Квітки, запилення і заплідненняЗа типом квіток, характером їх розміщення, способами запилення і запліднення рослини баштанних культур істотно різняться. Кавуни — перехреснозапильні однодомні рослини. У рослин кавунів є три типи квіток: чоловічі, жіночі, гермафродитні (мал. 6). У більшості сортів кавунів на одній рослині формуються чоловічі й гермафродитні квітки, але в деяких сортів рослин утворюються лише чоловічі й жіночі квітки. Квітки розміщуються у пазухах листків: чоловічі — групами, жіночі — поодинці, переважно на головній огудині та огудині першого порядку. Квітки кавунів мають п'ятилопатевий широко-лійкоподібний віночок з пелюстками, зрослими біля основи. Пелюстки у сортів столових кавунів широкоокруглі, зеленкувато- або сірчисто-жовтуватого кольору. Першими з'являються чоловічі квітки, а через кілька діб — жіночі. У ранньостиглих сортів кавунів перші жіночі квітки з'являються біля п'ятого — восьмого, а в пізньостиглих — біля п'ятнадцятого — двадцятого листків. Цвітіння кавунів триває до приморозків, за цей час на рослині зацвітає від 200 до 400 чоловічих та де 25 — 30 жіночих квіток, з яких розвиваються і достигають усього 2 — 4 плоди.
Чоловічі квітки менших розмірів мають п'ятилопатевий віночок та п'ять пиляків. У жіночих квіток віночок дзвоникоподібної форми, із п'яти пелюсток, які біля основи зрослися з чашечкою. У більшості столових сортів кавуна, у яких плоди кулястої форми, квітки двостатеві, тобто крім тричленикової маточки мають і три пиляки. Однак є сорти, що мають жіночі одностатеві квітки без пиляків, тому плоди в цьому випадку формуються видовженої форми. Чоловіча квітка цвіте лише одну добу, жіноча 1—2 доби залежно від стану запилення. Пилок у кавунів важкий, липкий, а тому переноситься тільки за допомогою комах — бджіл, трипсів, мурашок. Запилення відбувається здебільшого від 6 до 10 год ранку. Зав'язь нижня, три-, чотири- або (іноді) п'ятироздільна, опушена. У рослин дині квітки роздільно- або двостатеві (мал. 7). Чоловічі квітки на коротких квітконіжках, зібрані в суцвіття у пазухах листків, розміщуються як на головній огудині, так і на огудині першого та наступних порядків. Чашечка келихоподібна або конічна, світло-зелена. Віночок п'ятипелюстковий, який зрісся біля основи з чашечкою, жовтого кольору. Тичинок п'ять, з яких чотири зрослися попарно. Пиляки жовті, зігнуті у вигляді петель. Жіночі квітки поодинокі, рідше по дві, у більшості сортів гермафродитні, розміщуються переважно на огудині першого і наступних порядків. У ранньостиглих сортів дині перші жіночі квітки та перші зав'язі утворюються, як і в кавунів, ближче до основи стебла, а в пізньостиглих — трохи далі. На відміну від кавунів у рослин дині жіночі квітки розміщуються переважно на бічних пагонах першого і другого порядків. З'являються жіночі квітки через 3 — 5 діб після появи чоловічих квіток. Оцвітина у жіночих квіток за будовою така сама, як і в чоловічих, але набагато більша. Зав'язь нижня, опушена. Приймочка маточки подвійно-трироздільна, розміщена на короткому стовпчику. На пелюстках віночка майже завжди є рудименти андроцею. Чоловічих квіток на рослині закладається 90 — 200, жіночих — 11 — 23,з яких утворюються 3 —5 плодів. У гарбузів квітки переважно роздільностатеві (рідко жіночі з рудиментарними пиляками), дуже великі (мал. 8). Двостатеві квітки або зовсім не утворюють плодів і після цвітіння обпадають, або формують безнасінні плоди. Пелюстки апельсиново-жовтуватого забарвлення. Пиляки петлеподібно зігнуті й зрощені в колонку, один пиляк вільний. Зав'язь нижня. Плоди здебільшого закладаються на головному пагоні. Чашечка у великоплідиого гарбуза келихо- або оберненоко-нусоподібна. Чашолистки тонкі, ниткоподібні, пелюстки віночка жовті, широкі, колонка пиляків циліндрична або конічна (мал. 9). Колір пиляків світло-жовтий. Бутон квітки біля основи здутий. Чашечка у гарбузів твердокорих діжкоподібна, чашолистки шилоподібні, товсті, пелюстки прямостоячі, загострені. Колонка пиляків коротка, конічна. Колір пиляків світло-оранжевий. Бутон квітки конусоподібний.
Чашечка в гарбузів мускатних плоска, чашолистки широкі, листко-подібні. Пелюстки загострені, відігнуті. Колонка пиляків довга, циліндрична. Колір пиляків темно-жовтий. Бутон квітки у верхній частині розширений. У гарбузів на одній рослині може закладатися до 400 чоловічих та до 80 жіночих квіток. Перші жіночі квітки закладаються у гарбузів твердокорих (включаючи кабачки) у 3— 11 вузлах, у великоплідних — у 7— 16, у гарбузів мускатних — у 12 — 16 вузлах. Висока родючість ґрунту, скорочений світловий день, знижена температура (переважно вночі) у період формування квіток, помірне азотне та калійне живлення, застосування бору, підвищена вологість ґрунту й особливо повітря сприяють утворенню жіночих квіток, тобто підвищенню врожаю. За температури повітря 18 — 22 °С на 30-ту — 40-ву добу після появи сходів починається цвітіння. У цей час відносна вологість повітря не повинна бути нижчою за 40 — 50 %. Пилок баштанних культур здатний до проростання не раніше як за 12 — 24 год до розпускання квіток і тільки за температури не менш як 12— 15 °С та достатньої вологості повітря. Дозрілий пилок здатний до проростання впродовж 4 — 5 діб, проте найжиттєздатніший він у перші години після розпускання квітки. У жіночих квіток найвища здатність до запліднення триває впродовж 3 — 4 год з моменту розкриття квітки. Якість запліднення зав'язей значною мірою залежить від кількості комах та наявності в квітках нектару. Доведено, що початок виділення нектару в квітках відбувається приблизно через 1 год і досягає максимуму через 3 — 4 год після їх розкриття. У цей період бджоли найінтенсивніше відвідують та запилюють квітки. Поливання рослин рано-вранці (до розкривання квіток) сприяє виділенню нектару, а отже, якісному їх запиленню та заплідненню. У разі пізніх поливань удень, коли квітки вже розкрилися, внаслідок потрапляння в квітки води утруднюється доступ бджіл до нектару і запилення квіток погіршується. Отже, запилення найкраще відбувається від 6 до 9 год ранку. Чоловіча квітка живе добу, а жіноча (незапліднена) — 3 — 4 доби.
Для належного запліднення зав'язей баштанних культур необхідні підвищені температура та відносна вологість повітря Найстійкіші до зниженої вологості повітря квітки кавунів і динь, менш стійкі — квітки гарбузів. Надмірна вологість повітр* також небажана, особливо за низької температури, оскільки це затримує запилення і запліднення квіток. Для вегетації кавуна і дині потрібна більш висока темпера тура повітря, для гарбуза — помірна. Найінтенсивніше цвітінш відбувається в перші 14—15 діб, однак в умовах України можі продовжуватися до настання приморозків. Плоди нормально розвиваються лише після повного запліднення всіх насінних зачатків, яких у зав'язях близько 400-600 шт. Неповне запліднення, що спостерігається за несприят ливої погоди (посуха, низька температура), призводить до не повноцінності плодів (однобокі тощо). Цвітіння за сприятливих умов вирощування залежно від скоростиглості сортів починається у кавунів на 40-ву — 50 ту; добу, у динь — на 30 — 60, у гарбузів — на 35 —60-ту доб; після появи сходів. Плоди Після запліднення квітка закривається. Уже на другу доб зав'язь починає розростатися. Найінтенсивніше відбуваєтьс ріст плодів у перші дні, а на початку достигання зменшується. Тривалість часу від початку зав'язування до настання стиглосі плодів залежить від погодних, агротехнічних, кліматичних і ґрунтових умов, а також від сорту. Для кавунів цей період трива 30—45 діб, для динь — 20 —70, для гарбузів — 50 —70 діб. Плід у баштанних культур — велика багатонасінна несправжня ягода масою від кількох десятків грамів до 80 кг і більше Найбільший у світі гарбуз мав масу 304,3 кг та 3 м 63 см обхваті. Плоди баштанних відрізняються за розмірами, формок забарвленням і рисунком кори, забарвленням і структурою м'* куша, розмірами і формою насіння тощо. Однак вони мают багато спільних ознак, особливо в анатомічній будові. Кора у баштанних культур має три шари: епідерміс з кутикулу, хлорофілоносну та багатошарову корову паренхіму. М'якіш плодів — це паренхіма, що складається з пухких тонкостінних клітин. Плоди кавунів мають кору, м'якуш і плаценти з насіння. Кора (мал. 10) складається з верхнього одношарового кутин зованого епідермісу. Кутикула та епідермальні клітини найтови в колоцинта, потім у кормового кавуна, лежких і нележки сортів столових кавунів. Під шаром епідермісу розміщена на хлорофілоносна паренхіма, до складу якої входить 8—10 шарів клітин. Забарвлення плодів, а також рисунок кори залежать від кількості й характеру розміщення хлорофілу та наявності хромопластів у клітинах паренхіми. Наступний шар клітин — це механічна тканина (панцир), яка складається з товстостінних здерев'янілих склеренхімних клітин. Від міцності цього шару залежать лежкість і транспортабельність плодів кавунів. Під панцирним шаром знаходиться багатошарова паренхіма, яка переходить у паренхіму м'якуша плода і має різне забарвлення залежно від сорту в стані стиглості. У білому м'якуші кавуна в протоплазмі клітин містяться лейкопласти, лимонному — хромопласти, малиновому і червоному — хромопласти. Паренхіма м'якуша плодів кавуна утворена з великих тонкостінних клітин, які від периферії плода до центру поступово збільшуються. У паренхімі м'якуша містяться плаценти, які кінцями розгалужень зрослися з коровою паренхімою. На бічних відгалуженнях плацент та м'якуші рівномірно розміщується насіння. Кожна насінина сполучена із судиною, по якій відбувається її живлення. Судини, у свою чергу, з'єднані в судинні пучки, розміщені в центрі плода. Плоди мають сплюснуту, кулясту, тупоеліптичну, еліптичну, циліндричну форми (мал. 11). Розміри плодів за поздовжнім діаметром такі, см: дуже дрібні — менш як 10, дрібні — 10 — 12, середні — 13—18, великі — 19 — 20, дуже великі — понад 20. Поверхня плодів — гладенька, слабкосегмеитована, нерівна, слабкоребриста — з маловідчутними на дотик опуклостями. Візерунок на плодах має вигляд смуг, плям чи сітки і забарвлений у темніший порівняно з фоном колір, однак плоди можуть і не мати візерунка. Забарвлення візерунка — світло-зелене, зелене, синьо-зелене, темио-зелене. Забарвлення фону — біле, світло-зелене, зелене, темно-зелене. Товщина кори: товста — 1,5 —2 см і більше; середня — 1 — 1,5; тонка — менш як 1 см. | Забарвлення м'якуша — рожеве, червоне, жовтувато-червоне, І кармінове, малинове, біле, малиново-жовте. Консистенція м'якуша — зерниста, ніжна, інколи трапляється і груба — у сортів, придатних для транспортування і зберігання. Щільний м'якуш характерний для кормових кавунів, твердий — для колоцинта. Смак м'якуша — малосолодкий, солодкий, дуже солодкий.
Плоди дині — також несправжні багатонасінні ягоди, але за анатомічною будовою вони відрізняються від плодів кавуна переважно наявністю внутрішньої порожнини, в якій розміщені плаценти з насінням, та відсутністю панцирного шару. Плаценти у дині сухі або вологі, вони не зростаються з паренхімою м'якуша, а розміщуються в порожнині плода та з'єднуються з м'якушем сіткою судин, через які відбувається живлення насіння. Плацент у плодах дині здебільшого три, рідко чотири або п'ять. Форма плодів дині: куляста, коротко- або видовжено-оваль-на, яйце- або веретеноподібна, циліндрична (мал. 12). Розміри плодів (за найбільшим діаметром) кулястої або сплюснутої форми: великі — понад 22 см, середні — 15 — 22, дрібні — до 15 см; довгастої форми: великі — понад 30 см, середні — 25 — 30, дрібні — до 25 см. Поверхня стиглого плода: гладенька, нерівна, горбиста, сег-ментована, зморшкувата, сітчаста (мал. 13). Клітчастість сітки: великоклітчаста — клітинки розміром 2,5 мм і більше; дрібно-клітчаста — клітинки розміром менш як 2,5 мм. Візерунок плода дині буває у вигляді стрічечок, смуг, плям, крапчастості. Забарвлення візерунка недостиглого плода — темно-, сіро- або світло-зелене. Забарвлення фону недостиглого лода — біле, білясте, світло-зелене, жовтувато-зелене, сіро-зелене, зелене, темно-зелене. Забарвлення візерунка достиглого Плода — лимонне, апельсинове, зелене, сіро-зелене, темно-зелене, Коричнево-зелене, коричневе. Забарвлення фону достиглого плода — біле, білясте, лимонне, апельсинове, коричневе, жовто-, або темно-зелене, зелене. Консистенція-пляниста, хрумка, щільна.
Щільність кори: м'яка, середня, тверда. Міцність плодів: роз- тріскуються або не розтріскуються. Розмір насінної порожнини: мала (менше половини діаметра плода), середня (дорівнює половині діаметра плода), велика (понад половину діаметра плода). Товщина м'якуша: товстий — товщина м'якуша з одного боку плода більша за радіус насінного гнізда, середній — товщина м'якуша дорівнює радіусові насінного гнізда, тонкий — товщина м'якуша менша за радіус насінного гнізда. Ступінь стиглості м'якуша: достиглий — їстівна частина майже досягає епідермісу, недостиглий — тверда неїстівна частина становить 1/6 товщини м'якуша, нестиглі — 1/3 товщини м'якуша. Забарвлення м якуша — оіле, ораживе, м'якуша стиглого плода — картопляна, в'язка, нещільна, тануча. За цукристістю плід буває дуже солодкий, солодкий, малосолодкий, несолодкий. Плоди гарбузів мають внутрішню порожнину — насінне гніздо з плацентами й насінням, як у дині, і панцерний шар, як у кавуна. Епідерміс складається з квадратних клітин із кутикулою на зовнішніх стінках. Нижче розміщується хлорофілоносна паренхіма, верхні шари якої у більшості сортів мають клітини з хлоро- та хромопластами. Під хлорофілоносною паренхімою сортів гарбуза виду Сисигbіtа реро Ь. знаходиться панцерний шар (мал. 14). У плодах інших культурних видів, наприклад великоплідних та мускатних, панцерний шар трапляється як виняток переважно в тропічних місцевостях. Під панцерним шаром знаходиться корова паренхіма, яка і становить м'якуш плода. Плаценти сухі, як і в дині, вони не зливаються з паренхімою, розміщені в порожнині плодів на стінках та об'єднані з паренхімою сіткою судин, за допомогою яких здійснюється живлення насіння. В їжу, як у дині, так і в гарбузів, використовують стінки плодів без плацент
1- епідерміс із кутикулою; 2 — хлорофі-. носна паренхіма; 3 — механічна тканина панцир); 4 — паренхіма кори; 5 — паренхіма м'якуша
. Плоди гарбузів мають сплюснуту, кулясту, еліптичну, яйцеподібну, зворотно-яйцеподібну чи овальну форму (мал. 15, 16, 17). Розміри за найбільшим діаметром плода: у виду С.mахіmа округла форма - великі - понад 35 см, середні - 20-35, дрібні — до 20 см; видовжена форма — великі — понад 40 см, середні — 30 — 40, дрібні — до 30 см; у виду С. реро — великі — понад 35 см, середні - 25-35, дрібні - до 25 см; у виду С. mоsсhаtа исЬ. у видовжених форм плода за довжиною — дрібні — менше 35 см, середні - 35-50, великі - 50-60, дуже великі - понад 60 см. Розмір насінної порожнини плода — мала (дорівнює 1/2 діаметра плода), велика (1/2 — 3/4 діаметра плода), дуже велика (понад 3/4 діаметра плода). У довгоплідних сортів гарбуза мускатного насінна порожнина розміщена у верхній частині плода, а в деяких сортів вона дуже мала. Консистенція м'якуша — нещільна, картопляниста, борошниста, хрумка, кавуноподіб-на, щільна, середньої щільності, дуже щільна, відстає від кори. Цукристість м'якуша — солодкий, малосолодкий, несолодкий. Плодоніжка — здерев'яніла, циліндрична і конічна без опушення у великоплідних гарбузів; гранчаста з розширенням біля плода у вигляді зірочки, з коротким шорстким опушенням у мускатних гарбузів; різко гранчаста, призматична з колючим шипуватим опушенням у твердокорих гарбузів. Форма плодоніжки — характерна ознака ботанічних видів гарбузів. Забарвлення візерунка — білувате, світло-сіро-зелене, світло-зелене, зелене, темно-зелене, апельсинове, червоне. Товщина м'якуша — товстий (дорівнює радіусові насінної порожнини або більший), середній (від половини до радіуса), тонкий (менший за половину радіуса). Забарвлення м'якуша — біле, кремове, лимонно-жовте, брудно-яєчне, яєчно-жовте, апельсинове. Форма 2
Насіння - це зародкові рослини, що утворюються у зав'язі квіток із заплідненого насіннєвого зачатка. У гарбузових воно розвивається і дозріває у соковитих плодах. Насіння окремих баштанних культур відрізняється за морфологічними ознаками та хімічним складом. За формою яйцеподібне з витягнутим носиком, або без нього, сплюснуте. Зародок складається з двох сім'ядолей, в яких сконцентровані поживні речовини насінини, брунечки із зародковими листочками з якої формується стебло і зародкового корінця, з якого розвивається стрижневий корінь. Шкірка насінини у баштанних культур складається з трьох-чотирьох шарів: зовнішнього епідермісу, губчастої тканини -гіподерми, яка складається з дуже пористих клітин заповнених повітрям; шару кам'янистих клітин, які надають міцності насінній шкірці; внутрішнього шару - заповнених повітрям трахеїд. За анатомічною будовою насінної шкірки різні види Гарбузових настільки відрізняються, що цей показник можна використовувати для їх класифікації. За розміром насіння столових кавунів поділяють на велике завдовжки понад 1,5 см, середнє - 1-1,5, дрібне - менш як 1см. Забарвлення свіжого насіння кремове, солом'яно-жовте, світло-коричневе, сіре, червоне, коричневе, чорне, зелене. Візерунок насіння у вигляді крапчастої плямистості, забарвлення облямівки та носика іншого кольору порівняно з фоном. Поверхня насіння може бути гладенькою, шорсткою, з дрібними і великими тріщинами. Форма насіння округло-еліптична та яйцеподібна з відтягнутим носиком. Насіння може бути з обідком або без нього. За розміром насіння дині буває велике (довге) - завдовжки понад 1,2 см, середнє - 0,9-1,2, дрібне - менше 0,9 см. За формою: широкоовальне, вузькоовальне, загострено-овальне, довгасте. За кольором: біле, кремове та жовте. Насіння гарбузів за зовнішніми ознаками та розміром має видові відмінності. Насіння гарбузів великоплідних дуже велике (в 1 г 2-5 шт.), плоске, овальне, злегка опукле, забарвлення залежно від сорту молочно-біле або оранжево-жовте. По краю насінини обідок відсутній. Насіння гарбузів звичайних твердокорих дуже велике (в 1г 2— 5шт) плоске, видовжено-овальне. Забарвлення бруднувато-кремове. Край насінини має добре виражений обідок. Насіння кабачків і патисонів подібне до гарбузів твердокорих, але менше за розмірами. Насіння гарбузів мускатних велике (в 1г 5-10 шт.), плоске, овальне. Забарвлення брудно-біле. По краю насінини знаходиться хвилястий або ворсистий обідок, забарвлення якого темніше за забарвлення шкірки насінини. Насіння баштанних культур має високу життєздатність -зберігає схожість упродовж 8-10 років, а інколи й довше. Найпродуктивнішим вважається насіння, яке зберігається не більше як 2-А- роки. Після 5-7 річного зберігання насіння баштанних культур втрачає життєздатність і не забезпечує високого врожаю. Тривалість появи сходів у рослин родини Гарбузових при оптимальній температурі і наявності вологи слідуюча: насіння кавуна дає сходи через 8-10 діб, дині - 8-9, гарбуза - 6-7 діб. Контрольні запитання і завдання 1. Яка будова і властивості кореневої системи баштанних культур? 2. Насіння, його будова, розміри, зовнішні ознаки, тривалість збері гання схожості, необхідна кількість вологи для повного набубнявіння насіння. 3. Яка будова і розміри стебла у баштанних культур? Назвіть характерні ознаки. 4. Яка форма, розміри, забарвлення та опушення листків кавуна, дині, гарбуза? 5. Назвіть типи квіток, їх будову та характер розміщення. 6. Які оптимальні умови цвітіння, запилення і запліднення зав'язі? 7. Яка анатомічна будова плодів кавуна, дині, гарбуза? 8. Розкажіть про типи поверхні плодів кавуна, дині, гарбуза.
|
Будова кори плода гарбуза звичайного:
Поверхня плодів — гладенька, сегментована, ребриста, горб кувата, бородавчаста. Візерунок плода відсутній, смуги вузьк або середні, плями густі чи рідкі. Забарвлення фону — біле кремувате, жовте, сіре, світло- або темно-зелене.
