Смысловой модуль 8. Основы молекулярной биологии.

 

Поведінка покупців при купівлі товарів та послуг може вивчатись за двома напрямами: а) поведінка підприємств-покупців на оптовому ринку; б) поведінка домашніх господарств як покупців на споживчому, або роздрібному, ринку.

Раціональна поведінка покупців, зазвичай, передбачає максимізацію цільової функції при існуючих обмежених ресурсах: підприємства максимізують прибуток, а домашні господарства — максимізують споживчу корисність.

Споживчий ринок — це домашні господарства, які купують товари та послуги для особистого кінцевого споживання. Аналіз поведінки покупців надає інформацію виробникам про те, як краще задовольнити потреби споживачів. Розглянемо методичні підходи до оцінки поведінки покупців як домашніх господарств.

Еластичність попиту від ціни. Еластичність попиту від ціни характеризує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту при зміні ціни на один відсоток. Її можна вивчати за такими напрямами залежно від мети дослідження:

а) еластичність попиту від зміни ціни на один і той самий товар (послугу);

б) еластичність попиту від зміни ціни на інший товар (послугу) (перехресна еластичність попиту);

в) еластичність ціни від зміни ціни на інший товар (послугу) (перехресна еластичність цін).

Коефіцієнт еластичності попиту від ціни розраховується за формулою англійського економіста А. Маршалла:

, або .

 

Якщо на кривій попиту є точка, в якій еластичність дорівнює одиниці (її називають точкою Курно), можна вважати, що саме тут обсяг реалізації максимальний.

Якщо попит зменшується з підвищенням ціни на один і той самий товар, то це від’ємна еластичність і коефіцієнт еластичності має знак «мінус». Це найбільш поширена поведінка споживачів (але існують винятки для товарів Гіффена та Веблена).

Товари Веблена характеризуються тим, що, незважаючи на зниження ціни товару, попит на нього скорочується

або навпаки: купуються дорогі товари навіть за умови підвищення на них цін.

Взаємозв’язок між еластичністю попиту від ціни, зміною ціни і обсягом реалізації Q на товар А можна подати такою формулою:

де Q — обсяг реалізації або витрати споживачів; — кількість реалізованого товару А у базисному періоді; — абсолютна зміна ціни на товар — коефіцієнт цінової еластичності на товар А; характеризує темп зростання (зниження).

Поведінку покупців під час зміни ціни та її вплив на обсяг реалізації

Значення коефіцієнту еластичності	Характер попиту	Поведінка покупців за умови, що
ціна знижується	ціна підвищується
K ел > 1	Відносно еластичний	Темп зростання попиту вищий за темп зниження ціни	темп зниження попиту вищий за темп зростання ціни
K ел = 1	Одинична еластичність	темп зростання попиту дорівнює темпу зниження ціни	темп зниження попиту дорівнює темпу зростання ціни
K ел < 1	Відносно нееластичний	темп зростання попиту менший за темп зниження ціни	темп зниження попиту менший за темп зростання ціни

 

Витіснення одного товару (послуги) іншим під впливом цінового фактору має назву перехресної еластичності попиту від ціни. На підставі значень коефіцієнта перехресної еластичності попиту від ціни визначаються товари-субститути або товари-замінники, комплементарні та незалежні товари. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту від ціни обчислюють за формулою:

де q — кількість товару А і товару В у поточному і базисному періодах;

Р —базисна ціна товарів А і В.

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В від’ємна, то такі товари (послуги) вважаються взаємодоповняльними, комплементарними (наприклад, автомобіль і бензин);

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В додатна, то такі товари (послуги) вважаються замінниками, або товарами-субститутами, (повними або частковими), і такі товари конкурують під час продажу;

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В нульова, то товари А і В вважаються незалежними.

 

З метою визначення товарів-замінників можна використовувати й інші методичні підходи: розрахунок коефіцієнта кореляції цін, відомий з теорії статистики, та розрахунок коефіцієнта перехресної еластичності цін за формулою:

Коефіцієнт перехресної еластичності цін на товари А і В

.

Споживчий попит поділяється на реалізований або задоволений (обсяг реалізації) та незадоволений (кількість грошей у банках і на руках у населення).

Товари (послуги), попит на які за незмінних цін збільшується зі зростанням доходу, називаються нормальними. Нормальні товари за характеристикою споживчої корисності поділяються, у свою чергу: а) на товари першої необхідності (продовольчі товари); б) товари другої необхідності (промислові товари, послуги); в) товари престижного споживання.

Товари (послуги), попит на які зменшується зі збільшенням доходу за незмінних цін, називаються другорядними, або товарами нижчої споживчої корисності. Таке розмежування товарів не є абсолютним: один і той самий товар, який є нормальним за дуже низького рівня доходу, буде товаром нижчої цінності за достатньо високого рівня доходу.

Форми кривих Енгеля для різних товарів та послуг неоднакові. Для нормального товару попит збільшується водночас із доходами і крива Енгеля похило йде вгору. Для другорядного товару, товару нижчої споживчої цінності,попит зі зростанням доходу зменшується, а крива Енгеля похило прямує вниз. Якщо товар нормальний, то зі зниженням купівельної спроможності покупців його споживається менше. Якщо товар другорядний — то зі зниженням купівельної спроможності його споживається більше.

Реакція покупців на зміну доходу вивчається за допомогою коефіцієнта еластичності попиту у від доходу х за вже відомою формулою А. Маршала.

Залежно від значень коефіцієнта еластичності можна товари (послуги) розмежувати так:

якщо К_ел > 0, товар вважається нормальним;

якщо К_ел < 0, (від’ємний) — товар називається другорядним;

якщо К_ел > 1 — товар називається предметом розкоші;

якщо К_ел < 1 — товар першої необхідності;

якщо К_ел = 1 — товар другої необхідності.

За даними аналітичних групувань домогосподарств можна розраховувати ланцюгові (групові) коефіцієнти еластичності, а також визначити середній для всіх груп коефіцієнт еластичності як середню арифметичну зважену з ланцюгових (групових) коефіцієнтів еластичності за формулою:

де K _ел — ланцюговий коефіцієнт еластичності; w_i — питома вага, частка або частота групи домогосподарств в ряду розподілу за доходом для відповідного коефіцієнта еластичності.

Купівельна активність. Купівельна активність населення характеризує частку його витрат на товари і послуги, які було здійснено під час їх купівлі через офіційні канали споживчого ринку, щодо доходу і розраховується за формулою:

.

 

Зі збільшенням доходів схильність населення до споживання знижується, а схильність до заощадження зростає. Тому сума заощаджень, яка збільшується, має поглинатися зростаючим попитом на інвестиції.

Залежно від форми організації заощадження можна розрізняти: а) за участю фінансових посередників; б) без участі фінансових посередників, тобто в домашніх умовах.

Основні напрями реалізації заощаджень домашніх господарств: житлове будівництво; купівля нерухомого майна; плата за навчання у вищих навчальних закладах; фінансово-кредитні операції, медичні послуги.

До основних аналітичних показників, які можуть характеризувати поведінку споживачів, можна віднести:

.

Державні заощадження як один із основних економічних індикаторів конкурентоспроможності країни на світовому ринку визначається співвідношенням різниці сум між сукупними надходженнями до бюджету і сукупними поточними видатками до ВВП у відсотках.

Знаючи рівень заощадження населення, можна визначити мультиплікатор доходу для населення.

Інвестування економічних процесів домогосподарствами може здійснюватись двома шляхами: 1) через надання власних грошових коштів і отримання доходу у вигляді відсотка; 2) через отримання споживчого кредиту та коштів на житлове будівництво з оплатою відсотків за кредит.

Доповняльними до основних аналітичних показників можуть бути коефіцієнт приросту нагромадження та коефіцієнт потенційного платіжоспроможного попиту населення, які розраховуються за такими формулами:

.

Добровільна схильність до заощадження залежить від дії двох різнонапрямлених факторів — реальних доходів населення та динаміки інфляції. Характер залежності заощаджень від доходів відповідає закону Енгеля для капітальних благ: зі зростанням реальних доходів заощадження збільшуються випереджувальними темпами, тому коефіцієнт еластичності завжди буде додатним і найвищим за своїм значенням порівняно з еластичністю витрат на продукти харчування, непродовольчі товари та послуги.

 

Смысловой модуль 8. Основы молекулярной биологии.

 

Тема занятия № 1. Обмен белков: Азотистый баланс. Катаболизм белков в

желудочно-кишечном тракте.