Лiтература1. Лекцiйний матерiал. 2. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Лунiна Н.В. Анатомiя i фiзiологiя дитини (з основами шкiльної гiгiєни). Практикум. - К.: Вища школа, 1984. - С. 27-36, 41-43. 3. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2003. – 416 с. 4. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 21-48. 5. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. – М.: Просвещение, 1990. – С. 346 с. 6. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с. 7. Хрипкова А.Г. Вiкова фiзiологiя. - К.: Вища школа, 1982. - С. 42-73. 8. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1990. - С. 14-38. Питання для самопiдготовки та контролю 1.Дати визначення понять "подразливiсть", "подразник", "збудливiсть", "збудження". 2. Навести класифiкацiю подразникiв. 3. Описати будову нейрона. 4. Що таке нервове волокно? Класифiкацiя нервових волокон. 5. Вiковi особливостi мiєлiнiзацiї. 6. Що таке синапс? Як вiн побудований? 7. Дати визначення рефлексу. 8. Рефлекторна дуга, її компоненти. 9. З яких вiддiлiв складається нервова система? Що входить до кожного вiддiлу? 10. Будова та функцiї вегетативної нервової системи. 11. Будова спинного мозку. 12. Назвати вiддiли головного мозку, їх функцiї. 13. Дати структурно-функцiональну характеристику дiяльностi кори головного мозку. 14. Назвати вiковi особливостi електроенцефалограми. 15. Дати визначення процесiв координацiї, іррадіації, iндукцiї в нервовiй системi. Розповiсти про їх вiковi особливостi. Завдання для самостiйної роботи на заняттi Завдання 1. Вивчення будови нервової клiтини. На гiстологiчних препаратах поперечного зрiзу спинного мозку собаки або на таблицях розглянути будову нервової клiтини. Замалювати нейрон у зошит i позначити: а) аксон; б) дендрити; в) тiло клiтини; г) ядро. По таблицi визначити тип нейрона i записати його у зошит. Завдання 2. Вивчення будови спинного мозку. За допомогою таблиць i муляжів вивчити будову спинного мозку, замалювати його поперечний зрiз. Зробити на малюнку наступнi позначення: а) сiра речовина; б) бiла речовина; в) переднi роги; г) заднi роги; д) переднi корiнцi; е) заднi корiнцi; ж) стовпи, або канатики, бiлої речовини; з) задня та передня борозни; i) спинномозковий канал.
Завдання 3. Вивчення будови головного мозку. За допомогою таблиць i муляжів вивчити будову рiзних вiддiлiв головного мозку. Записати в зошит назви цих вiддiлiв та функцiї, якi вони виконують таблицю.
Завдання 4. Надбрівний рефлекс. Виникає при ударі неврологічним молоточком по краю надбрівної дуги. Відповідна реакція – змикання повік. Рефлекторна дуга цього рефлексу: очний нерв (перша гілка трійчастого нерву), чутливе ядро трійчастого нерву, рухове ядро лицевого нерву, лицевий нерв, круговий м'яз ока. Завдання 5. Корнеальний рефлекс. Виникає при обмеженому доторканні ваткою до рогівки чи райдужної оболонки ока. Рефлекторна дуга та ж що й у надбрівного рефлексу. Завдання 6. Нижньощелепний рефлекс. Виникає при постукуванні молоточком по підборідді при ледь відкритому роті. Відповідна реакція – скорочення жувальних м'язів і закривання рота. Рефлекторна дуга: чутливі волокна нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва), чутливе ядро трійчастого нерва, рухоме ядро в мості, рухові гілки трійчастого нерва. Завдання 7. Ліктьовий рефлекс. Виникає при ударі неврологічним молоточком по сухожилку двоголового м'язу у ліктьовій ямці. Для визначення ліктьового рефлексу, напівзігнута і розслаблена рука обстежуваного знаходиться на долоні експериментатора. Великий палець руки експериментатора кладеться на сухожилок двоголового м'яза обстежуваного. Рефлекторна дуга: м’язово-шкірний нерв, V,VІ шийні сегменти спинного мозку. Відповідна реакція – скорочення м’язів, згинання руки в ліктьовому суглобі. Завдання 8. Колінний рефлекс. Виникає при ударі неврологічним молоточком щільної зв'язки нижче колінної чашечки. Для визначення колінного рефлексу обстежуваному пропонують присісти на стілець і покласти ногу на ногу. Наносять легкий удар неврологічним молоточком по сухожилку чотирьохголового м'яза. Рефлекторна дуга: стегновий нерв, ІІІ та ІV поперекові сегменти спинного мозку. Відповідна реакція – скорочення чотирьохголового розгинача стегна і розгинача гомілки.
Завдання 9. П’ятковий рефлекс Обстежуваний стає на коліна на стілець, руки кладе за спину. Уривчасто вдаряють по п’ятковому сухожиллю молоточком і спостерігають розгинання ноги внаслідок скорочення триголового м’яза гомілки.
Завдання 10. Орієнтовний рефлекс Дослідник пропонує обстежуваним виконувати складні завдання, наприклад прочитати текст. Як тільки всі обстежувані приступили до читання, дослідник несподівано й досить сильно стукає по столу олівцем. В цей час більшість обстежуваних припинять читання тексту та мимовільно повернуть голову до джерела звуку (орієнтовний рефлекс).
Завдання 11. Дослідити стан вегетативної системи. 1) Ознайомитися з однією із функцій симпатичної нервової системи. Для цього обстежуваний лягає на спину та після 3-5 хвилинного відпочинку протягом 15 с підраховує пульс, потім різко встає й в цьому положенні протягом перших 15 с знову підраховує пульс (при нормальному тонусі й збудливості нервової системи різниця двох вимірів вашого пульсу не повинна перевищувати 12-18 ударів в хвилину. Якщо вона більша 18, то це свідчить про підвищену збудливість симпатичного відділу вегетативної нервової системи). 2) Ознайомитися із сумісною діяльністю симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Для цього дослідник проводить тупою частиною олівця по шкірі тильного боку кисті, в результаті з’являється біла смужка. Однак через декілька секунд ця смужка зникне, а замість неї з’явиться червона. Через деякий час колір шкірі стане звичайним (поява білої смужки пов’язана із рефлекторною діяльністю симпатичного відділу – звуження судин, а поява червоної смужки – парасимпатичного відділу – розширення судин).
|
