Практичні заняття
| №
| Тема, мета, план, завдання
| Номер тижня
| кількість годин
| Рекомендована
літ-ра
| |
|
|
|
|
| |
| Література як мистецтво слова
1.Художня література:об’єкт зображення; функції, критерії художності.
2. Література та інші види мистецтва (пор.: живопис, музика, танок, архітектура). Специфіка й можливості словесного образу.
3. Особливості сприйняття літературно-художнього твору (автор і читач).
|
|
| 1, 2, 3, 4, 6
| |
| Класифікація літературних творів на роди і жанри.
План:
1. Основи класифікації літературних творів на роди і види/жанри.
1.1. Вчення Аристотеля як основа класифікації літературних творів за родовим принципом (див. «Поетика», конспект).
1.2. Н. Буало про жанрові різновиди творів (див. «Мистецтво поетичне», конспект).
1.3. Погляди Гегеля на класифікацію літературних творів за родовим принципом (див. «Естетика», конспект).
1.4. Сучасна теорія родів літератури (К. Бюлер,
В.Е. Халізев).
1.5. Міжродові й позародові форми в літературі: лірична драма, епічна драма, лиро-епос; нарис тощо.
2. Жанр як стійка формально-змістовна цілісність.
3. Методологічні проблеми теорії роду і жанру в поетиці ХХ століття. Поняття жанрової дифузії.
|
|
|
1, 2, 3, 4, 6
| |
| План:
1. Поетика літературного твору. Змістовий рівень.
План:
1. Значення терміну поетика і літературний твір.
2. Склад літературного твору. Суть понять зміст і форма. Вчені про єдність змісту і форми у творі. М. Бахтін про змістовність форми.
2. Змістові чинники художньої форми:
· тема й проблема,
· фабула (співвідношення з поняттям сюжет) і конфлікт,
· літературний характер,
· художня ідея і тенденція
· пафос (тип авторської емоційності) як «душа твору»; види пафосу (героїка, вдячне прийняття світу і сердечна журба, ідиліка, сентиментальність, романтика, трагічне і драматичне, комічне і смішне, сатира, іронія).
Характеристика понять. Приклади.
3. Образ світу і образ автора як кінцеві поняття при аналізі поетики твору.
|
|
|
1, 2, 3, 4, 6
| |
| Сюжет і композиція літературного твору.
План:
1. Сюжетяк засіб втілення змісту. Співвідношення понять сюже т і фабула у сучасному літературознавстві.
2. Життя людини як найприродніша опора сюжету.
3. Типи сюжетів: хронікальні й концентричні, цікаві й розважальні, зовнішні й внутрішні; мандрівні й традиційні. Синтез різних видів сюжету. Приклади.
4. Ліричний сюжет і своєрідність його розгортання. Мотив. Приклади.
5. Зв'язок сюжету з композицією. Елементи сюжету і сюжетні елементи композиції (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
6. Позасюжетні елементи композиції:
А) Вставні елементи, авторські відступи їх види; розгортання мотивів, повторів, варіацій; ретардації, колаж, монтаж, зіставлення і протиставлення;
Б) Деталізація (портрет, пейзаж, інтер’єр, художня деталь, монологи, діалоги персонажів) та умовчування, підтекст тощо.
В) Просторово-часова організація твору (хронотоп; М. Бахтін про хронотоп).
Г) Суб’єктна організація твору: «точка зору» і різні типи оповіді у творі.
9. Змістовність композиції/форми (М. Бахтін про це).
Завдання: проаналізуйте у зазначених аспектах роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита».
|
|
| 1, 2, 3, 4, 6
| |
| Мова художнього твору. Специфіка словесного образу.
План:
1. Ю. Лотман про мистецтво як вторинну моделюючу систему; про поетичну мову в праці «Аналіз поетичного тексту» (1. «Мистецтво.«Мистецтво як мова»).
3. Джерело художньої мови письменника. Взаємодія різних функціональних стилів мовлення у його творі залежно від художнього задуму (загальна характеристика функціональних стилів мови: розмовний, епістолярний, науковий, офіційно-діловий, релігійно-культовий, газетно-публіцистичний тощо).
Завдання:
3. Лексика художньої мови з прямим значенням в її функції художнього увиразнення (синоніми, антоніми, пароніми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, неологізми).
Завдання:
Проаналізуйте особливості стилістики:
· В. Маяковського «Вам!»,
· І. Сєвєряніна «Фіалка»;
· Ліни Костенко «Скифська баба»
· Марії Матіос «Модернізована молитва»
|
|
| 1, 2, 3, 4, 6
| | 6-7
| Переносне значення слова: тропи і фігури як лексико-синтаксичні засоби увиразнення мови.
План:
1. Переносне значення слова (тропіка): загальній механізм утворення, функції.
2. Характеристика найголовніших тропів з прикладами: порівняння, епітет, метафора, метонімія з її різновидами (перифраз, синекдоха), алегорія, гіпербола, літота, символ.
2.Стилістичні фігури: суть поняття. Принципи класифікації (від античності до сьогодні). Характеристика найголовніших фігур: анафора, епіфора, градація, полисиндетон, плеоназм, тавтологія; еліпсис, асиндетон; паралелізм, інверсія, хіазм; риторичне питання, риторичний оклик).
Завдання:
1. Скласти докладний словник/таблицю тропів і фігур з прикладами (письмово у власному Термінологічному словнику).
2. Зробити лексико-стилістичний аналіз однієї з поезій (на вибір):
· Андрія Малишко «Летять, пливуть і сурмлять ув імлі…»
· Ліни Костенко «Осінній день березами почавсь…»
|
|
|
1, 2, 3, 4, 6, 14
| |
| ІІ триместр
|
|
|
| | 8-9
| Системи віршування. Метр і ритм.
План:
1. Значення понять вірш і верс/рядок. Залежність віршового ритму від графічного чинника.
2. Слово у поезії. Вчені про особливі можливості слова у вірші (Ю. Тинянов, Ю. Лотман, М. Гаспаров тощо).
3. Системи віршування. Принцип їх розрізнення (силабічна, тонічна, силабо-тонічна).
4. Поняття метр, розмір, ритм в силабо-тонічному вірші.
5. Вірш і синтаксис. Вплив синтаксису на ритм вірша. Явище переносу.
Завдання: 1) Практичний аналіз розміру силабічних і тонічних віршів (див. Додаток в книзі І.Даниленко «Теорія віршування. Аналіз поетичного тексту. Практикум»).
2) Аналіз поезії М. Цвєтаєвої «Минута» з точки зору особливостей поетичного синтаксису.
|
|
|
1, 2, 3, 4, 6, 7, 14, 15, 19, 21
| | 10-11
| Фонетичні засоби увиразнення поетичної мови.
1. Зміст поняття фоніка. Завдання фоніки за І. Качуровським. Поняття евфонії, какофонії. Фоніка та її зв’язок з можливостями національної мови.
2. Звуковий повтор як основний елемент фоніки. Класифікація таких повторів за різними ознаками слова (алітерація, асонанс, анафора, епіфора, стик, кільце, зяяння тощо).
3. Канонізовані форми повторів. Рима та принципи її класифікації.
4. Питання про акустичний аспект твору в його зв’язку зі стилістичними, семантичними властивостями усього твору.
4.1. А. Рембо про це у сонеті «Голосні».
4.2. Футуристи про «самовите слово». Б. Пастернак про семантичну значущість сполучання різних звуків (ономатопея).
4.3. В. Вейдле про ономатопею у праці «Ембріологія поезії. Вступ до семантики поетичного мовлення» (1980).
Завдання:
Здійснити аналіз поезії Ліни Костенко «Тінь Сізіфа» (або іншого вірша на вибір студента) з урахуванням звукових особливостей вірша.
Контрольна робота № 3: спираючись на концепцію змістовності форми, здійснити цілісний аналіз поетичного твору.
|
|
|
1, 2, 3, 4, 6, 7, 10-13, 16-18
| |
| Літературний процес як художня взаємодія.
1.Зміст поняття літературний процес.
2.Зовнішні чинники, що стимулюють розвиток літературного життя.
3. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу: а) літературна традиція і новаторство;
б) літературні зв’язки (відштовхування і запозичення; наслідування, стилізації, ремінісценції, алюзії, пародіювання тощо).
4. Парадокси літературного процесу.
Завдання (виконати письмово):
1) порівняти «Давидові псалми» Шевченка і «Давидові псалми» Ліни Костенко. Знайти збіги й відмінності на формально-змістовому рівні їхніх творів. Пояснити звернення поетів до того ж самого сакрального джерела.
2) Проаналізуйте цикл М. Зерова (або Є. Маланюка, або М. Ореста) під назвою «Ars poeticа». Визначте головні мотиви. Порівняйте обрані поезії з твором Горація «Ars poeticа» на ідейно-тематичному рівні.
|
|
| 1, 2, 3, 4, 6,10-13
| |
| Стадіальність і типологія літературного процесу.
1. Літературні типи творчості (символічний, романтичний, сентиментальний, аналітично-реалістичний).
2. Поняття стилю.
2.1. Індивідуальний стиль письменника: його складові, чинники його формування.
2.2.Стиль доби: характеристика поняття, співвідношення з поняттям літературний напрям, літературна течія.
2.3. Принцип періодизації української літератури за
Д. Чижевським;
2.4. Періодизація світової літератури за С.Аверинцевим.
|
|
| 1, 2, 3, 4, 6,10-13
| |
| Принципи розгляду літературного твору.
1. Опис і аналіз.
2. Літературознавчі інтерпретації.
3. Контекстуальне вивчення.
|
|
| 1, 2, 3, 4, 6
| | Разом за І триместр
| 13 годин
| | Разом за ІІ триместр
| 14 годин
| | Разом
| 27 годин
|
Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...
|
Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
|
Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...
Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...
Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P
1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...
|
|
Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы:
1) первичные...
Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...
Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех составляющих внешней среды, с которыми предприятие находится в непосредственном взаимодействии...
|
|
