Студопедия — Загальні положення законодавства України про інтелектуальну власність 37 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Загальні положення законодавства України про інтелектуальну власність 37 страница






Договір визначає максимум відомостей, що можуть бути затре­бувані відомством для виправлення допущених помилок, зроблених заявником або власником у будь-якому повідомленні, надісланому до відомства, які відображено в реєстрі. Це стосується як заявок.

_ Міжнародні угод и у сфері інтелектуальної власності

так і реєстрацій. Договір допускає можливість обмежитися однією заявою про внесення змін, навіть якщо зміни або виправлення сто­суються кількох заявок або кількох реєстрацій, або тих і інших. Ви­магається лише щоб у заяві були чітко сформульовані ті зміни чи виправлення, які заявник бажає внести до заявки чи реєстрації. Відомство не може вимагати подання додаткових відомостей, крім зазначених у Договорі. Проте і з цього правила Договір передбачає певні винятки. Вони стосуються тих випадків, коли у відомства ви­никають певні сумніви щодо достовірності одержаної інформації. Не допускається, наприклад, зміна власника під виглядом зміни прізвища і адреси.

Помилка, допущена відомством, має бути ним і виправлена.

Строк дії реєстрації товарного знака Договір визначає у 10 років з наданням можливості продовжувати чинність на наступні деся-тирічя. Договір визначає максимум вимог, що можуть бути вста­новлені для продовження чинності реєстрації, вони такі самі як і при поданні заявки на реєстрацію.

Договір визначає максимум вимог, які відомство може встанов­лювати щодо подання заявки, представництва, продовження чин­ності тошо. І все ж Договір надає право відомству вимагати подан­ня додаткових відомостей, але лише за умови, шо є достатні підста­ви сумніватися в достовірності поданої інформації.

Договір про закони з товарних знаків не містить ніяких реко­мендацій чи зобов'язань щодо приєднання до тих чи інших міжна­родних конвенцій, угод чи договорів. Проте містить застереження, шо договірні сторони мають дотримуватися вимог Паризької кон­венції про охорону промислової власності у тій частині, що сто­сується знаків. Сторони Договору зобов'язані також дотримуватися і забезпечити виконання Ніццької класифікації щодо групування назв товарів і послуг у заявці.

У розвиток і доповнення Договору прийнята також Інструкція, яка деталізує окремі положення Договору. Зокрема, Інструкція більш детально визначає правила щодо подання, ((юрми і змісту за­явок, представництва, дати подання заявки, її підпису, строку дії, продовження чинності, способу зазначень прізвища, адреси та ідентифікації заявки без її номера. В Інструкції містяться також

РОЗДІЛ 16

правила щодо кількості зображень знака, які необхідно додати до заявки, строки сплати зборів та інші повідомлення до відомства, та­кі, наприклад, як доручення, прохання про внесення виправлень тощо.

Інструкція містить також 8 типових бланків, що стосуються про­цедури оформлення прав на знак. Такі типізовані бланки також по­легшують процедуру реєстрації знаків.

Договір надає своїм країнам-членам певний строк для приведен­ня свого національного законодавства відповідно до вимог цього Договору — до 28 жовтня 2004 р.

Отже, Договір про закони з товарних знаків зобов'язує договірні держави, які ще не прийняли закони про товарні знаки, і які уже прийняли, дотримуватися вимог, встановлених цим Договором. Перші зобов'язані при розробці законів дотримуватися засад, ви­значених цим Договором, а другі — привести своє законодавство відповідно до вимог цього Договору. У такий спосіб досягається уніфікація законодавства про товарні знаки, принаймні тих країн), що приєдналися і приєднаються в майбутньому до даного Догово­ру. На нашу думку, саме таким шляхом можна уникнути багатьох розбіжностей у законодавстві багатьох країн і досягти необхідної гармонізації.

Найробський договір про охорону олімпійського символу прийнятий в Найробі 26 вересня 1981 р.

Найробський договір зобов'язує держави-учасниці цього Догово­ру відмовляти в реєстрації або визнавати недійсною реєстрацію як знака і забороняти через відповідні заходи використання як знака або іншого позначення з комерційною метою будь-якого позначен­ня, шо складається з олімпійського символу. Ця вимога поширю­ється також і на інші позначення з використанням цього символу.

Зазначені позначення можуть реєструватися і використовувати­ся лише з дозволу Міжнародного олімпійського комітету (МОК).

З цього загального правила Найробський договір встановив ви­нятки:

1) обов'язок не використовувати олімпійський символ без доз* волу МОК не розповсюджується на державу-учасницю, якщо по­

_ Міжнародні уг оди у сфері інтелектуальної власності

значення, що складається з олімпійського символу або містить цей символ, було зареєстровано в державі до дати вступу в силу Най-робського договору щодо цієї держави;

2) дозволяється продовження використання позначення, що складається з олімпійського символу або містить в собі такий сим­вол, з комерційною метою будь-якою особою чи підприємством держави-учасниці, якщо таке використання в цій державі розпоча­лося до дати вступу в силу цього Договору щодо цієї держави.

Разом з тим жодна держава-учасниця не зобов'язана забороняти використання олімпійського символу, якщо він використовується засобами масової інформації в цілях інформації про олімпійський рух або про діяльність, що здійснюється у межах цього руху.

Учасником Найробського договору може стати будь-яка держа­ва, яка є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності або Паризької конвенції про охорону промислової власності. Учас­ником цього Договору може стати також будь-яка держава, яка хо­ча і не є членом ВОІВ чи Паризького союзу, але є членом ООН або іншої спеціалізованої організації, пов'язаної з ООН.

Питання для контролю

1. Основні міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності.

2. Паризька конвенція з охорони промислової власності.

3. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміж­них прав.

4. Міжнародні угоди про охорону засобів індивідуалізації учас­ників цивільного обороту, товарів і послуг.

5. Інші міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності.

РОЗДІЛ 17

Стимулювання інтелектуальної діяльності

17.1. Загальні положення

В економічно розвинених країнах стимулюванню інтелектуаль­ної діяльності надається важливе значення. Усі країни використо­вують різноманітні форми стимулювання: державну і громадську, матеріальну і моральну, стимулювання будь-якої творчості і стиму­лювання користувачів результатів цієї творчості.

Уряди багатьох економічно розвинених країн уважно стежать за розвитком інтелектуальної діяльності. Найменше скорочення інте­лектуальної активності стає предметом ретельного вивчення, з'ясу­вання причин, їх усунення та стимулювання подальшого розвитку творчості. Основним принципом стимулювання інтелектуальної діяльності є так званий принцип «банана» в будь-якій формі будь-якої пропозиції.

У країнах з ринковою економікою підприємці не шкодують кош­тів на стимулювання ініціативи, пропозицій, творчих пошуків. Кошти, витрачені на стимулювання інтелектуальної діяльності, окуп-люються сторицею. У спеціальній літературі наводяться конкретні досить великі суми прибутків фірм, які вони одержують за рахунок раціонального використання результатів інтелектуальної діяльності.

Проте найбільшим стимулом для активізації інтелектуальної творчості є визнання результатів цієї творчості об'єктом права ін­телектуальної власності. Законодавство багатьох розвинених країн результати інтелектуальної діяльності чітко та однозначно проголо­шує об'єктами права власності з усіма наслідками, що з цього ви­пливають. У цих країнах творці нового як у гуманітарній сфері, так

_ С тимулювання інтелектуальної діяльності

39 4-414

і в галузі науково-технічної діяльності почуваються більш впевне­но — вони є власниками того, що створили.

Це не єдиний чинник щодо визначення правового режиму об'єк­тів інтелектуальної діяльності, який істотно впливає на творчу ак­тивність суспільства. Багаті країни дозволяють собі визнавати пра­во власності творця на результат інтелектуальної діяльності навіть тоді, коли він створений в порядку виконання трудового договору. Законодавство таких країн не визнає так званих «службових» об'єк­тів інтелектуальної діяльності. Власником результату творчості ви­знається творець, який створив цей результат на замовлення, за ви­нагороду тощо. Тобто законодавство зазначених країн визнає, що творчий результат, який підпадає під ознаки охоронного об'єкта інтелектуальної діяльності, не може бути належним чином оплаче­ний звичайною заробітною платою. Це результат якісно вищого рівня, а тому фізичні, інтелектуальні, енергетичні та інші необхідні для досягнення цього результату витрати людських ресурсів дають достатню підставу для визнання його власністю творця.

Отже, зазначені чинники чи не найбільшою мірою сприяють розвитку творчої активності суспільства. Творець досить чітко усві­домлює, що все, створене ним, — це його власність, якою він мо­же володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і, без­перечно, у своїх інтересах.

Правові форми стимулювання інтелектуальної діяльності умов­но можна поділити на державну і громадську. Кожну з них у свою чергу можна поділити на матеріальну і моральну. Усі ці форми ма­ють істотне значення. Творці не залишаються байдужими ні до гра­моти товариства винахідників і раціоналізаторів, ні до нагрудного знака за активну творчу діяльність.

Безперечно, найбільш ефективною системою матеріального і морального стимулювання інтелектуальної діяльності є державна система. Вона найбільш потужна і за масштабами, і за змістом. Державне стимулювання творчої діяльності було добре поставлене у колишньому СРСР. Деякі форми і методи державного стимулю­вання творчої діяльності запозичені і чинним законодавством Ук­раїни. Для стимулювання інтелектуальної діяльності держава вико­ристовує різноманітні правові форми. За видатні досягнення у роз­

РОЗДІЛ 17

витку науки, мистецтва і техніки держава має можливість присво­ювати вищі почесні звання, нагороджувати вищими державними нагородами та іншими відзнаками. Від імені держави присуджують­ся вищі державні премії та інші матеріальні винагороди.

17.2. Державне стимулювання інтелектуальної діяльності

Держава Україна встановила багато правових форм стимулюв ня інтелектуальної творчості. Як уже зазначалося, вони умовно поділяються на матеріальні і моральні. Але здебільшого ці форми державного стимулювання настільки переплітаються між собою, що інколи буває важко їх розрізнити. Наприклад, відзначення дер­жавними нагородами часто супроводжується певними матеріальни­ми пільгами чи грошовою винагородою.

Чинне законодавство України вищі державні відзнаки поділяє на такі види: ордени, медалі, нагородна зброя, почесні звання Ук­раїни, Державні премії України, президентські відзнаки. Умовно ордени, медалі, нагородну зброю та почесні звання України можна віднести до моральних форм стимулювання, а Державні премії Ук­раїни — до матеріальних.

Державні нагороди України є найвищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культу­ри, соціальної сфери, захисті Батьківщини, охороні конституційних прав і свобод людини, у державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною і її народом.

Відомо, що державними нагородами не в останню чергу відзна­чаються заслуги громадян України у розвитку науки, культури і тех­ніки.

За здійснення визначного геройського вчинку або трудового по­двигу громадянину України може бути присвоєно звання Героя України. Трудовий подвиг може бути здійснений і в сфері науки, мистецтва, науково-технічної діяльності тощо. Героями України стали, наприклад, Президент Національної академії наук України Б. Є. Патон та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік В. В. Скопенко.

__ Стимулювання інтелектуальної діяльності

39*4-414

Герою України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — «За трудовий

подвиг».

За видатні заслуги перед Україною в галузі державного будів­ництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійництво, гуманістичну та громадську діяльність громадя­ни України, у тому числі науковці, митці, письменники, поети, ви­датні діячі у сфері науково-технічного прогресу можуть бути наго­роджені орденом князя Ярослава Мудрого І—V ступенів.

За видатні заслуги в науковій, соціально-культурній, державній, громадській та іншій суспільно-корисній діяльності діячі науки і техніки, культури і мистецтва можуть бути нагороджені орденом «За заслуги» І—III ступенів.

Видатні діячі науки і техніки, культури і мистецтва жіночої статі можуть бути нагороджені орденом княгині Ольги І—III ступенів.

Другу групу державних нагород становлять почесні звання Ук­раїни. Видатним діячам у сфері інтелектуальної діяльності можуть бути присвоєні почесні звання України: «Народний артист Ук­раїни», «Народний архітектор України», «Народний художник Ук­раїни». Крім цих почесних звань, законодавством України встанов­лені почесні звання: «Заслужений артист України», «Заслужений архітектор України», «Заслужений винахідник України», «Заслуже­ний діяч мистецтв України», «Заслужений діяч науки і техніки Ук­раїни», «Заслужений журналіст України», «Заслужений майстер на­родної творчості України», «Заслужений раціоналізатор України», «Заслужений художник України».

Почесні звання України присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери не менше 10 років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність.

Усі почесні звання України є рівнозначними між собою, крім тих, що мають два ступені («Народний артист України» і «Заслуже­ний артист України», «Народний архітектор України» і «Заслуже­ний архітектор України», «Народний художник України» і «Заслу­жений художник України»).

РОЗДІЛ 17

Присвоєння почесних звань, що мають ступені «Заслужений» і «Народний», проводиться в такому порядку: почесне звання «На­родний» може бути присвоєне, як правило, не раніше ніж через де­сять років після присвоєння почесного звання «Заслужений».

Державні премії України. За найвидатніші твори літератури і ми­стецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну сві­домість і самобутність, спрямовані на державотворення і демокра­тизацію українського суспільства їх автори відзначаються найви­щою Державною премією — Національною премією України імені Тараса Шевченка.

В Україні передбачена і спеціальна Державна премія в галузі науки і техніки. Зазначена Державна премія присуджується:

— за видатні наукові дослідження, що сприяють дальшому роз­витку гуманітарних, технічних і природничих наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі;

— за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики за­хворювань, що відповідають рівню світових досягнень;

— за роботи, що становлять значний внесок у вирішення проб­лем охорони навколишнього природного середовиша та забезпе­чення екологічної безпеки;

— за створення підручників для середніх загальноосвітніх, про­фесійних навчально-виховних, вищих навчальних закладів, шо від­повідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню молоддю знань, істотно впливають на поліпшення підготовки май­бутніх спеціалістів.

За створення видатних житлово-цивільних та промислових ар­хітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобу­дування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, рес­таврації пам'яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, шо мають важливе значення для даль­шого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули

__ Стимулюван ня інтелектуальної діяльності

За видатні досягнення у сфері штелектуальної діяльності Прези­дент України нагороджує президентськими відзнаками відповідно

до Конституції України.

Особи, нагороджені державними нагородами України, користу­ються пільгами в порядку, встановленому законодавством України

Громадське стимулювання інтелектуальної діяльності.

Сюди належать різноманітні форми громадського стимулювання інтелектуальної діяльності, що здійснюються громадськими органі­заціями, товариствами, спілками тощо.

Спілки творчих працівників — письменників, художників, ком­позиторів тощо, театральні товариства, організації винахідників і раціоналізаторів та інші творчі об'єднання за рахунок своїх власних коштів активно стимулюють творчих працівників. Це можуть бути різноманітні форми — грошові премії, нагородження за результата­ми конкурсів, оглядів, нагрудні знаки, нагородження почесними грамотами, дипломами тощо.

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності

Держава наділяє учасників інтелектуальної діяльності цілим спектром різноманітних пільг. Вони передбачені різними чинними законами України.

Передусім суб'єкти інтелектуальної діяльності користуються пев­ними трудовими пільгами. Відповідно до Кодексу законів про пра­цю України (ст. 91) за працівником, який створив винахід, корис­ну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропо­зицію, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, попередні розцінки зберігаються протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності не вико­нував роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впро­вадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

Відповідно до ст. 126 цього Кодексу за працівниками — автора­ми винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналі­заторських пропозицій зберігається середній заробіток при звіль­ненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, ко-

РОЗДІЛ 17

рисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропо­зиції на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Якщо ж впровадження зазначених об'єктів промислової влас­ності здійснюється на іншому підприємстві, в установі чи органі­зації, за працівником-автором зберігається посада за місцем постій­ної роботи, а робота із впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачуєть­ся за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи.

Закони України про промислову власність передбачають також певні пільги щодо сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтег­ральних мікросхем та знаки для товарів і послуг.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 23) та Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 20) власник патенту на зазначені об'єкти промислової власності має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на викорис­тання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. У такому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 вщсотків, починаючи з року, наступного за ро­ком публікації такої заяви.

Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охоро­ною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543, та­кож передбачає надання пільг щодо сплати зборів відповідно до за­конодавства.

Ряд пільг для творців об'єктів промислової власності передбачає чинне законодавство України про оподаткування. Зокрема, відпо­відно до ст. 3.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. для цілей оподаткування балан­совий прибуток зменшується на суму грошових коштів, матеріаль­них цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахова­них (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських та релі­гійних організацій, метою діяльності яких не є одержання прибут­ку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортив­

_Стимулювання інтелектуальної діяльності

ної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.

Відповідно до цього Закону (ст. 3.2) не вважаються прибутком і не оподатковуються:

— кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, шо над­ходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;

— кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внес­ку в грошовій або натуральній формі;

— кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допо­моги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, фондам, установам, закладам, громадсь­ким і релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержан­ня прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяль­ності.

За цим самим Законом передбачається зменшення податку на прибуток (ст. 10). Сума податку на прибуток, нарахованого згідно з положеннями цього Закону, зменшується до 20 відсотків — на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і мо­дернізацію активної частини основних фондів, здійснених в опо­даткованому періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду виробництва та інших фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів.

Слід зупинитися на ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка визначає витрати виробництва (обігу), що відносяться на собівартість ігоодутош (робіт, послуг), втрати і витрати, що відносяться на збитки підприємства.

1. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції:

— підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а та­кож витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску про­

РОЗДІЛ 17

дукції, не призначеної для серійного або масового виробництва на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати); перевірка готовності нового виробництва, цехів, агрегатів для вве­дення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробовування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна пе­ревірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування;

— на винахідництво і раціоналізацію, включаючи витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналіза­торськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю підпри­ємств, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті.

Витрати, передбачені цим пунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції з початку її використання^

2. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:

— оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного ха­рактеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок.

3. До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів відно­сяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щоміся­ця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безпе­рервної експлуатації або строку діяльності підприємства.

Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не змен­шується у процесі їх використання.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. (ст. 6) передбачає, що оподаткову­ваний дохід зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1, 2 цієї статті, в:

1) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І та II категорій;

2) інвалідів війни І групи.

Стимулювання інтелектуальної діяльності

Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти неопо­датковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановле­них пунктами 1, 2 цієї статті, в:

1) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій у захисті колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які про­ходили службу у військових частинах, штабах і установах, шо вхо­дили до складу діючої армії, та партизанів;

2) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, які проходили службу в складі обме­женого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

3) інвалідів з дитинства, інвалідів 1 і 2 груп, крім інвалідів війни І групи;

4) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до III та IV категорій.

Статтею 12 цього Декрету передбачено порядок обчислення і сплати податку. У разі виплати громадянам підприємствами, уста­новами і організаціями авторських винагород і винагород за видан­ня, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промисло­вих зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом враховуються документально підтверджені витрати, безпо­середньо пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України і узгодженими з Міністерством економіки України та Міністерством культури України (додаток № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердже­ної наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. № 12).

Постановою Верховної Ради України «Про деякі питання спла­ти прибуткового податку з громадян» від 25 квітня 1996 р. встанов­лено, що до прийняття Закону України про прибутковий податок з громадян при визначенні розміру прибуткового податку з доходів учасників бойових дій, інвалідів війни, осіб, які мають особливі за­слуги перед Батьківщиною, та осіб, на яких не поширюється чин­

РОЗДІЛ 17

ність Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх со­ціального захисту», застосовуються норми ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 1994 рік». Зазначеним Зако­ном учасникам бойових дій, особам, які мають особливі заслуги пе­ред Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність За­кону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються пільги у межах п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів за кожний повний місяць.

Певні пільги для суб'єктів інтелектуальної діяльності встанов­лені Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. Відповідно до ст. 4 цього Декрету від сплати державного ми­та звільняються:

— позивачі — за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропози­цію та промисловий зразок;

— громадяни, віднесені до першої та другої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— громадяни, віднесені до третьої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселен-ня чи самостійного переселення або постійно працюють на те­риторії відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, шо вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язко­вого) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого доб­ровільного відселення не менше трьох років;

— громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпших внаслі­док Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і прожи­вають або постійно проживають на території зони посиленого ра­діоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 р. вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років;

— інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (парти­занів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них в уста­новленому порядку особи;

— інваліди І та II груп.

Певна пільга встановлена і для визначення цін (не підлягають регулюванню) на продукцію, виготовлену із застосуванням запа­

_ Стим улювання інтелектуальної діяльності

тентованого винаходу та високоефективної технології, створеної спеціально для цієї продукції (протягом трьох років з моменту по­становки її на виробництво) (пункт 8 Положення про державне ре­гулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного при­значення, товари народного споживання, роботи і послуги моно­польних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135).

Пенсійні пільги для суб'єктів права інтелектуальної власності полягають у тому, що в заробіток для обчислення пенсій включа­ються усі види оплати праці, на які за діючими правилами нарахо­вуються страхові внески. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 р. № 3290-ХІІ страхові внески на со­ціальне страхування та до Пенсійного фонду на винагороди авто­рам за використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій нараховуються.







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 358. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Методы анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия   Содержанием анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия является глубокое и всестороннее изучение экономической информации о функционировании анализируемого субъекта хозяйствования с целью принятия оптимальных управленческих...

Образование соседних чисел Фрагмент: Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...

Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Вопрос 1. Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации К коллективным средствам защиты относятся: вентиляция, отопление, освещение, защита от шума и вибрации...

Задержки и неисправности пистолета Макарова 1.Что может произойти при стрельбе из пистолета, если загрязнятся пазы на рамке...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия