Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна

 

 

Господарське процесуальне право розглядається не тільки як галузь права, а й як наука і навчальна дисципліна.

Господарське процесуальне право як наука є сукупністю правових знань, що накопичуються та постійно розширюються внаслідок спеціальних наукових досліджень та узагальнень судової практики. Наукові знання відображаються у правових доктринах, концепціях, науково-практичних коментарях, рекомендаціях законодавцю та господарським судам. У матеріалізованій формі вони знаходять своє закріплення у формулюваннях норм господарського процесуального права, конструкціях законодавчих актів, у наукових працях. Правильність висновків та пропозицій представників науки господарського процесуального права підтверджується або спростовується правозастосовчою практикою. Інколи до правових ідей, що були спростовані при розробці та прийнятті законів, повертаються знову у зв’язку із прихильністю до цієї правової ідеї[39]

Господарське процесуальне право як юридична наука являє собою сукупність правових знань щодо організації та діяльності господарських судів та інших органів, що вирішують господарські спори. Тому система науки багато в чому збігається із системою господарського процесуального права як галуззю права. Проте система науки охоплює також і інші питання, які не входять до предмета галузі чи навчальної дисципліни. Це, зокрема, питання розвитку господарського процесуального законодавства, органі­зації господарських судів, правового статусу суддів господарських судів, загальної характеристики органів господарської юрисдикції у державах – членах СНД та інші питання, що мають загальнотеоретичне значення.

Як юридична наука господарське процесуальне право має свій предмет і об’єкт дослідження. Предметом науки є система нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання процедур господарського судочинства, тобто правове регулювання процесуальної діяльності, механізм якої включає формування та реалізацію господарського процесуального законодавства, а також охоплює питання історичного розвитку законодавства про господарське судочинство, організацію господарських судів, правового статусу суддів господарських судів, загальної характеристики органів господарської юрисдикції та інші питання, що мають загальнотеоретичне значення. Тобто предметом науки господарського процесуального права є господарське процесуальне право у невід’ємному зв’язку з іншими суспільними явищами в його історичному розвитку і практичному застосуванні.

Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають при вирішенні господарських спорів. Як наука господарське процесуальне право має мету – теоретичне відображення всіх основних проявів правового регулювання, здійснення господарського судочинства, а також досудового врегулювання господарських спорів.

Соціальне призначення, місце і роль науки господарського процесуального права в суспільстві, гуманітарних та юридичних науках найбільш повно і конкретизовано розкриваються через функції, які виконує галузева наука. Наука господарського процесуального права здійснює як загальнонаукові функції, що властиві будь-якій науці (пізнавальна, інтерпретаційна, прогностична, евристична, комунікативна, прикладна, ідеологічна, виховна), так і спеціально-юридичні функції. Спеціально-юридичні функції розкривають ті особливості призначення науки господарського процесуального права, які обумовлені їх спрямованістю на дослідження держави і права як особливих соціальних явищ, що мають власну природу і тенденції розвитку. До цих функцій належать:

- правоорієнтуюча функція, яка відображає роль господарського процесуального права як частини юриспруденції у визначенні правових орієнтирів, правових цінностей, правових ідей і принципів, шляхів удосконалення господарського процесуального законодавства, правового регулювання вирішення господарських спорів, створення надійних правозахисних механізмів тощо;

- практикозабезпечуюча (інструментальна) функція, яка визначає значення цієї галузевої науки як інструмента суспільства і держави щодо наукового забезпечення державно-правової практики, наприклад, на державне замовлення вчені досліджують певні правові проблеми практичного характеру, опрацьовують відповідні рекомендації, створюють нові технології державно-правової практики, розробляють нові методи та засоби її здійснення;

- критично-експертна функція означає, що господарським процесуальним правом як галуззю юриспруденції не тільки пізнаються загальні закономірності й тенденції державно-правового розвитку чи визначаються правові орієнтири, прогнози, а й критично осмислюється стан господарського процесуального законодавства, органі­зації та діяльності господарських судів, їх відповідність загальноприйнятим правовим і демократичним принципам, проводиться наукова експертиза проектів нормативно-правових актів та державної й правової практики.

Створення системи господарських судів як органів, що здійснюють правосуддя в господарських відносинах, спрямоване в першу чергу на вдосконалення процедури розгляду господарських справ. Це потребує глибоких наукових досліджень ролі і місця господарських судів у судовій системі України; проблем органі­зації господарських судів і вдосконалення їх системи; шляхів створення реальних гарантій забезпечення незалежності суддів; процесу завершення перетворення колишніх державних арбітражів у повноцінні органи правосуддя – господарські суди; основних засад здійснення правосуддя в господарських відносинах; актуальних аспектів процесуальної та оза процесуальної діяльності господарського суду тощо.

Предметом господарського процесуального права як навчальної дисципліни є система норм, що регулюють організацію і діяльність господарського суду та інших органів господарської юрисдикції, які здійснюють правосуддя в господарських відносинах та вирішують господарські спори. Об’єктом вивчення є також концепції, правові погляди, історичні факти з проблем господарського (арбітражного) процесу, які накопичені правовою наукою.

Таке визначення, надане в посібнику «Арбітражний процес», є досить загальним і не охоплює всього кола питань, що входять до предмета навчальної дисципліни «Господарське процесуальне право», система якої в основному збігається з Господарським процесуальним кодексом України. [40]

 

 

Питання для самоконтролю

1. Чим об’єктивно підтверджується існування господарського процесуального права?

2. Що є предметом господарського процесуального права?

3. Навести існуючі в юридичній літературі підходи до визначення господарського процесуального права як галузі права?

4. Які існують класифікації норм господарського процесуального права?

5. Які мають особливості господарські процесуальні відносини?

6. Яке місце в системі джерел господарського процесуального права посідають роз’яснення Вищого господарського суду України?

7. Охарактеризуйте сучасний стан науки господарського процесуального права.

 

Список рекомендованих джерел

Нормативні акти

1. Господарський процесуальний кодекс України // ВВРУ. – 2001. – № 36. – Ст. 188.

2. Закон України «Про судоустрій України» // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2002. – № 7–8. – С. 2–25.

3. Закон України «Про статус суддів» // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2001. – № 29–30. – С. 14–21.

Юридична література

1. Абова Т.Е. Арбитражный процесс в СССР: понятие, основные принципы. – М.: Юрид. лит., 1985.

3. Арбитражный процесс: Учебник для вузов / Под ред. проф. М. Треушникова. – М., 1993.

4. Арбитражный процесс: Учеб. пособие / Под ред. Р.Е. Гукасяна и В.Ф. Тараненко. – М.: Юрид. лит., 1996.

5. Арбитражный процесс: Учебник для юридических вузов и факультетов/ Под ред. проф. М.К. Треушникова и проф. В.М. Шерстюка. – М.: ООО «Городец-издат», 2002. – 480 с.

6. Арбитражный процесс:Учебник / Под ред. В.В. Яркова. – М.: Юристъ, 2002. – 480 с.

7. Балобанов А., Бианко Р. Очерки по гражданскому процессуальному праву и арбитражу. – Одесса, 2001. – С. 52-53.

8. Балюк І.А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 248 с.

9. Боровик С.С., Джунь В.В., Мудрий С.М. Захист прав суб’єктів господарювання в арбітражних судах України. – К.: Оріяни, 2001. – 228 с.

9 Васильев С.В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2001. – 368 с.

10. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / Укладач В.Е. Беляневич. – К.: Юстиніан, 2002. – 544 с.

11. Господарське процесуальне право України: Підручник / В.Д. Чернадчук, В.В. Сухонос, В.П. Нагребельний, Д.М. Лук’янець; За заг. ред. В.Д. Чернадчука. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. – 331 с.

12. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. – № 6. –
С. 34-36.

13. Оніщук М.В. Огляд проекту Господарського процесуального кодексу України // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 2. – С.121-123.

14. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. та ін. Арбітражний процес: Навч. посібник. – Харків: Консум, 2001. – Ч. ІІ. – 432 с.

15. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. – Харків: Консум, 2003. – 320 с.

16. Притика Д. Зміцнення законності та протидія проявам злочинності в економічній сфері // Право України. – 1999. – № 5. – С. 14-17.

17. Притика Д. Арбітражні суди України: завдання по удосконаленню організаційної роботи // Право України. – 2000. – № 4. – С. 3-7.

18. Притика Д. Судова незалежність: етика і проблеми корупції // Право України. – 2000. – № 6. – С. 3-5.

19. Притика Д. Роль арбітражних судів у забезпеченні законності в економічних правовідносинах і протидії економічним правопорушенням // Право України. – 2001. – № 1. – С. 8-14.

20. Притика Д. Арбітражні суди в Україні, історія сьогодення, перспективи розвитку // Право України. – 2001. – № 3. – С. 7-14.

21. Притика Д. Арбітражні суди України: 10 років на стороні законності в господарських відносинах // Право України. – 2001. – № 6. – С. 13-16.

22. Руденко М. Арбітражний суд і прокуратура: історія становлення та сучасний стан взаємовідносин // Право України. – 2000. – № 2. – С. 58-60.

23. Смітюх А.В. Стратагематика господарського процесу // Вісник господарського судочинства. – 2005. - № 2. – С. 133-137.

24. Осетинський А. Додержання законності при вирішенні господарських спорів // Право України. – 1999. – № 4. – С. 11-15.

25. Тітов М. До реформи господарського судочинства // Право України. – 2001. – № 2. – С. 120-125.

26. Фомченков Д. Господарські суди на захисті інтелектуальної власності // Право України. – 2001. – № 10. – С. 92-93.

27. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права: Навчальний посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – С. 7-31.

28. Ющик О.І. Господарський кодекс у правовій системі України // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 1. – С. 135-140.