ІСТОРІЯ РИТОРИКИТЕМИ: 1. Підготовка та побудова судової промови 2. Особ ливості обвинувальної та захисної судових промов 3. Особисті риси оратора як чинник переконливої судової промови
1-2-ге завдання: розкрити зміст наступних питань 1. Предмет судової промови. Види, засади та функції судової промови. 2. Підготовка судової промови. 3. Побудова переконливої судової промови як різновид аргументаційної діяльності. 4. Зміст та побудова обвинувальної та захисної промов. 5. Промова прокурора при відмові від обвинувачення. Альтернатива в захисній промові. 6. Репліка прокурора та захисника як засіб переконуючої дії. 7. Психологічні прийоми переконуючої дії в судових промовах. 8. Невербальні прийоми впливу. 9. Необхідні якості судового оратора. 3-4-те завдання: виконання практичних завдань 1. Опишіть політичну ситуацію в Україні, виклавши власні суб”єктивні емоції. Потім перепишить цей текст, користуючисм лише логічними доказами. 2. Складіть план обвинувальної або захисної промови за наступною правовою ситуацією: Маслюков, долаючи опір під час учинення згвалтування 15-річної Юрчишиної, задушив її. Однокласники Юрчишиної Кожухар, Грінчин і Бойко, які застали Маслюкова на місці події, побили останнього, заподіявши численні переломи ребер та інші ушкодження, які, за висновком судово-медичної експертизи, належать до тяжких тілесних ушкоджень. Відбиваючись від них, Маслюков кулаком ударив Грінчина і переламав йому ніжню щелепу.
Особливості поточного та підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання. Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання проводиться у формі: 1. Письмової домашньої контрольної роботи, що оцінюється від 0 до 10 балів. За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані домашні роботи. Домашні роботи обов’язково захищаються студентом під час сесії в ході співбесіди з викладачем в ІКР. 2Модульний контроль – оцінюється від 0 до 80 балів. На поточний контроль виносяться завдання модульних контролів, що охоплює ключові теми курсу. Завдання формуються з питань модульних контролів, що проводяться зі студентами стаціонарної та вечірньої форми навчання. 3. Вибірковий об’єкт оцінювання Аналітичний огляд наукових публікацій, що подається на кафедру за місяць до початку сесії. Оцінюється в 10 балів
Зразок білета для денної форми навчання, що пропонується під час складання письмового ПМК.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Ім. Вадима Гетьмана Спеціальність Правознавство Навчальний предмет Судова риторика Білет № 1. Яка історія розвитку античного красномовства? 2. Дайте визначення суперечки. Дайте загальну характеристику видів суперечок. 3. Зазначте необхідні якості судового оратора. 4. Складіть порівняльний план промов прокурора та захисника. 5. Скласти софістичний етюд на задану тему. 6. Зміст та побудова обвинувальної та захисної промов.
Затверджено на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права Протокол № ______ від __________200____ р.
Екзаменатор К.І Ілікчієва Завідувач кафедри О.Д. Крупчан Зразок білета для заочної форми навчання, що пропонується під час складання письмового ПМК.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Ім. Вадима Гетьмана Спеціальність Правознавство Навчальний предмет Судова риторика Білет №
1. Підготовка судової промови. 2. Побудова переконливої судової промови як різновид аргументаційної діяльності. 3. Основні поняття класичної риторики. 4. Типи ораторського мистецтва 5. Давньогрецькі майстри красномовства. 6. Основні класичні „топоси”. 7. Мистецтво диспозиції. 8. Основні вимоги до мови у виступі оратора. 9. Значення риторики для сучасного українського суспільства (за умов побудови правової Української держави). 10. Поняття про ораторське мистецтво Затверджено на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права Протокол № ______ від __________200____ р.
Екзаменатор К.І Ілікчієва Завідувач кафедри О.Д. Крупчан 9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 1. Андриевский С.А. Драми из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916. 2. Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989. 3. Античнне риторики. — М., 1978. 4. Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978. 5. Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978. 6. Арістотель. Поетика / Пер. Б. Тена. — К., 1967. 7. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. 8. Безменова Н.А. Неориторика: проблеми й перспективи // Семантика. Коммуникация. Стиль. — М., 1983. 9. Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980. 10. Бондаренко П.С. Судова промова. — Львів, 1972. 11. Васильєв А.Н. Основи культури речи. — М., 1990. 12. Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984. 13. Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за законодавством України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 1992. 14. Виклади давньослов'янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф. Головацьким. - К. 1991. 15. В мире мудрых мыслей. — М., 1962. 16. Вомперский В.П. Русские риторики XVII—XVIII вв. — М., 1988. 17. Гиндин С.И. Риторика и проблемы структури текста // Общая риторика. — М., 1986. 18. Головин В.Н. Основы культуры речи. — М., 1988. 19. Гольдинер ВД. Защитительная речь. — М., 1970. 20. Граудина Л.К., Миськевич Г.И. Теория и практика русского красноречия. — М., 1989. 21. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. — К., 1988. 22. Гурвич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основы риторики. — К., 1988. 23. Демосфен. Речи. — М., 1954. 24. Дюбуа Ж., Делин Ф., Клинкенберг Ж. и др. Общая риторика. — М., 1986. 25. Защитительные речи советских адвокатов. — М., 1956; Защитительные речи советских адвокатов. — М., 1957; Судебные речи адвокатов Украинской ССР. — К., 1959. 26. Зворыкин Ю.Н. Юмор в публичном выступлении. — М., 1977. 27. Зеленецкий К.П. Исследования о риторике. — М., 1991. 28. Зеленецкий К.П. Частная риторика. — СПб., 1850. 29. Золотослів. Поетичний космос Давньої Русі. — К., 1988. 30. Ивакина Н.Н. Культура судебной речи. — М., 1995. 31. Іваньо І.В. Феофан Прокопович // Філос. думка. — 1970. — N8 6. 32. Карабчевский Н.П. Около правосудия. — СПб., 1902. 33. Карабчевский Н.П. Речи. - М., 1916. 34. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. - М., 1989. 35. Києво-Печерський патерик. — К., 1991. 36. Кони А.Ф. Избранное. - М., 1989. 37. Кони А.Ф. Советы лекторам. Искусство речи на суде // Избр. соч. в2т.-М.,1959. 38. Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. — К, 1988. 39. Кохтев Н.Н., Розенталь Д.Э Искусство публичного выступления. — М., 1988. 40. Кашанский Н.Ф. Общая риторика. — СПб., 1824. 41. Кошанский Н.Ф. Частная риторика. — СПб., 1824. 42. Крыленко Н.В. Судебные речи. — М., 1964. 43. Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства. —К., 1981. 44. Ломоносов М.В. Краткое руководство к красноречию // Полн. собр.соч.-Т.7.-М.;Л, 1952. 45. Любітов С. Промова адвоката в кримінальній справі // Рад. право. -1966. - № 4. 46. Ляховицкий Л.Д. Характеристика известных русских судебных ораторов. - СПб., 1897. 47. Маслюк Л.Д. Латиномовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. - К., 1983. 48. Мерзляков А.Ф. Краткая риторика. — М., 1828. 49. Михайличенко Н.А. Основи риторики. — М., 1994. 50. Михайловская М.Г., Одинцов В.В. Искусство судебного оратора. - М., 1981. 51. Михневич А.Е. Ораторское искусство лектора. — М., 1984. 52. Мовчан П. Ключ розуміння. — К., 1990. 53. Молдован В.В. Мистецтво судової промови // Рад. право. — 1982.-№7. 54. Молдован В.В. Моральні засади діяльності прокурора // Сучасні проблеми держави і права. — К., 1990. 55. Молдован А.М. «Слово о законе и благодати» Иллариона. — К., 1984. 56. Молдован В.В. Судебные прения. Игровые занятия. — К., 1989. 57. Молдован В.В. Судова риторика. — К., 1996. 58. Молдован В.В., Михеєнко М.М. Юридичний практикум: Навчальні ігри. — К., 1994. 59. Мышление и речь. — М., 1960. 60. Найдорожчий скарб. Слово про рідну мову. Поезії, вислови. — К., 1990. 61. Общая риторика. - М., 1986; М., 1987. 62. Огієнко І. Українська культура. — К., 1918. 63. Оратори Греции. - М., 1985. 64. Письма Ф. Прокоповича // Труды Киевской Духовной Академии.-1867.-Т. 1. 65. Платон. Диалоги. — М., 1936. 66. Плевако Ф.Н. Речи. - М., 1910. 67. Плутарх Порівняльні життєписи. — К., 1991. 68. Поварнин С.И. Искусство спора. — СПб., 1923. 69. Повесть временных лет. — М.; Л., 1990. 70. Прислів'я та приказки. Взаємини між людьми. — К., 1991. 71. Прокопович Феофан. Філософські твори. — Т. 1. — К., 1991. 72. Радченко В.Н. Изучение ораторского искусства в США. — М., 1991. 73. Речи советских адвокатов. — М., 1968. 74. Речи советских адвокатов по гражданским делам. — М., 1976. 75. Речи советских адвокатов по уголовным делам. — М., 1975. 76. Риторика и стиль. — М., 1985. 77. Родос В.Б. Спор и полемика. - М., 1989. 78. Русанівський В.М. Мова в нашому житті. — К., 1989. 79. Сагач Г.М. Живе слово полеміста. — К., 1991. 80. Сагач Г.М. Золотослів. - К., 1993. 81. Сагач Г.М., Мартиненко В.Ф. Мистецтво ділового спілкування. - К., 1991. 82. Сагач Г.М., Юнина Е.А. Риторика в интеллектуальных играх. – К., 1991. 83. Сергеич П. Искусство речи на суде. — М., 1988. 84. Сковорода Г. Сад пісень. - К., 1983. 85. Слово адвокату: речи советских адвокатов по гражданским и уголовным делам. — М., 1981. 86. Смолярчук В.И. Гиганты и чародеи слова. Русские судебные фразы второй половины XIX в. — М., 1984. 87. Сопер Поль. Основы искусства речи. — Ростов-на-Дону, 1995. 88. Сперанский М.М. Правила высшего красноречия. — М., 1973.; 89. Стратий Л.М., Литвинов В.Д., Андрушенко В.А. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии. - К., 1982. 90. Судебное красноречие русских юристов прошлого. — М., 1992. 91. Судебные речи известннх русских юристов. — М., 1958. 92. Судебные речи прокуроров. — М., 1958. 93. Судебные речи советских обвинителей. — М., 1965. 94. Тимофеев А.Г. Судебное красноречие в России. — СПб., 1990. 95. Томан Іржі. Мистецтво говорити. — К., 1986. 96. Українські прислів'я та приказки. — К., 1972. 97. Утченко С.Л. Цицерон и его время. — М., 1972. 98. Хижняк 3.1. Києво-Могилянська академія. — М., 1970. 99. Царев В.И. Обвиняется пьянство. — М., 1986. 100. Царев В.И. Слово государственному обвинителю. — М., 1982. 101. Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. — М., 1972. 102. Чепіга І.П. Ораторське мистецтво на Україні в XVI—XVII ст. // Укр. мова і література в школі. — 1989. — №10. 103. Шопенгауэр А. Эристика или искусство спорить. — СПб., 1990.
ІСТОРІЯ РИТОРИКИ Неоіриторика не заперечує досягнень класичної риторики. Однак ці етапи значно різняться між собою. В XX ст. риторика вже не є прерогативою виключно мовознавства, лінгвістики (як це було в останні століття розвитку класичної риторики). На сьогоднішній день риторика являє собою досить розгалужену галузь наукових досліджень, що намагаються виявити та проаналізувати механізми впливу на слухачів у різних типах спілкування. РОЗДІЛ У розвитку риторики виділяють два головні етапи: 1. Класична риторика (\/ст. до н. є. — сер. XX ст.).., 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені три головні види ораторських промов: дорадчі (політичні), судові та урочисті (епі-дейктичні). З'явились ґрунтовні теоретичні праці з риторики, наприклад: «Риторика» Арістотеля, «Дванадцять книг риторичних повчань» Квінтіліана, «Про оратора» та «Оратор» Цицерона тощо. В епоху Середньовіччя надбання античної риторики були перероблені переважно для створення проповідей. Крім того, в цей період риторика була однією з головних навчальних дисциплін і входила до тривіуму — циклу з трьох наук (граматика, діалектика або логіка, риторика). В епоху Відродження риторика виходить знову на перший план серед словесних дисциплін. Вона є однією з тих гуманітарних дисциплін, яка сприяє формуванню універсальної людини. В епоху Нового часу здобутки риторики використовувались переважно у створенні художньої прози. У такому вигляді ця дисципліна залишалась частиною гуманітарної освіти аж до XIX ст. Зрештою як вчення про словесне вираження вона розчиняється у стилістиці як частині теорії літератури, а інші її розділи поступово втрачають практичне значення. Саме слово «риторика» набуває негативного відтінку «беззмістовного базікання». Засновником неориторики вважається бельгійський вчений X. Перельман.
|
