Студопедия — Тема 10. Зрошення. Типи зрошення. Особливості зрошення кавуна, дині, гарбуза
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 10. Зрошення. Типи зрошення. Особливості зрошення кавуна, дині, гарбуза






Баштанні культури, не­ дивлячись на порівняльно високу посухостійкість, різко реагують на поливи (особливо гарбузи).

У південних республиках баштанні вирощують в основному на зрошенні. Як правило на Україні баштанні в богарных (неполивних) умовах. Однак і в цих умовах зро­шення сприяє різкому підвищенню уро­жайності.

За три полива: один передпосівний та два вегетаційних - перший в фазі утворення огудини, другий в період цвітіння - початку утворення плодів. Поливная норма 300-400 м3 води прибавка врожаю на ц/га.

Важливим моментом при зрошенні є підбір таких сортів, які навіть при невеликому расході води давали б значну прибавку урожаю без зниження смакових якостей плодів.

Для більш друж­ного зявлення сходів бажано висівати наклюнув­шє чи набубнявіле насіння.

В условиях півдня України достатньо 3-5 поливів по 300—350 м3 води/га. Поливи проводять в основному до завязування пло­дів: в період зявлення масових сходів, в фазі 2-3 звичайних листочків або в фазі шатрика, на початку цвітіння, іноді в фазі завязування плодів.

Поливи до завязування плодів, сприяють сильному нарастанню вегетативної маси, яка пізніше формирує високий урожай. Крім того, вони сприяють більш ранньому завязуванню плодів, а зна­чить отриманню більш ранньої продукції. При цьому вміст цукрів і сухих речовин в плодах не зни­жується чи в незначної ступені. Поливи після завязування плодів, при загальному підвищенні урожая зачастую визивають зниження смакових якостей плодів. Після кожного поливу грунт розпушують.

Баштанні рослини досить чутливі до проведення поливів, особливо гарбузи, як найменш посухостійкі серед цих культур-Зрошення, особливо за сумісного застосування добрив, дає змогу вирощувати стабільні врожаї.

В умовах без зрошення врожай кавунів 10-15 т/га є досить високим, тоді як в умовах зрошення врожай 30 - 50 т/га є нормою, а в окремих господарствах він іноді перевищує 70 т/га (Астраханська обл., Росія).

Заданими В. Ф. Беліка (1982), мінімальний рівень вологості грунту для баштанних може бути дещо нижчим, ніж для деяких інших культур. В умовах Заволжя Волгоградської області, в Казахстані та Узбекистані високі врожаї кавунів можна одержати, підтримуючи нижній рівень вологості Грунту в шарі 0-30 см на рівні 65-70 % НВ.

У районах з різкоконтинентальним кліматом та в умовах нестачі вологи не тільки в грунті, а й у повітрі оптимальною для культури кавуна є вологість ґрунту з нижнім порогом не менш як 80 - 85 % НВ впродовж усієї вегетації. Зниження рівня вологості грунту за цих умов до 65 - 70 % НВ послаблює ріст і розвиток рослин, їх фотосинтетичну діяльність, різко знижує врожайність.

Слід зазначити, що поливи під час масового плодоношення, збільшуючи врожай, часто призводять до погіршення його якості, тому в цей період поливи треба обмежувати.

Найчутливіші до зрошення гарбузи, потім кавуни і дині, причому ранньостиглі сорти менш чутливі до зрошення порівняно з пізньостиглими.

Кількість поливів, величина поливних і зрошувальних норм під час вирощування баштанних культур залежать від ґрунтово-кліматичних умов, виду зрошуваної культури, глибини орного шару, гранулометричного складу ґрунту та інших факторів. Легкі піщані й супіщані ґрунти утримують вологи менше, ніж важкі глинисті й суглинкові. Тому на піщаних ґрунтах рослини поливають частіше, але меншими нормами, ніж па важких. На засолених ґрунтах поливи проводять частіше, невеликими нормами — 350 - 500 м3/га. За такого режиму зрошення підтримується стала вологість ґрунту, знижується концентрація ґрунтового розчину і дещо розсолюються верхні шари ґрунту. Після кожного поливання аж до змикання рядків проводять розпушування міжрядь, що значно послаблює накопичення солей в орному шарі.

У різних зонах баштанництва застосовують неоднакові режими зрошування, що зумовлюється кількістю опадів, рівнем температури, яка впливає на інтенсивність ростових процесів у рослинах, а отже, і на витрату води рослинами.

В умовах України посіви баштанних культур поливають лише в південній частині. У цих районах поливання проводять 3 - 4 рази з поливною нормою 300 - 350 м3/га переважно у перший період вегетації: після появи масових сходів, у фазі 2 - 3 справжніх листків або у фазі шатрика, на початку цвітіння (інколи у фазі зав'язування плодів). Полив здійснюють по борознах або дощуванням за допомогою дощувальних машин. Так, у господарствах Скадовського району Херсонської області баштани поливають двічі машиною ДФ-120 (Дніпро) — уперше па початку формування огудини, вдруге — па початку утворення плодів. Поливна норма становить 650 і 500 м3/га. Крім того, було проведено два вегетаційних поливи в ті самі фази розвитку рослин кавунів нормами 450 і 350 м3/га. Поливи проводили дощувальними машинами ДДА-100МА з насадками для намагнічування води. Урожайність становила 55,5 т/га, а без поливу 26 т/га.

Як зазначає І, М. Шабунін, найкритичнішим щодо вологи для баштанних культур є період від появи сходів до плодоутворення. За даними Херсонського державного аграрного університету, проведення вологозарядкового поливу нормою 1000 м3/га і внесення додатково М40Р60 забезпечило вирощування врожаю кавунів 35 т/га, а проведення вегетаційного поливу 300 - 400 м3/га — 38,8 т/га. На Херсонській селекційній науково-дослідній станції баштанництва УААН підтримання вологості грунту на рівні 75 - 80 % НВ і внесення мінеральних добрив N135Р135К90 забезпечило врожай 82,4 т/га. Поливна норма і кількість поливів залежать від потодних умов. Вологозарядкові поливи проводять восени, навесні та після ущільнювальних культур на зелений корм. На поукісних площах сівбу баштанних культур в умовах Херсонської області треба про водити не пізніше 15 червня







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 389. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...

Закон Гука при растяжении и сжатии   Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия