Захист прав на знаки для товарів і послуг здійснюється на підставі Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності” від 21 грудня 2000 р.
Як і патентні закони, Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” також порушенням прав на знаки для товарів і послуг визнає будь-яке посягання на ці права з боку інших осіб. Закон визначає, що будь-яке таке посягання тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Про упущену вигоду, про одержані прибутки в Законі мови немає. Не встановлює цей Закон і обов’язку порушника відшкодувати моральну шкоду.
Проте особливістю захисту знаків для товарів і послуг є обов’язок порушника усунути з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Власник свідоцтва має право також вимагати знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Зазначені особливості захисту прав на знаки для товарів і послуг зумовлюються специфікою використання знаків. Закон нічого не говорить про використання знака для товарів і послуг або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, на вивісках, бланках, у рекламі, будь-якій іншій документації, що супроводжує товар, чи при наданні послуг, на друкованих виданнях. Знаки для товарів і послуг можуть використовуватися і під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та іншій документації, пов’язаній з уведенням зазначених товарів і послуг у цивільний оборот. Усі наведені способи використання знаків для товарів і послуг можуть відтворюватися, виготовлятися і використовуватися зловмисниками і тому власник свідоцтва повинен був би мати право вимагати від зловмисника знищення незаконно виготовлених чи відтворених позначень, які використовуються в будь-якій документації, на виставках чи ярмарках.
Проте Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” норм про захист від таких порушень та наслідків про їх застосування не містить. Нічого в цьому Законі не говориться про ввіз чи вивіз товарів з протиправним позначенням знаком для товарів і послуг, пропонування товарів під зазначенням їх певним знаком тощо.
Закон “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” також містить перелік спорів, що розв’язуються у судовому порядку.
Захист прав на використання зазначення походження товару здійснюється на підставі Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 р. зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності” від 21 грудня 2000 р. Зазначений Закон містить більш ґрунтовні норми про захист права на зазначення походження товарів. Закон визначає порушенням прав на використання зазначення походження товару також використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить споживача в оману щодо справжнього місця походження товару. Далі Закон говорить про те, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару тягне за собою відповідальність згідно з законами.
Закон широко розкриває зміст поняття порушення права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару. За Законом цим поняттям охоплюються такі дії:
- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;
- використання зареєстрованого зазначення географічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: “вид”, “тип”, “стиль”, “марка”, “імітація” тощо;
- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репутації;
- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви.
Проте наведені нижче дії Закон не визнає порушенням прав власника свідоцтва:
- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару відповідно до вимог Закону будь-якою особою, яка на законних підставах придбала позначений цим кваліфікованим зазначенням походження товар у власника свідоцтва і повторно вводить його в обіг;
- використання кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право його використання, але добросовісно його використовувала до дати реєстрації (право попереднього користування). Якщо ця особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару не подасть до Установи заявки на одержання права на використання цього зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав власника свідоцтва.
У даному Законі визначені більш чіткі і конкретні санкції за порушення права на використання кваліфікованого зазначення походження товару. Порушення прав власника свідоцтва тягне за собою цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом. Проте слід підкреслити, що за порушення прав власника свідоцтва (як, до речі, і за порушення прав на сорти рослин) чинним кримінальним законодавством кримінальна відповідальність не встановлена.
Власник свідоцтва на використання зазначення походження товару має право вимагати від порушника:
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення;
- вилучення з обігу товару з неправомірним використанням за значення походження;
- вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження, а при неможливості цього — знищення товару;
- відшкодування втрат, включаючи неодержані доходи;
- відшкодування збитків у розмірі не більше ніж отриманий порушником прибуток;
- вжиття інших передбачених законом заходів, пов’язаних із захистом прав на зазначення походження товару.
Крім цього, власник свідоцтва має право звернутися до суду з позовом про припинення порушення та відшкодування заподіяної шкоди.
При ввезенні на митну територію України товару, позначеного з порушенням прав законних користувачів (власників свідоцтва) права на використання зазначення походження, цей товар може бути тимчасово затриманий у порядку, встановленому законом.
Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” визначає перелік спорів з приводу використання зазначення походження товарів, який відрізняється від подібних переліків, що містяться у патентних законах України.
За зазначеним Законом у суді вирішуються спори про:
- правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару;
- незаконне використання кваліфікованого зазначення походження товару;
- ввезення на митну територію України товарів, неправомірно маркованих кваліфікованим зазначенням походження товару.
Суди можуть приймати рішення про:
- вилучення з товару або його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження товару;
- конфіскацію товару, неправомірно маркованого зазначенням походження товару;
- вилучення з обігу товару, неправомірно маркованого зазначенням походження товару;
- відшкодування шкоди, що завдається особі, яка має право на використання кваліфікованого зазначення походження товару;
- визнання кваліфікованого зазначення походження товару видовою назвою або скасування раніше визнаної видової назви товару.
Для захисту права інтелектуальної власності використовуються також загальні цивільно-правові засоби захисту цивільних прав. Вони придатні як для захисту авторського права і суміжних прав, так і для захисту прав промислової власності та засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
