Студопедия — Система економічної безпеки підприємства: поняття та структура
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Система економічної безпеки підприємства: поняття та структура






Система економічної безпеки підприємства є функціональною системою, тобто системою, здатною виконувати низку функцій, пов’язаних із забезпеченням економічної безпеки підприємства.

У науковій літературі сьогодні відсутня єдність у визначенні поняття "система безпеки підприємства".

Відмінності у визначеннях поняття "система економічної безпеки підприємства" є доволі виразними. Наявні визначення поняття "система економічної безпеки підприємства"поділено на чотири групи:

в першій групі зміст поняття "система економічної безпеки підприємства" тлумачиться як комплекс взаємопов'язаних заходів різноманітного характеру, які мають здійснюватися з метою захисту інтересів підприємства від зовнішніх та внутрішніх загроз;

у другій групі систему надано у вигляді сукупності певних елементів (об’єкт та суб’єкт економічної безпеки, механізм забезпечення безпеки, наукова теорія безпеки, політика і стратегія безпеки, засоби, методи забезпечення безпеки, концепція безпеки підприємства тощо);

у третьому підході поняття "система економічної безпеки підприємства" надано з позицій функціонального підходу, завдяки чому складові системи віддзеркалюють функціональні підсистеми системи управління підприємством;

у четвертій групі визначень поняття "система економічної безпеки підприємства" розглядається з позицій діяльності структурного підрозділу підприємства, функціями якого є забезпечення економічної безпеки підприємства.

Система економічної безпеки підприємства розглядається як сукупність організаційних стосунків суб’єктів захисту, які відображають логіку їхньої поведінки при здійсненні взаємопов’язаних цільових дій організаційно-правового та економічного характеру для захисту об’єктів безпеки підприємства з використанням різноманітних способів відповідно до прийнятої на підприємстві концепції економічної безпеки та відповідної політики, що реалізує її положення.

Кожне підприємство має самостійно визначитися з побудовою системи економічної безпеки підприємства, для чого потрібна відповідна концепція.

Концепція містить мету, завдання, об’єкти, суб’єкти та інші складові системи економічної безпеки підприємства.

Концепція – це система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум, провідна думка.

Концепція відрізняється від теорії своєю незавершеністю та недостатньою верифікованістю.

Верифика́ція (від латів. verus ‑ істинний і facere ‑ робити) ‑ перевірка, перевірність, спосіб підтвердження за допомогою доказів яких-небудь теоретичних положень, алгоритмів, програм і процедур шляхом їхнього зіставлення з досвідними (еталонними або емпіричними) даними, алгоритмами і програмами.

Концепцію вважають сурогатною (несправжньою, штучною, неприродною) формою теорії.

Головне призначення концепції полягає в інтеграції певного масиву знання, у прагненні використовувати його для пояснення, пошуку закономірностей. Проходячи через горнило перевірки фактами, концепція уточнюється як за змістом, так і з погляду її пізнавальних меж. Вона може й не витримати випробування практикою і бути знехтуваною. Особливо часто це відбувається на тих етапах розвитку науки, коли потреба у поясненні об'єктів зумовлює виникнення безлічі концептуальних підходів, які інтегрують знання і дають більш-менш коректні пояснення.

У концепції економічної безпеки знаходять відображення:

тлумачення змісту поняття "економічна безпека підприємства" у межах одного з підходів до її розуміння;

вибір об’єктів, суб’єктів та способів захисту;

вибраний методологічний підхід до побудови системи економічної безпеки;

Призначенням системи економічної безпеки підприємства є забезпечення захищеності підприємства, його діяльності та розвитку.

Об’єктом захисту в системі економічної безпеки підприємства є будь-який елемент системи "підприємство", зміна стану та використання якого через реалізацію загроз елементові негативно позначиться на економічній безпеці підприємства.

Об’єкти захисту в системі економічної безпеки підприємства поділяються на внутрішні та зовнішні. Переважна більшість об’єктів захисту є внутрішніми, але незначна кількість зовнішніх об’єктів захисту зовсім не означає їхню другорядність.

До внутрішніх об’єктів захисту в системі економічної безпеки підприємства належать: елементи активів підприємства, стан та результати використання яких спроможні суттєвим чином вплинути на його економічну безпеку, персонал та можливості підприємства.

Активи підприємства становить сукупність майна та коштів, що належать підприємству та контролюються ним, в які вкладені кошти власників (власність підприємства, цінні папери, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, фінансові інвестиції, вкладені в інші підприємства, власні патенти, винаходи, ноу-хау, права користування землею та природними ресурсами, будь-яка інша власність, яку можна використати для ведення підприємницької діяльності.

Вибір елементів активів підприємства як об’єктів захисту в системі економічної безпеки підприємства зумовлений їхньою вирішальною роллю у досягненні цілей його діяльності. Адже саме з використанням активів підприємство здійснює свою діяльність, досягає поставлених цілей, розвивається, формує та у подальшому підтримує свою ринкову позицію, забезпечуючи конкурентоспроможність як головну характеристику результатів діяльності.

В активах підприємства вирізняють матеріальні, фінансові та нематеріальні активи, елементи яких можна вважати об’єктами захисту в системі економічної безпеки підприємства

Персонал підприємства є важливим внутрішнім об’єктом захисту в системі економічної безпеки підприємства з таких причин.

По-перше, активи підприємства використовуються за допомогою умінь та професійних навичок працівників, без них не можуть бути створені та ефективно використані знання підприємства. Знання працівників підприємства (некодифіковані знання підприємства) дуже різноманітні. До них належать власне знання, досвід, навички, вміння, здібності та творчі здатності, компетенції (у тому числі чіткі) працівників, відносини з клієнтами (клієнтела), корпоративна культура (переконання, способи мислення, моральні цінності, лояльність персоналу, традиції, правила поведінки), якість менеджменту.

По-друге, економічна безпека підприємства забезпечується всіма його фахівцями, їхніми діями, в яких вони можуть формально виконувати всі заздалегідь прописані дії, а можуть при певному ставленні використати для цього повною мірою свої знання, уміння, навички та здібності. Причому, використати їх силоміць не спроможний ніякий, навіть найсуворіший керівник, їх може використати добровільно лише сам фахівець. Не враховувати це, як мінімум, неправильно.

Можливості підприємства не мають ані матеріальної форми, ані вартості (хоча в науковій літературі відомі численні спроби її визначити, проте загальноприйнята методика відсутня), ані документального оформлення. Саме можливості підприємства визначають його спроможність застосовувати матеріальні, фінансові і нематеріальні активи, а також створювати такі умови роботи носіїв чіткої компетенції, за яких вони будуть виконувати їх на користь підприємства.

Можливості підприємства належать до зовнішніх об’єктів захисту, адже саме можливості підприємства поряд з результатами діяльності (продукція, роботи, послуги) визначають взаємовідносини підприємства із суб’єктами зовнішнього середовища. До них належать репутація підприємства та його продукції, знання про взаємозв’язки та взаємовідносини з суб’єктами зовнішнього середовища (зокрема, споживачами та постачальниками), корпоративна культура, ринкова позиція підприємства, яка визначає міру визнання результатів діяльності підприємства на ринку.

Значення об’єктів захисту залежить від тієї ролі, яку вони відіграють у забезпеченні економічної безпеки підприємства. Таку роль можна визначити у певному контексті: з позиції підтримування досягнутого рівня економічної безпеки або з позиції його підвищення. Так, для підприємств, що випускають високотехнологічну продукцію для "закритих" ринків (ринків, де споживач заздалегідь відомий), найважливішими об’єктами захисту є права власності (свідоцтва на володіння, торгові марки, ліцензії, патенти, контракти, технічне та програмне забезпечення), технології, ринкова позиція, тоді як для підприємств, що випускають продукцію широкого вжитку, такими елементами є відносини з клієнтами (клієнтський капітал або клієнтелла), корпоративна культура, репутація підприємства та продукції, ринкова позиція.

Вибір об’єктів захисту залежить від впливу кількох чинників, у числі яких слід відзначити такі: значення об’єктів захисту для діяльності та розвитку підприємства, тип діяльності підприємства (виживання, функціонування, розвиток), стадія життєвого циклу підприємства та стадія циклу економіки країни. Акцентування уваги на одних об’єктах захисту у кожний конкретний момент часу зовсім не означає, що інші об’єкти мають менше значення. Адже значення об’єктів захисту в системі економічної безпеки підприємства постійно змінюється, оскільки змінюються умови діяльності підприємства, сама діяльність, змінюється склад чинників, вплив яких визначає забезпечення економічної безпеки підприємства.

Отже, об’єкти захисту в системі економічної безпеки підприємства достатньо численні. Але численність об’єкти захисту не є чинником, що ускладнює побудову системи економічної безпеки підприємства. Таким ускладнюючим чинником є взаємозв’язок та взаємозалежність стану та використання об’єктів захисту. Адже об’єкти захисту в системі економічної безпеки підприємства тісним чином пов’язані завдяки тому, що є елементами системи "підприємство". Пов’язаність об’єктів захисту в системі економічної безпеки підприємства може мати різний характер, тобто інтенсивність зв’язків між ними може бути різною – від високої до незначної. Наприклад, негативна зміна стану об’єкта захисту "виробниче устаткування і механізми" через моральний або фізичний знос, неякісне поточне технічне обслуговування чи його використання через низьку ефективність організації виробництва спроможна суттєво вплинути на якість продукції і, відповідно, на стан об’єктів захисту "репутація продукції" або "ринкова позиція" навіть тоді, коли яких-небудь підстав для зміни безпосередньо їхнього стану немає. Тобто, стан об’єкта захисту або його використання можуть змінитися не лише через реалізацію загроз, але й через зміну стану або використання інших об’єктів захисту через реалізацію загроз саме цим об’єктам. Тому кожне конкретне підприємство при побудові системи економічної безпеки за наданим об’єктно-суб’єктним підходом має виявити не лише першочергові об’єкти захисту, на яких має бути сконцентрована увага у системі економічної безпеки, а й ті об’єкти захисту, зміна стану яких спроможна суттєво вплинути на першочергові об’єкти захисту.

Але зміна стану об’єкта захисту або його використання через зміну стану або використання пов’язаних з ним інших об’єктів захисту через реалізацію загроз саме цим об’єктам не є єдиною причиною. Стан та використання об’єктів захисту у системі економічної безпеки підприємства можуть змінитися також і під впливом загроз кожному з об’єктів.







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 694. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия