Студопедия — Пенелопа Дуглас 5 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Пенелопа Дуглас 5 страница






Вимоги страхувальників, застрахованих осіб, вигодонабувачів та кредиторів задовольняються за рахунок активів філії страховика-нерезидента, в разі їх недостатності - гарантійного депозиту, а в разі недостатності активів філії страховика-нерезидента та її гарантійного депозиту - за рахунок страховика-нерезидента, який створив таку філію.

 

68. Здійснення страхування через структурні підрозділи страховика.

 

Абзацом четвертим ст. 8 Закону № 698-ХІІ передбачено, що суб’єкт підприємницької діяльності має право відкривати філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Стаття 7 Закону № 887-XII передбачала можливість створення підприємством філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів з правом відкриття поточних i розрахункових рахунків із затвердженням положення про них. Пункт 4 ст. 64 Господарського кодексу також визначає, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. При цьому згідно з п. 2 ст. 55 Господарського кодексу суб’єктами господарювання є як господарські організації — юридичні особи, так i філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Пунктом 1 ст. 132 Господарського кодексу встановлено, що структурні одиниці господарських організацій визнаються суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи. Положенням № 13, зокрема, визначено, що філія страховика — це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс i здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії та право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика у повному обсязі або з обмеженнями. Згідно із зазначеним Положенням страховик несе повну відповідальність за діяльність своїх філій та представництв, організує контроль за страховими операціями філій.

 

69. Договори, які можуть укладатися зі страховиками-нерезидентами

 

Договори страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (уключаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів, - особами, які мають потребу в страхуванні як страхувальники.

Договори перестрахування - страховиками-резидентами, які мають потребу у перестрахуванні як перестрахувальники.

Договори про надання страхових агентських послуг - страховими агентами.

Договори про отримання консультаційних послуг, послуг з оцінки актуарного ризику та задоволення претензій - особами, які мають потребу в допоміжних послугах із страхування.

Договори зі страховиками-нерезидентами, зазначені в пункті 2 цієї глави, укладаються у порядку, установленому Господарським кодексом України, Законом України "Про страхування", з урахуванням особливостей, визначених главою 2 цих Вимог.

 

70. Особливості укладання договорів із страховиками-нерезидентами

 

До підписання договору зі страховиком-нерезидентом особа, що має намір укласти такий договір, повинна переконатися про відповідність страховика-нерезидента встановленим Законом України "Про страхування" умовам, за яких такий страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні:

У разі укладання договору безпосередньо зі страховиком-нерезидентом отримати від такого страховика-нерезидента інформацію (підтвердження) у письмовій формі про те, що:

Держава, у якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членів Світової організації торгівлі та не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

У разі здійснення перестрахування вимога щодо членства у Світовій організації торгівлі держави, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не застосовується.

За страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд.

Держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не включена до переліку офшорних зон, визначеного згідно із законодавством України.

Страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, у якій він зареєстрований, при цьому зазначаються орган, що видав ліцензію, дата її видачі та номер.

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. При цьому зазначаються рівень рейтингу, міжнародне рейтингове агентство, що визначило цей рейтинг, та джерело опублікування рейтингу.

У разі укладання договору страхування/перестрахування через страхового/перестрахового брокера або страхового агента отримати від такого страхового посередника інформацію, зазначену в підпункті 1.1 цього пункту, у письмовій формі, яку страховий посередник повинен надати згідно з порядком та вимогами щодо здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами.

 

71. Вимоги щодо здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів страхування/перестрахування зі страховиками-нерезидентами

 

 

72. Поняття та ознаки договору страхування.

 

Договором страхування є письмова угода між страхувальни­ком і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити стра­хову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у до­говорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Характеристика договору страхування

1. Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Проте учасників страхових правовідносин може бути більше — крім власне сторін договору страхування, до них належать застраховані особи, а також вигодонабувачі.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або това­риств з додатковою відповідальністю, а також одержали у вста­новленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльнос­ті.

Страховики можуть здійснювати страхову діяльність як без­посередньо, так і через страхових посередників. Ними можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

2. За договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату відповідній особі. Ознака захисту майнових інте­ресів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій є головною метою і призначенням інституту страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкоду­вання проводиться страховиком згідно з договором страхуван­ня або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страху­вання) і страхового акта (аварійного сертифіката), який склада­ється страховиком або уповнонаженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

3. Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки. Страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) вважається плата за страхування, яку стра­хувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Особливістю договору страхування є те, що обов'язок страхувальника сплатити страховий платіж має місце завжди, а обов'язок страховика сплатити страхову суму — тіль­ки в разі настання страхового випадку.

4. Договір страхування укладається в письмовій формі. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страхо­вим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), яке є формою догово­ру страхування, що однак не позбавляє сторони цього договору права викласти його в іншій письмовій формі.

 

73. Місце договору страхування серед цивільно-правових договорів

 

У юридичній літературі зазначається, що договір страхування виконує дві функції. По-перше, цей договір — юридичний факт, з яким норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення зобов'язань. Відповідне зобов'язання, оскільки воно виникає на основі договору, називається договірним, а даний договір є юридичним фактом, на підставі якого виникло договірне зобов'язальне правовідношення. По-друге, оскільки сторони договору не лише встановлюють між собою правовий зв'язок, а й тією чи іншою мірою визначають його зміст, то договір є ще й засобом регулювання відносин, формування умов, на яких будується правовий зв'язок між його учасниками. У такій якості він покликаний виконувати конкретні функції, властиві йому як самостійному договору. Самостійність договору страхування є тим показником, який дозволяє відмежовувати його від інших, зовнішньосхожих з ним договорів (договору поруки, доручення, зберігання, позики, перевезення). Таке відмежування особливо важливе для правильного розуміння суті страхування взагалі, і, крім того, воно дає можливість усувати виникнення практичних казусів.

Досліджуючи правову природу договору страхування, варто зазначити, що в системі цивільно-правових договорів він належить до договорів про надання послуг. Головна особливість цієї групи договорів в тому, що надання послуги невіддільне від діяльності особи -послугонадавача (у нашому випадку надання страхової послуги невіддільно пов'язане із діяльністю страховика), а корисний ефект такої діяльності полягає в самому процесі надання послуги.

 

74. Істотні умови договору страхування.

 

Договором страхування є письмова угода між страхувальни­ком і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити стра­хову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у до­говорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Характеристика договору страхування

1. Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Проте учасників страхових правовідносин може бути більше — крім власне сторін договору страхування, до них належать застраховані особи, а також вигодонабувачі.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або това­риств з додатковою відповідальністю, а також одержали у вста­новленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльнос­ті.

Страховики можуть здійснювати страхову діяльність як без­посередньо, так і через страхових посередників. Ними можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

2. За договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату відповідній особі. Ознака захисту майнових інте­ресів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій є головною метою і призначенням інституту страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкоду­вання проводиться страховиком згідно з договором страхуван­ня або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страху­вання) і страхового акта (аварійного сертифіката), який склада­ється страховиком або уповнонаженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

3. Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки. Страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) вважається плата за страхування, яку стра­хувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Особливістю договору страхування є те, що обов'язок страхувальника сплатити страховий платіж має місце завжди, а обов'язок страховика сплатити страхову суму — тіль­ки в разі настання страхового випадку.

4. Договір страхування укладається в письмовій формі. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страхо­вим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), яке є формою догово­ру страхування, що однак не позбавляє сторони цього договору права викласти його в іншій письмовій формі.

 

75. Форма договору страхування: законодавчі вимоги

 

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом. Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:

назву документа;

назву та адресу страховика;

прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

зазначення предмета договору страхування;

розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

перелік страхових випадків;

розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

строк дії договору;

порядок зміни і припинення дії договору;

умови здійснення страхової виплати;

причини відмови у страховій виплаті;

права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін;

підписи сторін.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб.

 

76. Порядок укладання договору страхування.

 

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух".

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

 

77. Укладення договору страхування на користь третьої особи.

 

Страхувальник має право страхувати як власні майнові інтереси, так і інтереси третіх осіб. Для страхування інтересів третьої особи страхувальник має укласти договір на користь третьої особи (ст. 636 ЦК), майнові інтереси якої стають предметом договору страхування. У цьому випадку учасником страхового правовідношення виступає застрахована особа. Якщо страхувальник не укладає договір на користь третьої особи, то застрахованою особою вважається він сам.

За договором страхування на користь третьої особи страховик зобов'язаний здійснити зазначеній третій особі страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку (ч. 1 ст. 985 ЦК).

Учасником страхового правовідношення може бути вигодонабувач, тобто призначена страхувальником фізична чи юридична особа для одержання страхової виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 985 ЦК страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором.

Призначення вигодонабувача не визнається істотною умовою договору, тому страхувальник має право змінювати його, повідомивши про це страховика. При цьому право на зміну вигодонабувача може бути обмежене договором страхування (ч. 1 ст. 985 ЦК).

Правовий статус вигодонабувача вирізняє належне йому право вимагати від страховика виконання покладених на нього обов'язків, у тому числі здійснити страхову виплату. Водночас страхувальник, який уклав договір страхування на користь вигодонабувача, не звільняється від виконання своїх обов'язків за цим договором, навіть якщо він укладений на користь вигодонабувача.

Після настання страхового випадку заміна вигодонабувача є неможливою, оскільки мав місце юридичний факт, з настанням якого виникло нове правовідношення, суб'єктом якого виступає новий учасник - вигодонабувач. Заміна такої особи означала б припинення його прав, наданих законом.

 

78. Недійсність договору страхування.

 

Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:

1) якщо його укладено після страхового випадку;

2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

 

79. Наслідки визнання страхувальника недієздатним

 

Якщо страхувальник - юридична особа припиняється і встановлюються його правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступника. У разі визнання судом страхувальника-громадянина недієздатним його права і обов'язки за договором страхування переходять до його опікуна, а дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з моменту визнання особи недієздатною. У разі визнання судом страхувальника - фізичної особи обмежено дієздатним він здійснює свої права і обов'язки страхувальника за договором страхування лише за згодою піклувальника.

У разі смерті страхувальника - фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, права і обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування.

В інших випадках права і обов'язки страхувальника можуть перейти до іншої фізичної особи чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

 

80. Наслідки обмеження дієздатності страхувальника

 

Відповідно до ч. 1 ст. 996 ЦК права та обов'язки страхувальника-фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, здійснюються її опікуном з моменту визнання особи недієздатною. Відповідно до ст. 24 Закону "Про страхування" права та обов'язки за договором страхування переходять до опікуна. З цього приводу в літературі вказується на недостатню обгрунтованість зазначеної норми Закону, оскільки визнання фізичної особи недієздатною не має наслідком перехід її прав та обов'язків до інших осіб. Права та обов'язки за договором залишаються за страхувальником, але здійснюються вони опікуном.

На відміну від інших видів страхування, страхування цивільно-правової відповідальності не може продовжуватися, оскільки фізична особа, яка визнана судом недієздатною, стає неделіктоздатною, тобто вона не може нести цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку вона заподіяла (статті 41, 1184 ЦК). Тому договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визнана недієздатною, припиняється з моменту визнання особи недієздатною (ч. 1 ст. 996 ЦК).

Страхувальник-фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена судом, здійснює свої права та обов'язки страхувальника лише за згодою піклувальника (ч. 2 ст. 996 ЦК). До цих правовідносин страхування застосовуються загальні правила про наслідки порушення норм ЦК щодо отримання згоди піклувальника (статті 37, 223 ЦК тощо).

 

81. Наслідки реорганізації та ліквідації юридичної особи-страхувальника

 

Відповідно до ч. 1 ст. 995 і ст. 23 Закону "Про страхування" у разі, якщо юридична особа-страхувальник припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступників.

Зазначена норма ЦК поширюється на випадки, коли має місце припинення юридичної особи у формі реорганізації (статті 106-109 ЦК).

Ліквідація страхувальника-юридичної особи (ст. 110 ЦК) тягне за собою припинення договору страхування.

Права та обов'язки за договором майнового страхування переходять до правонаступника, до якого відповідно до документів про реорганізацію переходить річ, щодо якої виник майновий страховий інтерес як предмет договору страхування. У випадку укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності права та обов'язки за таким договором переходять відповідно до передавального акта або розподільчого балансу (ст. 107 ЦК).

 

82. Припинення договору страхування.

 

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

 

83. Зміст договору страхування.

 

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом. Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:

назву документа;

назву та адресу страховика;

прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 321. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Признаки классификации безопасности Можно выделить следующие признаки классификации безопасности. 1. По признаку масштабности принято различать следующие относительно самостоятельные геополитические уровни и виды безопасности. 1.1. Международная безопасность (глобальная и...

Прием и регистрация больных Пути госпитализации больных в стационар могут быть различны. В цен­тральное приемное отделение больные могут быть доставлены: 1) машиной скорой медицинской помощи в случае возникновения остро­го или обострения хронического заболевания...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия