ПАРАШУТНІ СИСТЕМИ
1.3. Укладка парашутів (для здійснення стрибків)
Укладка парашутів для здійснення стрибків з парашутом проводиться особисто кожним парашутистом у складі підрозділів під керівництвом і в умовах ретельного контролю з боку їхніх командирів і офіцерів повітрянодесантної служби (ПДС). Укладка одного парашуту (як основного, так і запасного) проводиться двома парашутистами, при цьому парашутист, за яким закріплений парашут, (перший номер) є укладаючим, а парашутист, який допомагає укладати парашут, (другий номер) – допомагаючим. З метою забезпечення якісного контролю укладки парашутів контроль за етапами укладки проводять укладаючий, допомагаючий, командир взводу, командир роти, офіцер повітрянодесантної служби. Для скорочення часу на укладку парашутів офіцеру повітрянодесантної служби дозволяється здійснювати поетапну перевірку укладку парашутів одночасно не більше, як у 4-х ротах (батареях) при цьому загальна кількість підрозділів не повинна бути більш 150 чоловік. До повного закінчення укладки парашутів у підрозділах забороняється відвертати особовий склад і офіцерів на заходи, що не пов’язані з укладкою парашутів. Укладка парашутів проводиться у приміщеннях або на вулиці у разі відсутності опадів та сирого ґрунту. Для укладки парашутів командир підрозділу повинен забезпечити підготовку робочого місця з таким розрахунком, щоб розпочати укладку одночасно всім підрозділом (Рис. 6). Під час укладки парашутів повинна бути наступна документація: - журнал бойової підготовки взводу; - інструкції з укладки парашутів (ТО і ІЕ ПС); - інструкція з експлуатації парашутних приладів; - Настанова з повітрянодесантної служби (НПДС-2006); - плани-конспекти (командирів взводів, командира роти); - список-відомість; - відомість закріплення парашутів та парашутних приладів; - паспорти на кожен прилад; - паспорти на кожен парашут; - картки – замінювачі на кожен парашут; - журнал обліку стрибків з парашутом.
Етапи укладки системи парашутної десантної ДПС (Д-6 серії 4)
Перевірка (огляд) наявності та справності парашутної системи і підготовка її до укладки
1-й етап. Монтаж ланки ручного розкриття, правої ланки підвіски та розчековочного пристрою. 2-й етап. Підготовка купола основного парашута для укладки в камеру, надягання камери. 3-й етап. Зачековування камери основного парашута стропами, укладка купола основного парашута в камеру. 4-й етап. Укладка стабілізуючого парашута в камеру, укладка камери з основним парашутом в ранець. 5-й етап. Затяжка клапанів ранця, монтаж камери зі стабілізуючим парашутом і монтаж парашутного приладу на ранець. (Закриття двох конусного замка.) 6-й етап. Підгонка і одягання підвісної системи; приєднання запасного парашута.
Етапи укладки парашута запасного «З-5»
1-й етап. Огляд (перевірка наявності та справності) і підготовка парашута до укладки. 2-й етап. Укладка купола та перевірка строп. 3-й етап. Укладка строп в соти ранця. 4-й етап. Укладка купола на дно ранця. 5-й етап. Затягування клапанів ранця. (- Опечатування).
Перевірка основного і запасного парашутів в «Козлах». Оформлення документації. Рис. 6 Схема місця для укладки парашутів:
1- підстилкові полотнища; 2 - похідне полотнище для укладених парашутів; 3 – приладдя для укладки; 4 - полотнища для укладки; 5-важелі; 6-похідне полотнище для розпущених парашутів.
При підготовці робочого місця: · похідні полотнища для укладки парашутів розкладаються в один ряд з інтервалом між ними не менш 0,5 м і закріплюються; · на кінцях полотнищ для укладки куполів парашутів розстеляють підстилкові полотнища; · посередині похідних полотнищ в 1 м від підстилкового полотнища однаково розміщується приладдя для укладки; · з обох кінців похідних полотнищ для укладки парашутів на відстані 1 м розкладаються похідні полотнища для розпущених і укладених парашутів; · всі укладені парашути у переносних сумках ставляться рівними рядами на похідних полотнищах.
Командир підрозділу (відділення, взводу, роти) повинен здійснювати безперервний контроль за укладкою парашутів. Кожний етап укладки парашутів командир підрозділу перевіряє особисто, а потім представляє підрозділ для перевірки офіцерові повітрянодесантної служби. На останньому етапі укладки парашутів підвісні системи парашутів підганяються за зростом парашутистів. Підгонка підвісної системи парашута проводиться на обмундирування та спорядження, у якому буде виконуватись стрибок з парашутом, після чого посадовими особами парашути перевіряються в „козлах”. Укладка кожного парашута записується в паспорті, у якому розписується власник парашута і командир підрозділу, що контролює укладку. У паспортах парашутів офіцерів і прапорщиків розписується офіцер повітрянодесантної служби, який перевіряв укладку парашутів. 1.4. Наземне відпрацювання елементів стрибка з парашутом на тренажерах повітрянодесантного комплексу (ПДК)
Наземна підготовка особового складу до здійснення стрибків з парашутомздійснюєтьсяпід час проведення планових (в обсязі, який передбачено програмою підготовки для даного підрозділу) та додаткових занять з повітрянодесантної підготовки, зборів та тренувань. Заняття проводять командири підрозділів під контролем і керівництвом офіцерів повітрянодесантної служби. В ході занять з повітрянодесантної підготовки військовослужбовці навчаються підгонці та кріпленню зброї і спорядження для здійснення стрибка з парашутом, порядок зачеплення карабінів камер стабілізуючих парашутів основних парашутів, відпрацьовують елементи стрибка з парашутом на тренажерах (снарядах) повітрянодесантного комплексу. В ході кожного заняття відпрацьовуються питання: - підготовка парашутистів на аеродромі (старті) (огляд, одягання і підгонка парашутів, кріплення зброї та спорядження); - посадка, розташування та дії парашутистів у повітряному судні; - відділення парашутистів від повітряного судна, введення в дію основного парашуту; - дії парашутистів у повітрі під час зниження; - дії парашутиста в особливих випадках; - застосування запасного парашута; - приземлення (приводнення) і гасіння куполів парашутів. Для проведення занять на тренажерах повітрянодесантного комплексу (ПДК) кожен парашутист повинен мати макет основного парашута обладнаного витяжним кільцем, стабілізуючою системою з камерою стабілізуючого парашута та карабіном, макет запасного парашута, обладнаного витяжним кільцем. Заняття по відпрацюванню елементів стрибка з парашутом на тренажерах повітрянодесантного комплексу проходять за принципом – від простого до складного. Спочатку парашутисти набувають навичок у виконанні окремих елементів стрибка з парашутом, потім вони закріплюються на комплексних тренажерах. Заняття з наземного відпрацювання елементів стрибка з парашутом на тренажерах (снарядах) повітрянодесантного комплексу проводяться у складі підрозділів під керівництвом їх командирів… В кінці занять керівник занять робить записи у журналі обліку занять на повітрянодесантному комплексі. Повітрянодесантний комплекс (Рис. 7) призначений для якісного відпрацювання у складі підрозділу дій парашутистів під час здійснення стрибків з парашутом, передбачених програмами бойової підготовки (організаційними вказівками), а також тренування в/с у швартовці бойової техніки, завантаженні її в повітряне судно, тренуванні вестибулярного апарату і укріплення суглобів. До складу ПДК також входять: парашутний клас, приміщення для зберігання засобів забезпечення занять (макети парашутів, наочні посібники – плакати, стенди і таке інше), площадка для навчальної швартовки (підготовки до десантування) техніки та вантажів. Тренажери повітрянодесантного комплексу розміщуються з урахуванням послідовності відпрацювання елементів стрибка з парашутом та мінімальної затрати часу на рух навчальних груп від тренажеру (снаряду) до тренажеру (снаряду). Всі тренажери повинні бути травмо небезпечними.
Рис. 7 Повітрянодесантний комплекс (ПДК) 1 - парашутний клас; 2 - стелажі; 3 - стапелі керованих парашутних систем; 4 – трампліни різновисотні; 5 - тренажер аеродинамічний; 6 - парашутна вишка (вежа); 7 - стапелі підвісних систем; 8 - макет літака (вертольота) Ан-2 (Мі-8); 9 - тренажер Іл-76; 10 - тренажер Ан-2 (Мі-8); 11 - площадка швартовки (під-ки до десантування) техніки; 12 - комплексний тренажер літака; 13 та 14 - тренажери Ан-12; 15 – макет літака Іл-76; 16 - гімнастичні колеса; 17 - центрифуга; 18 - лопінги; 19 - стартова площадка; 20 - тренажер для розвитку та укріплення суглобів (доріжка з перешкодами).
|
