IV. РОЛЬ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

Викладач, який здійснює керівництво курсовою роботою студента/курсанта, виконує наступні функції: рекомендує тематику курсових робіт; знайомить студентів/курсантів з порядком написання роботи й вимогами, пропонованими до неї; визначає графік підготовки курсових робіт і здійснює контроль за його виконанням; консультує студентів/курсантів на всіх етапах їхньої роботи; рецензує остаточний варіант курсової роботи; допускає роботу до захисту.

Як бачимо, функції керівника численні й різноманітні. Але він не може замінити самого автора курсової роботи. Якщо студент не проявляє здатності до дослідження, якщо він недисциплінований і не виконує пропонованих вимог, керівник вправі зняти із себе відповідальність за такого студента й не допустити його до захисту.

Важливо зрозуміти, що відповідальність за підготовку та якісний стан курсової роботи цілком покладена на студента/курсанта. Керівник – тільки надає науково-методичну допомогу й проводить консультування.

V. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

На кафедрі теорії та історії держави та права Кримського юридичного інституту відповідно до загальноприйнятих норм вироблені вимоги до оформлення курсових робіт. Цей бік справи не можна недооцінювати: правильне оформлення роботи - це теж вироблення необхідної навички, і студентові/курсантові необхідно навчитися надавати своїй праці належного виду.

Курсова робота повинна бути відповідним чином оформлена. До оформлення пред'являються наступні вимоги:

1. Наявність титульного аркуша;

2. На другій сторінці – план роботи;

3. Бібліографічний список, складений за прізвищем авторів.

Курсова робота пишеться на аркушах А4, заповнюваних з одного боку, і подається на кафедру в папці або в швидкозшивачі. На аркушах робляться поля: ліве – 3 см., праве – 1,5 см., верхнє й нижнє – по 2 см. Робота повинна бути надрукована шрифтом Times New Roman, розмір шрифту – 14, інтервал між рядками – 1,5. Усі сторінки нумеруються, крім першої, титульної сторінки. Обсяг роботи, за прийнятими на кафедрі нормами, становить від 25 до 30 сторінок. Параметри абзацу: перший рядок (червона) – відступ 15-17 мм. Для основного тексту: ліва межа абзацу – 0, права межа – 0. Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті роботи. Оптимальний розмір роботи – 30 сторі­нок. Перевищення цих меж свідчить, як правило, про наявність у роботі „загальних місць“, відволіканні від суті питання й багатослівності.

Структурні елементи, розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко й стисло відбивати зміст розділів, підрозділів. Заголовки структурних елементів роботи й розділів основної частини варто друкувати з абзацного відступу прописними буквами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці (шрифт розміром 16, 14 відповідно). Заголовки підрозділів і пунктів варто починати з абзацного відступу й друкувати з прописної букви, без крапки наприкінці, не підкреслюючи (шрифт 14). Заголовки розділів і параграфів розташовуються по центру рядків. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не допускаються.

Посилання на першоджерело в основному тексті здійснюється у виносці – унизу сторінки під рисою. Після порядкового номера виноски вказується прізвище й ініціали автора добутку, назва роботи, місце розташування (місто) і назва видавництва, у якому була опублікована робота, рік видання й порядковий номер тієї сторінки добутку, на яку посилається автор курсової роботи (у підсумковому списку використаної літератури вказується загальна кількість сторінок у першоджерелі).

Усі цитати, перекази, цифрові дані, а також будь-які фактичні відомості, що не є загальновідомими, обов'язково повинні супроводжуватися посиланням на джерело (документ, дослідження й тощо), оформлюваного у вигляді виноски. У тексті роботи виноска на літературу береться у квадратні лапки, у яких указується номер цитованого видання, й через кому – сторінка із цитатою, наприклад: [5, 35]. Цитовані у виносках видання формують список використаної літератури.

Список літератури, використаний при написанні курсової роботи, наводиться після висновку на окремій сторінці (сторінках).

Першоджерела повинні бути розташовані за абеткою (за авторами), у хронології. Їхня групова послідовність має такий вигляд: перший блок містить у собі законодавчі й інші нормативно-правові акти; другий – підручники, коментарі, монографії, навчальні й довідкові посібники; третій – статті, опубліковані в журналах і збірниках наукових праць; четвертий – матеріали опублікованої й місцевої слідчо-судової практики.

Правильне оформлення виносок і списку літератури (у сукупності іменованих науковим апаратом дослідження) – це найсуворіша вимога, що діє в усіх без винятку наукових і видавничих установах. Рецензент повинен ясно бачити, яку літературу і як використовує автор, звідки запозичені ним ті або інші відомості, чию точку зору (свою або іншого дослідника) він у цей момент викладає.

Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих аркушах, вміщують у загальну нумерацію сторінок роботи. Ілюстрації й таблиці на аркуші формату А3 ураховують як одну сторінку.

Неприпустимим і неприйнятним є довільне скорочення слів. Зрозуміло, робота повинна бути написана грамотно, значна кількість помилок уже сама по собі робить роботу незадовільною. Умовні скорочення й абревіатури можуть бути використані лише в тому разі, слово або група слів ускладнює сприйняття викладеного матеріалу, у зв'язку із частим його повторенням або скорочення має розповсюджене застосування в літературі. Розшифровка використаних у роботі (не загальноприйнятих) умовних скорочень і абревіатур дається автором на початку роботи – після плану, перед вступом. Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назва і інші власні імена в тексті роботи наводять мовою оригіналу.

Після написання й належного оформлення курсової роботи студент/курсант повинен підписати її та передати на кафедру теорії та історії держави та права на рецензування.

Для курсових робіт характерні наступні недоліки: відсутні переконливі докази, обґрунтування, висновки та рекомендації; порушена послідовність викладу, багато повторень, нечіткі формулювання, обмовки, граматичні помилки; відсутня чіткість у визначенні основного змісту курсової роботи; наведені приклади не підкріплюються змістом, роздумами автора; курсова робота пишеться як набір цитат, фраз, виписок з книжок, брошур, та інших джерел або як переказ однієї-двох журнальних статей.

Тому дуже важливо при виконанні курсової роботи уважно вивчити методичні рекомендації для того, щоб запобігти зазначеним недолікам.