Злобный Змеевик
З переходом до ринкових відносин значну роль в економіці туристичного підприємства відіграє ринок трудових ресурсів,який формується з населення України у працездатному віці, а також включає працюючих підлітків і пенсіонерів, молодих спеціалістів та випускників вищих навчальних закладів різного рівня акредитації. Ринок трудових ресурсів є головним джерелом поповнення персоналу туристичного підприємства. Необхідно уяснити економічну сутність понять трудові ресурси, кадри та персонал підприємства,їхвідмінні ознаки. Туристичне підприємство формує персонал, в тому числі кадри, що мають спеціальну освіту відповідного рівня акредитації. Персонал туристичного підприємства включає загальну чисельність працюючих на підприємстві із штатних і нештатних працівників. В процесі розробки штатного розкладу передбачається оптимальна кількісна структура персоналу штатних працівників за окремими підрозділами туристичного підприємства та за групами працівників відповідного рівня кваліфікації. Для фахівців визначається кваліфікаційна категорія (головний спеціаліст, спеціаліст вищої, 1 та 2 категорії), а для працівників виробничих професій – кваліфікаційний розряд (від 2 до 6). Наприклад, у готелі загальна чисельність персоналу підприємства включає наступні групи працівників відповідного рівня кваліфікації: адміністративно – управлінський персонал, інженерно-технічний персонал, інші групи фахівців, обслуговуючий персонал, молодший обслуговуючий персонал, робітники виробництва (ресторану), робітники ремонтної групи, працівники торговельної групи та ін. Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги (Кодекс законів про працю в Україні). [1, 2]
В процесі вивчення форм і систем оплати праці працівників туристичного підприємства необхідно виходити з наступних положень:
Під системою оплати праці слід розуміти діючий на підприємстві організаційно-економічний механізм взаємозв'язку між показниками, які характеризують міру (норму) праці й міру його оплати відповідно до фактично досягнутих результатів праці (відносно норми), тарифних умов оплати праці та погодженою між працівником і роботодавцем ціною послуг робочої сили. Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової заробітної плати, які перебувають, приблизно, у співвідношенні: 70% - основна заробітна плата, 30% -додаткова. Основна заробітна плата -це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). її встановлюють у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства Залежно від того, який основний показник застосовують для визначення міри праці, всі системи заробітної плати поділяють на дві великі групи, які називаються формами заробітної плати. Якщо використовувати як міру праці кількість відпрацьованого робочого часу, то матиме місце почасова форма заробітної плати. Якщо як міру праці використовувати кількість виготовленої продукції (наданих послуг), то йтиметься про відрядну форму заробітної плати. Форма заробітної плати - це одна з класифікацій систем оплати праці за ознакою, що характеризує міру праці. Умовами, що визначають доцільність упровадження відрядної форми оплати праці, є: - необхідність стимулювання збільшення виробітку продукції і скорочення чисельності працівників за рахунок інтенсифікації їхньої праці; - реальна можливість застосування технічно обгрунтованих норм; - реальна можливість збільшувати виробіток понад установлену норму за існуючих організаційно-технічних умов виробництва; - можливість і економічна доцільність розробки норм праці й обліку виробітку працівників, тобто витрати на нормування робіт і їх облік мають перекриватися економічною ефективністю збільшення виробіток; -відсутність негативного впливу цієї форми оплати на якість продукції, рівень дотримання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність використання матеріальних ресурсів. Якщо таких умов немає, то потрібно застосовувати почасову форму оплати праці.Найперспективнішою слід вважати почасову форму оплати праці з видачею нормованих завдань, яка, базуючись на обгрунтованих нормах і взірцевій організації праці, має увібрати в себе кращі регламентовані елементи відрядної форми. Різновидами простих і складних систем є проста погодинна, пряма відрядна, відрядно-прогресивна, відрядно-регресивна, акордна, почасово-преміальна, відрядно-преміальна системи оплати праці. Останні можуть доповнюватися також установленням працівникам доплат і надбавок, одноразових премій і винагород. Погодинна оплата праці передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. За простої погодинної системи заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника; формується відповідно до його тарифної ставки (окладу) і фактично відпрацьованого часу. При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-погодинниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель. За прямою відрядною системою заробіток працівника залежить від відрядної розцінки за одиницю виготовленої продукції (виконаної роботи) і кількості виготовленої продукції (виконаної роботи) У разі відрядно-прогресивної системи оплати праці, починаючи з певного рівня виконання норм виробітку, застосовують відрядні розцінки за виконану роботу (операції, деталі, вироби тощо) у підвищеному розмірі. Таким чином, базова розцінка, яку визначено з тарифної ставки, що відповідає розряду виконаної роботи та діючої норми часу, диференційовано підвищується залежно від досягнутого рівня виконання норм. Складовою цієї системи є вихідний (базовий) рівень виконання норм виробітку, у разі перевищення якого застосовують прогресивну шкалу підвищення відрядних розцінок. У разі роботи за технічно обгрунтованими нормами виробітку як вихідну базу доцільно застосовувати стовідсоткове виконання норм, в інших випадках вихідну базу встановлюють не нижче середнього рівня виконання норм виробітку, досягнутого на конкретному робочому місці або на дільниці, у цеху за останні 3-6 місяців, що передують введенню відрядно-прогресивної оплати Відрядно-регресивна система, характерною ознакою якої є те, що, починаючи з певного рівня перевиконання норм, відрядні розцінки знижуються. Отже, ця система є певною мірою протилежною відрядно-прогресивній системі. Чим вищий рівень перевиконання норм понад визначений вихідний (базовий) рівень, тим нижча розцінка за кожну одиницю продукції (виконану роботу). За відрядно-преміальною системою оплати праці працівникові, крім відрядного заробітку, нарахованого за діючими відрядними розцінками за одиницю виготовленої продукції та її кількості, виплачують премію за досягнення показників, передбачених діючим преміальним положенням. У разі акордної системи оплату здійснюють не за окремі операції, види робіт, а за виконання певного комплексу робіт, включених до акордного завдання. Оплату за виконання акордного наряду визначають на основі складання калькуляції, виходячи з діючих норм часу і розцінок за роботи, включені до цього наряду. Особливістю акордної оплати є те, що загальна сума заробітку за виконання визначеного комплексу робіт фіксується і доводиться до робітників заздалегідь, до початку роботи Акордно-преміальна оплата - виплачуються премії за досягненні показники в роботі. Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) застосовується у тих випадках, коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв’язку з цим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо, й іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі туристичного підприємства. В процесі планування показників з праці і заробітної плати туристичного підприємства використовуються наступна система показників: наявна чисельність персоналу, штатний розклад, фонд оплати праці, середня заробітна плата. Наявна чисельність персоналу необхідна для забезпечення нормального виробничого процесу та процесу обслуговування. Для перерахунку наявної чисельності у облікову використовують показники статистичної звітності форми 3-ПВ „Звіт про використання робочого часу”, який складається за даними табельного обліку виходу працівників на роботу. Табельний облік включає три види часу: календарний (365 або 366 днів на рік), номінальний фонд часу (без святкових і вихідних днів) і ефективний фонд робочого часу у людино-годинах (фактично відпрацьований робочий час). Коефіцієнт перерахунку наявної чисельності працівників (які постійно повинні бути присутні у процесі виробництва і реалізації послуг та організації обслуговування споживачів) у середню облікову чисельність являє собою відношення номінального фонду часу до ефективного. Штатний розклад включає (крім облікової чисельності штатних працівників відповідного рівня кваліфікації), посадовий оклад, тарифну ставку, встановлені доплати і надбавки, місячний та річний фонд основної заробітної плати у розрахунку на кожного працівника та в цілому по підприємству. Розрахунок наявної чисельності окремих категорій працівників здійснюється наступними методами: - нормативний – використовується норма часу на виконання окремих операцій, робіт, норми обслуговування окремих категорій працівників. При цьому використовують середні галузеві та індивідуальні норми часу на виконання окремих робіт, а також норми обслуговування, норми виробітку для окремих процесів, які встановлюються і затверджуються на підприємстві. - статистичний – на основі фактичних показників виробки в розрахунку на одного працівника та можливих коефіцієнтів їх зростання у плановому періоді. - метод прямих економічних розрахунків – за кількістю робочих місць та коефіцієнтом змінності роботи підприємства - за методом економічної доцільності – при доборі адміністративно –управлінського персоналу, інженерно-технічних працівників та інших фахівців. Показники наявної чисельності значної кількості працівників туристичних підприємств потребують добре налагодженої роботи з технічного нормування та обліку праці. Переважно їх використовують на робочих місцях, дільницях, що надають різнорідні послуги (у готельному, в т.ч. ресторанному господарстві, у санаторно-курортних закладах). Для оцінки ефективності стимулювання персоналу прийнято визначати та порівнювати в динаміці значення таких аналітичних показників:[15] 1. Коефіцієнт співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та рівнем середньої заробітної плати. 2. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та доходами підприємства. 3. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та прибутку підприємства. 4. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та ринковою вартістю підприємства. 5. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та темпами зростання кількості працівників підприємства. Завершуючи план формування персоналу та використання фонду оплати праці, необхідно проаналізувати динаміку фінансових можливостей підвищення середньої заробітної плати, а при необхідності – збільшення темпів його розмірів. Для отримання аналітичного висновку з цього питання необхідно розрахувати та проаналізувати в динаміці систему показників: 1. Темп зростання виручки (доходів) підприємства та темп зростання фонду оплати праці. 2. Темп зростання облікової чисельності персоналу та середньої продуктивності праці персоналу 3.Частку витрат на оплату праці в складі виручки (доходів) підприємства (зарплатомісткість доходів). 2. Частку витрат на оплату праці персоналу, що займається основною діяльністю, пов’язаною з реалізацією основних і додаткових послуг, в загальному обсязі виручки (доходів) від реалізації послуг підприємства. 3. Частку витрат на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу 4. Частку витрат на оплату праці в складі валових витрат підприємства (зарплатомісткість витрат). 5. Частку витрат на матеріальне заохочення персоналу в складі чистого прибутку підприємства.
Підвищення ефективності праці персоналу туристичного підприємства може бути досягнуто при дотриманні певних економічних пропорцій зростання окремих показників плану з праці і заробітної плати: індекс фонду оплати праці повинен бути вищий за індекс облікової чисельності працівників (що забезпечить зростання середньої заробітної плати), але менший за індекс доходу (що забезпечить зростання продуктивності праці персоналу та зниження зарплатомісткості доходів і витрат). Крім того, частка витрат на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу повинна мати нормативне обмеження.
Славянский Оберег Звезда Руси - самый уникальный и древний из свастичных символов. Он истинно заключил в себе глубокий смысл мудрости народа и может называться народным символом как Русский коловрат. Само название «Свастика» проистекает из названия нашей галактики, которую наши прадеды Славяне - Русы звали «Свасти». Многогранный и многомерный по своей сути и применению Славянский оберег Звезда Руси поможет раскрыть суть бытия и предназначения. Ведь этот сакральный символ так горячо любил Князь Святослав. Символ могуч в равновесии, и гармоничен, явная окружность - солнечное коло, символ женского и мужского начал, руны, коловорот. Все эти символы наши многомудрые ведуны переплели гармонично и осознанно. Рассмотрим Звезду Руси более пристально, свастика проявляющая связь трёх миров в единую целостную картину мира. Звезда Руси раскрывает и несёт в своём сакральном значении карту пути - великого Пути - Золотого Пути Духовного Развития. Путь, пройдя который и осознав миры: (мир Яви - плотный мир где мы живём, мир Нави - скрытый мир где обитают духи, эфирный и энергетический мир, мир Прави - мир Богов Наших.) мы можем постичь мудрость и оказаться в мире Прави. Собранные воедино элементы создающие символ Звезда Руси призван пробудить гордость за свои Рода, вспомнить что мы потомки древних Богов и действовать соответственно. Почитать отца и мать, рожать и воспитывать деток, быть сильными и ЕДИНЫМИ не только в семьях и родах но и на улице, работе, службе.
Славянский оберег Коловрат-змеевик. Серебро, 12 гр, гранат. Диаметр - 3,2 см. Просвет ушка - 0,9 см. Двухсторонний. Ручная работа. Древний славянский оберег. По желанию можно заказать с другим камнем Змей - положительный персонаж, герой, защищающий свой род от природных катастроф и побеждающий демонов зла, обеспечивающий, как и Чуры (духи предков) хорошую погоду и урожай и не уступающий по святости самому Богу. По некоторым поверьям именно от брака Змея и женщины рождаются великие герои, богатыри и волшебники. Именно из этих верований проглядывается изначальный образ Дракона, который, как и змея, имеет двуликий характер. Но культ Дракона, в отличие от культа Змеи, не был привязан к какому-то божеству, он был абсолютно самодостаточным. Вероятно, у древних славян Змей являлся отдельных божеством. Так сохранились легенды о Юкше (Укше) – вселенском Змее, опоясывающем всю вселенную. Видимо Укша являлся одним из образов Дива, - вселенского хаоса, из которого и появилось золотое яйцо, несущее в себе Род. Впоследствии он создал вселенную и стал ее олицетворением. Змей (Дракон) считается символом вселенской цикличности, дающим мудрость, богатство, власть и мощь. Амулет со Змеем уникален, однако детям его лучше не дарить, так как он слишком сильный для них. В любом случае этот амулет не предназначен для постоянного ношения и создан для того, чтобы помогать в определенных ситуациях, требующих его вмешательства. Так, например, он эффективен в преодолении кризисных ситуаций в области здоровья, финансов, судебных решений; устраняет жизненные преграды, привлекает удачу и везение.
Злобный Змеевик
142 СТАТЬИ НА ЭТОЙ ВИКИ
Злобные Змеевики (англ. Deadly Nadders) - красивые и сильные драконы.Известны своими ядовитыми шипами, которыми они стреляют в случае опасности, и самым горячим в мире драконов пламенем. Известный представитель Громгильда. Содержание [показать] Атака Имеют самое горячее пламя в мире драконов. Но дальность и площадь его стрельбы сильно ограничена, так как оно состоит из раскаленных частичек магния,которые быстро сгорают в воздухе. Змеевики способны стрелять в своих жертв острыми ядовитыми шипами.
|
Просмотр 
Комментария44
