МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. Не грай, нещасний, так мені на флейті, бо не маюНе грай, нещасний, так мені на флейті, бо не маю Я часу. Знай, мене сюди до хворого послали. Сіміка А що якби хтось інший з вас посидів біля нього, А я з хазяйкою своєю хочу попрощатись, Сказати слово, пригорнуть... Гета Розумну річ говориш. Іди собі. Тим часом я тут хворого догляну. (Сіміка виходить). Давно я мріяв, щоб як слід провчити нелюдима. І ось сьогодні, нам нарешті трапилась нагода: У храмі п'ють-гуляють всі, ніхто не перешкодить. Сіконе, йди-но ти сюди скоріші О Посейдоне, Не йдеш, а лізеш, мов на зло. Сікон (Входить). Ти звеш мене? Гета Звичайно. С і к о н Помститись хочеш ти комусь за кривду нещодавню? Гета Недавню кривду? Сікон Годі вже вдавати з себе дурня. Гета Мов камінь, спить тепер відлюдько сам. Сікон А як здоров'я? Гета Що зовсім зле, я б не сказав. Сікон А зможе він, піднявшись, 895 Побити нас? Гета Не тільки бити — встати він не може. Сікон Чудову вістку ти приніс. Піду його просити Що-небудь. Це його зведе із розуму. Гета Спочатку Надвір ми витягнемо його, мій любий, і почнемо У двері стукати ось так, просити та дражнити. Потіха буде, чи не так? Сікон Боюсь, щоб не застукав За ділом цим нас Горгій. Гета Там, у храмі, галасують. Вином оглушені усі, а цей старик вже зовсім Прирученим і смирним став, бо з ним ми поріднились. Він родич нам тепер; коли б лишивсь таким назавжди, Тягар цей був би нелегким. С і кон Ну як? Гета Ти тільки нишком Сюди старого принести старайся. Ну, проходь же. (Гета входить у дім). С і к о н Зажди, лише не покидай, молю, мене одного. І, ради бога, не горлай.
(Сікон також входить в дім. Вони виносять сплячого Кнемона), Гета їй-богу, не горлаю. Правіше... став сюди. Сікон Ну ось. Гета Пора тепер почати. Сікон Виходжу першим я, ось так, а ти додержуйсь ритму. (Стукає у двері). Гей, гей, раби! Я кличу васі К н е м о н (Прокинувш ись).
О гореї Це нестерпної Гета Раби, раби! гей, гей, рабиі К н емо н Прокляття! Помираю. Та хто це? Звідти йдеш? Гета Як бачиш. К н е м о н Що тобі потрібно? Сікон Прошу корзини я у вас і глечика. К н емон О люди! Коли б лиш хтось підняв мене. Сікон Ти маєш їх, я знаю. Триногів сім у тебе є, столів дванадцять маєш. Раби, скажіть же швидше тим, хто вдома: я спішуся. К н е м он Нема нічого там. Гета Нема? К н е м о н Нема! Сто раз ти чув це. Сікон Тікаю я. К немон О лишенько! І як сюди попав я? І хто це міг мене сюди покласти? Геть, поганче! Сікон Прекрасно. Гей, жінки, мужчини, ключники, озвіться! К н е мон Безумний! Двері виломиш. Сікон Нам килимів ви дев'ять Давайте! Кн емон Звідки взяти їх? С ікон І виткану завісу З чужих країн, щоб в довжину до сотні стіп було їй. К немон Коли б я мав її! С і к он Ти ж маєш. К немон Гей, стара, а де ти? С і к о н Піду під інші двері я. К немон До чорта! Гей, Сіміко! Нехай боги усі тебе погублять, препоганаї
(До Сікона). Чого тобі? С і к он Також я хочу мідного кратера. К н е м о н О хто б мене на ноги звів? С і кон їй-богу, ще й завісу, Дідусю, маєш. Кнемон Звідки б мав? С і к он Не маєш і кратера? К н е мон Уб'ю її, Сіміку цю! Гета Засни і кинь бурчати. Людей цураєшся, жінок не терпиш, не затягне Ніхто на жертовний обряд тебе; тепер на плечах Своїх відчуєш ти все це: ніхто не допоможе Тобі. Самого муч себе і слухай все по черзі. Дочка твоя і жінка там у храмі бенкетують, А ти лежиш на самоті, покинутий, забутий. Кнемон А що нового там, скажи, у них жінки побачать? Гета Твоїй дружині і дочці, принаймні, усміхнулась Там вперше доля, в славну їх компанію завівши. 40 У них бенкет розкішний я мужчинам приготовив. Та слухай же, старий, не спи. К н е мон Поспиш тут... О нещастя! Сікон Чи хочеш на бенкет прийти? Послухай же, що далі. Спішивши, з листя на землі підстилки розіслав я, Столи розставив... Це ж мої обов'язки. Ти чуєш? Я ж кухар, пригадай собі. Ну й млявий же старик цей. Один з гостей у руки взяв вина старого вазу, її над глечиком схилив з джерельною водою, Змішавши; в коло кличе всіх; жінок скликає інший. Лилось безслідно, мов в пісок, вино. Ти розумієш? Якась служниця у танок пустилася, сп'янівши, Своє вродливеє, мов цвіт, скриваючи обличчя. До танцю й пісню затягла несміло, боязливо. Та ось і друга, руку їй подавши, закружляла. Гета Нещасний мученику, ти в танок також пускайся! К немон Мені, прокляті, у танок? Сі к он Чому ж би й ні, простаче? К н е м о н О ні, їй-богу Сікон Що ж тебе нести туди накажеш? К н емон А що робити там? Сікон Танцюй! Кнемон Несіть, можливо, легше Терпіти те, що буде там. Гета Тримайсь! Розумно кажеш. Сіконе й Донаксе, звитяжці славні, ви Старого підніміть і винесіть. (Кнемона піднімають і несуть). А ти Гляди, щоби таким безглуздим ми тебе Ніколи не спіткали! Знай, тоді біди Тобі вже не минути. Факел і вінки Хай зараз нам дадуть. Раби приносять вінки і факели. Сікон
(До Кнемона). Бери ось цей вінок. (Закладаючи вінок на голову Кнемона). Ну ось, тепер і ви вітайте радо нас, Звитяжців, над таким нестерпним стариком. Плещіть нам дружно всі — мужі, жінки й малі. Хай Перемога, діва благородна ця, Подруга сміху, завжди радо з нами йде. Кінець МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійної роботи з дисципліни “Інженерна графіка” за темою “ Геометричні побудови ”
|
