Тема: Вища нервова дiяльнiсть людини. Сприйняття, увага та пам'ять.Мета: Ознайомитися з особливостями вищої нервової діяльності людини.
Вища нервова діяльність – це біологічне підґрунтя того, що в підсумку дозволило людині проголосити себе "царем природи", поставивши себе над іншими живими створіннями, хоча, як бачимо, відповідальності за це дуже часто бракує – тому і виникає безліч екологічних проблем. Але це вже інше питання. В основі всіх психічних процесів лежать певні фізіологічні механізми роботи мозку. Завдяки такій властивості мозку, як пластичність, він здатний весь час вдосконалюватись, розвиватись, отримувати, зберігати і використовувати інформацію, передавати її іншим особам і поколінням. Термін "вища нервова діяльність" запропонував І.П.Павлов для позначення сукупності складних форм діяльності кори великих півкуль і найближчих до неї підкіркових утворень, які забезпечують взаємодію цілісного організму з зовнішнім середовищем на відміну від нижчої нервової діяльності, яка забезпечує протікання життєво важливих функцій на основі процесів саморегуляції. Здатність утворювати умовні рефлекси підвищує адаптаційні можливості до умов існування, а ускладнення в роботі мозку, які відбулись в процесі еволюції людини, привели і до якісних змін – появи другої сигнальної системи, тобто усної, а пізніше і письмової мови. Можливість позначати словами різні предмети і явища привела до появи абстрактного мислення, дозволила передавати набуті попередніми поколіннями знання, обмінюватись інформацією. Завдяки цьому значно виросла ефективність навчання, об’єми знань, які людина може засвоїти на протязі життя. Як ми вже відзначали, народжується дитина без цих знань та навичок, але мозок готовий до сприйняття сигналів зовнішнього середовища, хоча в різні вікові періоди ці властивості відрізняються. Вищі функції мозку обумовлені не тільки біологічно, але і соціально – поза суспільством, без спілкування з іншими людьми друга сигнальна система не розвивається. Сприймаючи навколишній світ через органи чуття, мозок здійснює аналіз і синтез інформації, що надходить. Здатність до сприйняття і його якість залежать від вміння концентрувати увагу на об’єкті, що сприймається, яке, в свою чергу, досить чітко залежить від віку, поступово вдосконалюючись з роками. Накопичення, збереження і відтворення отриманої інформації забезпечує пам’ять, можливості якої значною мірою залежать від тренування (чим більше інформації людина запам’ятовує, тим краща пам’ять). Важливе значення в набутті нових знань, їх збереженні, правильному використанні мають мотивації і емоції. Коли людина має усвідомлену потребу в якомусь виді діяльності, позитивний емоційний фон, то ефективність такої діяльності завжди значно вища, ніж тоді, коли немає усвідомлення необхідності поточної діяльності або є негативні емоції. Все це обов’язково треба враховувати в процесі навчання, оптимально використовуючи можливості мозку в конкретний віковий період. Вища нервова діяльність лежить і в основі психічних процесів, які вивчає психологія, і, зокрема, один з її важливих розділів – вікова психологія. Усвідомлення особливостей вищої нервової діяльності людини в різному віці конче потрібно і для педагогіки – без цього неможливо досягти ефективності в навчанні.
Лiтература 1. Лекцiйний матерiал. 2. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2003. – 416 с. 3. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 233. 4. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с. 5. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. - М.: Просвещение, 1986. - С. 158-204. 6. Хрипкова А.Г. Вiкова фiзiологiя. - К.: Вища школа, 1982. - С. 73-108. 7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1990. - С. 39-66
Питання для самопiдготовки та контролю 1. Яке значення для педагога та тренера має знання основ вищої нервової дiяльностi? 2. Що таке рефлекс? Класифiкацiя рефлексiв. 3. Безумовнi рефлекси, їх значення. 4. Умовнi рефлекси. Механiзм їх утворення. 5. Види гальмування умовних рефлексiв. 6. Поняття про двi сигнальнi системи. 7. Поняття про типи ВНД. 8. Вiковi особливостi ВНД. 9. Типи ВНД у дiтей за М.I.Красногорським. 10. Пластичнiсть типiв ВНД у дiтей. 11. Фiзiологiчнi механiзми сну i сновидiнь. Гiгiєнiчнi вимоги до сну. Сон як складова частина режиму школяра.
Завдання для самостiйної роботи на занятті
Завдання 1. Визначення об'єму короткочасної пам'ятi. Розглянути таблицю 2, на якiй зображенi трикутники з рiзним штрихуванням, звертаючи увагу на їх вiдмiнностi. Потiм протягом 8 секунд розглядати таблицю 1, при цьому запам'ятати 6 трикутникiв з рiзним штрихуванням. При повторному показi таблицi 2 вибрати i замалювати тi трикутники, якi були на таблицi 1. Завдання 2. Дослiдження уваги методом вiдшукування чисел. Студенти працюють парами. На таблицi (картцi) один студент вiдшукує по порядку зростання числа вiд 1 до 25, розташованi випадковим чином i називає їх. Другий студент контролює за секундомiром даний процес. Результат оцiнити за ключем (ключ у викладача) i записати в зошит. Завдання 3. Дослiдження уваги за допомогою тесту додавання чисел з переключенням. а) викладач пояснює правила виконання тесту i пропонує студентам пару чисел. Протягом 1 хвилини студенти виконують тест додавання чисел з переключенням письмово, потiм пiдраховують кiлькiсть вiрно доданих пар; б) визначають загальну кiлькiсть актiв додавання на групу, середню кiлькiсть актiв додавання на одного студента. Iндивiдуальнi результати порiвнюють з середньою величиною групи. Висновок записують у зошит. Завдання 4. Дослідження індивідуальних особливостей внутрішнього гальмування. Методика “Коректурні знакові таблиці”. Коректурний метод дає змогу отримати дані про розумову працездатність колективу, про рівень розумової працездатності (за швидкістю виконання завдання та її точністю), вивчити швидкість закріплення і характер умовного рефлексу, зовнішнє гальмування викликане при виконанні коректурної проби в умовах повної тиші впливом сторонього умовного подразника, наприклад шуму, внутрішнього гальмування. Для його оцінки використовують наступні методичні прийоми: а) Гаснуче гальмування – закреслити всі зірочки. б) Запізнювальне – викреслити кожний третій знак, який знаходиться після квадрата. Якщо третій знак квадрат, то його не викреслювати, а вести рахунок від нього. в) Умовне – закреслювати тільки прямокутник, який знаходиться після прапора. г) Диференційоване – підкреслювати трикутники, викреслювати півколо. На виконання завдання не більше 1хв. Оцінюється точність виконання в % відношенні кожного виду гальмування за допомогою формули: А = n/N •100%, де А – точність виконання, n – кількість знаків закреслено, N- кількість знаків, яку необхідно було закреслити. Робиться висновок, аналізуючи дані фігурного бланку, які свідчать, який вид гальмування превалює, чи однаково виражені. Недостатність запізнювального гальмування – рекомендується виконання складних завдань на початку циклу (ланцюгу), умовного – свідчить про стабільність і чіткість завдання. Завдання 5. Коректурні буквенні таблиці В.Анфімова (складаються з окремих літер). а) Гаснуче гальмування – викреслення літери “Х” протягом 3 хв, після закінчення часу відмічають місце зупинки виконання роботи, записують t=180с. Перевіряють правильність виконання роботи: рахують загальну кількість опрацьованих знаків(N), кількість закреслених знаків (С), кількість пропущених знаків (О), кількість невірно закреслених знаків(М). Розраховують: 1. Обсяг уваги (Q): Q = N/1600, де N – кількість знаків, опрацьованих за 3 хв., 1600 – загальна кількість знаків в таблиці. 2. Швидкість: Ш = N/t 3. Стійкість: S = (C-M)/ (C+O) 4. Продуктивність: Р =S•N 5. Точність: А= n/N (як і в першому завданні). б) Запізнювальне – викреслюється кожен третій знак після кожної літери “А”, у випадках, коли ця літера третя, то вона не викреслюється, і роботу продовжують рахуванням від неї. Робота триває 3 хв, розрахунки ті ж самі, як і попередній роботі. в) Умовне – викреслювати тільки літеру “К”, яка стоїть після літери “В”. Обробка, як і в попередніх роботах. г) Диференціальне – підкреслювати літеру “В”. Викреслювати – “Є”. Час виконання 3 хв.
Завдання 6. Повторне визначення об'єму короткочасної пам'ятi. За методикою, наведеною в першому завданнi знову оцiнюють короткочасну пам'ять. Зменшення кiлькостi правильно знайдених трикутникiв може свiдчити про розвиток втоми.
Завдання 7. Методика “Годинники” для визначення просторового сприйняття. На бланку зображені схематично годинники (по шість на семи рядках, всього 42 годинники), на яких позначена лише одна цифра(від1 до12), а також дві стрілки (годинна та хвилинна) в напрямку непозначених цифрами поділок. Циферблати повернуті на різне число градусів. Обстежуваному пропонується визначити, скільки часу, та відповідь проставити в середині годинників. На виконання завдання пропонується 8 хвилин. Опрацювання результатів відбувається за ключем-бланком з раніше написаними відповідями. Підраховується кількість правильних відповідей. Таблиця 6 Шкала оцінювання сприйняття за методикою «Годинники»
Завдання 8. Методика “Компаси” для визначення просторового сприйняття. Обстеження проводять, використовуючи бланки з зображенням 50 компасів (5 компасів на 10 рядках). На кожному з яких схематично позначено лише один з напрямків частин світу (Пн, ПнСх, Сх,ПдСх, Пд, ПдЗх, Зх, ПнЗх) та стрілка, яка вказує на яку-небудь частину світу. Компаси орієнтовані не за картою, а різноманітним чином. Обстежуваному необхідно відносно однієї точки відліку сторін світу подумки відновити інші частини світу та визначати напрямок, на який вказує стрілка. Відповідь записати в середині компасу. На виконання завдання пропонується 10 хвилин. Опрацювання відбувається за допомогою бланка – ключа, на якому написані вірні відповіді. Таблиця 7 Шкала оцінювання сприйняття за методикою «Компаси»
Завдання 9. Дослідити точність сприйняття часу. Дослідження проводять в трьох варіантах: сприйняття часу під час розмови, сприйняття часу під час написання або читання тексту, сприйняття часу під час бездіяльного сидіння та мовчання. Для проведення цієї методики необхідно секундомір та спеціально приготовлені бланки для занесення власно сприйнятого часу в кожній окремій ситуації. Відрізки контрольного часу експериментатор задає за власним бажанням: від 15 сек. до 1 хвилини. Відсоткова точність інтервалів часу (Т) визначається за формулою: Т = 100-100С2 / С1 (%), де С2 – різниця відповіді порівняно із заданим проміжком часу (в секундах); С1 – відрізок часу, що задається експериментатором (в секундах). Оцінка точності сприйняття часу переводиться в бали за спеціальною таблицею. Бали: 1-4 (< 50%) – низький рівень; 5-7 (50%-80%) – середній рівень; 8-10 (80%-100%) – високий рівень. Результати занести в таблицю. Таблиця 8. Сприйняття часу
|
