Методи амортизації нематеріальних активівДо методів амортизації нематеріальних активів, згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, відносяться: - метод прямолінійного списання, за яким річна сума амортизації визначена діленням вартості,що амортизується, на очікуваний період часу корисного використання об’єкта нематеріальних активів; - метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів на початку звітного року або первісної вартості на дату нарахування амортизації на річної норми амортизації; - метод кумулятивного (суми цифр років), за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта; - метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів на початок звітного року або первісної вартості нематеріальних активів на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання нематеріальних активів; - метод виробничий (суми одиниць продукції), за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку в окремих випадках можуть використовуватись і такі методи амортизації нематеріальних активів: - метод амортизаційного фонду, за яким амортизаційний фонд формується за рахунок відрахувань і отриманого доходу у вигляді відсотків на інвестиції або вклади з урахуванням майбутньої вартості ануїтету; - метод ануїтету, за яким суму річних амортизаційних відрахувань розраховують з використанням теперішньої вартості одиниці ануїтету. Згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку підприємству дозволено застосовувати норму і методи нарахування амортизації нематеріальних активів, які передбачені податковим законодавством, тобто для амортизації нематеріальних активів може застосовуватись лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації. Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення залишкової вартості нематеріального активу нульового значення. Згідно з законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05 97 р. № 283/97 - ВР зі змінами та доповненнями, сума амортизаційних відрахувань визначається з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації за формулою: НКВаі = (ВНаі * Кj) / (ti * 4), (8.1.), де НКВаі - сума амортизаційних відрахувань окремого об’єкта нематеріального активу; на календарний квартал (КВ), ВНаі - первісна вартість окремого (і-того) об’єкта нематеріального активу; Кі - коефіцієнт щорічної індексації; ti - термін корисного використання окремого нематеріального активу (рік). Балансова вартість об'єкта нематеріального активу визначається як різниця між його первісною вартістю і сумою амортизації. Відповідно до пункту 8.3.3. означеного Закону України платники податків мають застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів і нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кj = [J(а-і) - 10]: 100, (8.2.), де Кj - коефіцієнт щорічної індексації; J(а-і) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. Якщо значення Кj не перевищує одиниці, індексація не провадиться. У разі якщо платник податків застосував коефіцієнт індексації, такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю нематеріальних активів, визначеної на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, і балансової вартості нематеріальних активів до такої індексації. Зазначений капітальний доход належить до складу валових доходів платника податку кожного звітного кварталу в сумі, яка дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації нематеріальних активів відсуми капітального доходу таких нематеріальних активів. Приклад. Первісна вартість об'єкту нематеріального активу 10 000 грн. Балансова вартість цього активу 8 000 грн. Термін корисного використання нематеріального активу - 5 років. Річна норма амортизації (зносу) - 20 %, норма амортизації (зносу) за квартал - 5 %. Індекс інфляції року – 110,2 (умовно). Коефіцієнт індексації визначається за формулою 8.2. [(110,2 -10): 100] = 1,002. Капітальний доход складатиме з розрахунку і дорівнює (8 000 грн. х 1,002 - 8 000) = 16 грн. У кожному кварталі 2000 року валовий доход підприємства буде збільшуватись на суму (16 грн. х 5,0 %: 100 %) = 0,80 грн. Якщо тривалість терміну корисного використання встановлено в місяцях, то у формулі визначення суми амортизаційних відрахувань окремого об'єкту нематеріального активу на квартал у займеннику необхідно виключити коефіцієнт 4, який означає кількість кварталів у календарному році, і весь вираз помножити на коефіцієнт 3 - кількість місяців у кварталі. Приклад. Первісна вартість об'єкта нематеріального активу 5 000 грн., коефіцієнт індексації - 1. Якщо термін корисного дорівнює 3 роки, то сума амортизаційних відрахувань визначиться за формулою 8.1.: НКВаі = (5 000 грн. х 1): (3 х 4) = 416,67 грн. Якщо термін корисного дорівнює 36 місяців, то сума амортизаційних відрахувань на квартал визначиться за наведеною формулою з урахуванням кількості місяців у кварталі: НКВаі = (5 000 грн. х 1: 36) х 3 = 416,67 грн. Норма амортизації дорівнює нормі зносу нематеріальних активів. Норми амортизаційних відрахувань встановлюють у процентах (річних) до первісної вартості об’єктів нематеріальних активів, а у витрати виробництва зараховується 1/12 частина річної норми (у сезонних виробництвах річна норма залежить від тривалості сезону). Виходячи з цієї установи норма амортизації нематеріальних активів розраховується за формулою: Nai=(Hai/Bhai)*100 (8.3.), де Nai – норма амортизації (зносу) по і-му об’єкту нематеріальних активів у процентах (річних) Hai – сума відрахувань (зносу) на рік по і-му об’єкту нематеріальних активів, яка є результатом співвідношенням первісної вартості з і-го об’єкта нематеріальних активів на відповідний термін їх використання. Hai=(Bhai/ti), (8.4.), де Bhai – первісна (балансова) вартість по і-му об’єкту нематеріальних активів; ti – термін корисного використання по і-му об’єкту нематеріальних активів; Розмір щомісячних амортизаційних відрахувань визначають діленням щорічної суми на 12: APHai = (BHai * Nai)/100, (8.5.) AMHai = (BHai * Nai)/100, (8.6.), де AMHai, APHai, - відповідно міясчна та річна сума амортизаційних відрахувань по і-му об’єкту нематеріальних активів; BHai – вартість об’єкту нематеріальних активів на 1 січня поточного року, грн., Nai – річна норма амортизації по і-му об’єкту нематеріальних активів, у процентах.
Приклад. На 1 січня поточного року на підприємстві лічився об'єкт нематеріального активу вартістю 30000 грн. зі строком корисного використання п’ять років та нормою амортизації 20 відсотків річних. Норма амортизації (зносу) була розрахована відповідно до співвідношення:Na1 = BHa1/t1 = 30000/5 = 6000 грн. (8.7.) Na1 = Н a1/ BHa1 = (6000/30000)*100 = 20% або 100/5 = 20% (8.8.) Місячна сума амортизації по цьому об’єкту нематеріальних активів буде становити (і=1): APHa1 = (BHa1 * Na1)/100 = 30000*20/10=6000 грн. (8.9.) AMHa1 = (BHa1 * Na1)/100 = 6000/12 = 500 грн. (8.10.) При використанні методу прямолінійного списання вартість об’єкта нематеріальних активів списують однаковими частками протягом усього періоду його використання. Сума щорічних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома способами. При першому способі розрахунок здійснюють діленням вартості об’єкта нематеріальних активів, що підлягають амортизації, на строк його корисного використання. В нашому прикладі сума щорічних амортизаційних відрахувань по і-тому об’єкту нематеріальних активів дорівнює (і=1): Na1 = BHa1/t1 = 30000/5 = 6000 грн. Норма амортизації дорівнює 20 відсоткам або 1/5, тоді сума щорічних відрахувань буде становити (і=1): APHa1 = (BHa1 * Na1)/100 = 30000*20/10=6000 грн., або 1/5 * 30000 = 6000 грн. Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосування метода прямолінійного списання наведено в табл. 8.1. Таблиця 8.1. Розрахунок амортизації методом прямолінійного списання.
При другому способі, суму щорічних відрахувань визначають множенням установленої чи розрахованої річної норми амортизації на первісну вартість об’єкта нематеріальних активів (за вирахуванням їх ліквідаційної вартості). В нашому прикладі, наведеному вище, є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, отже сума щорічних амортизаційних відрахувань по і-тому об’єкту нематеріальних активів буде дорівнювати (і=1): Na1 = (B - Л Ha1) / t1 = (30000-6000)/5 = 4800 грн, де Л Ha1 – ліквідаційна вартість і-го об’єкта нематеріальних активів, яка очікується, (і=1); в нашому прикладі Л Ha1 дорівнює 6000 грн. Норма амортизації дорівнює 20 відсоткам, тоді сума щорічних відрахувань з урахуванням ліквідаційної вартості становить (і=1): APHa1 = (BHa1 - Лa1) * Na1/100 = (30000-6000)*20/100=4800 грн. Або 1/5*(30000-6000) = 4800 грн. Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосування методу прямолінійного списання вартості об’єкта нематеріальних активів з урахуванням ліквідаційної вартості, яка очікується, цих нематеріальних активів наведено в табл. 8.2. Таблиця 8.2. Розрахунок амортизації методом прямолінійного списання з урахуванням ліквідаційної вартості.
Метод прямолінійного списання є найпоширенішим у практиці і має свої переваги та недоліки: Перевагами цього методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації. Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос об’єктів нематеріальних активів, відмінність виробничого використання нематеріальних активів у формі ліцензійного договору на передачу прав використання предмету ліцензії різним суб’єктом господарювання з різною оцінкою, яка враховує відповідні особливості і умови виробництва продукції, різні терміни корисного використання цього виду нематеріальних активів. При використанні методів дигресивної (прискореної) амортизації в перші роки їх корисного використання списують більшу (основну) частину їхньої вартості. Прискорена амортизація означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань. Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод суми цифр років (кумулятивний метод) і метод зниження залишку. Метод суми цифр років (кумулятивний метод) враховує застосування слідую чої методики. Сума цифр років — це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує нематеріальний актив. Якщо, наприклад, строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів становить 5 років, то сума цифр років дорівнює: 1 + 2 +3+4+5 = 15. Згідно з цим методом річну норму амортизації визначають як відношення строку експлуатації, що залишився (на початок звітного року), до суми цифр років. У нашому прикладі ця норма дорівнює: в 1-му році – 5/15, в 2-му – 4/15, в 3-му – 3/15, в 4-му –2/15, в 5-му – 1/15. Таким чином, кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта нематеріальних активів, на суму числа років його корисного використання. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації (кумулятивний коефіцієнт) відповідного року множать на первісну вартість об’єкта нематеріальних активів. В нашому прикладі, наведеному вище, якщо балансова вартість нематеріального активу становить 30 000,00 грн та його ліквідаційна вартість 6 000,00 грн, то розрахунок амортизації методом суми цифр років буде такий (табл. 8.3.): Таблиця 8.3. Розрахунок амортизації кумулятивним методом.
Якщо є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, то для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року множать на різницю між первісною вартістю об’єкта нематеріальних активів та його ліквідаційною вартістю. В нашому випадку, наведеному в п. 9.15., якщо балансова вартість об’єкта нематеріальних активів становить 30000 грн. і є відомості про ліквідаційну вартість цього об’єкта нематеріальних активів, яка дорівнює 6000 грн., то розрахунок амортизаційних відрахувань методом суми цифр років буде такий (табл. 8.4.): Таблиця 8.4. Розрахунок амортизації кумулятивним методом
У разі, якщо строк корисного використання нематеріальних активів досить тривалий, суму цифр років визначають за формулою кумулятивного числа: ((n+1)n)/2 = ((5+1)5)/2 = 15 років (8.12.) Метод зниження залишку передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням балансової (залишкової) вартості об’єкта нематеріальних активів на початок звітного періоду на постійну норму амортизації. Цю норму розраховують за формулою.
Норма амортизації = Таким чином, річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта нематеріальних активів з результату від ділення одиниці на його первісну вартість (собівартість об’єкта). У нашому прикладі, наведеному в п. 9.15., норму амортизації можна визначити з використанням наведеної формули 9.12. Норма амортизації = Застосовуючи розраховану норму амортизації здійснимо розрахунок амортизаційних відрахувань за роками методом зниження залишку (табл. 8.5.)
Таблиця 8.5. Розрахунок амортизації методом зниження залишку.
Якщо є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, то норму амортизації розраховують за формулою: Норма амортизації з урахуванням ліквідаційної вартості = n –кількість років корисного використання об’єкта нематеріальних активів. В цьому випадку, річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта нематеріальних активів з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта нематеріальних активів на його первісну вартість (собівартість об’єкта) В нашому прикладі, наведеному вище, з урахуванням ліквідаційної вартості об’єкта нематеріальних активів, норму амортизації можна визначити з використанням наведеної формули 8.13.: Норма амортизації з урахуванням ліквідаційної вартості = Якщо є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, то застосовуючи розраховану норму амортизації здійснимо розрахунок амортизаційних відрахувань за роками методом зниження залишку з урахуванням ліквідаційної вартості (табл. 8.6.): Таблиця 8.6. Розрахунок амортизації методом зниження залишку з урахуванням
Слід зазначити, що в цьому розрахунку ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів не береться до уваги. Різновидом методу зниження залишку є метод подвійного залишку (метод прискореного зменшення залишкової вартості). При цьому методі як норму амортизації використовують подвійну ставку амортизаційних відрахувань, розраховану методом прямолінійного списання. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму амортизації слід помножити на балансову (залишкову) вартість об’єкта нематеріальних активів на початок звітного року Амортизаційні відрахування = 2 * норма амортизації * Балансова (залишкова) вартість В нашому прикладі, наведеному вище, річна норма амортизації об’єкта нематеріальних активів становить 20 відсотків. Отже, подвійна норма амортизації буде дорівнювати 40 відсоткам. Розрахунок амортизації для кожного року корисного використання об’єкта нематеріальних активів із застосуванням методу подвійного залишку наведено у табл. 8.7.: Таблиця 8.7. Розрахунок амортизації методом зниження залишку з урахуванням
Слід зазначити, що ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів в цьому разі не береться до уваги при розрахунку сум амортизаційних відрахувань. Суму амортизації останнього або передостаннього року розраховують у такий спосіб, щоб залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів в кінці періоду його корисного використання була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість. В нашому прикладі (табл. 8.6. і 8.7.) не менше 6000 грн., тобто очікуваної ліквідаційної вартості об’єкта нематеріальних активів. Застосування методів прискореної амортизації об’єкта нематеріальних активів пояснюються такими причинами: - найбільша інтенсивність корисного використання об’єкта нематеріальних активів припадає на перші роки їхнього використання, коли вони морально ще є новими; - накопичуються кошти для заміни об’єкта нематеріальних активів, що амортизується, в разі його швидкого морального старіння та інфляції. Методи прогресивної (уповільненої) амортизації передбачають поступове зростання суми амортизаційних відрахувань протягом строку корисного використання нематеріальних активів. До методів прогресивної (уповільненої) амортизації належать: - метод амортизаційного фонду, - метод ануїтету. Ці методи передбачають дисконтування майбутніх грошових надходжень від інвестицій в нематеріальні активи з використанням складних відсотків. Ставка дисконту звичайно дорівнює вартості капіталу підприємства або групується на ній. При застосуванні методу амортизаційного фонду користуються такою методикою. Одночасно з періодичним нарахуванням амортизації сума, що дорівнює величині амортизаційних відрахувань, вкладається в надійні цінні папери або депонується на окремому рахунку. Отримані відсотки за інвестиціями або вкладами також зараховують до амортизаційного фонду, що забезпечує нове накопичення коштів, потрібних для заміни застарілих об’єктів нематеріальних активів без відволікання поточних фінансових ресурсів. За цим методом амортизаційний фонд формується за рахунок двох джерел: отриманого доходу у вигляді відсотків на інвестиції або вклади. Величину амортизаційних відрахувань розраховують у такий спосіб, щоб до кінця строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів амортизаційний фонд дорівнював їхній первісній вартості (за вирахуванням ліквідаційної вартості). Річну суму відрахувань до амортизаційного фонду розраховують за формулою:
Якщо є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, то річну суму відрахувань до амортизаційного фонду розраховують за формулою:
Майбутня вартість ануїтету (або строковий ануїтет) є грошовий потік з рівними надходженнями в межах обмеженого за тривалістю часу. Надходження здійснюється в кінці рівних часових інтервалів, на які поділений наданий проміжок часу. Майбутня вартість ануїтету (ренти) розраховується за формулою визначення коефіцієнта нарощення ренти:
Sn,i – майбутня вартість ануїтету для п –строк ренти (кількість років), і – ставка відсотків, стандартні значення Sn,i можуть визначатись по спеціальній таблиці. Припустимо, що в прикладі, наведеному в п.9.15. об’єкта нематеріальних активів амортизується за допомогою створення амортизаційного фонду шляхом вкладання його коштів в межах п’яти років у 5-відсоткові цінні папери. Відсотки за інвестиціями виплачуються один раз на рік. Тоді Sn,i = S5,5 = 5,5256*, де Sn,i– майбутня вартість ануїтету або коефіцієнт нарощування річної ренти; п – строк ренти (кількість років), яка дорівнює 5, строк за який здійснюється амортизація об’єкта нематеріальних активів; і - – ставка відсотків, яка дорівнює 5%. Підставимо в наведені вище формули 8.16. та 8.17. дані прикладу: Амортизаційні відрахування = 30000/5,5256 = 5429 грн. Амортизаційні відрахування з урахуванням ліквідаційної вартості = (30000-6000)/5,5256 = 4343 грн. Розрахунок відрахувань до амортизаційного фонду наведено в табл. 8.8. Таблиця 8.8. Розрахунок амортизаційних відрахувань методом створення
Розрахунок відрахувань до амортизаційного фонду з урахуванням ліквідаційної вартості об’єкта нематеріальних активів наведено в табл. 8.9. Таблиця 8.9. Розрахунок амортизаційних відрахувань методом створення амортизаційного фонду з урахуванням ліквідаційної вартості
Метод ануїтету передбачає суму річних амортизаційних відрахувань розраховувати з урахуванням теперішньої вартості одиниці ануїтету, а також якщо є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, то зарахуванням її теперішньої вартості. Річну суму відрахувань до амортизаційного фонду розраховують за формулою:
Якщо є відомості про ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів, то річну суму відрахувань до амортизаційного фонду розраховують за формулою:
Теперішня вартість ануїтету це є сума всіх дисконтованих членів потоку платежів на попередній йому момент або це є капіталізований розмір (вартість) потоку платежів. Теперішня вартість ануїтету (ренти) розраховується за формулою визначення коефіцієнта приведення ренти:
де
і – ставка відсотків,
Стандартні значення Припустимо, що в прикладі, наведеному вище, об’єкт нематеріальних активів амортизується за допомогою створення амортизаційного фонду шляхом вкладання його коштів в межах п’яти років у 5-відсотковий депозит. Відсотки (доход) нараховуються один раз на рік до балансової вартості об’єкта нематеріальних активів. Тоді = *) Див. таблицю значень коефіцієнта нарощування річної ренти (с. 301) в кн.: Четыркин Е.М Методы финансовых и коммерческих расчетов. – М.: «Дело», «Business Речь», 1992 де п – строк ренти (кількість років), яка дорівнює 5, строк за який здійснюється амортизація об’єкта нематеріальних активів, і – ставка відсотків депозиту, яка дорівнює 5%. Підставимо в наведені вище формули (8.12.-8.20.) дані прикладу: Амортизаційні відрахування = 30000/4,3295 = 6929 грн. Амортизаційні відрахування з урахуванням ліквідаційної вартості = ((30000-(6000*0,7835))/4,3295 = (30000-4701)/4,3295 = 5843 грн. Теперішня оцінка очікуваної ліквідаційної вартості об’єкта нематеріальних активів визначена за формулою:
Розрахунок амортизаційних відрахувань методом ануїтету наведено в табл. 8.10.
Таблиця 8.10. Розрахунок амортизаційних відрахувань методом ануїтету
Розрахунок амортизаційних відрахувань методом ануїтету з урахуванням ліквідаційної вартості об’єкта нематеріальних активів наведені в табл. 8.11. Таблиця 8.11. Розрахунок амортизаційних відрахувань методом ануїтету з
Для окремих видів нематеріальних активів, таких як місце на біржі, фірмовий знак, гудвіл, по яким раніше амортизація не нараховувалась і по яким неможливо визначити відповідні фактори впливу, але результат дії вказаних нематеріальних активів підтверджується загальним збільшенням обсягів продукції, продажу, отриманого прибутку (доходу), нарахування амортизації може здійснюватись на основі сумарного виробітку об’єктів основних засобів, загального обсягу (кількості) виробленої продукції, її продажу, відпрацьованих годин, отриманого прибутку в цілому по підприємству тощо – виробничий метод. При цьому ліквідаційна вартість таких видів нематеріальних активів дорівнює нулю, так як її вартість визначити неможливо і неподільно. Норму амортизації таких видів нематеріальних активів розраховують на одиницю діяльності (виробництва, послуг, ефекту) за формулою:
Виробнича ставка амортизації (норма амортизації) обчислюється діленням вартості (собівартість об’єкта), яка амортизується на загальний обсяг продукції (робіт, послуг, ефекту), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта нематеріальних активів. Припустимо, що в нашому прикладі, наведеному вище, обсяг фактичного виробництва становить за п’ять років 23000 од. продукції, а саме по кожному року: 1-й рік – 4600, 2-й рік – 3950, 3-й рік – 4800, 4-й рік – 5900, 5-й рік – 3750. Підставимо ці значення в формулу і обчислимо норму амортизації: Норма амортизації = 30000/23000 = 1,3043 грн./од. Виходячи з цього обчислимо амортизаційні відрахування методом суми одиниць продукції (табл. 8.12.). Таблиця 8.12. Розрахунок амортизації методом суми одиниць продукції
Слід зазначити, що вибір бази розрахунку амортизаційних відрахувань залежить від узгодженої наперед величини обсягів виробництва, кількості продажу, отриманого прибутку (доходу) тощо. Тобто, база розрахунку визначається самостійно підприємством в залежності від якісного впливу об’єкта нематеріального активу, її сталості в майбутньому. На цій основі спирається розрахунок норми амортизації. Це і є основним недоліком цього методу, тому що важко спрогнозувати базу, на якій може спиратися розрахунок норми амортизації.
|
(8.13.)
= 1-0,127226 = 0,873 або 87,3 %
(8.14.), де
(8.18.)
(8.21.),
- теперішня вартість ануїтету для п-строк ренти (кількість років),
- дисконтована величина платежу.
можуть визначатись по спеціальній таблиці.
= 4,3295*
- теперішня вартість одиниці ануїтету або коефіцієнт приведення річної ренти,
- дисконтована величина платежу виходячи з умови строку платежів (п=5років) і ставки відсотків (і=5%).
