ІХ. ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУІ. Основна: 1. Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К.: „Либідь”, 1993. – 288 с. 2. Аркас М. Історія України-Русі. – К.: Вища школа, 1991. – 456 с. 3. Бойко О.Д. Історія України. – К.: „Академія”, 1999. – 568 с. 4. Бунятян К.П. Давнє населення України. – К.: „Либідь”, 1999. – 228 с. 5. Винокур І.С., Трубчанінов С.В. Давня і середньовічна історія України. – К.: Вища школа, 1996. – 315 с. 6. Грушевський М.С. Історія України – Руси: В 11-ти т. – К., 1991-1998. 7. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. – К.: „Либідь”, 1991. – 398 с. 8. Давня історія України. У 2-х книгах // Під ред. Толочка П.П. – К., 1995. 9. Давня історія України. В 3-х томах. – К., 1997-2000. 10. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: „Світ”, 1991. – 574 с. 11. Етнічна історія давньої України. – К., 2000. – 280 с. 12. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К.: „Абрис”, 1994. – 254 с. 13. Залізняк Л. Первісна історія України. – К., 1999. – 264 с. 14. Історія русів (український переклад І.Драча). – К.,1991. – 318 с. 15. Історія України в особах: Давньоруська держава. – К.: „Україна”, 1996. – 240 с. 16. Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К.: „Україна”, 1996. – 238 с. 17. Історія України. Курс лекцій. – Книга 1. – К.: „Либідь”, 1991. – 574 с. 18. Історія України. Під загальною редакцією В.Смолія. – К., 2000. 19. Історія України: нове бачення: В 2-х т. – К.: „Україна”, 1995. – 350 с. 20. Історія української культури: У 5-и т. – К., 2001-2003. – Т.1-3. 21. Історія України в особах: Козаччина. – К., 2000. – 302 с. 22. Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Академія, 2002. – 448 с. 23. Історія України в художньо-історичних образах (з найдавніших часів до середини ХVІ ст.) / Вовк Ю.Й. – Тернопіль: Навчальна книга, 2005. – 272 с. 24. Котляр М.Ф., Смолій В.А. Історія в життєписах. – К.: „Час”, 1994. – 327 с. 25. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: „Світ”, 1990. – 520 с. 26. Культура і побут населення України. – К.: „Либідь”, 1993. – 232 с. 27. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992. 28. Субтельний О. Україна. Історія. – К.: „Либідь”, 1991. – 510 с. 29. Шевчук В.П., Тараненко М.Р. Історія української державності. – К.: „Либідь”, 1999. – 480 с. 30. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. – К., 1990-1991. 31. Яковенко Н.М. Нарис історії України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К.: „Генеза”, 1997. – 312 с. 32. Хрестоматія з історії України / За ред. В.І. Червінського. – К.: „Вежа”, 1996. – 352 с. 33. Журнали: „Український історичний журнал” // УІЖ. «Київська старовина» // «КС» „Історичний журнал” „Пам’ять століть”
ІІ. Додаткова література: - Витоки. Від найдавніших часів до першої половини IX ст. – К.: „Україна”,1995. – 318 с.; - Відома і чута у всіх кінцях землі. Друга половина IX – перша половина ХІІ ст. - К.: „Україна”, 1993. – 330 с.; - Великий неспокій. Друга половина ХІІ-ХІІІ ст. – К.: „Україна”,1992. – 326 с. - Темні віки. XIV – перша половина XV ст.-К.: „Україна”, 1993. – 362 с. - На переломі. Друга половина XV - перша половина XVI ст. – К.: „Україна”, 1994. – 352 с. - Між двох вогнів. Друга половина XVI - перша половина XVII ст. – К.: „Україна”, 1995. – 432 с. - У спалахах темряви. Середина XVII ст. – К.: „Україна”, 2001. – 399 с. - Руїна. Друга половина XVII ст. – К.: „Україна”,1996. – 431 с.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І КУРС СЕМІНАР № 1 ЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ І НАЙДАВНІШИХ СУСПІЛЬСТВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ” Мета: З’ясувати періодизацію стародавньої історії України, визначити характерні особливості кожної з епох, познайомитись з природно-кліматичними умовами за доби появи та еволюції найдавніших людських істот в Україні, розглянути устрій мисливських суспільств. Охарактеризувати неолітичну революцію. Дізнатись про Трипільську археологічну культуру та її дослідження на території нашого краю.
План 1. Давні мисливці на території України. Устрій мисливських суспільств. 2. Від привласнювального до відтворювального господарства. Неолітична революція. 3. Доба енеоліту на Україні. Трипільська культура. Питання для самостійного опрацювання: Археологічні культури епохи міді-бронзи. Природнокліматичні умови, в яких жили первісні люди. Реферати: Трипільська культура на території України
Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст: Перше питання вимагає вивчення природно-кліматичних умов прильодовикової Європи, ознайомлення із способом життя мисливців на мамонтів та степових мисливців на бізонів, з мисливцями прильодовикових гір. Необхідно дати характеристику доби північного оленя. Розповісти про полювання на птицю, рибальство, збиральництво, способи зберігання та приготування їжі, поселення, житло, одяг. Охарактеризувати сім’ю, общину, плем’я, чисельність населення, своєрідність лісових мисливських суспільств. Узагальнення такого матеріалу підведе до висновку, що удосконалення методів полювання та підвищення ефективності мисливської зброї разом із зростанням чисельності та щільності населення підривали ресурси природного середовища. Мисливська економіка втрачала здатність бути основою існування суспільства. Воно постало перед необхідністю переходу до принципово нових методів отримання продуктів харчування – до землеробства та скотарства. Відповідь на друге питання має розвиватися в такому річищі: на зміну первісній привласнюючій економіці, що грунтувалася на мисливстві, рибальстві та збиральництві, приходять відтворюючі форми господарства – землеробство та скотарство. Вони стали визначальними рисами наступної за мезолітом епохи – новокам’яного віку, або неоліту. Охарактеризувати найдавніше землеробське населення неоліту України. Неолітичні культури України VІ – ІV тис. до н. е.: німанська, дніпро-донецька, сурська, ямково-гребінцевої кераміки, лінійно-стрічкової кераміки, буго-дністровська, кукутені, трипільська. Пояснити суть неолітичної революції, характерними рисами якої були: винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці; виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів; перехід до осілого способу життя; активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили; суттєві зрушення в демографічній сфері. У відповіді на третє питання охаратеризувати період енеоліту. Логічним продовженням цієї характеристики має бути перехід до розповіді про найяскравішу археологічну культуру енеоліту – Трипільську. Визначивши її хронологічні та географічні межі, варто перейти до характеристики трипільських поселень, посуду, господарських занять. Окремим фрагментом може виглядати розповідь про дослідження трипільських поселень на Уманщині, зокрема біля сіл Тальянки, Легедзине, Доброводи тощо.
Основна хронологія: 2-2,5 млн. р. тому – поява високорозвинених приматів, від яких бере свій початок людина;
10 тис. р. – 7 тис. р. тому – мезоліт (середній кам’яний вік); 7 тис. р. – 5 тис. р. тому – неоліт – (новий кам’яний вік); 4 тис. р.- 3 тис. р. тому – енеоліт (мідний, або мідно-кам’яний вік); ІV – ІІІ тис. до н. е. – поширення трипільської культури на території України.
Опорні поняття та терміни: АРТЕФАКТ – будь-який матеріальний об’єкт, виготовлений або модифікований людиною минулого, який виконує певну культурну функцію. АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА – 1) сукупність археологічних артефактів і комплексів на певній території у певний час; 2) матеріальні залишки окремого етносу або етнічної спільності. АРХЕОЛОГІЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ – розподіл минулого людства на археологічні періоди за ознаками матеріальної культури, в основному – за матеріалами, з яких виготовлено знаряддя праці. ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, у якому основним джерелом існування людини є вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин. ПЛЕМ’Я – 1) сукупність родів, які знаходяться у шлюбних контактах; 2) союз екзогамних родів, які об’єднані спільністю походження, з чого виникають такі ознаки, як єдність назви мови, території та звичаїв; 3) самоврядна первісна община, що виникла на тлі як загального володіння засобами виробництва, так і родинних відносин і утворює деяку етнічну спільність. ПОСЕЛЕННЯ – місце перебування людського колективу, обране на тривалий час і яке має житлові та робочі приміщення, а також штучно створений житловий майданчик та деяку територію, яка до них прилягає. ПРИВЛАСНЮЮЧЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство з переважаючою в економіці роллю мисливства, збиральництва, а пізніше рибальства, що відповідає найдавнішій стадії господарсько-культурної історії людства.
Література: 1. Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990. – С. 6-40. 2. Археологічний вісник. Спеціальний випуск, присвячений 110-річниці відкриття Трипільської культури / ред. кол.: В.Г.Кузь, О.Г. Корвін-Піотровський, В.О. Круц та ін. – Умань, 2003. – 54 с. 3. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004. – С. 6-40. 4. Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ століття. – к., 1996. – С. 5-13. 5. Бунятян К.П. Давнє населення України. – К., 1999. – С. 45-134. 6. Винокур І.С., Трубчанінов С.В. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996. – С. 5-151. 7. Давня історія України. В 3-х томах. – Т. 1. Первісне суспільство. – К., 1997. – С.17-544. 8. Давня історія України. У 2-х книгах // Під ред. Толочка П.П. – К., 1995. – Кн. 1. – С.11-88. 9. Етнічна історія давньої України. – Колективна монографія. – К., 2000. – С.7-93. 10. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994. – С. 11-78. 11. Залізняк Л. Первісна історія України. – К., 1999. – С.9-82. 12. Історія України. Курс лекцій. – Книга 1. – К., 1991. – С.5-15. 13. Круц В.О., Чабанюк В.В., Чорновіл Д.К. Ранок землеробського світу. Пам’ятки трипільської культури на Тальнівщині. – К., 2000. – С.6-21. 14. Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2-х т. – К., 1993. – Т. 1. – С. 41-55. 15. Священко З. Із історії археологічного вивчення Уманщини // КС. – 2002. - № 5. – С. 172-175. 16. Священко З.В. Історія Уманщини (З найдавніших часів до середини XVIІ ст.). – Черкаси, 2006. – С. 34-52. 17. Трипільська культура на землях історичної Уманщини. Матеріали міжрегіональної конференції. – Умань, 2003. – 54 с. 18. Яковенко Н. Нарис історії України. З найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997. – С.14-18.
|
