Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів здійснюється з урахуванням Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" в розрізі груп, тобто сукупних однотипних за призначенням і використанням активів (рис. 5.1., табл. 5.1.).

Згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242 до нематеріальних активів належать немонетарніактиви, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємствами з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Визначення немонетарних активів, відмінних від грошових коштів, їх еквівалентів і дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей, наведене в П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 р. № 163.

Придбання нематеріальних активів за ліцензійним договором на передачу прав використання предмету ліцензії та на відповідних умовах, критерії і термін, які обумовлено в ліцензійному договорі. Торгівля ліцензіями - це здійснення торгових угод, за якими продавець (ліцензіар) надає покупцю (ліцензіату) дозвіл або право (ліцензію) на використання нематеріального активу (предмета ліцензії) на умовах, передбачених ліцензійним договором, а також на здійснення операцій на вторинному ринку нематеріальних активів.

 

 

 

Рис. 5.1. Класифікація нематеріальних активів в обліку і звітності

Таблиця 5.1.

Визнання нематеріального активу в обліку і звітності за П(С)БО 8

 

Критерій визнання	Нематеріальний актив
балансовий	забалансовий
створений власними силами	отриманий іншим шляхом
Активу:
- існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод	+	+	+ (-)
- може бути достовірно визначена вартість активу	+	+	- (+)
Необоротного активу:
- утримується впродовж терміну більше ніж 12 місяців або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців	+	+	+
Нематеріального активу:
- відсутність матеріальної форми	+	+	+
- немонетарний актив	+	+	+
- можливість ідентифікації (відділення від підприємства)	+	+	+
Розробок:
- - наявність наміру, технічної можливості і ресурсів для доведення нематеріального активу до стану, придатного для реалізації або використання	+	+	+(-)
- - можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання	+	+	+(-)
- - наявність інформації для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою	+	+	+(-)

 

При цьому слід враховувати, що при оцінці вартості об’єктів інтелектуальної власності приймається до уваги лише діючі охоронні документи (патенти, свідоцтво тощо) та ліцензійні договори (контракти) з урахуванням додатків до них, в яких визначена вартість об'єктів нематеріальних активів.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торгівельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

Ціна (вартість) придбання нематеріального активу повинна враховувати:

- принцип комплексного обліку трьох груп факторів: витрати, цінність для покупця, вплив конкуренції;

- принцип обліку лише релевантних витрат;

- застосування адекватних методів виділення частки інтелектуальної власності у загальній вартості або прибутку від використання комплексного об'єкту.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрат на підготовку та перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видання.

З позиції бухгалтерського обліку інтелектуальна власність, яка прийнята на баланс, набуває статус нематеріальних активів і оцінюється за сумою витрат, пов'язаних зі створенням, придбанням та доведенням до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням (табл. 5.2.).

 

Таблиця 5.2 Оцінка нематеріальних активів в обліку і звітності за П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"	Нематеріальний актив	отриманий іншим шляхом	при об'єднанні підприємств	В обліку	Первісна вартість	Справедлива вартість	В обліку (подальші витрати)	Первісна вартість нематеріального активу + Витрати на удосконалення нематеріальних активів, підвищення їх можливостей та терміну корисної експлуатації, які сприяють збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод	У фінансовій звітності (балансі)	Балансова вартість – Первісна (переоцінена) вартість – Знос (Переоцінений знос)
як внесок до статутного капіталу	Справедлива вартість, погоджена з засновниками (учасниками)
безоплатно	Справедлива вартість
в обмін на неподібний актив	Справедлива вартість переданого активу +(-) отримана (передана) сума грошових коштів
в обмін подібний актив	Справедлива вартість переданого активу (за умови, що справедлива вартість переданого активу менша за його залишкову вартість)
Залишкова вартість переданого активу (за умови, що залишкова вартість дорівнює справедливій вартості)
з оплатою грошовими коштами	Ціна придбання - отримані знижки + непрямі податки та мито, які не підлягають відшкодуванню + інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цього активу та доведенням його до стану придатності для використання за призначенням
створений власними силами	Прямі витрати на оплату праці + прямі матеріальні витрати +інші витрати, безпосередньо пов'язані з створенням цього активу
Дата, на яку здійснюється оцінка	Під час первісного визнання (на дату здійснення господарської операції)	Протягом звітного періоду	На дату балансу

Нематеріальні активи, як об'єкт бухгалтерського обліку та фінансової звітності в умовах трансформованого бухгалтерського обліку повинні відповідати сьогодні таким ознакам:

1) об'єкт не повинен мати грошової форми за всіма її еквівалентами;

2) об'єкт не повинен мати матеріальної форми;

3) об'єкт не повинен бути дебіторською заборгованістю;

4) об'єкт повинен мати термін використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік);

5) об'єкт може бути відокремлений від підприємства (крім гудвілу, який не може бути відокремлений від підприємства);

6) повинно існувати імовірне одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта;

7) може бути достовірно визначена вартість об'єкта.

Перші п'ять наведених ознак визнання об'єкта бухгалтерського обліку та фінансової звітності є обов'язковими. Решта ознак визнання застосовуються лише при умові можливості імовірного одержання економічних вигод, коли є можливість здійснити розрахунок розміру майбутніх економічних вигод у грошовому вимірі, та коли є можливість достовірно підтвердити визначення вартості нематеріального активу в грошовій одиниці. Наведені вимоги до решти ознак визначення об'єкта бухгалтерського обліку є розрахунковими при розробці бізнес-планів (бізнес-проектів), в яких використовуються нематеріальні активи.

Вказані ознаки також поширюються на придбанні нематеріальні активи за ліцензійним договором на передачу прав використання предмету ліцензії. Щодо ознаки - "термін використання", то такий термін може бути і менше одного року, але не менш одного операційного циклу, що є проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Розробка – це застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи використання.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням визначаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів з 01.01.2000 р. здійснюється на підставі (рис. 5.2.):

 

 

Рис. 5.2 Система бухгалтерського обліку в Україні

 

- Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV;

- Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (надалі П(с)БО)_; які затверджені відповідними наказами Міністерства фінансів України;

- Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419;

- Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та розробленої до нього Інструкції їх застосування, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291.

Використання інтелектуальної власності в якості нематеріальних активів в господарській діяльності підприємств та відображення в бухгалтерському обліку операцій по використанню таких об'єктів дозволяє:

- документально підтверджувати довгострокові майнові права на підставі їх обліку на балансі підприємства;

- здійснювати амортизацію нематеріальних активів у встановленому порядку в залежності від терміну їх корисного використання, що дозволяє отримати амортизаційні фонди для подальшого оновлення нематеріальних активів;

- отримувати додатковий прибуток від передачі прав використання об'єктів інтелектуальної власності, а також забезпечувати обґрунтоване регулювання цін на інноваційну продукцію підприємства;

- сплачувати фізичним та юридичним особам авторську винагороду у вигляді роялті;

- здійснювати комерційні операції у вигляді застави, обміну на надійні активи, реалізації тощо з метою отримання з метою отримання доходів і залучення відповідних кредитних ресурсів;

- оновлювати технічний стан виробництва і технологій шляхом впровадження інтелектуального капіталу в господарський оборот підприємств;

- здійснювати корпоративні (трансакційні) операції, шляхом внесення до статутних капіталів інших підприємств (господарських товариств) власного інтелектуального продукту, що дозволяє залучити додатково фінансові ресурси і отримати відповідні корпоративні права з метою впливу на діяльність господарських товариств.