Виробничий менеджмент.

Виробничий менеджмент(production management) – рішення, процеси й аспекти операційного менеджменту, які пов'язані зі створенням матеріальних товарів.

Завдання міжнародного виробничого менеджменту • придбання ресурсів, необхідних для виробництва товарів; • розташування міжнародних підприємств; • міжнародна логістика та управління матеріалами.

Стратегічні завдання процесу придбання ресурсів • управління ланцюжком постачань; • визначення ступеня вертикальної інтеграції; • вибір рішення «виробляти або купувати».

Управління ланцюжком постачань(supply chain management), або сорсинг(постачання) являє собою управління сукупністю процесів, що охоплює всі стадії трансформації ресурсів на вході у виробництво і закінчуюється доставкою готової продукції споживачам.

Варіанти рішень про виробництво або закупівлю ресурсів

Фактори, що впливають на рішення «виробляти чи купувати»

• розмір, масштаб діяльності, природа продукту, технологічний досвід; • конкурентна перевага і стратегічна уразливість; • ступінь контролю за якістю, графіками поставок та витратами; • ризики; • необхідність інвестиції; • гнучкість.

Фактори, що впливають на рішення

про розміщення міжнародних підприємств

Фактори	Характеристика
Характеристика країни	Наявність ресурсів, вартість ресурсів, стан інфраструктури, маркетинговий ефект країни походження.
Характеристика продукту	Співвідношення ціни до маси товару, технологія виробництва, зворотній зв'язок з покупцями.
Державна політика	Стабільність політичного процесу,національна торговельна політика, стимули для економічного розвитку, наявність зовнішньоторговельних зон.
Організаційні питання	Стратегія бізнесу, організаційна структура, управління запасами.

Міжнародна логістика та управління матеріалами

Міжнародна логістика(international logistics) – управління потоками матеріалів: 1)від постачальників до фірми; 2)усередині структурних підрозділів самої фірми; 3)потоком готової продукції, послуг і товарів від фірми до покупців (дистриб’юція).

Особливості управління матеріалами міжнародних компаній: • відстань поставок; • способи транспортування, умови доставки, упаковка; • правове регулювання.

Міжнародний фінансовий менеджмент

Фінансові аспекти міжнародної торгівлі: 1.Вибір валюти. 2. Перевірка конкурентоспроможності покупця. 3. Вибір способу платежу та форми розрахунків. Форми платежу: • Авансовий платіж. • Відкритий рахунок. • Документарне інкасо. • Акредитиви. • Кредитні картки. • Зустрічна торгівля. 4. Організація фінансування угоди.

Транзакційний ризик (transaction exposure) – вплив обмінного курсу валюти на фінансові результати міжнародної операції компаній, що відбуваються після прийняття зобов'язань по здійсненню операцій.

Види ділових операцій (транзакцій): • купівля товарів, послуг і активів; • продаж товарів, послуг і активів; • надання кредиту; • запозичення коштів.

Стратегії управління транзакційними ризиками: • прийняття валютного ризику («голий» варіант); • форвардна купівля валюти; • купівля валютного ф'ючерсу; • купівля валютного опціону; • придбання компенсуючого активу.

Трансляційний ризик(translation exposure) – це вплив змін валютних курсів валют на консолідований фінансовий звіт компанії в цілому, в результаті чого відбувається зміна цінності іноземних дочірніх компаній. Трансляційний ризик виникає внаслідок необхідності консолідувати фінансову звітність в єдиній валюті.

Економічний ризик– вплив несподіваних змін обмінного курсу валюти на цінність компанії. Загроза економічного ризику зачіпає всі сфери діяльності компанії, включаючи глобальне виробництво, маркетинг, фінансове планування, довгострокові інвестиції. Найважливішим елементом управління економічним ризиком є ​​аналіз ймовірних змін обмінних курсів та інших факторів економічного середовища ведення бізнесу.

ТЕМА 7. ЕТИКА І СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Сутність етики та соціальної відповідальності

Етика– це сукупність особистих переконань індивіда щодо коректності його власних рішень, дій чи поведінки. Етична поведінка (ethical behavior) – це поведінка, яка узгоджується із загальноприйнятими соціальними нормами. Неетична поведінка (unethical behavior) – це поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим соціальним нормам.

Фактори, що впливають на етику поведінки

· виховання; · релігія; · цінності; · національна культура і звичаї.

Етичні аспекти поведінки в кросскультурному
та міжнародному контексті

Ставлення компанії до працівників(найом і звільнення працівників, оплата праці та забезпечення умов роботи, а також конфіденційність приватного життя працівника та повага до нього). Ставлення працівників до компанії(конфлікт інтересів, секретність, конфіденційність, чесність працівника). Ставлення працівників і компанії до інших суб'єктів економічної діяльності (замовникам, конкурентам, акціонерам, постачальникам, дилерам і профспілкам).

Етика міжнародних ділових зустрічей

 

1) домовленість про ділову зустріч; 2) предмет ділової зустрічі; 3) місце проведення; 4) часові межі; 5) кількість учасників, розміщення учасників зустрічі; 6) матеріали для обговорення та підсумкові документи зустрічі; 7) підготовка приміщень; 8) зустріч делегації; 9) привітання, офіційна мова.

Елементи міжнародного бізнес-етикету

 

1) правила привітання; 2) правила звернення; 3) правила представлення; 4) організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового листування); 5) ділова субординація; 6) рекомендації щодо формування зовнішнього обліку ділової людини; 7) етичні норми грошових відносин; 8) правила обміну подарунками і сувенірами; 9) прийнятність чайових.

Соціальна відповідальність

Соціальна відповідальність(social responsibility) – це сукупність зобов'язань, які бере на себе організація в плані захисту інтересів суспільства.

Сфери соціальної відповідальності

1)Сторони, зацікавлені в результатах діяльності компанії (фізичні особи та інші компанії, які знаходяться в безпосередній залежності від методів ведення бізнесу, а також мають свою частку в результатах її діяльності: споживачі, працівники та інвестори). 2)Навколишнє середовище. 3)Суспільний добробут.

Методи управління етикою в зарубіжних країнах

· Розробка та реалізація керівництв по нормам поведінки та етичних кодексів. · Навчання основам етики. · Визначення методів ведення бізнесу та формування корпоративної культури.

Рівні соціальної відповідальності

Обструкціоністська позиція – компанія направляє мінімум зусиль на вирішення соціальних проблем або проблем забруднення навколишнього середовища. Оборонна позиція – обмежує дії компанії вимогами законодавства. У більшості випадків таку позицію займають компанії, які не поділяють концепцію соціальної відповідальності. Позиція пристосовування – компанії виконують правові та етичні вимоги, а також беруть участь у соціальних програмах після звернення за допомогою. Активна позиція – компанії вважають себе невід'ємною частиною суспільства і активно вносять свій внесок у суспільний добробут.

Формальні аспекти соціальної відповідальності

Правова відповідність– ступінь дотримання компанією регіональних, державних і міжнародних законів. Етична відповідність– ступінь дотримання працівниками компанії основних етичних (правових) норм поведінки. Благодійні пожертви– безоплатне надання фінансових коштів або матеріальної допомоги на користь благодійних організацій та соціальних програм.

Неформальні аспекти соціальної відповідальності

Керівництво компанією, корпоративна культура, ставлення до осведомітельству – передача працівником компанії інформації про незаконні або неетичні дії з боку інших працівників. Оцінка соціальної відповідальності. У деяких компаніях проводиться аудит громадської діяльностікомпанії – ретельний аналіз ефективності суспільної діяльності компаній.

Правове регулювання етики та соціальної відповідальності в міжнародному бізнесі

Закон про боротьбу з корупцією у зовнішньоекономічній діяльностізабороняє американським компаніям, їх працівникам, давати або пропонувати хабарі іноземним державним чиновникам для того, щоб вплинути на їхні дії чи політику з метою одержання або збереження можливостей для ведення бізнесу в цій країні. Закон про правопорушення у відношенні іноземних громадян.Багатонаціональні корпорації США можуть нести відповідальність за порушення прав людини урядами іноземних держав, якщо ці корпорації отримали вигоду від такого порушення. Конвенція по боротьбі з хабарництвом Організації економічного співробітництва та розвиткубула прийнята і вперше ратифікована Канадою в 2000 р.; відтоді вона була ратифікована ще в 33 країнах. Ця конвенція являє собою спробу виключити хабарництво з процесу здійснення міжнародних ділових операцій. Відповідно до цієї конвенції винні у дачі хабарів можуть бути присуджені до різних термінів тюремного ув'язнення. Міжнародна організація праці (МОП)стала головним контролюючим органом, завдання якого полягає в моніторингу умов праці на підприємствах в країнах, що розвиваються.

Закон України «Про засади запобігання та протидію корупції»
від 7 квітня 2011 року

Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Гіл, Чарлз В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку: Пер. З англ.. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001.– 856 с.

2. Гриффин Р., Пастей М. Международный бизнес. 4-е изд. / Пер. с англ. под ред. А.Г. Медведева. – СПб.: Питер, 2006. – 1088 с.

3. Майер Дж. Міжнародне середовище бізнесу. – К. – 2002. – 632 с.

4. Международный менеджмент: Учеб. Для вузов / Под ред. С.Э. Пивоварова, Д.И. Баркана, Л.С. Тарасевича, А.И. Майзеля – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.

5. Міжнародний менеджмент / Під ред. Чернеги О.Б. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.

6. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент: Навч. Посібник. – К.: КДЕУ., 1996. – 80 с.

7. Портер М. Международная конкуренція / Пер. с англ. под. ред. В.Д. Щетинина. – М.:Международные отношения, 2001. – 965 с.

8. Родченко В.В. Международный менеджмент: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.

9. Транснаціональні корпорації: Навч. Посібник / В. Рокоча, О. Плотніков, В. Новицький та ін.. – К.: Таксон, 2001. – 304 с.

10. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. Посібник / За ред.. д-ра екон. наук., проф. А.І. Кредісова. – 2-е вид., допов. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 550 с.

Додаткова література

1. Бойетт Джозеф Г., Бойетт Джиммі Т. Путеводитель по царству
мудрости: лучшие идеи мастеров управлення / Пер. с англ. - 2-е изд - М.: ЗАО «Олмп-Бизнес», 2004.-416 с.

2. Дзвид А., Взттен, Ким С. Камерон. Развитие навыков менеджмента. 5-е изд. - СПб.: Издательский дом «Нева», 2004. - 672 с.

3. Козн Аллен Р. Курс МВА по менеджменту / Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. -507 с.

 

 

Навчально-методичне видання

Автор-укладач

 

Ковальчук Наталія Володимирівна

Міжнародний менеджмент

Наочний навчальний посібник

 

К - 56

Міжнародний менеджмент: наочний навчальний посібник для студентів усіх форм навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за галуззю знань 0305 - Економіка та підприємництво – Дніпропетровськ, – Дніпропетровська державна фінансова академія, 2014. – 54с.

 

Навчально-методичний посібник призначений надати допомогу студентам організувати роботу із самостійного вивчення дисципліни «Міжнародний менеджмент» з метою засвоєння теоретичного матеріалу та набуття навичок застосування системного підходу до управління організаціями, що функціонують у міжнародному діловому середовищі.