Варіант 20
1. Поняття групи. Типи груп. Характеристика формальних і неформальних груп. 2. Тестове завдання. 2.1. Опитувальник MBTI це: а) інструмент діагностики; б) індикатор типу Майєрс - Бріггс, оцінний тест який широко застосовується для визначення рис характеру, властивих тій чи іншій людині; в) психодіагностичний інструментар, яким користуються медики для визначення рівня інтелекту. 2.2.Цінності – це а) групи факторів, що визначають формування й розвиток особистості; б) процес прийому, відбору й систематизації інформації, отриманої за допомогою органів чуття, з метою усвідомлення подій і явищ навколишнього світу; в) постійна готовність особистості відчувати і поводитися певним чином відносно чого-небудь або кого-небудь; г) набір стандартів і критеріїв, яких людина дотримується у своєму житті. 3. Ситуаційне завдання. Vulсап Сотрuters є середнього розміру виробником комп'ютерної техніки, який розташувався на півдні Англії. Частина виробництва компонентів продукції знаходиться на Тайвані, однак, завершується воно в Англії. Англійський підрозділ є також технологічним та дослідницьким центром усієї компанії. Підрозділ, який є відповідальним за створення процесорів, складається з 8 осіб і керівника Майка Кумбса. Всі вони тривалий час працюють разом і поміж ними за ці роки встановились дружні та відкриті взаємини. Коли навантаження на колег почало зростати, Майк запросив на роботу нового інженера, Шейлу Вільямс, яка нещодавно з відзнакою найкращої студентки закінчила політехніку. її першим завданням стала участь у роботі проектної групи, яка займається створенням першого ноутбуку від Vulсап. Трьома іншими учасниками групи є Джон Сміт, 38 років, 15 років у компанії, Філіп Джонс, 40 років, 10 років у компанії, та Кевін Робсон, 32 роки, 8 років у компанії. Як і будь-який новий працівник, Шейла просто таки палала ентузіазмом. Вона знаходила роботу такою, що кидає виклик і надає можливість застосувати на практиці здобуті під час навчання знання. Незважаючи на дружні сосунки з рештою команди, Шейла не надто тісно співпрацює з проектною групою у команді, зокрема, вона не бере участь у традиційних вечірніх посиденьках по п'ятницях у іншого колеги – Реда Лайона. Звертаючись до колег, вона не забуває додати церемонне „сер”. Шейла дуже серйозно ставиться до роботи і регулярно працює понад норму. Завдяки наполегливості та свіжим знанням Шейла, як правило, закінчує кожний етап роботи на кілька днів раніше за своїх колег. Вона вважає цю ситуацію досить дратівливою для себе, бо постійно мусить питати Майка про додаткові завдання, для того, аби зайве не чекати на решту команди. Спочатку вона допомагала Джону, Філіпу та Кевінові виконувати їх завдання, але зрештою відмовилась від цього – вони все одно не стали працювати швидше. Приблизно за п'ять місяців по тому, як Шейла приєдналась до групи, Джон попросив зустрічі з Майком для вирішення проблем, що постали перед проектною групою. Між ними відбулась така розмова. Майк: Джон, у чому проблема? Джон: Послухай-но Майку, не хочу марнувати твій час, дехто з наших інженерів хотів би, щоб я обговорив з тобою роботу Шейли. Відверто кажучи, вона вже набридла своїм всезнайством та просто таки урочистим ставленням до роботи, як до священної корови. Вона не та людина, з якою ми б хотіли співпрацювати. Майк: Я не можу того зрозуміти, Джоне. Вона відмінна працівниця, її робота є завжди чудовою та бездоганною. Вона робить все те, чого компанія від неї хоче. Джон: Компанія ніколи не хотіла від неї руйнування внутрішніх неформальних правил і культури цілої групи, або того, щоб нас повчали? як робити нашу роботу. Така атмосфера у групі може спричинитися до зниження якості та продуктивності цілого підрозділу. Майк: Знаєш, що я зроблю? Наступного тижня Шейла зустрічається зі мною у питанні про загальну оцінку її роботи у нас за ці 6 місяців. Я матиму на увазі все те, що ти сказав, але нічого не обіцяю. Джон: Проблема не в тому, щоб вона негайно виправилась, а в тому, що вона просто не має права нас учити - ні юридичного, ні морального. Вона демонстративно навчає інших. Побачив би ти це! Складається враження, що вона просто викладає у аудиторії з купою цих безглуздих та недоречних формул та рівнянь. Якщо вона продовжуватиме так, то це перетвориться справді на серйозну проблему. Майк не зміг проігнорувати сказане Джоном і наступного тижня під час першої в житті Шейли бесіди з приводу якості і досягнень у її роботі за шість місяців між: ними відбувся такий діалог. Майк: Є одне питання, яке я б хотів обговорити з Вами. Як я Вам і сказав, не викликає жодних запитань ваша технічна компетентність, але є питання у взаєминах з Вашими колегами. Шейла: Не розумію, про які питання йдеться! Майк: Сказати по правді, деякі члени вашої проектної групи скаржились мені на Ваш спосіб і манеру поводження шкільної директриси, яка все на світі знає і всюди була, та яка весь світ демонстративно повчає, як йому жити і працювати. Це нормальна група інженерів, їх робота протягом усіх цих років була більш, ніж прийнятною. Я не хочу виникнення жодних проблем, які призведуть до зниження продуктивності групової роботи. Шейла: Дозвольте мені зробити деякі коментарі. Перше, я ніколи прилюдно не критикувала їх роботу. Спочатку, завершуючи виконання завдань раніше за них, я пропонувала їм свою допомогу, але завжди мені казали, щоб я займалася власними справами. Так я і зробила, зосередившись виключно на своїй роботі. Знаєте, попрацювавши з ними 5 місяців, я можу зробити висновок, що вони всі працюють так повільно, як тільки можуть. їх більше цікавить музика, успіхи нашої футбольної команди та вечірки в Реда Лайона. Знаєте, це не те, чому мене вчили. Зрештою, вони ніколи не дивились на мене, як на фахового інженера, а лише як на жінку, яка немов заноза встрялась у їх тісний та дружній чоловічий світ. Питання 1. На чому ґрунтується і як здійснюється групова взаємодія в наведеній організації? 2. Чи є достатнім потенціал групи для попередження та уникнення конфлікту? 3. Якими є ролі Майка, Джона та Шейли у цій організації?
|
