Методичні вказівки. При вивченні теми слід особливу увагу звернути на такі запитання: напи-сання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни; кличний

При вивченні теми слід особливу увагу звернути на такі запитання: напи-сання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни; кличний відмінок; способи творення і відмінювання українських прізвищ.

Під час вивчення теми студенти повинні знати: чітко визначати і користу-ватися двома формами ділового мовлення: усним та писемним; дотримуватися норм літературної державної мови; морфологічні норми сучасної української літе-ратурної мови в діловому мовленні; особливості відмінювання іменників чолові-чого роду II відміни і творення форм кличного відмінка; способи творенняі пра-вила відмінювання прізвищ; логічно, точно і послідовно формувати думки.

Поруч з вивченим матеріалом необхідно на практиці вміти: визначати фор-му родового відмінка наведених багатозначних слів і омонімів, враховуючи їх значення; розкривати дужки, поставивши іменники в родовому відмінку однини; від поданих іменників утворювати форми родового відмінка однини; обґрунту-вати вживання відмінкових закінчень; виправити помилки, якщо це потрібно, у написанні слів; подані імена та по батькові записати у кличній формі; розкривати дужки, вживаючи іменники у формі кличного відмінка; відзначити можливі варі-анти; записати у формі кличного відмінка, дода­ючи слова поваги; користуватися загальномовними словниками

Запитання для самоперевірки

1. Написання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду

ІІ відміни.

2. Кличний відмінок.

3. Способи творення українських прізвищ.Відмінювання прізвищ.

 

 

 

МОВОЗНАВЧІ СТУДІЇ

 

Тема: «Написання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого ро-

ду ІІ відміни. Кличний відмінок. Відмінювання прізвищ».

 

План

 

1. Написання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ

відміни.

2. Кличний відмінок.

5. Способи творення українських прізвищ.Відмінювання прізвищ.

 

НАПИСАННЯ ЗАКІНЧЕНЬ РОДОВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ

ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІІ ВІДМІНИ

 

-а – тверда та мішана групи -я – м’яка група	- у – тверда та мішана групи - ю – м’яка група
Назва осіб, власні імена та прізвища: промовця, студента, тесляра, учителя; Лазаря, Дуня,Шевченка.	Назви матеріалів і речовин: граніту, ґрунту, бальзаму, кисню, фосфору, цукру, кефіру (але хліба).
Назви міфологічних та казкових персо-нажів, персоніфіковані предмети та яви-ща: лісовика, Геракла, Діда Мороза, Лі-са, Вітра, Тумана, Града.	Назви хімічних елементів і речовин: Феруму, Оксигену, Карбону, Мангану, ферменту.
Назви тварин: жука, віслюка, сома.	Назви хімічних сполук: оксиду, лугу, окису, розчину.
Назва сузір’їв та ін. небесних тіл: Водо-лія, Стрільця, Рака, боліда, Астероїда, метеорита.	Назви лікарських засобів: афлубіну, парацетамолу, нозалону, цефтриаксо-ну.
Назви дерев: кипариса, бука, евкаліпта, дуба, клена.	Назви хвороб: гастриту, фарингіту, радикуліту, інсульту, туберку­льозу (але правця).
Назви квітів: тюльпана, едельвейса, фі-куса, цикламена.	Назви симптомів захворювання: набряку, нежитю, кашлю, токсикозу, психозу.
Назви населених пунктів, географічні назви із при­свійними суфіксами -ов-, -ев- (-єв-), -ин-(-їн-) та з наго­лосом на закінченні (у родовому відмінку): Хар-кова, Києва, Лондона, Нью-Йорка (міс-та), Дінці, Іртиша, Псла (річки), Сива-ша (озеро), Дністра.	Назви явищ природи: грому, вітру, до-щу, морозу, снігу, циклону, земле­трусу, тайфуну, інею, шквалу, протягу, бура-ну.
Назви конкретних обчислюваних пред-метів, що мають певні фізичні парамет-ри: ножа, вікна, телевізора, ключа, дис-ка, компаса, рушника, скальпеля, пінце-та (але трону).	Назви обчислюваних сукупностей: хору, оркестру, персоналу, курсу, колективу, кара­вану, каталогу, товару, ансамблю, взводу (але та­буна).
Назви мір довжини: метра, дюйма, дециметра.	Назви кущових рослин: бузку, ялівцю, елеутерококу, женьшеню, аґрусу.
Назви мір об’єму: літра, мілілітра.	Назви трав’янистих рослин: звіробою, кропу, щавлю, молочаю, чебрецю, дере-вію (але вівса, будяка)
Назви мір площі: акра, гектара.	Назви сортів плодових дерев: ренету, кальвілю.
Назви мір ваги: фунта, центнера, грама.	Запозичені терміни на позначення фі-зичних і хіміч­них процесів: каталізу, синтезу, імпульсу, електролізу.
Назви часових проміжків: місяця, тиж-ня, вівторка, січня (але року, кварталу, віку, тайму, ранку).	Літературознавчі терміни: фарсу, сю-жету, сценарію, образу, стилю, епосу (але дифірамба).
Назви грошових одиниць: долара, цен-та, фунта стерлінга. Числові назви: відсотка, десятка.	Назви просторових понять і середовищ: лісу, степу, яру (зменшені форми вжи-ваються із су­фіксом — ліска, рівка, майданчика), океану, кос­мосу, простору (але берега, горба, пагорба, бугра, про-вулка, острова, пустиря, хутора, хребта).
Терміни на позначення елементів будо-ви чогось: атома, протона, нейтрона, катода, рецептора.	Назви ігор і танців: хокею, футболу, рок-н-ролу, фокстроту, твісту, боксу (але гопака, козака, квача).
Назви геометричних фігур та їх частин: трикутника, перпендикуляра, радіуса, квадрата, ко­нуса.	Назви абстрактних понять (почуттів, станів, процесів, властивостей, ознак): розуму, інтелекту, болю, розпачу, поди-ву, спокою (але гріха, ривка, парадокса, стусана, стрибка).
Терміни переважно суфіксального тво-рення: відмінка, присудка, префікса (але виду, роду, спо­собу, складу).	Назви формацій і явищ суспільного життя: контролю, бюджету, гуманізму, кворуму, феодалізму, модернізму, ґа-тунку.
Назви машин, апаратів та їх деталей: автобуса, фільтра, капота, кардана, поршня.	Назви установ, закладів, організацій, промислових об’єктів та їх підрозділів: університету, деканату, відділу, техні-куму, банку, закладу, кінотеатру, пан-сіонату, магазину (але гастронома).
Назви органів, частин тіла: шлунка, кишечника, міхура, мозочка, гіпофіза, суглоба, носа, лоба, таза, кістяка, хребта, кореня, пальця, нігтя, тулуба, торса (але стравоходу, попе­реку, паху, мозку).	Географічні назви (країни, території, го-ри, озера, ост­рова, річки (якщо закін-чення ненаголошене)): Нілу, Бугу, Ду-наю, Амуру, Байкалу, Китаю, Ал­жиру, Криму, Лаосу, Донбасу, Кавказу, Ель-брусу.
Назви чітких предметів, речей: замка, малюнка, олівця, піджака, плаща, стіль-ця ( але: трону, приладу).	Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: заводу, гуртожитку, вокзалу, будинку, поверху, ґанку, шинку, даху, сараю (але балкона, гаража, бліндажа, куреня, млина, хліва, бункера, монасти-ря, маяка, флігеля).
	Складні без суфіксальні слова крім назв істот): водогону,вододілу, живопису, манускрипту, родоводу, рукопису, сухо-долу, телеграфу, телефону, трубопро- воду ( але: електровоза, пароплава, те-левізора, телетайпа).
	Більшість префіксальних іменників (окрім назв істот): вибою, випадку, ви-слову, відбою, запису, заробітку, зато-ру, опису, опіку, побуту, поштовху, при-бутку, прикладу, успіху.
Примітки: 1. Без зміни значення слова при- пускаються паралельні закінчення в таких іменниках: стола і столу, плота і плоту, моста і мосту, пар- кана і паркану, полка і полку,дво- ра і двору, плода і плоду, гурта і гурту (група). 2. Іменник зберігає властиве йому в загальному значенні закінчення: Красного Луча, Верхнього Сал- това, Великого Бурлука, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу.
ЗАКІНЧЕННЯ РОЗРІЗНЮЄ ОДИНИЧНЕ І ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ
Іменники позначають одиничний кон­кретний предмет: прикраса з каменя (аметисту), стерилізація інстру­мента (затискача).	Іменники позначають загальне поняття або якийсь матеріал: виріб з каменю (без зазначення його різновиду), під­готовка інструменту (усієї сукупності інструментів).
ЗАКІНЧЕННЯ РОЗМЕЖОВУЄ ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ
Назви міст: Алжира, Туніса.	Назви країн: Алжиру, Тунісу.

 

УВАГА! Зміна закінчення впливає на значення слова в таких іменниках:

акта (документ) – акту (дія), алмаза (окр. кристал; інструмент) – алмазу (мінірал) апарата (пристрій) – апарату (установа; сукупність органів) бала (од. виміру) – балу (танц. вечір), банкета (земляний насип) – банкету (учта) бара (од. виміру) – бару (ресторан), бора (свердло) – бору (хім.. елемент) блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання) булата (зброя) – булату (сталь), вала (деталь машини) – валу (насип; хвиля) галуна (нашивка) – галуну (сіль), гніта (прес) – гніту (гноблення) граната (дерево, плід, коштовний камінь) – гранату (мінірал) детектива (агент) – детективу (твір), джина (дух) – джину (напій) Духа (у міфології) – духу (свідомість, дихання, запах та ін.) екіпажа (коляска) – екіпажу (команда), елемента (деталь) – елементу (абстрактне) звука (термін) – звуку (в ін. значеннях), каменя (одиничне) – каменю (збірне) знака (мітка, марка, орден, сигнал) – знаку (слід, відбиток, прикмета) інструмента (одиничне) – інструменту (збірне) клина (клинець) – клина (ділянка землі), лома (інструмент) – лому (брухт, хмиз) листа (поштовий; папір, залізо) – листу (листя) листопада (місяць) – листопаду (процес) магазина (пристрій) – магазина (крамниця) органа (част. організму) – органу (установа; видання) папера (документ) – паперу (матеріал), початка (суцвіття) – початку (в ін. знач.) рахунка (документ) – рахунку (дія), ременя (пояс) – ременю (матеріал) реверса (механізм) – реверсу (зворотній бік монети, медалі) рентгена (од. вимірювання; апарат) – рентгена (просвічування; проміння) стана (техн.) – стану (муз. та ін.), терміна (слово) –терміну (строк) типа (людина) – типу (зразок, образ), томата (рослина) – томату (сік) центра (кола) – центру (в ін. значеннях), чина (людина) – чину (посада) шаблона (пристрій) – шаблону (зразок), ячменя (хвороба) – ячменю (злак) юаня (грошова одиниця) – юаню (парламент)

 

КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК

В українській мові іменники мають кличний відмінок, успадкований від давньоруської мови. Клична форма утворюється від іменників жіночого і чоло-вічого роду – назв осіб, а також від назв тварин, явищ природи, предметів при їх персоніфікації.