злости	- Беседа «Почему иногда бывает плохое настроение, и как его исправить?» (с предварительным рисованием разных эмоциональных состояний близких людей) -Игра «Цветик-семицветик» - Этюды «Гневная гиена», «Разъярённая медведица», анализ этюдов - «Придумывание историй» - Слушание сказки «Заяц, петух и лиса», беседа с детьми - Игра «Кляксы» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
4. Учимся справляться с гневом		продолжать учить детей различать эмоции злости и радости; упражнять в регуляции своего эмоционального состояния; познакомить детей со способами выражения отрицательных эмоций и управления ими	- «Выставка картин» (из клякс) - «Тренинг эмоций» - Игра «Жужа», анализ игры - «Способы выпустить из себя злого дракона» - Упражнение-тренинг «Злюка», анализ - Рисую «Злость» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
5. Что делать, если ты злишься?		продолжать знакомство детей сл способами снятия напряжения; учить различать добрые и злые чувства и поступки; закреплять способы саморегуляции поведения (снятие отрицательных эмоций)	- «Выставка картин «Злость», анализ - «Способы выпустить из себя злого дракона» - Чтение отрывков из книги Э.Кейри «Я злюсь» (чтение активное: дети по ходу чтения отвечают на вопросы, додумывают ситуации и знакомятся с новыми способами саморегуляции своего эмоционального состояния: замесить тесто «понарощку», высказать свои чувства, попросить помощи, «смыть» дурные чувства) - игра-драматизация «Всё сломал…» - «Дорисуй!» -«Поём и танцуем!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
6. Настроение Бабы-Яги		продолжать учить детей на примере сказочных персонажей различать и понимать характер эмоционального состояния людей; упражнять в выражении противоположных эмоциональных состояний (весёлый-грустный), учить дифференцировать поступки персонажей и давать им моральную оценку	- Просмотр фрагмента м/ф «Ивашка из дворца пионеров», обсуждение - «Тренинг эмоций» - Упражнение «Угадай настроение Бабы-Яги» - «Рисую Бабу-Ягу в определённом настроении», анализ -«Слушаем и подпеваем!» (например, частушки Бабок-Ёжек из м/ф)	Классный руководитель социальный педагог психолог
7. Поговорим о доброте		обобщить представления детей о доброте и эмоциональных состояниях, которые соответствуют этому понятию, вызвать стремление совершать добрые поступки; учить передавать эмоциональное состояние человека с помощью мимики, речи, рисунка, формировать позитивный образ своего «Я»	- «Угадай настроение по рисунку» - Упражнение «Помоги волшебнику» - Упражнение «Выручи из беды» - Чтение (слушание) рассказа Л.Н.Толстого «Старик сажал яблони», анализ - Упражнение рисуем музыку (лучше выбрать спокойную, мягкую композицию)	Классный руководитель социальный педагог психолог
8. Ссора		развивать умение анализировать поступки, находить причину конфликта, дифференцировать противоположные эмоциональные переживания: дружелюбие и враждебность; знакомить детей с конструктивными способами решения конфликтных ситуаций, способствовать их усвоению, использованию в поведении	- Слушание стихотворения «Поссорились», анализ - «Тренинг эмоций» - Упражнение «Дружба начинается с улыбки» - «Проблемная ситуация» (усвоение правил поведения в сложных ситуациях) - «Рисование на тему»	Классный руководитель социальный педагог психолог
9. Как справиться с упрямством		учить детей анализировать своё эмоциональное состояние; познакомить детей с правилами доброжелательного поведения; формировать навыки саморегуляции поведения, контроля эмоций	- Слушание узбекской народной сказки «Упрямые козы», анализ - «Тренинг эмоций» - Игра «Сказка наоборот» - Игра «Два барана» - Слушание и анализ истории «Два капитана» - Правила доброжелательного поведения «Будь внимателен к другому» - «Смешной рисунок»	Классный руководитель социальный педагог психолог
10.Чувства одинокого человека		развивать умение анализировать своё эмоциональное состояние, вербализировать собственные переживания; закреплять знание правил доброжелательного поведения; формировать внимательное отношение к другим людям; во время игр снимать негативные эмоции детей	- «Два дерева «Радость» и «Печаль» (цветопись настроения) - «Будь внимателен к другому» - Игра «Тень» - Игра «Закончи предложение» - «Тренинг эмоций» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
11. Знакомство с понятием «Физическая и эмоциональная боль»		познакомить детей с понятием «физическая и эмоциональная (душевная) боль»; научить различать ощущения, которые люди испытывают во время физической и эмоциональной боли; развивать умения управлять эмоциями, сопровождающими боль	- Слушание стихотворения «Лягушонок прыгал по дорожке», анализ - «Тренинг эмоций» - Беседа «Боль физическая, боль душевная» - Слушание текста «Мальчики во дворе», анализ - «Тренинг эмоций» - Рисование на тему «Медвежонок выздоровел»	Классный руководитель социальный педагог психолог
12. Учимся понимать чувства других людей		закрепить понятия «физическая и эмоциональная боль», учить детей понимать чувства, переживаемые другими, стимулировать желание оказать помощь, утешить; развивать чувство доброты, формировать навыки социального поведения	- «Тетрадь моих достижений» - Игры-драматизации, анализ - Упражнение «Негаданная радость» - Рисование на тему «Волшебные цветы» («роза», «лилия», «репей», «резеда», рисование под музыку)	Классный руководитель социальный педагог психолог
13. Учимся доброжелательности		развивать стремление к дружелюбию по отношению к другим; учить правильно выражать своё эмоциональное состояние в поведении; развивать положительную самооценку	- Просмотр мультфильма «Варежка», анализ - Чтение стихотворения «Утешение», анализ - Чтение рассказа «Самое страшное», тренинг эмоций - «Сочиним истории-продолжения» - Рисование на тему «Мой верный друг – собака» (рисование под музыку)	Классный руководитель социальный педагог психолог
14. Животные – наши друзья		развивать у детей чувство доброты, сопереживания, стремление поддерживать других; формировать доброжелательное отношение к животным, формирование и осознание желания обрести в животном друга	- Представление детям «Кошки Марыси» (фото котят, игрушка кошки, возможен и живой котёнок) - Игра «Мышь и мышеловка» - Слушание стихотворения И.Токмаковой «Ничья кошка», придумываем с детьми конец истории - Слушание стихотворения Е.Благининой «Котёнок», беседа - Игры-драматизации (по стихотворению «Котёнок») - Рисование на тему «Мой котёнок» - Хоровод «Рыжий кот Мурлыка»	Классный руководитель социальный педагог психолог
15. Учимся анализировать поведение в конфликтной ситуации		развивать умение анализировать конфликтные ситуации, развивать эмоциональную устойчивость в ситуациях проявления агрессии; формировать адекватные формы поведения и коммуникативные навыки, развивать умение снимать эмоциональное напряжение	- Слушание песенки старухи Шапокляк «Кто людям помогает…», беседа - «Тренинг эмоций» - анализ конфликтных ситуаций «Как бы ты поступил?» - Слушание рассказа Ю.Ермолаева «Лучший друг», анализ - Игра «Угадай настроение» - Рисование на тему «Моё настроение» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
16. Учимся управлять своими эмо-циями в конфликтных ситуациях		развивать умения управлять своими эмоциями в конфликтных ситуациях, знакомить с конструктивными способами разрешения конфликтов; формировать осознанное понимание нравственного смысла художественных произведений; развивать понимание чувства обиды, учить выражать его с помощью мимики	- Слушание рассказа «Антошкина история», дискуссия с детьми - Слушание рассказа В.Осеевой «Отомстила», анализ - Поведенческий тренинг - Игра «Падающая башня» - Рисование «Дерево радости» - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
17. Добрые и злые поступки		продолжать учить детей управлять своими эмоциями в конфликтных ситуациях; знакомить со способами разрешения конфликта, снятия напряжения, формировать осознанное отношение к социальным нормам поведения, закреплять навыки доброжелательного поведения в повседневной жизни	- Слушание стихотворения Р.Сефа «Доброта», дискуссия - Рассматривание и анализ иллюстраций с проблемным содержанием - «Тренинг эмоций» - Упражнение «Добрый – злой» - Игра «По кочкам» - «Дорисуй картинку» - Упражнение «Танец»	Классный руководитель социальный педагог психолог
18. Позиция «ненасилия»		развивать у детей умения анализировать собственное поведение и поступки других, формировать позицию ненасилия, развивать воображение и снимать эмоциональное напряжение, путём рисуночной терапии	- Просмотр м/ф «Ну, погоди!», беседа - «Тренинг эмоций» - Сочинение новой версии очередной серии м/ф «Ну, погоди!» - Поведенческий тренинг - Анализ собственных поступков - Игра «Хорошо – плохо» - Рисование «Графическая музыка»	Классный руководитель социальный педагог психолог
19. Знакомство детей со способами реагирования на гнев взрослых		закреплять навыки конструктивного поведения в конфликтных ситуациях, развивать эмоциональную произвольность, эмпатию, формировать осознанное отношение к социальным нормам поведения, положительный образ «Я»	Игра-драматизация «Антошка разбил вазу, анализ - Игра-драматизация с разными сценариями «Разрисовал мелками стену…», анализ - Слушание рассказа В.Осеевой «Кто наказал его?», беседа, поиск выхода - «Тренинг эмоций» - Рисование на тему «Какой я?» (рисование сопровождается звучанием спокойной музыки)	Классный руководитель социальный педагог психолог
20. Дружба - неприязнь		учить детей дифференцировать ощущения дружбы и неприязни, чувствовать эмоциональное состояние другого человека, закреплять знания правил доброжелательного поведения, развивать способность находить в реальной жизни ситуации, аналогичные по своему нравственному содержанию таким, о которых они читали в книжках	- Просмотр м/ф «Трям, здравствуйте!», беседа - «Тренинг эмоций» - Поведенческий тренинг №1 «Как помочь Плаксе?» - Поведенческий тренинг №2 «Как помочь Злюке?» - «Дорисуй личико!» («Плакса», «Злюка», «Резвушка») - «Поём все вместе!»	Классный руководитель социальный педагог психолог
21. Наши мечты		продолжать закреплять знания о поведении в конфликтных ситуациях, учить сознательно управлять своими эмоциями, формировать дружелюбное отношение к окружающим; способствовать формированию адекватной самооценки	- Слушание русской народной сказки «Лиса и Заяц», обсуждение - Моделирование детьми сцены примирения Зайца и Лисы - Просмотр м/ф «Осенние кораблики», беседа - Игра «Цветик-семицветик» - Рисование на тему «Моя мечта»	Классный руководитель социальный педагог психолог

 

 

Приложение 2