Хід роботи. 1.Виміряти висоту 50 особин виду Brephulopsis cуlindrica за допомогою штангенциркуля (від апікального краю до базального краю устя)1.Виміряти висоту 50 особин виду Brephulopsis cуlindrica за допомогою штангенциркуля (від апікального краю до базального краю устя). Записати результати вимірювань. 2. Визначити оптимальну кількість класів для складання варіаційного ряду за допомогою формули Стерджеса: К = 1 + 3,32 lg n К – кількість класів, n – об’єм виборочної сукупності 3. Визначити кількість рівних інтервалів: i = xmax – xmin i – розмір класового інтервалу (з точністю, з якою проводилось вимірювання), x max – максимальна варіанта сукупності, x min – мінімальна варіанта сукупності, (x max – x min) – розмах варіювання ознаки. 4. Скласти допоміжну таблицю розподілу частот по класах:
Для підраховування результатів вимірювань використовують шифр частот. Графа “Частоти (рi)” виражає залежність між окремою варіантою і частотою їх стрічання в даній сукупності, тобто закономірність варіювання розглянутої ознаки (висоти черепашки). 5. Скласти графік – полігон розподілу висот черепашок у 50 особин виду. На осі абсцис вказують висоти черепашок, на осі ординат – частоти варіант. 6. Порівняти розмах варіювання ознаки з літературними даними. 7. Визначити, використовуючи графік, закономірності варіювання ознаки. 8. Перед початком вимірювань зволожують молюсків, які знаходяться в стані вимушеної естивації, шляхом нанесення води. Вимірюють час та кількість молюсків, які почали рухатися після зволоження. Фіксують дані.
Зробити висновки.
Лабораторна робота № 26 Особливості будови нервової системи черевоногих молюсків
Мета. Вивчення особливостей будови нервової системи молюсків різних систематичних груп. Матеріал та обладнання. Фіксовані черевоногі молюски.Таблиці, малюнки, тимчасові препарати. Об’єкт дослідження. Передньозяброві, задньозяброві, легеневі молюски. Хід роботи. Перед початком роботи над темою необхідно перевірити свої знання стосовно внутрішньої та зовнішньої морфології трьох підкласів черевоногих молюсків. Будова нервової системи тісно пов’язана з тими рисами морфології, які вони мають. В цілому нервова система черевоногих є розкидано-вузловою, яка складається із кількох гангліїв, які пов’язані між собою вільними від нервових клітин перемичками. У примітивних ганглії або слабо виражені, або зовсім відсутні. В такому випадку нервові клітини розташовані по ходу нервових стовбурів. Концентрація гангліозних клітин призводить до формування нервової системи розкидано-вузлового типу. У Передньозябрових первинно відокремлюється 5 пар головних гангліїв: 1. Над глоткою розташовані 2 церебральних ганглії, які поєднані церебральною комісурою. 2. Всередині ноги педальні стовбури концентруються в передній частині в 2 педальних ганглія, які поєднані під глоткою педальною комісурою. Крім того, вони поєднані з церебральними гангліями двома конективами. Далі на шляху плевровісцеральних стовбурів відділились ще три пари гангліїв. 3. Два плевральних ганглії розташовані на рівні педальних. Вони поєднані коннективами з церебральними та педальними вузлами. 4. Далі на шляху плевровісцеральних стовбурів залягають два парієтальних ганглії. 5. Ще далі під задньою кишкою лежить пара вісцеральних гангліїв, поєднаних між собою вісцеральною комісурою. Додатково утворений букальний (або глотковий) ганглій. У задньозябрових молюсків і легеневих первинно відокремлюється не 5, а 7 пар гангліїв. Всі можуть зливатись, тобто кількість їх може зменшуватись за рахунок утворення більш складних вузлів. Дуже своєрідні зміни нервової системи відбуваються за рахунок появи асиметрії. Головна їх риса полягає в тому, що у всіх передньозябрових плевровісцеральні конективи утворюють перехрест таким чином, що парієтальні ганглії, які на них знаходяться, зміщуються: лівий- на праву сторону під кишку, правий – на ліву сторону тіла (над кишкою). Нервову систему таких молюсків називають хіастоневральною, або перехрещеною. У основної маси легеневих та задньозябрових молюсків перехрест коннективів вторинно зникає, але правий плевровісцеральний коннектив коротший за лівий. Таких черевоногих називають з неперехрещеною, або еутіневральною системою. У вищих черевоногих плевровісцеральні конективи взагалі настільки скорочуються, що ганглії збираються в одну загальну масу навколо глотки. Церебральні ганглії іннервують очі, статоцисти, глотку і головні щупальця, педальні – м’язову систему ноги. Плевральні ганглії забезпечують нервами мантію. Парієтальні ганглії іннервують ктенідії та осфрадії. Вісцеральні ганглії іннервують внутрішні органи. Завдання. Виконати малюнок різних форм нервової системи черевоногих молюсків – предньо- задньозябрових та легеневих. Позначити всі типи гангліїв.
Питання для теоретичної підготовки 1. Морфологічні особливості різних систематичних груп черевоногих молюсків. 2. Особливості будови нервової системи передньозябрових. 3. Особливості будови нервової системи задньозябрових. 4. Особливості будови нервової системи легеневих молюсків. 5. Пояснити термін “хіастоневральна нервова система”. 6. Пояснити термін” еутіневральна нервова система”.
Лабораторна робота № 27 Тип Членистоногі (Arthropoda) Підтип Ракоподібні (Crustacea) І. Клас Зяброногі ракоподібні (Branchiopoda) Мета. Вивчення особливостей зовнішньої та внутрішньої будови зяброногих ракоподібних. Матеріал та обладнання. Світловий мікроскоп, постійні препарати дафнії звичайної Об’єкт дослідження. Дафнія звичайна (водяна блоха) – Daphnia pulex. Хід роботи. При вивченні мікропрепарату для збільшення різкості зображення затемнюють поле зору (діафрагму звужують або конденсор опускають). Найчастіше дафнії на препараті лежать на боці (тіло сплющене латерально). Все тіло за винятком дзьобоподібної голови вкрите карапаксом у вигляді двостулкової черепашки з характерною сітчастою смугастістю. Стулки з’єднуються одна з одною та з тілом рачка лише на спинній стороні, де утворюється довгий шип, який стирчить назад. По боках стулки вільно розходяться, а позаду може бути видно черевце, яке у стані спокою сховано у черепашці. На спинній стороні від черевця відходять 2 довгих щетинки (коли черевце підігнуте, вони стирчать назад з черепашки). Черевце закінчується фуркою у вигляді 2 кігтеподібних придатків. Вираженої зовнішньої сегментації немає. На голові міститься велике око, до якого прикріплюються очні м’язи та маленьке наупліальне очко (поблизу нижнього краю голови). З кінцівок на голові добре помітні великі двогіллясті антени – органи руху дафнії. На нижньому боці голови – пара коротких паличкоподібних антенул, кожна з яких озброєна пучком щетинок (органи хімічного чуття). Щелепи, зважаючи на їх малі розміри, побачити важко. В грудному відділі під стулками карапакса містяться 5 пар грудних ніжок з великою кількістю щетинок та зябровими придатками у вигляді невеликих тонкостінних мішечків. Щетинки фільтрують дрібні часточки їжі з води. Отже, грудні ніжки забезпечують живлення та дихання, рухові функції вони втратили. У задній частині тіла на спинній стороні під карапаксом видно велику виводкову камеру, часто з яйцями або маленькими дафніями. Попереду від камери, у вигляді прозорого міхурця - серце. Добре видно також кишечник жовтого, коричневого або зеленкуватого кольору. Анальний отвір міститься на кінці черевця. В голові кишечник вигинається дугою, від нього відходить пара коротких печінкових відростків (якщо тварина лежить на боці, видно один з них). Іноді можна побачити яєчники, розміщені вздовж середнього відділу кишечника (відкриваються яйцепроводами у виводкову камеру). Завдання Виконати малюнок дафнії, вказати деталі зовнішньої та внутрішньої будови. Питання для теоретичної підготовки 1. Загальна характеристика типу Членистоногі. 2. Характеристика нижчих ракоподібних на прикладі дафнії звичайної: а) місця мешкання, б) характеристика зовнішньої будови тіла, в) характеристика внутрішньої будови дафнії. 3. Особливості розмноження дафнії. 4. Значення дафній у природі.
|
